Досліджено засади та механізми інтеграційних процесів, що відбуваються у контексті міжсуспільної комунікації. Визначено, що об'єднання суспільства залежить від рівня сформованості їх Я-концепцій, а також від сумісності, здатності до адаптації у спільному соціокультурному середовищі та стратегій прямого та прихованого впливу, вжитих стосовно учасників взаємодії. Запропоновано визначення соціокультурної кодової системи суспільства, яка уособлює ознаки зазначеного суспільства як актора міжсуспільної взаємодії. Виділено соціокультурні коди "прийнятого" (визначення інформації зовні як сумісної) та "чужорідного" (спрямовні на збереження унікальних рис), а також зазначено стратегії моделювання їх складу шляхом використання імпліцитних чи відвертих інтенцій за умов розгортання інтеграційних процесів. На прикладах сучасних суспільств проілюстровано різні стадії сформованості Я-концепції суспільства, а також визначено засади комунікативної, стратегічної чи фатичної взаємодії між ними. Виокремлення з інтеграційних процесів коагуляції (стихійного об'єднання за умов загрози) та ітерації (утворення спільного середовища шляхом урегулювання протиріч) дозволяє висвітлити перспективи подальшого дослідження механізмів і наслідків утворення суспільних об'єднань в інформативну епоху сьогодення.

Висвітлено актуальні питання філософської антропології, філософії мови та культури. Увагу приділено етиці та духовно-моральному вихованню майбутніх вчителів. Розглянуто проблему смислу життя у філософії Г. Сковороди. Проаналізовано особливості формування духовних цінностей школярів у навчально-виховному процесі. Розкрито питання використання імплікатур у фазі ескалації сучасного інформаційного конфлікту. Розглянуто самотність як глобальну проблему сучасності.

Освещены актуальные вопросы философской антропологии, философии языка и культуры. Уделено внимание этике и духовно-моральному воспитанию будущих учителей. Рассмотрена проблема смысла жизни в философии Г. Сковороды. Проанализированы особенности формирования духовных ценностей школьников в учебно-воспитательном процессе. Раскрыты вопросы использования импликатур в фазе эскалации современного информационного конфликта. Рассмотрено одиночество как глобальная проблема современности.

Проаналізовано соціокультурні передумови еволюції гуманітарних наук. Висвітлено філософські засади функціюваня, статусу та методології сучасної гуманітаристики. Увагу приділено питанням формування комунікативної парадигми гуманітарного знання. Охарактеризовано етичні й естетичні виміри гуманітарно-наукового дискурсу, підвалини постсекулярної моделі діалогу науки та релігії. Розкрито онтологічні підстави соціогуманітарної парадигми сучасного наукового розвитку. Досліджено методологію електронного голосування в Україні у контексті сучасної гуманітаристики. Розглянуто проблеми теорії та практики процесуальної структури судової товарознавчої експертизи. Проаналізовано питання Патріаршого та Синодального Томосу як декларації про церковну незалежність і джерело канонічного права.