Розглядається історія виникнення та становлення предмета соціології, соціологічної думки в Україні (М.Драгоманов, М.Грушевський, В.Липинський та ін.), викладено соціологічні концепції першої половини XX ст. (М.Вебер, Г.Зіммель, Е.Дюркгейм та ін.). Характеризуються особливості соціальної структури, соціальної організації та інституції, парадигми вивчення масової комунікації. Висвітлюються соціологічні теорії особистості, типологія як метод соціального пізнання та застосування її в дослідженнях особистості. Проаналізовано проблеми соціології повсякденності, організації та проведення соціологічного дослідження громадської думки, основні напрями сучасного соціологічного теоретизування та ін.

Обгрунтовано розуміння субкультур як соціологічного конструкту та його статус у культурній теорії. Розглянуто нові підходи до культурних концептуалізацій, що артикулюють онтологічні питання. Представлено ті субкультурні спільноти, які центруються колективними учасниками, традиційно фіксованими як соціальні суб'єкти (вікові групи, статусні угруповання, етнічні спільноти). Акцентовано увагу на конфігураціях, що презентують субкультурні утворення, для яких важливою є просторова присутність, територіальна або віртуальна представленість (регіональні, ідеологічні, релігійні, медіастилі тощо). Наголошено, що результати дослідження можуть свідчити про перспективність субкультурної парадигми для опису, розуміння та пояснення сучасного українського суспільства.

Обосновано понимание субкультур как социологического конструкта и его статус в культурной теории. Рассмотрены новые подходы к культурным концептуализациям, которые артекулируют онтологические вопросы. Представлены те субкультурные объединения, которые центрируются коллективными участниками, традиционно фиксированными как социальные субъекты (возрастные группы, статусные группировки, этнические сообщества). Акцентировано внимание на конфигурациях, которые презентуют субкультурные образования, для которых важным является пространственное присутствие, территориальная и виртуальная представленность (региональные, идеологические, религиозные, медиастили и др.). Указано, что результаты исследования могут свидетельствовать о перспективности субкультурной парадигмы для описания, истолкования и понимания современного украинского общества.

Визначено вплив подій 2014 р. на Українську державу. Розглянуто російську агресію на Сході України як чинник формування економічних настроїв в Україні. Приділено увагу загальнонаціональному та регіональному рівням змін у зовнішньополітичних орієнтаціях після Євромайдану. Розглянуто досягнення і загрози децентралізації влади в Україні. Акцентовано увагу на ставленні українців до Росії та росіян.

Проаналізовано суспільні настрої, організаційно-інституційні форми та практики громадської активності, зокрема основні тенденції молодіжної самоорганізації. Акцентовано увагу на значущості громадських ініціатив і діяльності організацій громадянського суспільства у запобіганні та протидії корупції. У контексті проведення реформи децентралізації охарактеризовано стан залучення та процедури участі громадськості у вирішенні питань місцевого значення. Наведено рекомендації з удосконалення політико-правового забезпечення взаємодії громадськості з органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Розкрито сутність, процес і процедуру громадянського протесту. Наведено типологію протестів у демократичному суспільстві. Увагу приділено можливостям запобігання протесту як конфлікту. Розглянуто протест як виклик державотворення. Акцентовано на справедливості як питанні протесту. Розглянуто практичні небезпеки протесту.

w Збірник «ЩЕ» вміщує живі дискусії і розмисли відомих українських і зарубіжних мислителів та управлінців, які відбулися у рамках освітньої програми Presidents’ MBA Києво-Могилянської бізнес-школи [kmbs] у 2018-2019 pp. Це динамічні авторські роз¬мисли, рефлексії і спостереження щодо найважливіших соціальних, економічних, по¬літичних та філософських явищ української дійсності на тлі відповідних європейських і світових процесів. Книжка переконливо свідчить, чому гуманітарна складова є обов'яз¬ковим елементом управлінських програм kmbs і яким чином управлінець може погли¬бити своє розуміння гуманітарних аспектів нашої сучасності. Опубліковані тут тексти відповідають темам, які порушувалися на заняттях і, зібрані в книжку, є науково- навчальним посібником в освоєнні філософської, загалом гуманітарної проблематики в масштабах, визначених навчальними планами kmbs.