З урахуванням потреб людей з обмеженими фізичними можливостями наведено основні принципи архітектурного проектування, а також функціональної та об'ємної організації громадських і житлових споруд. Розкрито суть понять технологічного простору, смуги руху. Охарактеризовано споруди для забезпечення трудової зайнятості інвалідів.

С учетом потребностей людей с ограниченными физическими возможностями изложены основные принципы архитектурного проектирования, а также функциональной и объемной организации общественных и жилищных сооружений. Раскрыто содержание понятий технологического пространства, полосы движения. Охарактеризованы сооружения, предназначенные для обеспечения трудовой занятости инвалидов.

Вивчено йодну забезпеченість організму дітей та підлітків у радіаційно забруднених після Чорнобильської аварії районах Житомирщини. Ступінь йодного дефіциту визначено за критеріями ВООЗ. Обстежено 3999 дітей і підлітків у віці від 6 до 18 років у чотирьох містах та чотирьох сільських населених пунктах областей. Досліджено щитоподібну залозу за допомогою пальпаторного та ультразвукового методів, визначено частоту випадків зоба, а також спектрофотометрично виміряно екскрецію йоду з сечею. Відповідно до спеціальних карт, шляхом опитування розглянуто частоту вживання препаратів, які містять йод. На підставі отриманих результатів встановлено, що в обстежених районах у середньому від 15 до 63 % дітей і підлітків різних вікових категорій мали зоб. Екскреція йоду з сечеюв обстежених усіх населених пунктів була зниженою; виявлено рівні екскреції, що відповідають гострому (14,8 %), середньому (39,2 %) та слабкому ступеню (33,7 %) йодної недостатності. Визначено, що тільки 12,8 % обстежених мали достатнє надходження йоду в організм. Медіана екскреції йоду з сечею складала 46,7 мкг/л. Зазначено, що обстежені населені пункти радіаційно забруднених районів Житомирщини належать до місцевостей з середнім ступенем йодного дефіциту, що вимагає проведення масової йодної профілактики.

Изучена йодная обеспеченность организма детей и подростков в радиоактивно загрязненных после Чернобыльской аварии районах Житомирской области. Обследовано 3999 детей в возрасте от 7 до 17 лет четырех городов и четырех сельских населенных пунктов области. Для определения степени йодного дефицита использованы критерии, рекомендованные ВОЗ. Обследована щитовидная железа при помощи пальпаторного и ультразвукового методов, определена частота случаев зоба, а также спектрофотометрически измерена экскреция йодас мочой. На основании полученных результатов установлено, что в среднем от 15 до 63 % детей разных возрастных категорий обследованных районов имели зоб. Экскреция йода с мочой у детей всех населенных пунктов была снижена, среди обследованных наблюдались уровни экскреции, которые соответствовали: острой - 14,8 %, средней - 39,2 % и слабой степени - 33,7 % йодной обеспеченности. Определено, что только 12,8 % обследованных детей имели достаточное поступление йода в организм. Медиана экскреции йода с мочой составляла 46,7 мкг/л. Отмечено, что обследованные поселения пострадавших районов Житомирской области принадлежат к местностям со средней степенью йодного дефицита, которые требуют проведения массовой йодной профилактики.

The authors have studied the degree of iodine deficiency in areas of Zhytomyr region affected as a result of the Chornobyl accident. Investigations have been conducted in 3999 children aged 7 to 17 years from 4 towns and 4 rural localities of the region, and included: thyroid palpation and ultrasonography, determination of goiter prevalence, and urinary iodine excretion. Goiter was detected on average in 15 to 63% of children in different age groups from the areas under study. Urinary iodine excretion in children from all localities was decreased; among the examined subjects excretion rates were noted, which corresponded to: acute degree in 14.8%, moderate degree in 39.2%, and mild degree of iodine deficiency in 33.7%; 12.8% of the children examinedhad sufficient iodine intake. The median of urinary iodine excretion made up 46.7 mcg/l. The localities under study of the affected areas of Zhytomyr region belong to areas with moderate degree of iodine deficiency, which need mass iodine prophylaxis

Висвітлено архітектурно-будівельну діяльність у Львові з XIII - до початку ХХІ ст. Проаналізовано основні містобудівельні елементи, стильові, конструктивні, композиційні, типологічні особливості споруд різних історичних періодів. Розглянуто питання формування архітектури, зокрема розвитку садово-паркової архітектури.

Освещена архитектурно-строительная деятельность во Львове с XIII - до начала ХХІ вв. Проанализированы основные градостроительные элементы, стилевые, конструктивные, композиционные, типологические особенности сооружений разных исторических периодов. Рассмотрены вопросы формирования архитектуры, в частности развития садово-парковой архитектуры.

Проведено епідеміологічне дослідження стану щитовидної залози у 1 846-ти дітей із трьох забруднених контрольованих районів Чернігівської області (Чернігівського, Ріпкинського, Козелецького) та м. Чернігова, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Виявлено, що захворюваність на ендемічний зоб серед обстежених дітей у середньому складає 49,1 % (у різних населених пунктах від 17,5 % до 77,4 %). Дані концентрації йоду в сечі та тиреоглобуліну у сироватці крові свідчать, що майже всі діти відчувають нестачу йоду, з близько 40 % з них зафіксовано слабку та помірну йодну недостатність. Анкетування обстежених свідчить про низький рівень вживання йодованих продуктів, зокрема, йодовану сіль використовують у різних населених пунктах від 4,6 до 6,9 % обстежених. Зроблено висновок, що патологія щитовидної залози, викликана недостатністю йоду в навколишньому середовищі, може збігатися з негативною дією на її стан чинників Чорнобильської аварії та призводити до стимуляції росту ураженої радіойодом залози.

Ключ. слова: окисление метана, нитрид кремния, платина, дезактивация
Індекс рубрикатора НБУВ: Г241.11-271.5

Рубрики:

Метан

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто історію будівництва та повоєнну долю споруд періоду націонал-соціалізму у баварських містах Мюнхен та Нюрнберг. Розкрито проблематику їх збереження, засудження злочинів націонал-соціалістичного режиму.

Проаналізовано сучасну архітектуру багатоквартирного житла України з погляду стильового вирішення споруд. Виявлено головні стильові спрямування у розвитку архітектури житла; визначено їх джерела та прототипи для розвитку.

Проведено наукове узагальнення результатів попередніх досліджень з історії архітектури Львова даного періоду. На основі розробленої методики стилістичного і архітектурно-композиційного аналізу визначено закономірності у розвитку стильових і архітектурно-композиційних рішень в архітектурі споруд Львова доби історизму. Проведено порівняльний аналіз процесів розвитку архітектури даного періоду з передовими загальноєвропейськими і визначено особливості львівського шляху розвитку. Виявлено значення архітектури доби історизму для подальших процесів архітектурного розвитку Львова.

Проаналізовано особливості світового архітектурного процесу наприкінці ХХ - початку ХХІ ст. Охарактеризовано стилі та напрями формування концептуального ландшафту архітектурного розвитку даного періоду в контексті взаємодії з культурою часу і залежно від соціальних процесів та історичних катаклізмів. Наведено словник архітектурних термінів, а також відомості щодо міжнародних архітектурних нагород.

Розглянуто основні принципи формування архітектури громадських будівель і споруд. Розкрито містобудівельні, функціональні й архітектурно-планувальні засади проектування громадських закладів. Наведено інформацію про функціональні групи приміщень і вимоги до проектування дитячих дошкільних закладів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, спортивних і фізкультурно-оздоровчих будинків і споруд, будівель банків, музеїв, виставок і бібліотек. Увагу приділено особливостям проектування багатофункціональних центрів, критих ринків, будівель громадського харчування, автостоянок і гаражів для легкових автомобілів.

Рассмотрены основные принципы формирования архитектуры общественных зданий и сооружений. Раскрыты градостроительные, функциональные и архитектурно-планировочные основы проектирования общественных заведений. Дана информация о функциональных группах помещений и требованиях к проектированию детских дошкольных заведений, учебных заведений, учреждений охраны здоровья, спортивных и физкультурно-оздоровительных зданий и сооружений, зданий банков, музеев, выставок и библиотек. Уделено внимание особенностям проектирования многофункциональных центров, крытых рынков, зданий общественного питания, автостоянок и гаражей для легковых автомобилей.

Розглянуто проблему історизму в сучасній архітектурі України. Проаналізовано причини використання історичних форм в українському будівництві, еволюцію, основні твори. Визначено роль, яку відіграє історизм в сучасній Україні для візуалізації ідеалів свого часу.

Розглянуто питання поєднання історичного мислення та високих технологічних можливостей у новітній архітектури. Показано символічне значення історичних форм у сучасному будівництві та їх роль для візуалізації культурних і суспільних цінностей.

Розглянуто проблему історизму в архітектурі у контексті вираження ним національних ідей. Проаналізовано поняття нації, визначено роль мистецтва для утвердження національної ідеї у суспільстві. Визначено, яку роль відіграє історизм в архітектурі для візуалізації національних прагнень.

Розглянуто проблему відповідності рівня теоретичної розробки та практичних потреб у дисциплінах архітектурної спеціальності на прикладі предмета "Типологія будівель і споруд". Визначено, що сучасний стан теорії не задовольняє нові вимоги архітектурної практики, та охарактеризовано найбільш дискусійні питання цієї проблеми.

Проаналізовано взаємозв'язок між процесами формування національної ідеї в українській історичній науці та розвитку національних тенденцій в архітектурі. Показано, що концептуалізація національної ідеї в історіографії стимулює появу та розвиток національних форм в архітектурі.

Подано класифікацію закладів харчування та їх загальні характеристики. Висвітлено основні принципи проектування таких закладів, розглянуто основні групи приміщень та планувальні елементи закладів громадського харчування. Значну увагу приділено принципам проектування закладів громадського харчування закритого типу (на виробничих підприємствах та в адміністративних закладах, дитячих дошкільних закладах, навчальних закладах, закладах охорони здоров'я, у спортивних фізкультурно-оздоровчих спорудах, культурно-видовищних закладах, закладах соціального захисту). Наведено нормативи визначення площ і складу приміщень, їх функціональний взаємозв'язок. Викладено основи проектування інтер'єрів закладів харчування, акцентовано на предметно-просторовій організації інтер'єру, оздоблювальних матеріалах, декоруванні та кольоровому вирішенні, світловому дизайні, декоративних елементах та фітодизайні закладів громмадського харчування).

Проаналізовано основні напрями інтерпретації поняття знака та тексту в семіотиці. Запропоновано структуру знака та тексту (знакової системи) для аналізу об'єктів архітектури історизму з позицій архітектурної семіотики.

Розглянуто основні принципи формування архітектури громадських будівель і споруд; містобудівельні, функціональні та архітектурно-планувальні основи проектування громадських закладів. Розглянуто проблеми архітектурного проектування як традиційних, так і нових типів громадських будівель і споруд. Класифіковано громадські будівлі та споруди. Висвітлено містобудівельні основи проектування громадських будівель і споруд. Охарактеризовано загальні принципи проектування громадських будівель і споруд.

Досліджено проблему морфогенезу в архітектурі історизму, розглянутого з позицій положень загальної теорії систем Ю. Урманцева. Продемонстровано перспективність використання методів системного аналізу у дослідженні архітектурних феноменів.

На основі інтерпретації історизму як тенденції, що супроводжує увесь розвиток архітектури, починаючи з часів Стародавнього Риму, розроблено систему теоретичних положень, де історизм розглядається як рівнозначна до явища стилю парадигма художнього образотворення в архітектурі. Встановлено, що діалектичний безперервний процес смислогенезу і, як наслідок, морфогенезу - це суть еволюційного процесу у системі історизму. Зазначено, що головним інструментом еволюції в системі історизму виступає смисл, оскільки саме він задає вектори перетворення архітектурної форми. Доведено, що розвиток історизму в архітектурі відповідає універсальним еволюційним законам. Визначено, що історизм у систему культури інкорпорований на основі категорії минулого та є у загальнокультурному контексті формою художньої репрезентації ретроспективних філософсько-світоглядних концепцій історичного розвитку, які домінують у суспільстві, що пояснює синхронність маніфестацій історизму в усіх культурних виявах (зокрема, й в архітектурі).