Скачати повний текст

Розглянуто проблему артикуляції як позиційного висловлювання та умови інтеракціоністської критики в дискурсивному просторі риторики культури. Виявлено розрізнення між двома проектами риторики - як "пошуку істини" та "технології прочитання", в межах якого поняття позиційного висловлювання актуалізоване як таке, що функціонує на рівні "розділення впевненості", а не інструментального "переконування". Проаналізовано статус суб'єкта артикуляції в межах етнографічних ситуацій та в просторі візуальної критики як такого, що виникає на взаємоперетині логік універсального та партикулярного як етичний. Проаналізовано історичний розвиток концепту артикуляції в межах традиції Есекської школи дозволив проблематизувати тропологічну модель риторики культури за допомогою понять "розташування" та "асамбляжу", що функціонують як альтернативні варіанти визначення тимчасового синтезу елементів. Виділено три етапи побудови теорії артикуляції - як "критики ідеології", "теорії контекстів" та конструктивістського терміну "асамбляж", що функціонує в межах реалістської онтології. У зв'язку з необхідністю побудови не-тропологічної концепції риторики культури, яка б уможливлювала інтеракціоністську модель критики, визначено мінімальні аудиторії та об'єкти артикуляції "станів виключення". Позиційне висловлювання про неможливі об'єкти дозволяє переосмислити антропологічне розрізнення між "живими істотами" та "апаратами" як таке, що може бути артикульованим, а не ствердженим.

Введено поняття "системна вода" та обгрунтовано доцільність розрахунку мольних концентрацій для складових харчової системи. Описано оригінальні термодинамічні та молекулярно-кінетичні методики дослідження системної води харчової сировини та продуктів. Наведено основні результати про стан та структуру системної води харчової сировини та продуктів, одержані за стандартними та оригінальними методиками.