Зазначено, що суржик - продукт російсько-української інтерференції - не має відповідника серед різновидів польської мови. Тому на рівні перекладу польською мовою тексту, що містить суржик, з'являються різні способи його здійснення - шляхом вжитку розмовних форм, русизмів або перекладу літературною мовою. Показано відмінні стратегії перекладу елементів суржику польською мовою на базі трьох перекладів творів, що зараховуються до постмодерної української прози.

Досліджено дискурс козацтва в поезії маловідомих представників "української школи" польського романтизму, яка є інтегральною складовою культурної парадигми українсько-польського пограниччя. "Українську школу" розглянуто у взаємозв'зку з літературою, історією, фольклором українського народу. Відзначено, що ідейно-естетичним центром творів поетів цієї школи є образ козака, надзвичайно популярний і поширений у польській літературі першої половини XIX ст. внаслідок екстраполяції європейських романтичних тенденцій звернення до історизму та фольклоризму. Розглянуто численні втілення образу козака у поетичних творах польських романтиків "української школи" у порівняльно-типологічному аспекті. З'ясовано, що топіка козацтва акумулює усе різноманіття топічних парадигм (свободи, кохання, поразки, помсти, смерті) і характеризується амбівалентністю зображення. Вивчено ментальні уявлення поетів даної школи про козацтво. Етнічні стереотипи (козака-українця, поляка, татарина, єврея), що мають місце в поезії "української школи", висвітлено у взаємному контексті та на підставі опозиції "свій" - "чужий". Встановлено, що особливої важливості у літературі пограниччя набуває категорія "іншого".

Проаналізовано поетичну спадщину маловідомих представників "української школи" польського романтизму з точки зору наявних у ній етнічних образів і стереотипів сусідніх народів, що співіснують на пограниччі та переживають наслідки взаємодії культур. Висвітлено історичне та культурне тло появи та функціонування таких образів, виокремлено основні принципи побудови локального художнього світу. Окрім аналізу творчості Галлі Едварда, Гославського Мавриция, Грози Олександра, Єзерського Михайла, Заборовського Тимона, Ізопольського Еразма, Кшивіцького Теодозія, Олізаровського Томаша Августа, Падура Томаша в додатках наведено їх стислі біографії.

Проанализировано поэтическое наследие малоизвестных представителей "украинской школы" польского романтизма с точки зрения наличия в ней этнических образов и стереотипов соседних народов, которые сосуществуют на пограничье и переживают последствия взаємодействия культур. Освещен исторический и культурный фон появления и функционирования таких образов, определены основные принципы построения локального художественного мира. Кроме анализа творчества Галли Эдварда, Гославского Мавриция, Грозы Александра, Езерского Михайла, Заборовского Тимона, Изопольского Эразма, Кшивицкого Теодозия, Олизаровского Томаша Августа, Падура Томаша в приложениях даны их краткие биографии.

Висвітлено питання польсько-українських взаємин, актуальні проблеми літературознавства, компаративістики та культурології, мовознавства. Наведено матеріали до ювілеїв Станіслава Вінценза, Чеслава Мілоша, Юзефа Крашевського, Лесі Українки, зокрема, розглянуто питання експлікації музичних образів і мотивів у творчості С. Вінценза, проаналізовано мотиви ранньої поезії Ч. Мілоша, дискурс ідентичності в його есеїстичній прозі, наукову та перекладацьку рецепцію творчості Лесі Українки у Польщі, кримські відлуння поезії Л. Українки та Адама Міцкевіча, новаторство різножанрової творчості Ю.І. Крашевського у волинський період, особливості еволюції образної системи та проблематику польської прози на прикладі його творчості. Увагу приділено системі барокових образів у польськомовній поезії Д. Братковського, розглянуто збірник "Літос" П. Могили у полемічному дискурсі першої половини VII ст. та вказано на його роль у формуванні тогочасної літературної традиції. Проаналізовано окремі аспекти творчості С. Бжозовського, В. Гомбровича, А. Кусьневича, Е. Редлінського, С. Лема, М. Хороманського, Я. Дукая, А. Хцюка, а також І. Франка, Т. Шевченка, В. Стефаника та ін.

Розглянуто літературу "української школи" в контексті української та польської літератур доби романтизму, україніку на сторінках польських періодичних видань середини XIX ст. Висвітлено проблематику та образність поетичної спадщини Олександра Грози, проаналізовано візію України у творчості Еразма Ізопольського, українську народну стихію у творчосмті Антонія Марцінковського, історичні романи Міхала Чайковського на українську тематику. Досліджено драматургію "української школи" (перша половина - сердина XIX ст.), творчість Леонарда Совінського у контексті ідейної трансформації літератури "української школи".

Представлено знакову для українсько-польського літературного пограниччя фігуру Іншого, втілену в постаті Сави Бандури в історичному романі Т. Т. Єжа "З бурхливої хвилі". Метаморфоза образу відбувається внаслідок контамінації характеристик інших романтичних помежівних героїв (козак Сава й Вернигора).

Вперше в українському літературознавстві проаналізовано творчість письменників польсько-українського пограниччя середини ХІХ ст. Досліджено доробок авторів, передусім недостатньо вивчених у польському літературознавстві, частину текстів яких уведено в український науковий обіг уперше. Залучені до аналізу твори розглянуто в категоріях літературного пограниччя із погляду постколоніальної критики. Виокремлено міфологічні, історичні, етнорегіональні та аксіологічні концепти як домінантні в художньому світі пограничного метатексту. Описано вияви міфу, який конструюється на основі архаїчного світогляду, відображеного в народній творчості, і новітніх міфів, створених з ідеологічною метою. Унаочнено художні візії переломних історичних подій і механізми їх вербалізації. Виокремлено концепт поразки та форми художньої пам'яті у розповіді про історію. Зосереджено увагу на етнічних аспектах проаналізованої прози, описано образи Свого - Чужого - Іншого. Розглянуто явища художньої аксіології - відображення у літературному тексті пізнавальних, етичних і національних цінностей.

Вперше в українському та польському літературознавстві здійснено комплексний аналіз та реінтерпретацію творчості письменників польсько-українського пограниччя середини XIX ст. Об'єктом дослідження обрано прозовий доробок авторів, передусім недостатньо вивчених в історії польської літератури, частину текстів яких уведено до українського наукового обігу вперше. Залучені до аналізу твори розглянуто в категоріях літературного пограниччя з погляду постколоніальної критики. Виокремлено міфоісторичні, етнорегіональні та аксіологічні концепти як домінантні у художньому світі пограничного метатексту, зокрема описано концепти, за допомогою яких конструюються локальний міф, побудований на основі архаїчного світогляду, відображеного в народній творчості, та новітні міфи, створені з ідеологічною метою. Унаочнено літературні версії переломних історичних подій і механізми їх вербалізації, виокремлено концепт поразки та форми художньої пам'яті в розповіді про історію. Зосереджено увагу на етнічних аспектах аналізованої прози, описано концепти Свого / Чужого / Іншого. Розглянуто явище художньої аксіології та проаналізовано концептосфери пізнавальних, етичних і національних цінностей. Акцентовано увагу на розвінчуванні ідейних, образних, поведінкових стереотипів тривалого польсько-українського спілкування, ствердженні рівноправності усіх учасників діалогу на пограниччі.

Проаналізовано нормативні документи, стандарти, інструкції різних країн світу, які регламентують вимоги до шрифту Брайля під час виготовлення видань для незрячих.

Проаналізовано художні стратегії висловлення ціннісних переконань у тексті польсько-українського пограниччя. Яскравим прикладом такого тексту є романи популярного у другій половині XIX століття польського письменника Яна Захар'ясевича на українську тематику.

Розглянуто польсько-український літературний діалог. Вміщено окремі інтерпретації творчості українських письменників, важливе для польсько-українських стосунків дослідження "чорного романтизму" представників "української школи" в польському романтизмі. Висвітлено деякі аспекти історії та охарактеризовано студії з питань культурного трансферу в Центрально-Східній Європі.