Предложено использовать в качестве фоновой станции с минимальным количеством аэрозолей украинскую антарктическую станцию "Академик Вернадский". Показано, что в условиях высокоширотных станций определение оптической толщины атмосферы методом Бугера-Лэнгли может приводить к большим погрешностям. В этом случае целесообразно использовать для наблюдений фотометрическую аппаратуру, имеющую абсолютную калибровку. Такая калибровка должна проводиться регулярно до и после антарктических наблюдений на атмосферной станции с хорошими астроклиматическими условиями (в Крыму).

Досліджено змістовий аспект поняття "комунікативна компетенція". Розглянуто компоненти комунікативної компетенції: лінгвістичний, який охоплює знання лексики, фонетики, синтаксису, а також знання, пов'язані з іншими аспектами мовної системи, соціолінгвістичний, пов'язаний із соціокультурними умовами використання мови, прагматичний, пов'язаний з функціональним використанням мовних засобів у мовній діяльності. Доведено, що спілкування в навчальному процесі потрібно організовувати на основі ігрової, продуктивної, пізнавальної діяльності студентівз використанням активних методів навчання. Акцентовано увагу на тезисі, що для успішного здійснення комунікативної діяльності необхідно не лише знати мову, а й загальні питання, практичні навички, особистісні характеристики, тобто на гуманістичному орієнтуванні. Визначено її роль у професійному становленні студентів ВНЗ I - II рівнів акредитації. Запропоновано проводити дослідження, пов'язані з розробленням концептуальних основ процесу творчої самореалізації студентів, конструюванню освітнього простору в контексті діалогу культур, обгрунтуванню підходу до формування комунікативної компетенції засобами іноземної мови, формування комунікативних навичок з урахуванням специфіки їх спеціальності.

Исследован содержательный аспект понятия "коммуникативная компетенция". Рассмотрены компоненты коммуникативной компетенции: лингвистический, охватывающий знания лексики, фонетики, синтаксиса, а также знания, связанные с другими аспектами языковой системы; социолингвистический, связанный с социокультурными условиями использования языка; прагматичный, связанный с функциональным использованием языковых средств в речевой деятельности. Доказано, что общение в учебном процессе нужно организовывать на основе игровой, продуктивной, познавательной деятельности, коллективной предметно ориентированной активности студентов с использованием активных методов обучения. Акцентировано внимание на тезисе, что для успешного осуществления коммуникативной деятельности необходимо не только знать язык, но и общие вопросы, практические навыки, личностные характеристики, на гуманистическом ориентировании. Определена ее роль в профессиональном становлении студентов вузов I - II уровней аккредитации. Предложено проводить исследования, связанные с разработкой концептуальных основ процесса творческой самореализации студентов, конструированию образовательного пространства в контексте диалога культур, обоснованию подхода к формированию коммуникативной компетенции средствами иностранного языка, формирование коммуникативных навыков с учетом специфики их специальности.

The article deals with the investigation of the concert "communicative competence" and determined its role in professional becoming of students of higher educational establishments of I - II levels of accreditation.

З позицій гуманної педагогіки та ідей Ш. Амонашвілі акцентовано увагу на індивідуальних та моральних якостях вчителя початкових класів,визначено головні риси характеру вчителя – доброта, щирість, відданість.

С позиций гуманной педагогики и идей Ш. Амонашвили акцентировано внимание на индивидуальных и моральных качествах учителя начальных классов, определены главные качества характера учителя – доброта, искренность, преданность.

From positions of humane pedagogics and ideas of Sh. Amonashvili attention on individual and moral qualities of teacher of initial classes is accented, main qualities of character of teacher – kindness, sincerity, devotion are certain.

Запропоновано модель, яка пояснює утворення Місяця внаслідок термоядерного вибуху, результатом якого був відрив значного об'єму земної маси. У межах цієї моделі добре узгоджені дані щодо фізико-хімічних параметрів Місяця, модель відповідає сучасним уявам про динамізм геологічної будови Землі, яка припускає наявність потужного джерела енергії в ядрі Землі, що, ймовірно, має термоядерну природу. Останнє можливо, якщо ядро Землі "водневе", тобто складається з металічного водню або з гідридів заліза. Імовірний варіант і залізо-нікелевого ядра, в якому розчинена величезна кількість водню. Подальші квазітермоядерні процеси зумовили плюмтектоніку та плейттектоніку на рівні різних оболонок Землі.

Індекс рубрикатора НБУВ: З844-082.05

Рубрики:

Радіоапаратура (радіоелектронна апаратура)

Шифр НБУВ: ДС51134 Пошук видання у каталогах НБУВ