Проаналізовано особливості самореалізації архетипів і формування авторського міфу Міядзави Кендзі. На матеріалі прозових творів митця розглянуто шляхи саморепрезентації та структурні особливості архетипів героя, мудрого старця, трікстера, шляху, самості. Значну увагу приділено супутникам героя, таким, як мудрий старець і трікстер. З'ясовано, що мудрий старець уособлює провісника, який надихає героя на подорож. Встановлено, що засоби, якими користувався мудрий старець, не завжди мають позитивний характер, відрізняються певною брутальністю або навіть жорстокістю. У даному випадку виявлено негативне вираження ідеї мудрого старця, що, проте, ніяким чином не принижує його ролі: допомогти герою, схилити до саморефлексії. Описано символічне вираження індивідуації у творах Міядзави Кендзі, здійснене за допомогою архетипного символу шляху та є ключовою частиною розповіді. Розглянуто символічне вираження індивідуації у творах письменника, що реалізується за допомогою архетипу шляху. Доведено, що опис даного процесу є базовим сюжетним паттерном досліджуваних творів.

Словник охоплює активний і значною мірою пасивний лексичний запас сучасних японських мовців. Переклад японських слів українською мовою виконаний з широким залученням ілюстративного мовного матеріалу, синонімів, словосполучень, фраз-кліше, штампів мовленнєвого етикету тощо. Окрім літературної лексики сучасної японської мови до реєстру Словника були включені загальновживані розмовні слова , сталі словосполучення, фразеологічні звороти, а також філософські, релігійні, суспільно-політичні, науково-технічні, медичні, економічні, спортивні, юридичні терміни.

Розглянуто загальні проблеми сучасної теорії перекладу, лінгвосеміотичні, прагматичні та текстологічні основи перекладознавства. Проаналізовано головні типи перекладацьких труднощів, які пов'язані з особливостями мов і способами їх використання для найменування об'єктів та опису ситуацій. Висвітлено лексикологічні та стилістичні проблеми перекладу.

Розглянуто ключові поняття та загальні питання стилістики: культуру мовлення, поняття норми у стилістиці, індивідуальний стиль, текст як категорію лінгвостилістики, стилістичну семасіологію. Подано загальні відомості про японську стилістичну традицію. Проаналізовано особливості функціонування засобів стилістики на різних стратумах японської мови: фонетичному, лексичному, синтаксичному. Детально описано роль, що її відіграють для стилістики графічні засоби та засоби словотвору. Висвітлено концепцію функціонального стилю та її значення для японської мови. Охарактеризовано особливості офіційно-ділового, науково-технічного, публіцистичного, художнього, епістолярного та розмовного стилів. Зазначено, що шанобливість, ввічливість, етикетність спілкування завжди були і залишаються головними характерними рисами японської лінгвокультури.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш175.42-937.7

Рубрики:

Японська мова

Шифр НБУВ: В356692/2 Пошук видання у каталогах НБУВ