Виявлено доцільність уведення домішки на основі ПАР і відходів коксохімічної промисловості (суміші солей тіосульфату та радиніду натрію) на заключному етапі одержання цементу для прискорення твердіння бетону. Доcліджено вплив комплексної домішки, введеної під час помелу цементу, на комплекс властивостей бетону, що твердіє, і параметри інтенсивності його гідратації та структуроутворення. Для оцінки ефективності домішки використано експериментально-статистичні моделі виміряних і відносних показників властивостей цементних паст, розчинів і бетонів. Оптимальні співвідношення компонентів забезпечують у ранній термін твердіння, а також приріст міцності розчинів і бетонів у разі забезпечення заданої міцності на 28-у добу. Ефект, що досягається, дозволяє скоротити терміни розпалубки конструкцій монолітного бетонування, підвищити зручноукладність суміші та зменшити витрати цементу без утрати міцності бетону. За рахунок зниження температури ізотермічної витримки у разі використання модифікованого цементу зменшуються енерговитрати у заводській технології. За результатами дослідження морозо- та корозійної стійкості бетону виявлено позитивний вплив домішки на збереження його властивостей під впливом агресивного середовища.

  Скачати повний текст

Мета роботи - дослідження механізму руйнування матеріалу під дією електрогідравлічного удару й встановлення технологічних можливостей застосування даного явища в металургійній переробці. Методи дослідження для вирішення поставлених завдань у роботі використовувалися такі, як узагальнення наукової інформації; pH-метрія й потенціометрія рідкої фази; вимірювання електрокінетичного потенціалу поверхні мінералів; лабораторні дослідження; технологічні випробування; гранулометричний і мінералогічний аналізи; методи статистичної обробки результатів досліджень; мікроскопічний аналіз; магнітний аналіз мономінеральних фракцій. Наукова новизна даного дослідження полягає у встановленні механізму прояву електрогідравлічного ефекту і його руйнуючого впливу на провідні матеріали при їх дробленні. Практична значимість роботи полягає в дослідженні електрогідравлічного дроблення шлакових систем, а також розробці способів дроблення крихких провідних матеріалів з використанням електровпливу, що може слугувати основою для нових технологій дроблення металургійних шлаків з метою їх подальшого використання в металургійній переробці. Розглянуто процеси, що відбуваються при здійсненні методу спільного електрогідравлічного дроблення в'язкого не провідного струм і крихкого провідного матеріалів. Встановлений механізм руйнуючого впливу електрогідравлічного ефекту. З'ясовано, що сутність методу "зовнішнього удару" зводиться до того, що електрогідравлічний удар здійснюється в рідині, але не всередині об'єму, заповненого провідним матеріалом, а поза ним й на такій відстані від матеріалу, щоб іскровий розряд, маючи достатню довжину для повного використання енергії даного імпульсу, був розташований можливо ближче до поверхні шару матеріалу, що руйнується. Представлені конструкції й принцип роботи дробарок, призначених для дроблення крихких провідних матеріалів до будь-якої крупності - від 20 мм і дрібніше. Представлена технологія може бути застосована для дроблення металургійних шлаків, що становить значний промисловий інтерес. Знайдене ефективне технологічне рішення, що дозволяє виділяти метал з металургійних шлаків в установках надтонкого дроблення з використанням електровпливу.

Мета роботи - вивчення та аналіз відомих на сьогодні способів застосування електрогідравлічного ефекту в технології ливарного виробництва і суміжних галузях промисловості, визначення глибини досліджуваності теоретичних аспектів процесу електрогідравлічного очищення литва й пошук резервів удосконалення відповідних технологій. Для вирішення поставлених завдань у роботі використовувалися такі методи дослідження, як метод теоретичного аналізу даних наукових публікацій, патентної документації з досліджуваної проблеми; метод синтезу й інтеграції результатів аналізу; метод інтерпретації. Наукова новизна полягає в доведенні доцільності й визначенні напрямку подальшого розвитку теорії й технології електрогідравлічного очищення виливків. Практична значимість роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані для досягнення економічного ефекту від електрогідравлічного очищення як чорного, так і кольорового литва, а також для підвищення екологічної безпеки ливарного виробництва. Окрім того результати дослідження можуть слугувати основою для розробки подібних технологій у суміжних галузях промисловості. Результати роботи. На сьогоднішній день відома безліч способів використання електричного струму для очищення матеріалів від забруднень, у тому числі литих виробів від формувальних сумішей. Однак більшість із них так і не знайшли широкого застосування в промислових масштабах. В той же час, грунтуючись на аналізі існуючих процесів і установок для очищення, можна зробити висновок про доцільність і перспективність використання електрогідравлічного очищення різних матеріалів як у ливарному виробництві, так і в суміжних галузях промисловості, зокрема для очищення кузовів транспортних засобів, ущільненні ливарних, будівельних, скульптурних й інших форм, регенерації формувальних земель тощо. Незважаючи на достатню вивченість теорії й технології електрогідравлічного ефекту, є низка маловивчених питань, поглиблене дослідження яких дозволить не лише ефективніше використовувати зазначене явище в ливарному виробництві, але й розробити принципово нові методи й пристрої для очищення виробів.

Відзначена важлива роль збільшення висоти шару залізорудної шихти, що спікається, для поліпшення техніко-економічних показників агломераційного виробництва. Обгрунтована головна причина підвищення механічної міцності агломерату у цьому випадку, яка полягає у збільшенні кількості перенесеного тепла верхньої нагрітої частини шару до нижче розташованих шарів. Це призводить до підвищення температури в зоні формування агломерату, що викликає збільшення кількості розплаву в означеній зоні, підвищує ступінь завершення в ній фізико-хімічних перетворень. З іншого боку, збільшення висоти шару шихти, що спікається, викликає підвищення його газодинамічного опору з відповідним зниженням швидкості фільтрації газу та продуктивності агломераційної машини по спеку. Враховуючи існування критичного рівня підвищення висоти шару, що спікається, починаючі з якого відбувається непропорційнезбільшення його газодинамічного опору, обумовлене погіршенням структури шихти внаслідок руйнування гранул нижнього шару, важливо мати методику визначення критичної висоти шару. Мета роботи - дослідження можливості застосування теорії контактних напружень до вирішення питання впливу висоти шару агломераційної шихти на його структурну міцність. Методи наукового дослідження. Використані загальнологічні методи наукового дослідження - аналіз і синтез, аналогія, узагальнення. Наукова новизна роботи. На основі проведених розрахунків встановлено, що теорія пружності та пластичної деформації при пружному зминанні не може бути застосована для дослідження деформації гранул згрудкованої агломераційної шихти під дією ваги верхніх шарів, оскільки у цьому випадку має місце невідповідність умовам застосування цієї теорії. Практична значущість роботи полягає у необхідності розробки та застосуванні при оцінці впливу висоти шару аглошихти на його структурну міцність методів, які не базуються на теорії контактних напружень. Результати роботи свідчать про те, що застосування теорії контактних напружень для визначення навантажень в насипному шарі гранул згрудкованої шихти на стрічці агломераційної машини та граничної висоти цього шару не коректно.