На сьогодні негоспітальна пневмонія (НП) залишається однією з провідних причин смерті від інфекційних хвороб. Для ефективного лікування необхідно керуватися такими настановами, які б враховували не тільки останні світові досягнення у галузі антимікробної терапії, але й регіональні особливості мікробного спектра та резистентності збудників цієї нозології. Мета дослідження - провести порівняльний аналіз антимікробних препаратів, рекомендованих для лікування хворих на НП. Асортимент основних антимікробних препаратів вивчали за даними системи "Фармстандарт" компанії "Моріон". Також, у дослідженнях використовувались дані медико-технологічної документації України, Великої Британії, США. Чинні Уніфікований протокол надання медичної допомоги дорослим, хворим на НП та Державний формуляр лікарські засобів пропонують майже ідентичні антимікробні лікарських засоби й різняться тільки в частині тих, стосовно яких відсутня доказова база. Провідні міжнародні джерела рекомендують менше число засобів, торгових назв яких достатньо на вітчизняному ринку, а фармакологічні властивості яких вказують на раціональну фармакотерапію хворих на НП за їх використання. Медико-технологічні документи пропонують для фармакотерапії хворих на НП більше 20 препаратів із більше ніж 500 торговими назвами, переважно присутніми на вітчизняному ринку; у іноземних настановах рекомендовано низку препаратів (цефаклор, флуклоксацилін, темоцилін, піперацилін, колістин), що відсутні у вітчизняних документах та які за своїми фармакологічними властивостями раціонально мати на фармацевтичному ринку України для лікування хворих на НП.

Негоспітальна пневмонія лишається поширеним і потенційно небезпечним для життя захворюванням, спричиненим мікроорганізмами, найчастіше Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae i Mycoplasma pneumoniae. Діагностування цієї хвороби є абсолютним показанням для призначення протимікробних лікарських засобів, а зволікання з останнім призводить до значного підвищення ризику смерті, середньостатистичний показник якої в Україні становить до 14,1 на 100 тис. дорослого населення. В Уніфікованому протоколі надання медичної допомоги дорослим, хворим на негоспітальну пневмонію, представлено препарати 35 міжнародних непатентованих назв із 7 груп. У дослідженні за мету поставлено визначення найбільш економічно доцільної фармакотерапії хворих на негоспітальну пневмонію препаратами групи синтетичних хіміотерапевтичних засобів - фторхінолонів, використовуючи аналіз мінімізації витрат (cost-minimization analysis, CMA). Тільки 6 міжнародних непатентованих назв лікарських засобів фторхінолонів (офлоксацин, ципрофлоксацин, левофлоксацин, моксифлоксацин, геміфлоксацин, гатифлоксацин) рекомендовані в медико-технологічній документації України як препарати другої лінії для лікування хворих на негоспітальну пневмонію. За цінами вітчизняного ринку станом на грудень 2018 р. вартість 7-денного курсу терапії для діагнозу "негоспітальна пневмонія" препаратами фторхінолонів становить від 16,60 грн до 1048,60 грн, за даними аналітичної системи "Фармстандарт" компанії "Моріон". Вартість прямих витрат такого лікування суттєво варіюється між засобами міжнародних непатентованих назв і має мінімальну межу для торгових найменувань офлоксацину - 17,50 грн, ципрофлоксацину - 16,60 грн, левофлоксацину - 57,08 грн, моксифлоксацину - 156,76 грн, гатифлоксацину - 129,53 грн. Препарат геміфлоксацину представлено одним торговим найменуванням і вартість курсу лікування цим препаратом становить 1048,60 грн. Лікарські засоби фторхінолонів добре представлені в роздрібній мережі України 145 торговими найменуваннями, але сучасніші препарати є дорожчими та мають менше число торгових найменувань-генериків, що яскраво видно на прикладі геміфлоксацину.

Синдром подразненого кишківника (СПК) - це клінічна патологія, через яку пацієнти зазнають значної фізичної та психологічної шкоди, а головне - певних економічних втрат. Жінки у 2,2 рази частіше страждають на СПК, ніж чоловіки. Мета дослідження - провести порівняльний аналіз ЛЗ, рекомендованих для лікування хворих на СПК, методом мінімізації витрат та обрати такі схеми лікування, що дозволяють заощадити кошти при однаковій ефективності терапії. Аналіз мінімізації витрат (CMA) лікарських засобів здійснено на основі роздрібної вартості лікарських препаратів станом на 2018 р. Курс первинної фармакотерапії проведено комбінацією спазмолітика та Лопераміду тривалістю 4 тижні (28 днів). Для лікування СПК важливою є комбінація дієти, фармакотерапії та психотерапії. Тому для обрахунку була використана схема лікування СПК з переважанням діареї з двох препаратів - спазмолітика та Лопераміду. Проаналізувавши вартість схем лікування, можемо зазначити, що найдешевшою (МНН Мебеверину) була схема з препаратами Аспазмін та Лопераміду гідрохлорид. Загальна вартість схеми склала 287,94 грн. Отилонію бромід представлений тільки однією ТН, тому кінцева ціна схеми лікування за його участю залежить від Лопераміду. Дешевшою є схема лікування з Лопераміду гідрохлоридом українського виробництва (320,65 грн за курс). Найдешевшою схемою Дротаверину виявилась схема з двома препаратами вітчизняного виробництва - НО-Х-ША та Лопераміду гідрохлорид (141,01 грн). Висновки: встановлено, що різниця витрат на різні схеми лікування залежить від ціни, а також від того, чи є препарат генеричним або оригінальним (брендовим), імпортним або вітчизняним. Препарати вітчизняного виробництва - генеричні, тому схеми лікування ними будуть дешевшими та допоможуть заощадити кошти.

Тетрацикліни - клас антибіотиків, відкритий понад 50 років тому. Це відносно недорогі препарати із широким спектром дії. Тобто вони досить часто використовуються для профілактики і терапії інфекційних захворювань людини і тварин, а також як стимулятори росту тварин. Активне використання антибіотиків групи тетрациклінів за різними показаннями у 50-х роках XX ст. призвело до появи стійких мікроорганізмів. Після тривалої паузи в розвитку антибіотиків тетрациклінового класу зараз їх застосовують все частіше для лікування інфекційних хвороб, спричинених мультирезистентними бактеріями. Наприклад, у випадку остеопоротичної/остеопенічної втрати кісток, зовнішньо для лікування пошкоджень шкіри, включаючи акне. Також у 2005 та у 2018 рр. (3 МНН) U.S. Food & Drug Administration (FDA) дозволили до застосування нові лікарські препарати групи тетрациклінів: тигециклін, омадациклін, сарециклін та еравациклін. Мета дослідження - вивчення асортименту антибіотиків групи тетрациклінів на фармацевтичному ринку України та обсягу їх споживання у 2013 - 2018 рр. Для аналізу асортименту антибіотиків групи тетрациклінів на фармацевтичному ринку України й у світі користувались ресурсами Центру співпраці ВООЗ із методології статистичного аналізу лікарських засобів (ЛЗ) та Державним реєстром ЛЗ України. Розрахунок споживання проводили за уніфікованою ATC/DDD-методологією, рекомендованою ВООЗ. За даними Центру співпраці ВООЗ із методології статистичного аналізу ЛЗ, існують 17 міжнародних непатентованих назв (МНН) антибіотиків групи тетрацикліну, з яких 2 МНН є комбінованими препаратами. В Україні протягом шести досліджуваних років (2013 - 2018 рр.) на ринку присутні тільки 3 МНН: доксициклін, тетрациклін та тигециклін, які у 2018 р. були представлені 14 торговими назвами (ТН). Частка препаратів вітчизняного виробництва на ринку України знизилась із 54 % у 2013 р. до 50 % у 2018 р. за рахунок розширення асортименту імпортних ТН. Споживання антибіотиків групи тетрациклінів за досліджуваний період зросло майже на 0,026 DDDs/1000 жителів/день. Порівнюючи споживання антибіотиків групи тетрациклінів в Україні й у Європі, можна відзначити, що в Україні є невелика тенденція до зростання. Поряд з цим в Європі у 2018 р. відбулось незначне зниження споживання в середньому на 0,1 DDDs/1000 жителів/день. Висновки: із 17 МНН антибіотиків групи тетрациклінів у світі на фармацевтичному ринку Україні представлено тільки 3 МНН. У середньому на фармацевтичному ринку України у 2013 - 2018 рр. було представлено 13 - 14 ТН тетрациклінів. Споживання антибіотиків групи тетрациклінів в Україні за досліджуваний період зросло майже на 0,026 DDDs/1000 жителів/день. А в Європі залишалось на одному рівні протягом 2015 - 2017 рр., у 2018 р. незначно знизилося.

Станом на 2017 р. від початку епідемії ВІЛ/СНІД було інфіковано 77,3 млн осіб по всьому світу та зафіксовано 35,4 млн смертей, пов'язаних з ВІЛ. Незважаючи на впровадження комплексу профілактичних і протиепідемічних заходів, Україна залишається другою країною у Східній Європі та Центральній Азії за тягарем епідемії ВІЛ-інфекції. Станом на кінець 2017 р. лише 136 378 осіб (без урахування дітей, народжених ВІЛ-позитивними жінками, ВІЛ-статус яких (дітей) остаточно не встановлений) знали про свій позитивний ВІЛ-статус та перебували на обліку у закладах охорони здоров'я (ЗОЗ), зокрема 64,7 % (88 270 осіб) одержували антиретровірусну терапію (АРТ). Мета роботи - дослідити асортимент лікарських засобів (ЛЗ) для АРТ (АТС-код J05A - Противірусні засоби прямої дії), які представлені на фармацевтичному ринку України, та проаналізувати споживання даної групи ЛЗ з метою оцінки повноти одержання необхідної терапії хворими. Представлені на фармацевтичному ринку України ЛЗ для АРТ (групи J05A) аналізували за даними аналітичної системи дослідження фармацевтичного ринку "Фармстандарті компанії "МОРІОН". Для розрахунку споживання ЛЗ для АРТ використовували уніфіковану ATC/DDD-методологію, рекомендовану ВООЗ. З'ясовано, що об'єми споживання антиретровірусних ЛЗ збільшились у 2017 - 2019 рр. Виявлено, що за даними ВООЗ у світі налічується 52 міжнародні непатентовані назви (МНН), які можуть використовуватись для лікування ВІЛ/СНІД, з них 24 МНН зареєстровано в Україні, а активно використовувались у 2019 р. тільки 15 МНН. Висновки: за досліджуваний період з 2017 по 2019 р. визначено тенденцію до збільшення споживання препаратів для АРТ. Але число осіб з підтвердженим ВІЛ-статусом, які одержують АРТ, значно нижче від загальної кількості інфікованих.

Синтез першого антибіотика групи Хінолонів відбувся у 1958 р. З того часу Хінолони широко використовуються в клінічній практиці по всьому світу завдяки їх широкому антибактеріальному спектру дії. Мета дослідження - дослідження українського фармацевтичного ринку антибіотиків групи Хінолонів, а також визначення обсягів їх споживання у 2013 - 2018 рр. Аналіз асортименту антибіотиків групи Хінолонів проводили за даними Центру співпраці ВООЗ з методології статистичного аналізу лікарських засобів та Державним реєстром лікарських засобів України. Споживання обраховували за уніфікованою ATC/DDD-методологію, рекомендованою ВООЗ. На фармацевтичному ринку України представлено 11 МНН антибіотиків групи Хінолонів, а також 6 МНН комбінацій з Хінолонами. У 2018 р. в Україні зареєстровано 159 ТН Хінолонів, з них 40,25 % ТН вітчизняного виробництва (64 ТН). Споживання Хінолонів за досліджуваний період зросло з 1,77 DID у 2016 р. до 1,83 DID у 2018 р. Взагалі споживання АБП у країнах Євросоюзу та Європейської економічної зони (EU/EEA) у досліджуваний період знижується з 1,77 DID у 2013 р. до 1,5 DID у 2018 р. Висновки: на фармацевтичному ринку України представлено 11 МНН антибіотиків групи Хінолонів, а також 6 МНН комбінацій з Хінолонами, які у 2018 р. були представлені 159 ТН. Споживання Хінолонів за досліджуваний період зросло з 1,77 DID у 2016 р. до 1,83 DID у 2018 р. У період з 2013 по 2016 рр. споживання антибіотиків групи Хінолонів в Україні було нижчим за EU/EEA, але у 2017 р. споживання в Україні виросло на 0,15 DID, а у 2018 р. різниця збільшилася до 0,33 DID.

В Україні щороку фіксується до 7 млн випадків інфекційних хвороб, зокрема спричинених бактеріальними збудниками, наприклад, сальмонелами, шигелами, кампілобактеріями, єрсинією ентерококовою, менінгококами, гонококами. Високий рівень захворюваності спричиняє широке застосування антибіотикотерапії. Разом із тим як лікарські призначення, так і безвідповідальне самолікування формують стійкість до антимікробних препаратів системної дії. За даними ВООЗ 64 % людей по всьому світу можуть у разі самолікування застуди і грипу застосовувати без призначення антибактеріальні препарати системної дії, які не показані за таких хвороб. Стійкість до антимікробних препаратів у США спостерігають у близько 3 млн пацієнтів на рік, що стає причиною смерті для 35 тис. із них. Мета роботи - аналіз ринку і обрахунок обсягів споживання антимікробних препаратів групи J01F Макроліди, Лінкозаміди, Стрептограміни в Україні у період 2013 - 2019 рр. За даними ВООЗ існують 19 МНН антимікробних препаратів групи J01F Макроліди, Лінкозаміди та Стрептограміни, з яких 15 МНН відносяться до підгрупи J01FA Макроліди, 2 МНН відносяться до підгрупи J01FF Лінкозамідів і 2 МНН - до підгрупи J01FG Стрептограмінів. В Україні впродовж семи досліджуваних років на ринку були присутні тільки 9 МНН: 7 МНН з підгрупи J01FA Макролідів, 2 МНН з підгрупи J01FF Лінкозамідів, жодного з підгрупи J01FG Стрептограмінів. Число ТН препаратів групи J01F на фармацевтичному ринку України варіювалося від 188 ТН у 2013 р. до 136 у 2019 р. із застосуванням AТС/DDD-методoлогії в ретроспективі 2013 - 2019 рр. показано, що госпітальне споживання антимікробних препаратів групи J01F у період з 2016 по 2019 р. зростало, а у 2018 р. спостерігався пік споживання. Амбулаторне споживання препаратів групи J01F складало 1,67005 DID у 2013 р. і зросло до 2,44882 DID у 2019 р., але спостерігається зниження на 6,1 % у 2019 р. у порівнянні з 2018 р. Висновки: за досліджуваний період відбулося скорочення асортименту препаратів групи J01F Макроліди, Лінкозаміди та Стрептограміни до 136 ТН із одночасним зростанням частки препаратів вітчизняного виробництва до 40,7 % від асортименту у 2019 р. Препарати підгрупи Стрептограмінів не представлені на вітчизняному ринку. Госпітальне споживання Макролідів і Лінкозамідів зросло в обрахунку DID у 1,73 разу у 2016 - 2019 рр., амбулаторне - у 1,47 разу у 2013 - 2019 рр., а в 2018 р. спостерігався пік споживання цих препаратів.

На теперішній час у світі та в Україні широко розповсюджені токсичні ураження печінки, що мають різноманітні причини і носять хронічний перебіг. Мета роботи - проведення клініко-економічного аналізу (ABC і частотного аналізу) фармакотерапії хворих на токсичний гепатит, що базується на гепатотропних ЛЗ із ATC-кодом A05A і A05B. Використано листи призначень 55 хворих у ЗОЗ м. Харків з основним діагнозом "токсичний гепатит", ретроспективний аналіз яких проведенj за допомогою ABC- та частотного аналізів. Всього було використано 134 ЛЗ із різних фармакотерапевтичних груп, які були призначені 552 рази по 10 призначень на хворого, що вказує на поліпрагмазію. На фармакотерапію 55 хворих було витрачено 254 739,27 грн. До групи A увійшло 26 ЛЗ, на які витрачено 204 035,91 грн (80,10 %), до групи B увійшло 38 ТН ЛЗ на суму 38 099,92 грн (14,96 %), а в групу C - 70 ТН ЛЗ на суму 12 603,44 грн (4,94 %). До групи A увійшли найвитратніші ЛЗ, серед яких перші позиції посіли здебільшого дорогі препарати: гептрал (16 призн.), гепаризин (15), орнілів (14), гепадиф (9), розчин 0,9 % натрію хлориду (55 призн., дешевий препарат) та інші ЛЗ. Висновки: серед 134 ЛЗ, що були використані для фармакотерапії хворих, 13 ЛЗ гепатотропної дії і 5 ЛЗ амінокислотного складу з кодом A16AA, що також використовуються для лікування токсичного гепатиту. На вказані 18 ЛЗ всього витрачено 128 875,88 грн (50,59 %), ці препарати призначалися 272 рази (49,28 % призначень).

Тетрацикліни - клас антибіотиків, відкритий понад 50 років тому. Це відносно недорогі препарати із широким спектром дії. Тобто вони досить часто використовуються для профілактики і терапії інфекційних захворювань людини і тварин, а також як стимулятори росту тварин. Активне використання антибіотиків групи тетрациклінів за різними показаннями у 50-х роках XX ст. призвело до появи стійких мікроорганізмів. Після тривалої паузи в розвитку антибіотиків тетрациклінового класу зараз їх застосовують все частіше для лікування інфекційних хвороб, спричинених мультирезистентними бактеріями. Наприклад, у випадку остеопоротичної/остеопенічної втрати кісток, зовнішньо для лікування пошкоджень шкіри, включаючи акне. Також у 2005 та у 2018 рр. (3 МНН) U.S. Food & Drug Administration (FDA) дозволили до застосування нові лікарські препарати групи тетрациклінів: тигециклін, омадациклін, сарециклін та еравациклін. Мета дослідження - вивчення асортименту антибіотиків групи тетрациклінів на фармацевтичному ринку України та обсягу їх споживання у 2013 - 2018 рр. Для аналізу асортименту антибіотиків групи тетрациклінів на фармацевтичному ринку України й у світі користувались ресурсами Центру співпраці ВООЗ із методології статистичного аналізу лікарських засобів (ЛЗ) та Державним реєстром ЛЗ України. Розрахунок споживання проводили за уніфікованою ATC/DDD-методологією, рекомендованою ВООЗ. За даними Центру співпраці ВООЗ із методології статистичного аналізу ЛЗ, існують 17 міжнародних непатентованих назв (МНН) антибіотиків групи тетрацикліну, з яких 2 МНН є комбінованими препаратами. В Україні протягом шести досліджуваних років (2013 - 2018 рр.) на ринку присутні тільки 3 МНН: доксициклін, тетрациклін та тигециклін, які у 2018 р. були представлені 14 торговими назвами (ТН). Частка препаратів вітчизняного виробництва на ринку України знизилась із 54 % у 2013 р. до 50 % у 2018 р. за рахунок розширення асортименту імпортних ТН. Споживання антибіотиків групи тетрациклінів за досліджуваний період зросло майже на 0,026 DDDs/1000 жителів/день. Порівнюючи споживання антибіотиків групи тетрациклінів в Україні й у Європі, можна відзначити, що в Україні є невелика тенденція до зростання. Поряд з цим в Європі у 2018 р. відбулось незначне зниження споживання в середньому на 0,1 DDDs/1000 жителів/день. Висновки: із 17 МНН антибіотиків групи тетрациклінів у світі на фармацевтичному ринку Україні представлено тільки 3 МНН. У середньому на фармацевтичному ринку України у 2013 - 2018 рр. було представлено 13 - 14 ТН тетрациклінів. Споживання антибіотиків групи тетрациклінів в Україні за досліджуваний період зросло майже на 0,026 DDDs/1000 жителів/день. А в Європі залишалось на одному рівні протягом 2015 - 2017 рр., у 2018 р. незначно знизилося.

Станом на 2017 р. від початку епідемії ВІЛ/СНІД було інфіковано 77,3 млн осіб по всьому світу та зафіксовано 35,4 млн смертей, пов'язаних з ВІЛ. Незважаючи на впровадження комплексу профілактичних і протиепідемічних заходів, Україна залишається другою країною у Східній Європі та Центральній Азії за тягарем епідемії ВІЛ-інфекції. Станом на кінець 2017 р. лише 136 378 осіб (без урахування дітей, народжених ВІЛ-позитивними жінками, ВІЛ-статус яких (дітей) остаточно не встановлений) знали про свій позитивний ВІЛ-статус та перебували на обліку у закладах охорони здоров'я (ЗОЗ), зокрема 64,7 % (88 270 осіб) одержували антиретровірусну терапію (АРТ). Мета роботи - дослідити асортимент лікарських засобів (ЛЗ) для АРТ (АТС-код J05A - Противірусні засоби прямої дії), які представлені на фармацевтичному ринку України, та проаналізувати споживання даної групи ЛЗ з метою оцінки повноти одержання необхідної терапії хворими. Представлені на фармацевтичному ринку України ЛЗ для АРТ (групи J05A) аналізували за даними аналітичної системи дослідження фармацевтичного ринку "Фармстандарті компанії "МОРІОН". Для розрахунку споживання ЛЗ для АРТ використовували уніфіковану ATC/DDD-методологію, рекомендовану ВООЗ. З'ясовано, що об'єми споживання антиретровірусних ЛЗ збільшились у 2017 - 2019 рр. Виявлено, що за даними ВООЗ у світі налічується 52 міжнародні непатентовані назви (МНН), які можуть використовуватись для лікування ВІЛ/СНІД, з них 24 МНН зареєстровано в Україні, а активно використовувались у 2019 р. тільки 15 МНН. Висновки: за досліджуваний період з 2017 по 2019 р. визначено тенденцію до збільшення споживання препаратів для АРТ. Але число осіб з підтвердженим ВІЛ-статусом, які одержують АРТ, значно нижче від загальної кількості інфікованих.

Синтез першого антибіотика групи Хінолонів відбувся у 1958 р. З того часу Хінолони широко використовуються в клінічній практиці по всьому світу завдяки їх широкому антибактеріальному спектру дії. Мета дослідження - дослідження українського фармацевтичного ринку антибіотиків групи Хінолонів, а також визначення обсягів їх споживання у 2013 - 2018 рр. Аналіз асортименту антибіотиків групи Хінолонів проводили за даними Центру співпраці ВООЗ з методології статистичного аналізу лікарських засобів та Державним реєстром лікарських засобів України. Споживання обраховували за уніфікованою ATC/DDD-методологію, рекомендованою ВООЗ. На фармацевтичному ринку України представлено 11 МНН антибіотиків групи Хінолонів, а також 6 МНН комбінацій з Хінолонами. У 2018 р. в Україні зареєстровано 159 ТН Хінолонів, з них 40,25 % ТН вітчизняного виробництва (64 ТН). Споживання Хінолонів за досліджуваний період зросло з 1,77 DID у 2016 р. до 1,83 DID у 2018 р. Взагалі споживання АБП у країнах Євросоюзу та Європейської економічної зони (EU/EEA) у досліджуваний період знижується з 1,77 DID у 2013 р. до 1,5 DID у 2018 р. Висновки: на фармацевтичному ринку України представлено 11 МНН антибіотиків групи Хінолонів, а також 6 МНН комбінацій з Хінолонами, які у 2018 р. були представлені 159 ТН. Споживання Хінолонів за досліджуваний період зросло з 1,77 DID у 2016 р. до 1,83 DID у 2018 р. У період з 2013 по 2016 рр. споживання антибіотиків групи Хінолонів в Україні було нижчим за EU/EEA, але у 2017 р. споживання в Україні виросло на 0,15 DID, а у 2018 р. різниця збільшилася до 0,33 DID.

В Україні щороку фіксується до 7 млн випадків інфекційних хвороб, зокрема спричинених бактеріальними збудниками, наприклад, сальмонелами, шигелами, кампілобактеріями, єрсинією ентерококовою, менінгококами, гонококами. Високий рівень захворюваності спричиняє широке застосування антибіотикотерапії. Разом із тим як лікарські призначення, так і безвідповідальне самолікування формують стійкість до антимікробних препаратів системної дії. За даними ВООЗ 64 % людей по всьому світу можуть у разі самолікування застуди і грипу застосовувати без призначення антибактеріальні препарати системної дії, які не показані за таких хвороб. Стійкість до антимікробних препаратів у США спостерігають у близько 3 млн пацієнтів на рік, що стає причиною смерті для 35 тис. із них. Мета роботи - аналіз ринку і обрахунок обсягів споживання антимікробних препаратів групи J01F Макроліди, Лінкозаміди, Стрептограміни в Україні у період 2013 - 2019 рр. За даними ВООЗ існують 19 МНН антимікробних препаратів групи J01F Макроліди, Лінкозаміди та Стрептограміни, з яких 15 МНН відносяться до підгрупи J01FA Макроліди, 2 МНН відносяться до підгрупи J01FF Лінкозамідів і 2 МНН - до підгрупи J01FG Стрептограмінів. В Україні впродовж семи досліджуваних років на ринку були присутні тільки 9 МНН: 7 МНН з підгрупи J01FA Макролідів, 2 МНН з підгрупи J01FF Лінкозамідів, жодного з підгрупи J01FG Стрептограмінів. Число ТН препаратів групи J01F на фармацевтичному ринку України варіювалося від 188 ТН у 2013 р. до 136 у 2019 р. із застосуванням AТС/DDD-методoлогії в ретроспективі 2013 - 2019 рр. показано, що госпітальне споживання антимікробних препаратів групи J01F у період з 2016 по 2019 р. зростало, а у 2018 р. спостерігався пік споживання. Амбулаторне споживання препаратів групи J01F складало 1,67005 DID у 2013 р. і зросло до 2,44882 DID у 2019 р., але спостерігається зниження на 6,1 % у 2019 р. у порівнянні з 2018 р. Висновки: за досліджуваний період відбулося скорочення асортименту препаратів групи J01F Макроліди, Лінкозаміди та Стрептограміни до 136 ТН із одночасним зростанням частки препаратів вітчизняного виробництва до 40,7 % від асортименту у 2019 р. Препарати підгрупи Стрептограмінів не представлені на вітчизняному ринку. Госпітальне споживання Макролідів і Лінкозамідів зросло в обрахунку DID у 1,73 разу у 2016 - 2019 рр., амбулаторне - у 1,47 разу у 2013 - 2019 рр., а в 2018 р. спостерігався пік споживання цих препаратів.

На теперішній час у світі та в Україні широко розповсюджені токсичні ураження печінки, що мають різноманітні причини і носять хронічний перебіг. Мета роботи - проведення клініко-економічного аналізу (ABC і частотного аналізу) фармакотерапії хворих на токсичний гепатит, що базується на гепатотропних ЛЗ із ATC-кодом A05A і A05B. Використано листи призначень 55 хворих у ЗОЗ м. Харків з основним діагнозом "токсичний гепатит", ретроспективний аналіз яких проведенj за допомогою ABC- та частотного аналізів. Всього було використано 134 ЛЗ із різних фармакотерапевтичних груп, які були призначені 552 рази по 10 призначень на хворого, що вказує на поліпрагмазію. На фармакотерапію 55 хворих було витрачено 254 739,27 грн. До групи A увійшло 26 ЛЗ, на які витрачено 204 035,91 грн (80,10 %), до групи B увійшло 38 ТН ЛЗ на суму 38 099,92 грн (14,96 %), а в групу C - 70 ТН ЛЗ на суму 12 603,44 грн (4,94 %). До групи A увійшли найвитратніші ЛЗ, серед яких перші позиції посіли здебільшого дорогі препарати: гептрал (16 призн.), гепаризин (15), орнілів (14), гепадиф (9), розчин 0,9 % натрію хлориду (55 призн., дешевий препарат) та інші ЛЗ. Висновки: серед 134 ЛЗ, що були використані для фармакотерапії хворих, 13 ЛЗ гепатотропної дії і 5 ЛЗ амінокислотного складу з кодом A16AA, що також використовуються для лікування токсичного гепатиту. На вказані 18 ЛЗ всього витрачено 128 875,88 грн (50,59 %), ці препарати призначалися 272 рази (49,28 % призначень).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.92 + Р11(4УКР)26 + У9(4УКР)

Рубрики:

Гепатопротектори

Організація охорони здоров'я

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Серед стійких порушень здоров'я й інвалідності в Україні третє місце серед чоловіків і друге серед жінок займають нервово-психічні розлади, під час фармакотерапії яких широко застосовують антидепресанти. Мета роботи - дослідження асортименту та амбулаторного і госпітального споживання в Україні препаратів групи антидепресантів. Аналіз асортименту й обсягів споживання антидепресантів здійснювали на амбулаторному ринку протягом 2015 - 2019 рр., а на госпітальному - протягом 2016 - 2019 рр. за даними аналітичної компанії "Proxima Research"/"Mopioн". Розрахунки об'ємів споживання було зроблено за ATC/DDD-методологією. Як одиницю вимірювання використовували показник DDDs/1000 жителів/день (DID, DDDs per 1000 inhabitants per day). Результати дослідження показали, що на фармацевтичному ринку України протягом 2015 - 2019 рр. амбулаторно використовували 94 - 101 торгову назву антидепресантів, з яких 29 - 36 торгових назв були вітчизняного виробництва і 65 - іноземних виробників. Госпітально протягом 2016 - 2019 рр. використовували меншу кількість торгових назв антидепресантів - 78 - 79, серед яких 27 - 29 торгових назв вітчизняного виробництва і 52 - 49 - імпортного. Кількість торгових назв антидепресантів за амбулаторного споживання на 16 - 22 % перевищувала кількість торгових назв за госпітального споживання, що, можливо, пов'язано з меншими обсягами державних закупівель препаратів цієї групи. Встановлено, що амбулаторне споживання антидепресантів у період 2015 - 2019 рр. зросло в 2,22 разу - з 1,08 DID у 2015 р. до 2,40 DID у 2019 р. Госпітальне споживання було значно меншим і коливалося в межах від 0,20 DID у 2016 р. до 0,19 DID у 2019 р. (із піком у 0,24 DID у 2017 р.). Зростання амбулаторного споживання антидепресантів було поступовим, без різких перепадів. Більшість міжнародних непатентованих назв антидепресантів, за виключенням N06AX20. Різні препарати та N06AX25 трава звіробою входили до сучасних медико-технологічних документів - Державного формуляра лікарських засобів (8 - 11 випуски) та Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів (2015 - 2017 рр.), що свідчить про їх доведену клінічну ефективність та безпеку.