Досліджено сутність і механізми політичної символіки (ПС) як засобу демократичної консолідації суспільства. Розроблено модель ПС демократичної консолідації суспільства "Міфологія - Релігія - Ідеологія - Маркетинг". За допомогою даної моделі виявлено спільні риси та відмінності ПС в процесі консолідації демократії в країнах першої та другої "хвиль демократизації" (стабільні демократії), а також третьої "хвилі демократизації" (консолідовані демократії). Виокремлено демократичну й автократичну консолідацію суспільства як альтернативні стратегії застосування ПС. Увагу приділено особливостям ПС в сучасній Україні в контексті функціонування гібридного політичного режиму. Розглянуто стратегії використання ПС для демократичної консолідації суспільства в країні.

Розглянуто еволюцію політичної системи України в контексті методології політичного часу. Проаналізовано вплив часових вимірів різних рівнів на сучасний політичний процес. Для аналізу застосовано теоретичну модель "вирва причинності".

Реконструюються сучасні теоретичні здобутки в концептуалізації модерної держави. Виокремлено особливості модерної держави в результаті аналізу теорій М. Манна та Ч. Тіллі. Розглядаються актуальні проблеми державотворення в контексті ведення війни та використання ресурсів соціальної влади.

Розглянуто проблеми сучасної держави з точки зору ефективності її функцій. Автономність та спроможність держави досліджуються в контексті стабільності політичного режиму та належного урядування. Для аналізу останніх тенденцій застосовуються теоретичні здобутки сучасної історичної соціології.