Розглянуто сферу культури Запорізької області, проведено оцінювання її державного регулювання та визначено основні напрями підвищення існуючого рівня державного регулювання сфери культури на регіональному рівні.

Розглянуто правові механізми державного регулювання сфери культури в Україні, проведено аналіз нормативно-правового забезпечення державної політики у сфері культури протягом останнього десятиліття та визначено основні потреби цієї сфери.

Розглянуто концептуальні засади державного управління сферою культури на основі інформатизації. З'ясовано, що на сучасну епоху визначальний вплив здійснює фактор інформаційних технологій, який відобразився на розвитку культури і її проявів. Під впливом процесу інформатизації культура стала занурюватися в новий, багатовимірний кіберпростір. Наслідком цього став процес віртуалізації сучасної культури, що став багато в чому її найважливішою сучасною характеристикою та позначився на особливостях державного управління у сфері культури. З'ясовано, що на сучасному етапі розвитку суспільства надзвичайно важливим є залучення відвідувачів музеїв за допомогою інформаційних технологій, соціальних мереж та мобільних додатків. Визначено, що світова та європейська практика використання інформатизації сфери культури допомагає розв'язувати соціальні та просвітницькі проблеми на рівні громад та країни. Доведено, що соціокультурний простір сучасного світу характеризується складними і всепоглинаючими процесами поширення інформаційних потоків і активними комунікативними взаємодіями між індивідами. Наголошено, що швидкі темпи розвитку і вдосконалення технологій, а також апаратних пристроїв передачі інформації, зумовлюють формування нових ціннісних орієнтацій, норм і форм соціальної взаємодії в багатьох сферах життєдіяльності суспільства. Доведено, що музеї стають центральним місцем для громади та невіддільною частиною глобальної музейної мережі. Вони забезпечують платформу для визначення потреб і перспектив місцевих громад на державному та міжнародному рівнях. Кожен музей, який займається розвитком іміджу, прагне бути фізично та практично наповненим яскравою та детальною інформацією про сьогоднішні виставки, експозиції та інсталяції. Зрештою, музейні сайти, поєднані із соціальними мережами, стануть цілісними платформами комунікації відвідувачів і стануть центральним місцем для громади та невіддільною частиною глобальної музейної мережі. Зазначено, що ефективне державне управління сферою культури надає змогу подолати міжкультурну різницю та презентувати культурні надбання і знання, які допоможуть розумітися на мистецтві різним верствам населення держави та збільшить прибутки місцевих громад, а також дозволить зберегти та полегшити доступ до сфери культури і для самих українців, і для світу загалом.

Мета роботи - дослідження впливу фінансових ринків, що розвиваються, на маркетингові програми виключно у міжнародному аспекті. Проаналізовано показники, що впливають на економічну складову ринків, які розвиваються: розвиток секторів послуг у міських районах країн, прийнятих до розгляду (Індія та Китай), розрив у зайнятості та доходах між організованими та неорганізованими секторами у міських районах, наявність міських нетрів. У результаті дослідження систематизовано основні показники інфраструктури та порівняльної спроможності в Індії та Китаї та наголошено на національних культурних відмінностях обох країн. Підкреслено, що стійкість відмінностей у культурній цінності особливо актуальна для великих транснаціональних компаній, які у своїй повсякденній діяльності зазнають впливу різних національних культур. Обгрунтовано фактори впливу на нерівність доходів населення та підкреслено важливість інфраструктури в умовах зростання. Зазначається, що великі відмінності у доходах споживачів вказують на існування декількох сегментів із дуже різним рівнем купівельної спроможності, своєю чергою, сегменти з різними доходами надають змогу деяким компаніям створювати інноваційні можливості. Сформовано напрямки реалізації маркетингових програм в умовах фінансових ринків, що розвиваються. Зазначається, що, оскільки кожен окремий регіон відрізняється вимогами, смаком, звичками, засобами масової інформації, уподобаннями, свідомість цін змінюється, що може стати шляхом для розробки маркетингових програм всередині та за межами країн. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямку є розробка інноваційної маркетингової програми, націленої на український споживчий ринок, здатної сформувати стійку конкурентну перевагу в умовах міжнародної конкуренції.

Дисертація присвячена аналізу державного регулювання сфери культури в Україні. Розкрито сутність проблеми державного регулювання сфери культури в Україні, що полягає в тому, що під час власного становлення й розвитку держава Україна до певної міри забезпечувала реальну свободу творчості, матеріально-фінансову підтримку творцям національно-культурної духовності, одночасно сприяючи формуванню нової культурної інфраструктури, що відповідало умовам ринкової економіки, принципам демократії та меті творення громадянського суспільства, але на теперішній час не вирішила головної проблеми державного регулювання сфери культури в Україні - повноцінного задоволення культурних потреб населення України. Стосовно цілеспрямованого впливу компетентних державних органів, що має на меті збереження стабільності, відносної постійності, упорядкованості суспільних відносин у культурній сфері, збереження культурної спадщини та духовних цінностей українського народу та всього людства, соціальний захист населення, визнано, що Україна потребує більш інтенсивної адаптації української системи державного управління до якісного рівня міжнародного стандарту в галузі державного управління культурою. Відзначено, що дослідження державного регулювання сфери культури в Україні в підсумку приводить до визнання високого потенціалу системної тенденції до розвитку державного регулювання сфери культури через удосконалення існуючих та розробку нових його механізмів. Обґрунтовано основні напрями підвищення якості державного регулювання сфери культури на загальнодержавному та регіональному (Запорізький регіон) рівнях.

Розкрито принципи фундаменталізації національної економіки як основи стабільного розвитку на тлі глобалізаційних процесів у сучасному світі. Визначено ключові тенденції розвитку глобалізованого світу до 2035 р. Окреслено основні напрями становлення національної економіки під впливом глобалізаційних процесів з боку політичного, економічного, соціального, демографічного та екологічного напрямів взаємодії. Підкреслено, що дослідження глобалізаційних напрямів надає змогу сформувати кількісні показники глобалізаційних процесів, класифікувати конкретні виклики, які загрожують розвитку окремої країни, дослідити функціональні аспекти, що вимагають моніторингу в процесі адаптації національної економіки до інноваційних процесів, які відбуваються в сучасному світі.