Проведено дослідження структури розривних і складчастих порушень осадових відкладів Донбасу на різних масштабних рівнях: від мікродислокацій до крупно-амплітудних дислокацій. На всіх масштабних рівнях визначено латеральна повторюваність складок, зумовлена хвильовими процесами, викликаними імпульсними горизонтальними тектонічними силами в постінверсійний період. За параметрами природних і техногенних розривних дислокацій Донбасу розрахована фрактальна розмірність для залежностей довжин, кількості порушень, площі поверхні зміщувачів, відстані між тріщинами від масштабу карт для окремих шахт і виробок, вугільних пластів і пісковиків. Виміри проводили по мікрофотографіях вугільних частинок, у гірничих виробках, по геологічних картах Донбасу та окремих районів. Установлено, що розподіли розривних порушень у вуглепородному масиві описуються логнормальними та степеневими законами. Це засвідчує фрактальність розривної порушеності осадових відкладів Донбасу, а відмінності фрактальної розмірності на різних масштабних рівнях вказують на її мультіфрактальність. Достовірність отриманих результатів підтверджується подібністю фрактальної розмірності, розрахованої різними методами. Розбіжність значень фрактальної розмірності на різних масштабних рівнях відображає наявність додаткових локальних або регіональних чинників, що впливають на формування структури басейну. Отримані дані засвідчують дію фрактально-хвильових процесів, які, накладаючись на відклади, що утворилися, сформували складну структуру осадової товщі Донбасу.

Визначено можливості зменшення енергоспоживання водовідливних установок шахт та визначено числові показники енергозбереження із використанням математичного моделювання. Обгрунтовано мінімально необхідну структуру математичної моделі горизонту шахтного водовідливу для дослідження енергоспоживання, доведено існування мінімуму енергоспоживання насосу головної водовідливної установки при регулюванні швидкості, встановлено зовнішній вигляд регресійних залежностей енергоспоживання та часу роботи насосу від частоти обертання та величини водопритоку. При вирішенні поставлених завдань використовувалися загальні методи фізики, гідравліки, математичного аналізу та обчислювальної математики. Чисельне рішення рівнянь математичної моделі та візуалізація отриманих результатів виконані в середовищі MATLAB/Simulink, методи теорії планування експерименту для регресійного аналізу. Встановлено умови, за яких з'являється потенціал енергозбереження насосного обладнання головного водовідливу шахт при використанні регульованого електроприводу. Доведено існування мінімуму енергоспоживання насосної установки головного водовідливу шахти. На основі регресійного аналізу результатів математичного моделювання насосної станції головного водовідливу шахти встановлено, що регресійні залежності часу роботи насосної установки та її енергоспоживання мають форму, наближену до відтинку гіперболоїда. Використання результатів роботи дає можливість в умовах різних шахт визначати потенціал енергозбереження при використанні регульованого електроприводу, приймати економічно обгрунтоване рішення про доцільність використання регульованого електроприводу у конкретних виробничих умовах.

Розглянуто питання підвищення енергоефективності роботи гірничорудних підприємств за рахунок зниження складової витрат на електроенергію у собівартості видобутої залізорудної сировини. Це досягається здійсненням розподіленої генерації електроенергії з інтелектуальним керуванням комплексом "енергопостачання - енергоспоживання". Мета роботи - розробка інтелектуальної системи керування комплексом "електропостачання - енергоспоживання" гірничорудних підприємств з розподіленою генерацією електричної енергії на основі нечіткої логіки для підвищення енергоефективності видобутку залізорудної сировини. Для проведення даного дослідження були використані такі методи: аналіз, систематизація, узагальнення - з метою вивчення та узагальнення досвіду побудови інтелектуальних систем керування електропостачанням; синтез - для розробки нечіткої системи керування процесами "електропостачання-енергоспоживання"; комп'ютерне моделювання для визначення чисельних значень економічних показників роботи інтелектуальної системи керування енергосистемою гірничого підприємства з розподіленою генерацією. Розроблено нечітку систему керування комплексом "електропостачання - енергоспоживання" гірничорудного підприємства та визначений раціональний порядок її роботи з точки зору економічного показника чистої приведеної вартості. Результати можуть бути використані для покращення енергоефективності роботи наявних систем електропостачання гірничорудних підприємств, що видобувають залізорудну сировину. Синтезовано структуру схеми розподіленої багатоканальної нечіткої системи керування енергосистемою та алгоритми її дії. Досліджено економічну ефективність інтелектуальної системи керування у різних варіантах живлення споживачів гірничорудного підприємства, а саме: при автономному живленні від джерел розподіленої генерації у години пік та при додатковому живленні від джерел розподіленої генерації (разом з централізованим) у години дії максимального навантаження і години пік. Дослідження показало, що за чистою наведеною вартістю ефективнішою є нечітка система керування, яка дефіцит потужності, визначений піковим тарифом або рівнем енергоспоживання, покриває за рахунок раціонального задіяння ресурсів розподіленої генерації.

Актуальним є питання ефективного керування споживанням електричної енергії енергоємними залізорудними підприємствами, яке залежить від обсягу отриманої та обробленої інформації. значна кількість таких вихідних даних збільшує розмірність задачі, оперативні розрахунки та якість прийняття рішень. Для усунення невизначеності під час прийняття управлінських рішень представляється актуальним моніторинг споживання електричної енергії. Сучасний період розвитку гірничорудних підприємств зумовлює зростання споживання енергетичних ресурсів, основним з яких є електроенергія. Наразі суттєво зростає роль показників техніко-економічної ефективності використання електроенергії в комплексі собівартості видобутку залізної руди. Мета роботи - розробка та апробація тактики досліджень з моніторингу споживання електричної енергії залізорудними підприємствами задля забезпечення ефективного електроенергоуправління цим процесом. У процесі дослідження застосовано методологію системного підходу та методи системного аналізу задля виділення порівняльних ознак споживачів електричної енергії. Проведено порівняльний аналіз на засадах методології моніторингу. Впроваджено основні принципи моніторингових досліджень задля оцінювання та аналізу споживання електроенергії на залізорудних підприємствах Криворізького басейну. Досліджено динаміку обсягів споживання електроенергії та відповідних вартісних показників для різних видів споживачів. Ефективність роботи залізорудних підприємств визначається надійністю електропостачання. Енергоємні споживачі електричної енергії гірничих підприємств з підземним способом видобутку залізорудної сировини характеризуються значними коливаннями в годинах доби. На обсяги споживання електричної енергії впливає значна кількість факторів. Для кожного залізорудного підприємства існує невідповідність запланованого і фактичного споживання електроенергії. Існує доцільність розподілення споживачів електроенергії за ознакою відношення до поверхні. Установлена корельованість показників динаміки загального споживання електренергії з показниками динаміки споживання електроенергії шахтними скіповими підйомними установками і шахтними водовідливними установками.

На основі аналізу експериментальних даних обгрунтовано та підтверджено тезу про необхідність енергоорієнтованого керування рівнями споживання електричної енергії в структурах електроенергетичних комплексів: система електропостачання-споживання електричної енергії гірничорудних підприємств з підземним способом видобутку залізорудної сировини. Встановлено, що поряд із існуючим позитивним для розробки архітектури керування рівнями споживання електроенергії фактом - обмеженої кількості енергоємних споживачів даних видів підприємств, які споживають біля 80 % від всього обсягу, режими їх функціонування в годинах доби різноманітні. Аналіз варіативності реальних режимів споживання електроенергії в годинах доби свідчать про відсутність з боку підприємств цілеспрямованого керування цим процесом. Згідно з запропонованою методикою спрогнозовано ефективність керування рівнями споживання електричної енергії в годинах доби при будь-якому варіанті інтеграції добових тарифів. В умовах неординарності та постійної змінності технологічних параметрів гірничого виробництва на основі результатів аналізу стохастичної оптимізації доведено, що навіть за умов застосування доволі незначної кількості ітерацій N = 10 можливо покращити первинне рішення на понад 60 % (первинне значення цільової функції I* = 27,7 та остаточне значення на останній ітерації I* = 10,7). Визначено необхідні вектори для встановлення зв'язку добового погодинного видобутку руди (Р*) та відповідного енергоспоживання (Е*), що відповідає субоптимальному значенню цільової функції (I*). Отримані результати можна застосовувати для рекомендацій з більш раціонального планування роботи підприємства. Запропонований алгоритм при його реалізації в структурі систем керування електроспоживанням дозволяє отримувати кінцевий результат з будь-якою необхідною за рівнем якістю. При потребах збільшення якості отриманих результатів треба лише збільшити кількість ітерацій на 2 - 3 порядки.

Розглянуто актуальні питання органічної, біоорганічної, фармацевтичної, неорганічної та нафтохімії. Досліджено хімічний склад перманентних фарб та їх вплив на організім людини. Розкрито особливості кількісного визначення вмісту кальцію у продуктах харчування та фармацевтичних препаратах. Розглянуто питання хімічної модифікації діючої речовини з гербіциду Симазин. Подано інформацію про синтез та властивості сегментованих поліуретанів медичного призначення з перфлуороароматичними екстендерами ланцюга. Наведено порівняльну характеристику титриметричного та фотометричного методів визначення йонів феруму у водних об'єктах. Увагу приділено дослідженню якості харчових продуктів на вміст алюмінію.

Наведено результати досліджень з актуальних питань органічної, біоорганічної, фармацевтичної та неорганічної хімії. Розкрито проблеми йододефіциту та можливості використання йодовмісних препаратів для її вирішення. Увагу приділено біологічній ролі фосфору й особливостям його кількісного визначення. Подано інформацію про біополімерні композиційні матеріали на основі казеїну молока. Проведено хімічний аналіз стічних вод Чернігівської ТЕЦ. Досліджено біоцидні властивості адамантилвмісних похідних тіазолію, особливості впливу типу відновника на структуру та властивості срібловмісних нанокомпозитів, можливості застосування ноначастинок срібла. Розглянуто рослинні ферментні антиоксиданти як складову харчового раціону людини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.81 + Л662.252.867

Рубрики:

Протимікробні та протипаразитарні засоби

Ароматичні аміносульфокислоти та їх похідні

Шифр НБУВ: Ж24793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано конструктивно-технологічні схеми коренезбиральних машин і очисників вороху коренеплодів. Уточнено масу налиплого грунту на бічній поверхні тіла кормових буряків і поправочного коефіцієнта. Визначено коефіцієнт технологічної взаємодії коренеплоду з витком шнека. Наведено методики визначення поправочного коефіцієнта та уточнення маси налиплого грунту на коренеплодах, проведення лабораторних експериментальних досліджень пошкодження кормових буряків, а також проведення порівняльних досліджень комбінованої очисної системи. З'ясовано перспективні напрями вдосконалення очисних робочих органів коренезбиральних машин.

Запропоновано метод одержання арилзаміщених моно- та біс (2-азидо-(2-метил) пропанамідів) на основі продуктів бромарилювання амідів акрилової та метакрилової кислот. Показано, що нуклеофільне заміщення атомів брому на азидогрупу відбувається за кімнатної температури в середовищі диметилформаміду, а виходи цільових азидоамідів наближаються до кількісних. Використання 3-арил-(2-метил)-2-хлоропропанамідів за цих умов є неефективним внаслідок більшої енергії зв'язку C-Cl, у порівнянні з C-Br, у молекулах галогенамідів.

Внутрішньошлункове введення корвітину в дозах 10, 20 і 40 мг/кг зумовлює дозозалежне збільшення таких показників шлункової секреції, як об'єм шлункового соку і загальна продукція хлористоводневої кислоти (ХК). Концентрація останньої у шлунковому соку дозозалежно зростає лише після введення корвітину в дозах 20 і 40 мг/кг. Незначне посилення продукції гексозамінів і цистеїну спостерігалося тоді, коли досліджений препарат уводили в дозі 10 мг/кг, а за більших концентрацій вони знаходилися на рівні контрольних значень. Продукція білка зростає у відповідь на дію 10 і 20 мг/кг корвітину, проте зменшується до значень нижчих від контрольних після введення 40 мг/кг препарату. Об'ємна швидкість кровотоку в слизовій оболонці шлунка (СОШ) збільшується після застосування корвітину в дозі 10 мг/кг, не відрізняється від вихідних значень після введення 20 мг/кг препарату та суттєво зменшується у відповідь на 40 мг/кг флавоноїду. Одержані результати свідчать про те, що одноразове внутрішньошлункове застосування корвітину у дозі 10 мг/кг активує роботу захисних механізмів СОШ, в дозах 20 та 40 мг/кг не впливає на них, проте поступово зменшує швидкість кровотоку в слизовій, викликає порушення синтезу білка та гіперсекрецію ХК у порожнину шлунка, що, як наслідок, може призводити до порушення процесу травлення та цілісності СОШ.

Проаналізовано технологічні процеси збирання коренеплодів. Викладено методологічні та конструктивно-технологічні аспекти розробки адаптованих коренезбиральних машин. Здійснено математичне моделювання функціонального процесу роботи адаптованої коренезбиральної машини. Висвітлено програму, методику проведення та результати експериментальних досліджень адаптованої коренезбиральної машини. Проаналізовано методику розрахунку раціональних параметрів і режимів роботи адаптованих коренезбиральних машин. Наведено розрахунок економічної ефективності застосування адаптованих коренезбиральних машин.

Представлены результаты исследования изменений содержания отдельных аминокислот в слюне больных холециститом, хроническим панкреатитом (ХП) и реактивным гепатитом (РГ). С помощью бумажной хроматографии в пробах слюны, собранных натощак у 22 больных холециститом, ХП и РГ, и у 18 лиц, не страдающих указанными заболеваниями, определено содержание 12 отдельных фракций свободных аминокислот. Установлено, что при холецистите, ХП и РГ снижается содержание в слюне гистидина, таурина, аргинина, серина, аспарагиновой кислоты и глицина, но увеличивается концентрация глютаминовой кислоты, треонина, аланина, метионина, лейцина и триптофана. То есть, у больных холециститом, ХП и РГ происходят значительные изменения спектра свободных аминокислот слюны, что, в частности, указывает на изменение белкового и аминокислотного обмена. Выявлены существенные отличия в концентрации свободных аминокислот в слюне здоровых мужчин и женщин. Показано, что более значительные изменения концентрации свободных аминокислот происходят в слюне больных холециститом, ХП и РГ мужчин. Исследование аминокислотного состава слюны может предоставить ценную дополнительную информацию для разработки максимально эффективной тактики лечения комплекса указанных патологий.

На основі проведеного комплексу наукових досліджень розроблено наукову концепцію й алгоритм побудови адаптованої коренезбиральної машини (АКМ) шляхом обгрунтування технологічного процесу й оптимізації конструктивно-кінематичних параметрів і режимів роботи адаптованих викопувальних та очисних комбінованих робочих органів. Запропоновано метод побудови детермінованих математичних моделей інтенсифікації процесу відокремлення домішок від вороху коренеплодів транспортно-технологічними системами АКМ. Розроблено детерміновані математичні моделі зміни загальної подачі вороху коренеплодів і подачі його складових компонентів залежно від параметрів адаптованого викопувального транспортно-очисного комбінованого робочого органу, умов його роботи та характеристик коренеплодів. Одержано аналітично-емпіричні залежності, які характеризують зміну коефіцієнтів ефективності технологічного процесу роботи викопувального й очисного комбінованих робочих органів АКМ. Побудовано детерміновані математичні моделі процесу переміщення коренеплодів адаптованим транспортно-очисним комбінованим робочим органом залежно від параметрів і режимів роботи. Одержано аналітично-емпіричні залежності, які характеризують функціональні зв'язки маси коренеплодів і маси налиплого грунту на поверхні тіла, формалізованих форм коренеплодів. Розроблено методику оптимізації параметрів і режимів роботи АКМ для конкретних умов експлуатації.

Реакціями хлоро-, бромо- та тіоціанатоарилювання амідів акрилової та метакрилової кислот ароматичними солями бісдіазонію синтезовано 3,3'-[4,4'-дифеніл(метан, сульфон)біс(2-хлоро(бромо, тіоціанато)-(2-метил)пропанаміди)] та вивчено їх протимікробну активність.

Вивчено об'єми секреції, біохімічні компоненти соку в шлунку щура з перев'язаним пілорусом, а також швидкість кровотоку у слизовій оболонці шлунка (СОШ) за умов навантаження препаратом корвітин у дозах 2,5 і 5 мг/кг. Біохімічний аналіз шлункового соку базувався на визначенні дебіту хлористоводневої кислоти (ХК), концентрації білка, гексозамінів (у розрахунку на глюкозамін) і цистеїну. У контрольних щурів виявлено індикатори шлункового слизу гексозаміни та вільну амінокислоту цистеїн, яка є сильним антиоксидантом. Внаслідок застосування корвітину концентрація цих сполук у шлунковому соку збільшувалася. Корвітин не впливав на такі показники шлункової секреції, як pH, об'єм шлункового соку, дебіт ХК, концентрація білка. Показано також, що цей препарат дозозалежно збільшує швидкість кровотоку в СОШ. Одержані результати надають підставу вважати, що корвітин можна розглядати як засіб, що забезпечує посилення роботи захисних механізмів СОШ, не впливаючи на секрецію ХК та білка.

Досліджено ефекти різних доз корвітину (10, 20 і 40 мг/кг) на гострі ушкодження слизової оболонки шлунка (СОШ) щура, викликані 80 % етанолом. Згідно одержаних даних, корвітин зменшував індекс ураження СОШ і рівень перекисного окиснення ліпідів у її тканині лише за умов уведення його в шлунок у дозі 10 мг/кг. У більш високих дозах флаваноїд або не виявляв захисної дії, або навіть посилював негативну дію етанолу. Дослідження біохімічних параметрів шлункового соку показало, що корвітин разом зі збільшенням об'єму шлункового соку провокував ріст загальної продукції хлористоводневої кислоти (ХК). Продукція загального білка збільшувалась у разі введення корвітину в дозах 10 та 20 мг/кг, проте зменшувалась нижче за вихідний рівень у відповідь на дозу 40 мг/кг препарату. Концентрація ХК зростала лише за введення доз препарату 20 та 40 мг/кг. Продукція гексозамінів і цистеїну підвищилась після введення 10 мг/кг корвітину, а за більш високих концентрацій препарату не змінювалась.

Исследованы эффекты различных доз корвитина (10, 20 и 40 мг/кг) на острые повреждения слизистой оболочки желудка (СОЖ) крысы, вызванные введением в ее желудок 80 % этанола. Согласно полученных результатов, корвитин уменьшал индекс поражения СОЖ и уровень перекисного окисления липидов в ее ткани лишь при введении его в желудок в дозе 10 мг/кг. В более высоких дозах препарат либо не оказывал защитного действия, либо даже усугублял негативное действие этанола. Исследование биохимических параметров желудочного сока показало, что данный флавоноид паралельно с увеличением объема желудочного сока провоцировал рост общей продукции хлористоводородной кислоты (ХК). Продукция общего белка увеличивалась при введении корвитина в дозах 10 и 20 мг/кг, но уменьшалась ниже исходного уровня в ответ на дозу 40 мг/кг препарата. Концентрация ХК возрастала только при дозах препарата 20 и 40 мг/кг. Продукция гексозаминов и цистеина выросла после введения 10 мг/кг корвитина, а при более высоких дозах препарата не изменялась.

На декількох групах лабораторних щурів проведено дослідження захисних ефектів різних доз корвітину (2,5 мг / кг і 5 мг / кг) на гострі ураження слизової оболонки шлунку, викликані 80 % етанолом. В роботі оцінювалися такі параметри, як індекс ураження слизової оболонки шлунку, концентрація в ній малондіальдегіду та локальний кровотік, об'єм шлункового соку, дебіт хлористоводневої кислоти, дебіт загального білка, концентрація гексозаміну і цистеїну в шлунковому соці. Відносно контрольних показників, корвітин зменшував індекс уражень і рівень перекисного окиснення ліпідів у слизовій оболонці шлунку. У шлунку щурів із перев'язаним пілорусом даний препарат, у порівнянні з контрольними показниками, не впливав на об'єм шлункового соку, дебіт хлористоводневої кислоти і загального білка, проте підвищував концентрацію гексозаміну - індикатору продукції слизу, та цистеїну - амінокислоти із сильними антиоксидантними властивостями. Крім того, введення корвітину в шлунок щурів дозозалежно збільшувало локальний кровотік в його слизовій оболонці. Таким чином, корвітин, застосований у дозах 2,5 мг / кг і 5 мг / кг, захищає слизову оболонку шлунку щурів від ушкоджуючої дії 80 % етанолу через зменшення в ній перекисного окиснення ліпідів, не впливаючи на секрецію хлористоводневої кислоти. Крім того, посилення під впливом корвітину продукції гексозаміну, цистеїну і збільшення локального кровотоку в шлунковій слизовій можуть відігравати захисну роль при негативній дії на неї 80 % етанолу.

На нескольких группах лабораторных крыс проведено исследование защитных эффектов различных доз корвитина (2,5 мг / кг и 5 мг / кг) на острые повреждения слизистой оболочки желудка, вызванные 80 % этанолом. В работе оценивались такие параметры, как индекс поражения слизистой оболочки желудка, концентрация в ней малондиальдегида и локальный кровоток, объем желудочного сока, дебит соляной кислоты, дебит общего белка, концентрация гексозамина и цистеина в желудочном соке. Относительно контрольных показателей, корвитин уменьшал индекс поражения и уровень перекисного окисления липидов в слизистой оболочке желудка. В желудке крыс с перевязанным пилорусом данный препарат, по сравнению с контрольными показателями, не влиял на объем желудочного сока, дебит соляной кислоты и общего белка, однако повышал концентрацию гексозамина - индикатора продукции слизи, и цистеина - аминокислоты с сильными антиоксидантными свойствами. Кроме того, введение корвитина в желудок крыс дозозависимо увеличивало локальный кровоток в его слизистой оболочке. Таким образом, корвитин, примененный в дозах 2,5 мг / кг и 5 мг / кг, защищает слизистую желудка крыс от повреждающего действия 80 % этанола из-за уменьшения в ней перекисного окисления липидов, не влияя на секрецию соляной кислоты. Кроме того, усиление под влиянием корвитина продукции гексозамина, цистеина и увеличение локального кровотока в желудочной слизистой могут играть защитную роль при отрицательном воздействии на нее 80 % этанола.

Тіоціанатоарилюванням додецилового, 2-(диметиламіно)етилового та 2,3-епоксипропілового естерів метакрилової кислоти одержано відповідні естери 2-тіоціанато-2-метил-3-арилпропіонових кислот. Встановлено, що тіоціанати, які містять у своїй структурі гліцидильний фрагмент, виявляють антигрибкові властивості.

Одержано розрахункову математичну модель, яка характеризує взаємозв'язок секундної подачі викопаного вороху з необхідною продуктивністю жолоба робочих русел і визначено нижню межу частоти обертання шнека. Наведено результати експериментальних досліджень.