На основании наблюдения 40 больных с туннельными нейропатиями ампутационных культей нижних конечностей установлены причины их развития, представлены клинические особенности, методы консервативного и оперативного лечения.

Наведено комплексні програми реабілітації інвалідів з наслідками травм кінцівок (порушеннями консолідації, остеомієліту, контрактур і анкілозу, деформівного артрозу), а також тромбооблітеруючих захворювань їх судин. Розглянуто питання медичної, соціальної та професійної реабілітації, в яких відображено засади консервативного, хірургічного, санаторно-курортного лікування даної хвороби.

Приведены комплексные программы реабилитации инвалидов с нарушениями травм конечностей (консолидации, остеомиэлита, контрактур и анкилоза, деформирующего артроза), а также тромбооблитерующими заболеваниями сосудов конечностей. Рассмотрены вопросы медицинской, социальной и профессиональной реабилитации, в которых раскрыты основы консервативного, хирургического, санаторно-курортного лечения данного заболевания.

Представлено результати застосування реваскуляризуючої остеотрепанації в лікуванні 37-ми хворих з ішемічними розладами нижніх кінцівок. Досліджено ефективність цієї операції на перебіг ішемічних і больових розладів у перед- та після-ампутаційному періодах.

Представлены результаты лечения 89-ти больных с остеомиодистрофическим болевым синдромом ампутационных культей нижних конечностей. Раскрыты некоторые вопросы патогенеза развития этой формы послеампутационной боли, изучены диагностические критерии заболевания, проведена оценка эффективности консервативного и хирургического лечения.

Установлено форми місцевого больового синдрому ампутаційних кукс нижніх кінцівок: остеоміодистрофічний синдром, синдром кукси малогомілкової кістки, тунельні нейропатії, хронічний компартамент синдром. Доведено, що досить часто ампутація є проміжним етапом у виникненні больового синдрому, а початковим моментом є тривала гіпокінезія до ампутації. З'ясовано, що форми місцевого больового синдрому - хронічний компартмент синдром, тунельні нейропатії, синдром кукси малогомілкової кістки - розвиваються під впливом протезування на фоні порушень техніки ампутації та місцевих циркуляторних порушень, а остеоміодистрофічний синдром, обумовлений ампутацією, характером ампутаційної пластики, особливостями перебігу післяопераційного періоду та термінами протезування. Показано, що раннє первинне протезування є дієвим фактором профілактики виникнення місцевого больового синдрому. Досліджено особливості впливу маркерів перекисного окиснення ліпідів, окиснювальної деструкції білків, запалення та прозапальних цитокінів на інтенсивність і перебіг больового синдрому.

Базуючись на обстеженні 23 хворих з ампутаційними куксами нижніх кінцівок, вивчено причини, прояви та перебіг місцевого гіпертензивно-ішемічного синдрому (компартмент-синдрому). Розроблено основні напрямки профілактики, оцінено ефективність консервативного і хірургічного лікування.

Приведены результаты лечения 45 больных с синдромом культи малоберцовой кости. Раскрыты некоторые вопросы патогенеза развития этой формы послеампутационной боли, изучены клинические и морфологические критерии заболевания, дифференцированно оценена эффективность консервативного и хирургического лечения в зависимости от выраженности болевого синдрома.

Представлены результаты обследования и лечения 106 больных с хроническим послетравматическим остеомиелитом длинных трубчатых костей путем применения биогальванизации и биофореза. Отмечено их положительное влияние на нормализацию биоэнергетического статуса организма, уменьшение клинических признаков заболевания и быстрое очищение и эпителизацию ран при гнойно-некротических процессах.

Рассмотрены вопросы оптимизации реабилитационного процесса у больных с ампутационными культями нижних конечностей. Проанализированы причины и виды пороков и заболеваний ампутационных культей, даны обоснованные рекомендации их профилактики и лечения на всех этапах медицинской реабилитации.

На основании наблюдения 186 больных исследована распространенность и характер патологии культи голени после традиционных методов пластики. Разработанные способы мышечной пластики путем фиксации мышц к опилам костей направлены на уменьшение негативных проявлений ампутаций: ретракции мышц с выступанием опилов, чрезмерной подвижности малоберцовой кости и ее вальгусного отклонения, контурирования гребня большеберцовой кости, прикрепления мышц к рубцу. Предложенные методики мышечной пластики улучшают стойкость, опорность, выносливость и функциональность ампутационных культей, сформированных на уровне голени.

На основании обследования 815 больных изучены частота и структура различных клинических форм боли в ампутационных культях нижних конечностей (АКНК). Описаны новые формы местного болевого синдрома АКНК: остеомиодистрофический синдром (ОМДС), синдром культи малоберцовой кости (СКМБК), туннельные нейропатии (ТН), хронический компартмент-синдром (ХКС). Установлено, что ХКС, ТН, СКМБК развиваются под влиянием протезирования на фоне нарушений техники ампутации и местных циркуляторных расстройств, а ОМДС обусловлен причиной ампутации, характером ампутационной пластики, особенностями течения послеампутационного периода и сроками протезирования. Предложены способы диагностики, лечения и профилактики описанных клинических форм местного болевого синдрома.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9-29 + Р457.862-29

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Хірургічна патологія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании комплексных исследований, систематизации и обобщения клинического материала, представленного в наблюдениях 176 больных, разработаны и внедрены новые способы костно-пластических мероприятий при ампутациях и реампутациях голени. Предложенные методики костной пластики с перекрытием костного опила, закрытием костномозгового канала, синостозированием костей голени позволяют сохранить физиологический уровень внутрикостного давления, предупредить развитие болевого синдрома и формирование остеофитов, сформировать в короткие сроки костную кортикальную замыкательную пластинку, увеличить предельную нагрузку на ампутационную культю, повысить стойкость и опорность в системе культя - протез.

Наведено результати дослідження частоти гіпергомоцистеїнемії у 153 пацієнтів із хибними суглобами трубчастих кісток та в осіб із консолідованими переломами. Встановлено, що порушення обміну гомоцистеїну асоціюються з розладами репаративної регенерації довгих трубчастих кісток, розвитком нейротрофічного синдрому та рефрактур і превалюють у разі гіпопластичного та атрофічного (авітальних) типів хибних суглобів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.53-29

Рубрики:

Пошкодження стегна

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р251.24 + Р458.148.83-29

Рубрики:

Некроз

Переломи

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження частоти ендотеліальної дисфункції у 153 хворих з хибним суглобом довгих кісток та в осіб з консолідованими переломами. Встановлено, що розлади репаративного остеогенезу асоціюються з вираженими структурно-функціональними змінами центральних і периферичних судин, порушенням функції ендотелію, потовщенням комплексу інтима-медіа. Вираженість судинних змін більша у разі гіпотрофічних та атрофічних типів незрощення, нейротрофічного синдрому та рефрактурі. Стан ендотеліальної функції центральних і периферичних судин у хворих з хибним суглобом достовірно залежить від рівня у сироватці крові гомоцистеїну, загального холестерину та інтерлейкіну-6.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.28

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження ефективності комбінованої фармакотерапії остеопротектором (остеогенон), полівітамінним препаратом із гіпогомоцистеїнемічною дією (декамевіт) та донором оксиду азоту (тівортін) у 55 хворих із розладами репаративного остеогенезу у разі гіпергомоцистеїнемії (ГГЦ) та асоційованих станів. Доведено, що комбінована фармакотерапія нівелює негативний вплив мутацій у генах MTHFR C677Т і eNOS Т786С, ГГЦ та асоційованих із ними порушень на процес остеогенезу, підвищує остеорепаративний потенціал та оптимізує перебіг репаративної регенерації у пацієнтів з авітальними типами несправжніх суглобів.

Надано порівняльні результати поширеності мутації промотора гена eNOS Т786C у 130 хворих із хибними суглобами довгих кісток та в осіб із консолідованими переломами. Встановлено, що частота зустрічаємості С-алелі серед хворих із хибними суглобами була в 1,35 раза вищою, ніж серед осіб із консолідованими переломами. Мутація промотора гена eNOS Т786C асоціювалась із розвитком гіпопластичних та апластичних типів хибних суглобів, збільшенням частки осіб із гіпергомоцистеїнемією, підвищеним вмістом медіаторів запалення та розвитком нейродистрофічного синдрому і рефрактур.