Індекс рубрикатора НБУВ: П876.181-911-7

Рубрики:

Мастити тварин

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведений аналіз результатів пошуку методів приготування селективних поживних мікоплазменних середовищ (СПМС) за 120 років, виконаний науковцями декількох поколінь різних країн світу, зокрема й авторів цієї статті. Вперше мікоплазму - збудника контагіозної плевропневмонії великої рогатої худоби - виростили E. Nocard, E. R. Roux et al. (1898) у м'ясопептонному бульйоні (МПБ), що був у колодійному мішечку, вшитому в очеревинну порожнину кролика. Перші варіанти середовищ мали як основу МПБ чи бульйон Мартена і сироватку крові тварин, переважно коней. D. G. Edward (1947) запропонував добавляти в них ще і екстракт дріжджів. R. M. Chanock et al. (1962) в середовище ввели сироватку крові коней, екстракт дріжджів, лактальбумін гідролізат і ДНК. На ньому вони вперше виростили збудника атипової пневмонії людей - агента Ітона, який вважали вірусом. Це було могутнім стимулом подальшого вивчення властивостей мікоплазм і особливостей захворювань, до яких вони призводять - мікоплазмозів людей, тварин, птиці, рептилій, риб, членистоногих і рослин. Для їх діагностики запропоновано низку методів - від мікробіологічного (мікоплазмологічного, культурального) до генетичних і молекулярних на зразок полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Але базовим, "золотим стандартом" є лише мікоплазмологічний, решта - додатковими. Тільки з його допомогою можна одержати культури мікоплазм, вивчити їх біологічні властивості, виготовити з них діагностикуми та вакцини. На його виконання необхідно мати СПМС, які б забезпечували мікоплазми пластичним матеріалом і енергією, та знати умови для їх успішного культивування. Культуру M. penetrans ізолювали S. C. Lo et al. (1991, 1992) з проб сечі людини, зараженої вірусом імунодефіциту, через 29 років після ідентифікації агента Ітона. Це змусило думати, що на сьогодні хоч і вдалось культивували понад 200 видів класу Mollicutes, вони є лише частиною тієї кількості, які існують у природі. Тому пошуки їх у різних господарів треба продовжувати, але із застосуванням більш досконалих СПМС. Для цього випробувано їх декілька сотень і зроблено висновок - не вдається виготовити універсальне середовище для всіх описаних їх видів, бо вони мають різні потреби щодо живлення та умов культивування. Поки що неможливо було виростити in vitro фітоплазм, Haemobartonella і Eperythrozoon.

Приведений аналіз результатів пошуку методів приготування селективних поживних мікоплазменних середовищ (СПМС) за 120 років, виконаний науковцями декількох поколінь різних країн світу, зокрема й авторів цієї статті. Вперше мікоплазму - збудника контагіозної плевропневмонії великої рогатої худоби - виростили E. Nocard, E. R. Roux et al. (1898) у м'ясопептонному бульйоні (МПБ), що був у колодійному мішечку, вшитому в очеревинну порожнину кролика. Перші варіанти середовищ мали як основу МПБ чи бульйон Мартена і сироватку крові тварин, переважно коней. D. G. Edward (1947) запропонував добавляти в них ще і екстракт дріжджів. R. M. Chanock et al. (1962) в середовище ввели сироватку крові коней, екстракт дріжджів, лактальбумін гідролізат і ДНК. На ньому вони вперше виростили збудника атипової пневмонії людей - агента Ітона, який вважали вірусом. Це було могутнім стимулом подальшого вивчення властивостей мікоплазм і особливостей захворювань, до яких вони призводять - мікоплазмозів людей, тварин, птиці, рептилій, риб, членистоногих і рослин. Для їх діагностики запропоновано низку методів - від мікробіологічного (мікоплазмологічного, культурального) до генетичних і молекулярних на зразок полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Але базовим, "золотим стандартом" є лише мікоплазмологічний, решта - додатковими. Тільки з його допомогою можна одержати культури мікоплазм, вивчити їх біологічні властивості, виготовити з них діагностикуми та вакцини. На його виконання необхідно мати СПМС, які б забезпечували мікоплазми пластичним матеріалом і енергією, та знати умови для їх успішного культивування. Культуру M. penetrans ізолювали S. C. Lo et al. (1991, 1992) з проб сечі людини, зараженої вірусом імунодефіциту, через 29 років після ідентифікації агента Ітона. Це змусило думати, що на сьогодні хоч і вдалось культивували понад 200 видів класу Mollicutes, вони є лише частиною тієї кількості, які існують у природі. Тому пошуки їх у різних господарів треба продовжувати, але із застосуванням більш досконалих СПМС. Для цього випробувано їх декілька сотень і зроблено висновок - не вдається виготовити універсальне середовище для всіх описаних їх видів, бо вони мають різні потреби щодо живлення та умов культивування. Поки що неможливо було виростити in vitro фітоплазм, Haemobartonella і Eperythrozoon.

Мета роботи - розробка мобільної комбінованої системи основного і резервного живлення на основі відновлюваних і традиційних джерел енергії для електроживлення малопотужних споживачів у віддалених від загальної електромережі регіонах; в описанні конструкції запропонованої системи; в розробці блок-схеми алгоритму контролю і управління елементами системи задля досягнення найбільш ефективного енергоживлення споживачів при подальшому впровадженні та удосконаленні системи. Для проведення досліджень використані: метод аналітичної обробки оглядових матеріалів з питання стану розвитку альтернативної енергетики на сучасному етапі та існуючих на сьогодні проблем, щодо енергозабезпечення малопотужних віддалених енергоустановок, а також шляхів їх подолання завдяки моделюванню можливих систем безперебійного живлення; метод системного аналізу комплексної оцінки потенціалу комбінованої мобільної системи основного та резервного живлення на основі сучасних комп'ютерних технологій. При аналізі матеріалів робіт відповідно до тематики дослідження, виявлено та доведено доцільність створення та подальшого удосконалення систем комбінованого електроживлення малопотужних споживачів з метою забезпечення енергобалансу Дніпровського регіону (Україна). Запропоновано варіант конструкції комбінованої системи на основі традиційних і відновлюваних джерел: зокрема, розроблено блок-схему алгоритму контролера управління комбінованою системою. Представлено механізм u1076 дії запропонованої блок-схеми алгоритму, а також отримані та проаналізовані графічні залежності: коефіцієнту потужності від величини швидкохідності вітроагрегату CP = f(Z), механічного моменту вітротурбіни від коефіцієнту швидкохідності реальної вітроустановки M = f(Z). Представлено результати розрахунку виробітку електроенергії, W, [кВт-год] протягом року потенційною вітроелектроустановкою. Наукова новизна полягає в запропонованій блок-схемі алгоритму контролю і управління комбінованою системою резервного електропостачання, яка дозволяє двигунам вітроустановки та дизельного агрегату поперемінно працювати на один загальний електрогенератор. Практична цінність роботи полягає у створенні системи гарантованого енергозабезпечення та розподілу електроенергії для малопотужних споживачів енергії різного призначення, підвищенні ефективності, гнучкості та надійності системи і, в кінцевому рахунку, зменшенні енергетичної залежності країни від імпорту традиційних викопних енергоресурсів, перетворення яких призводить до негативних наслідків щодо екології країни. Впровадження запропонованої блок-схеми алгоритму контролю і управління енергосистемою дозволить знизити витрати на її обслуговування, наприклад, поточний ремонт, тощо та, відповідно, вартість системи в цілому.

Описан способ переработки огнеупорного лома отработанной футеровки в условиях технологического участка и использование огнеупорных порошков собственного производства для изготовления подварочных огнеупоров и торкретмасс, применяемых для проведения горячих ремонтов футеровки кислородных конвертеров, в условиях конвертерного цеха ЧАО "ММК им. Ильича". Целью разработки способа переработки огнеупорного лома из отработанной футеровки является получение недорогого вторичного импортозамещающего сырья, применяемого для производства огнеупорной продукции.

Наведено результати випробування на 537 курчатах-бройлерах (635 контрольних) в умовах господарства препарату, виготовленого на основі розчину полтавського бішофіту. У курчат, яким давали препарат внутрішньо з водою, порівняно з контролем, була більшою середня жива маса тіла у 43-добовому віці на 50 г, 73-добовому - на 128 г і 111-добовому - на 103 г. До 43-добового віку загинуло із розрахунку від початкової загальної кількості 16 (2,9 %) курчат-бройлерів у дослідній групі і 30 (4,72 %) у контрольній. На контрольних курчатах-бройлерах, порівняно із дослідними, мали економію на препараті, який не застосовували, і меншій кількості використаних кормів, але одержано значно більше збитків через нижчі прирости живої маси тіла та більшу кількість загиблих. Економічна вигода від застосування препарату лише до 43-добового віку курчат становить 5,8 гривень на вкладену 1 гривню.

Наведено результати вивчення впливу на клінічні та фізіологічні показники курчат-бройлерів у період від 4- до 43-добового віку препаратів, виготовлених на основі РПБ, застосованих із кормом та водою. За період досліду курчата мали задовільний клінічний стан. Найбільш виражене вірогідне підвищення у порівнянні з контролем гемопоезу і рівнів гемоглобіну та приростів живої маси тіла у 43-добовому віці було у курочок на 303,9 г і півників - на 271 г після застосування лише одного препарату - РПНФ, що надає підстави рекомендувати його до випробування в умовах господарств у 1 - 2-кратних дозах як добавку до раціону годівлі курчат-бройлерів.

Вивчено метод специфічної профілактики мікоплазмозу свиней в Україні. Результати численних досліджень показують, що в господарствах України збудниками мікоплазмозу свиней (МС) частіше всього є M. hyorhinis, M. agrinini, M. hyosynoviae і рідше M. hyopneumoniae та Acholeplasma (A.) laidlawii. Звідси виходить, що вакцини треба готувати з застосуванням штамів названих видів мікоплазм і ахолеплазми. Застосування вакцин з інактивованих збудників мають значно нижчу ефективність у порівнянні з неінактивованими вакцинами, які вводять у дихальні шляхи.

Узагальнено досягнення науково-технічного прогресу, розкрито прогресивні технології виробництва молока, яловичини, свинини, м'яса і яєць птиці, які слід впроваджувати сільськогосподарським підприємствам для забезпечення рентабельності виробництва продукції тваринництва. Вирішено конкретні завдання щодо забезпечення фахівців знаннями про основні технологічні ланки виробництва продукції тваринництва: проектування технологічних приміщень для різних видів сільськогосподарських тварин, ведення селекційно-племінної роботи, годівлю й утримання тварин, відтворення стада, одержання та первинну переробку продукції тваринництва, ветеринарний контроль відповідної галузі.

Проаналізовано норми національного законодавства, які регламентують юрисдикційну діяльність адміністративних комісій. Наведено сучасні погляди науковців на адміністративну юрисдикцію та адміністративно-юрисдикційну діяльність. Показано місце адміністративних комісій у системі органів адміністративно-юрисдикційної діяльності, надано її визначення. Обгрунтовано необхідність розробки та прийняття Закону України, який би передбачав особливості утворення та організації адміністративних комісій.

Індекс рубрикатора НБУВ: П817.12

Рубрики:

Експертиза молока і молочних продуктів

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П821.21 + П873.273.925-8

Рубрики:

Вакцини ветеринарного призначення

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П873 + П872.33

Рубрики:

Інфекційні та інвазійні (паразитарні) хвороби тварин. Мікози тварин

Хвороби шлунка і кишечника тварин

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що на сьогодні для захворювання свиней, до якого причетні мікоплазми, частина авторів застосовують назви "ензоотична пневмонія свиней", "мікоплазменна пневмонія свиней", "мікоплазменна інфекція свиней", "індуковане мікоплазмами респіраторне захворювання" і "комплекс респіраторних захворювань свиней", а більшість із них - "мікоплазмоз свиней". Остання назва відображає етіологічну суть захворювання і, таким чином, націлює на розробку ефективних методів і засобів його діагностики, профілактики та боротьби з ним.

Індекс рубрикатора НБУВ: П821.21 + П873.325-8

Рубрики:

Вакцини ветеринарного призначення

Інфекційні хвороби, характерні для свиней

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П821.21 + П873.273.925-8

Рубрики:

Вакцини ветеринарного призначення

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати вмісту іонів магнію, кальцію, фосфору та хлору в пробах шкіри, м'язу серця, легень, печінки, нирок і крові білих мишей після семиразового нашкірного та внутрішнього застосування розчину полтавського бішофіту (РПБ) у одно- - чотириразових дозах за магнієм. Відмічено вірогідне збільшення вмісту названих іонів у всіх досліджених органах у разі застосування РПБ всередину в межах випробуваних одно- - чотириразових доз. Виключення складали тварини, які одержували однократну дозу РПБ. У пробах із їх серцевого м'язу виявлено невірогідне підвищення рівня іонів магнію та фосфору. У тварин, яким РПБ застосовували на шкірі, рівні магнію та кальцію були вірогідно підвищеними в усіх органах, крім серцевого м'язу, фосфору - лише в шкірі, а хлору - тільки в шкірі та нирках.

Індекс рубрикатора НБУВ: П821-21

Рубрики:

Біопрепарати ветеринарного призначення та їх виготовлення

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П821.21

Рубрики:

Вакцини ветеринарного призначення

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати виготовлення та випробування за лабораторних умов на поросятах-сисунах атенуйованої вакцини з п'яти видів мокутів. Щеплена в носову порожнину вакцина викликала у поросят перебудову клінічних, фізіологічних та імунологічних показників як до генетично чужого фактора. Вона не убезпечувала поросят від зараження епізоотичними культурами мікоплазм чи нативним матеріалом від хворих на мікоплазмоз поросят, хоча різко зменшувала ступінь ураження легень запаленням та обсіменіння їх бактеріями.