Вперше проведено описову систематизацію пупково-плацентарного кровоносного русла людини. Наочно підтверджено наявність у кровоносному руслі плаценти артеріовенозних анастомозів, які локалізуються у стволових ворсинках гіллястого хоріона, обгрунтовано можливість їх використання з метою шунтувального перенесення певних об'ємів крові з артеріального русла у венозне, минаючи гемомікроциркуляторне русло котиледонів. Одержано нові дані, що свідчать про участь в обмінних процесах у плаценті не лише термінальних ланок гемомікроциркуляторного русла кінцевих ворсин, а й пристінного розташування у стволових ворсинках обмінних кровоносних мікросудин, між тонкою ендотеліальною стінкою яких і материнською кров'ю знаходиться межово тонкий шар тканинних структур, що відповідає концепції про плацентарний бар'єр. Наведено нове трактування функціонального призначення у ворсинчастому хоріоні фибриноїду, який здійснює локальний адгезивний зв'язок між тісно дотичними між собою в точкових місцях стволовими, претермінальними та термінальними ворсинками у межах окремих котиледонів, що є способом запобігання їх зсуву у лакунарному просторі базальної відпадної оболонки матки.

Исследованы наиболее поражаемые малые слюнные железы новорожденных и взрослых людей с целью выявления в них закономерностей распределения стромы, кровеносных сосудов и паренхимы на различных гистотопографических уровнях (в пределах "ворот" индивидуальной железы, двух смежных долек и одной дольки). Исследование выполнено на препаратах слизистой оболочки твердого неба и губ, заключенных в эпоксидную смолу. Проведен количественный анализ информации о характере изменения соотношения между интерстицием и эпителиальными компонентами, между кровеносными сосудами и эпителиальными компонентами желез.