Визначено та проаналізовано такі поняття, як: "розвиток", "інновація", "регіон", "регіональний розвиток", "інноваційний розвиток". Виявлено сутність, суб'єкти, цілі та пріоритети регіонального інноваційного розвитку. Визначене власне бачення усіх вищеперелічених понять.

Визначено та проаналізовано інфраструктурне забезпечення регіонального інноваційного розвитку, яке об'єднує організації різних видів, до яких можна зарахувати: технопарки, технополіси, регіональні науково-промислові комплекси, науково-технічні центри, бізнес-інкубатори, спеціалізовані підрозділи фірм, венчурні фірми, консультативні й аналітичні фірми, стратегічні альянси (консорціуми, спільні підприємства, тимчасові науково-технічні колективи), науково-інноваційні кластери. Виявлено цілі вищеназваних інноваційних організацій.

Розглянуто особливості мотивації персоналу у ПАТ КБ "ПриватБанк". Визначено основні складові матеріальної та нематеріальної мотивації персоналу банку. Виявлено основні недоліки існуючої системи мотивації.

Зазначено, що на сучасному етапі розроблено проекти локальних нормативно-правових актів (рішень, розпоряджень), здійснено юридичний аналіз актів, які приймають органи місцевого самоврядування в Україні. Розкрито зміст, суть та основні завдання децентралізації на загальнонаціональному рівні та регіональному зокрема. Приділено увагу складним і вагомим питанням моніторингу та якості інформаційного забезпечення процесів децентралізації. Розглянуто переваги та недоліки моделі "Сервісної" держави за умов децентралізації та територіальної консолідації. Досліджено питання соціально-трудових відносин у регіоні за умов децентралізації, імплементації головної ролі місцевої громади в трансформаційному процесі децентралізації та місцевого самоврядування на соціально орієнтовані послуги. Висвітлено наукові розробки та концептуальні положення щодо вдосконалення механізму фінансового забезпечення місцевого самоврядування в Україні за умов децентралізації, зокрема питання фіскальної децентралізації доходів місцевих бюджетів на основі механізму формування та реалізації податкових сертифікатів, а також розкриття фіскального потенціалу податку на доходи фізичних осіб.

Розроблено теоретичні, методичні та практичні рекомендації щодо активізації впливу університетів на регіональний інноваційний розвиток. Розглянуто зміст та форми такого розвитку. Визначено роль університетів у системі факторів регіонального інноваційного розвитку. Сформовано методичні засади визначення параметрів впливу університетів на регіональний інноваційний розвиток. Проаналізовано його сучасний стан. Проведено діагностику розвитку університетської освіти Запорізького регіону. Розраховано ступінь впливу університетів на регіональний інноваційний розвиток. Викладено концептуальні науково-методичні основи активізації впливу університетів на регіональний інноваційний розвиток на основі обгрунтування інноваційної складової стратегічного плану розвитку області та організації інноваційного освітньо-науково-виробничого кластеру.

Проаналізовано різноманітні теоретичні підходи щодо класифікації та типології міст та обгрунтовано необхідність впровадження нової типізації міст, враховуючи сучасні трансформації суспільства та розвиток людського потенціалу територій. Розглянуто й узагальнено дослідження з філософії міста. Систематизовано наукові школи економіки міста з розкриттям досліджень їх представників. Досліджено різні систематики міст, що характеризують різні аспекти. Сформульовано рекомендації щодо чіткої ідентифікації міст з акцентом на типізацію, що є важливим інструментом при виборі моделі управління людським потенціалом території. Визначено й обгрунтовано взаємозв'язок головних компонентів розвитку міста в контексті розвитку людського потенціалу.

Увагу присвячено дослідженню теоретико-методологічних засад і розробці науково-практичних рекомендацій щодо забезпечення людського розвитку міста шляхом удосконалення його соціальної інфраструктури. Удосконалено понятійно-категорійний апарат дослідження проблеми соціальної інфраструктури, сформовано перелік класифікаційних ознак з використанням ідентифікованих підходів. Надано авторське визначення поняття "соціальна інфраструктура міста". Оокреслено ключові відмінності між соціальною інфраструктурою країни та міста. Побудовано організаційний механізм процесу забезпечення людського розвитку міста. Визначено чинники прямого й опосередкованого впливу соціальної інфраструктури на людський розвиток міста. Досліджено науково-методичні підходи в сфері брендування територіально-адміністративних одиниць. Побудовано модель формування соціального бренду міста. Здійснено аналіз суб’єктивних і об’єктивних показників розвитку соціальної інфраструктури міста. Окреслено коло наявних проблем в цій сфері. Розширено методологічні підходи побудови індексу людського розвитку громади (міста). Проведено за розробленою методикою рейтингову оцінку рівня людського розвитку міст України за критеріальними ознаками. Розроблено механізм забезпечення розвитку соціальної інфраструктури міста. Запропоновано прикладні аспекти матеріального та програмного характеру, направлені на забезпечення формування сприятливих умов людського розвитку в місті на основі модернізації соціальної інфраструктури міста.