Розглянуто іслам як одну зі світових релігій, що відіграє помітну роль у сучасному суспільно-політичному житті глобального суспільства. Висвітлено історичні передумови виникнення та розповсюдження ісламу. Охарактеризовано природні умови й історичні області Аравійського півострова, побут та звичаї мешканців доісламської Аравії, особливості формування арабської нації, доісламські вірування арабів. Увагу приділено особливостям віровчення й культової практики мусульман, а також історії раннього ісламу.

Проаналізовано сучасні тенденції розвитку ісламістських рухів і суфійських тарікатія, а також нові форми їх діяльності у вигляді мережевих структур, та особливості - глобальні та локальні - взаємовідносини між цими течіями у сучасному ісламі. Встановлено, що аналіз основних підходів до розуміння ісламізму, тенденцій його історичного розвитку й ідеологічних засад дозволяє встановити релігійні, ідеологічні та соціальні чинники виникнення та поширення ісламізму та констатувати його головні ідеологічні засади. Серед соціальних чинників виникнення ісламізму виділено національно-визвольний рух на Близькому Сході та пов'язані з ним соціально-політичні процеси всередині мусульманської спільноти та поза її межами. Розглянуто сучасні дослідження суфізму, його теоретичні положення й організаційні аспекти, що дозволяє системно осмислити взаємовідносини між суфізмом й ісламізмом і виявити їх характерні наслідки в глобальному вимірі та в локальному, зокрема, - українському контексті.

Висвітлено семантику поняття толерантності. Викладено історичний аспект формування зазначеного поняття. Розглянуто вияви інтолерантності. Вивчено рівні та форми релігійної толерантності. Проаналізовано парадигмальне значення біосферно-ноосферної концепції В. Вернадського для стилю мислення ХХ ст. Увагу приділено соціальним виявам толерантності. Досліджено прикладний аспект комунікативної толерантності.