Обгрунтовано зростаюче значення наукоємних галузей у структурі світового і національного господарства та наведено напрями їх комплексної державної підтримки. Проаналізовано стан, структуру і перспективи розвитку приладобудування та електронної промисловості України.

Надано характеристику співробітництва фармацевтичних підприємств України з іншими країнами в експортно-імпортному напрямку та в напрямку налагодження партнерських відносин. Проаналізовано перспективи співробітництва в цій галузі України з Російською Федерацією.

Вперше розроблено методичний підхід і на його основі побудовано дворівневу економетричну модель економічного зростання переважно з ендогенним науково-технічним потенціалом, що дозволяє оцінювати значимість його складових для національної економіки та результатів промислового виробництва. Вдосконалено понятійно-термінологічний апарат дослідження складових інноваційного розвитку, зокрема, уточнено сутність поняття "наукоємна індустрія", виходячи із засад, інструментів і цілей функціонування, що дозволяє доповнити етимологічно-семантичну модель наукового знання щодо чинників інноваційного розвитку. Вдосконалено науково-методичний підхід для виявлення кадрових і матеріально-технічних детермінант впливу як на реальний ВВП так і на реальний обсяг реалізованої продукції промисловості, що розширює сферу його застосування для вирішення завдання створення ресурсу, необхідного для формування наукоємної індустрії. Набули подальшого розвитку аналіз стану й умов діяльності наукоємних галузей економіки України, що допомогло визначити найбільш перспективні напрями формування наукоємної індустрії.

Охарактеризовано фортеці та замки Хмельниччини як складову історико-культурних рекреаційних ресурсів Хмельниччини, її історичне значення, сучасний стан, використання та музеєфікацію, сакральні пам'ятки Кам'янця-Подільського, та їх використання для релігійного туризму в області. Обгрунтовано систематизацію природно-рекреаційних комплексів Хмельниччини, визначено перспективи розвитку еологічного туризму, важливої етичної та естетичної складової майбутнього туристичного ринку. Проаналізовано діяльність туристичної галузі Хмельниччини, її недоліки та перспективи розвитку. Висвітлено питання регіонального стратегування розвитку туризму загалом і, зокрема, стратегічного планування розвитку туризму на Хмельниччині.

Висвітлено історію становлення та розвитку PR. Розкрито сутність PR і психологічні особливості цього явища. Охарактеризовано види PR. Приділено увагу створенню інформації PR, взаємодії PR і ЗМІ, участі індивідів, груп, владних структур у створенні цього продукту. Показано вплив PR на індивіда, групи, суспільство. Розглянуто особливості іміджу туристичної організації.

Розглянуто проблеми оновлення та створення нових туристичних маршрутів. Висвітлено окремі аспекти методології та методики складання текстів оглядових екскурсій з історичної тематики, орографічні рекреаційні ресурси Хмельниччини. Охарактеризовано новий туристичний маршрут "Хмельниччина туристична і Тарас Шевченко", присвячений 170-й річниці подорожі Кобзаря у вересні - жовті 1846 р. на Поділля та Волинь. Увагу приділено розвитку культурно-дозвіллєвої сфери туризму та підвищенню конкурентоспроможності туризму на Хмельниччині. Розглянуто історичну ретроспективу розвитку туризму та місце туризму в контексті соціокультурної парадигми.

Висвітлено окремі проблеми діяльності суб'єктів господарювання і їх державного регулювання. Проаналізовано історичні засади зародження та розвитку біржової торгівлі в Україні. Розглянуто низку аспектів державного регулювання функціонування сучасних суб'єктів господарювання, зокрема щодо нарощування ефективності прямого іноземного інвестування, державного фінансового контролю, соціальної спрямованості державного стратегування інноваційного розвитку, характеристики оподаткування доходів фізичних осіб. Виявлено проблемні моменти і сформовано основні напрямки вдосконалення окремих сторін державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання України. Особливої уваги заслуговує аналіз характерних рис електронної взаємодії між державою та підприємницьким сектором в умовах формування інформаційної економіки. Продовжує тему цифровізації сучасних економічних відносин вивчення тенденцій пакування та маркування товарів, що обумовлені інноваційним розвитком виробників та інформатизацією ринків збуту. Зазначено, що на діяльність суб'єктів господарювання суттєво впливають зміни на ринку реклами. Проаналізовано розвиток рекламного ринку України, систематизовано його періодизацію. Охарактеризовано динаміку структури рекламно-комунікаційного ринку, виявлено основні тренди, які виступають екзогенними чинниками розвитку виробничої, збутової та комерційної діяльності суб'єктів господарювання. Досліджено особливості функціонування будівельної галузі, що здійснює вплив на загальне соціально-економічне зростання економіки регіону в умовах змін. Проведено компонентний аналіз діяльності суб'єктів господарювання галузі, визначено основні напрямки інноваційних перетворень та виявлено стимулюючі і дестимулюючі чинники розвитку.