Здійснено соціально-філософське дослідження шляхів і засобів збереження та подальшого розвитку позитиву договірної концепції походження держави як специфічної теоретичної форми, зорієнтованої на визначення оптимальної соціально-політичної моделі гармонізації взаємозв'язків між особистістю та суспільством. У межах змістового підходу щодо проблеми розвитку теоретичного знання та на підставі зведення понять "ідея", "концепція", "теорія" у єдину пізнавальну систему розглянуто питання становлення та сутності договірної концепції походження держави, реконструйовано закономірний характер її еволюції. Досліджено сучасні соціокультурні передумови подальшого розвитку даної концепції.

Розглянуто питання рефлексії методологічних основ соціальної філософії, генезису соціально-філософських досліджень, зокрема, соціального буття, простору та часу. Проаналізовано взаємовідносини людини та суспільства, процес історичного розвитку суспільства, особливості соціального пізнання та його інтегруючого принципу. Розкрито сутність та зміст соціальної діагностики, прогнозування, проектування і планування. Визначено детермінанти оптимізації розвитку соціального управління українським суспільством на етапі його трансформації.

На підставі виявлення діалогічної субстанціональності соціального проектування, філософської рефлексії провідних рівнів механізму даної діяльності, закономірного характеру її становлення та розвитку розкрито основні детермінанти оптимізації проектного осмислення шляхів і форм будівництва української держави. Увагу приділено пошуку шляхів налагодження паритетної соціально-проектної моделі відновлення взаємозв'язку суспільних потреб і державних інтересів за конкретно-історичних умов сучасної України.

Висвітлено методологічні засади соціально-філософського аналізу соціально-політичного проектування. На підставі виявлення діалогічної сутності соціально-політичного проектування, філософської рефлексії провідних рівнів механізму цієї діяльності, закономірного характеру її становлення та розвитку розкрито провідні детермінанти оптимізації проектного осмислення шляхів і форм будівництва сучасної української держави.

Приведено соціально-філософський аналіз становлення соціально-політичного проектування в добу Середньовіччя. Латентні тенденції формування соціально-політичного проектування досліджуються на трьох рівнях: соціальних інтересів і потреб; філософських концептів; перцептуальних форм. Особливу увагу приділено спробам соціально-політичного проектування, здійсненних християнськими філософами.

Проаналізовано рушійні сили соціально-політичного проектування. В змісті потреб, інтересів і цінностей виокремлено трансцендентальні, когнітивні та аксіологічні елементи. Розкрито специфіку їх прояву у соціально-політичній сфері.

Висвітлено основні питання соціально-філософського знання. Розглянуто його методологіче підгрунтя та генезу. Розкрито основні поняття соціальної філософії, відношення суспільство - людина, соціальний розвиток, процес історичного розвитку. Визначено сутність соціального пізнання та його інтегруючий принцип. Проаналізовано особливості суспільної свідомості, соціальної діагностики, прогнозування, проектування й управління. Розглянуто питання підвищення відповідальності владних структур як критерій ефективності соціального управління в Україні.

Довідкова література була і залишається важливим елементом книжкових полиць ще з часів пізньої античності. Але стрімкий розвиток наук та наукової інформації, а разом із тим - поява доступних і швидких у дії електронних ресурсів ставить під знак запитання, з однієї сторони, доцільність створення словників та енциклопедій в книжкових версіях саме в наш час, а, з іншої сторони, вимагає ретельного продумування того, яким може бути зміст такого роду книжок. Виразними особливостями цього словника можна назвати такі. По-перше, він створений авторами (викладачами, науковцями) із різних регіонів України, і тому читачі, працюючи із даним словником, зможуть отримати уявлення про різні школи, стилі, підходи до трактувань філософської проблематики, що присутні в нашому вітчизняному інтелектуальному просторі. По-друге, енциклопедичний характер словника обумовив те, що в ньому висвітлена не лише суто філософська проблематика, а й так звані філософські аспекти або проблеми різних сфер існування сучасного соціуму і культури. По-третє, у словнику розкривається зміст як традиційних, усталених, визнаних історією філософії понять та філософських вчень, так і новітні терміни і поняття, деякі з яких можна віднести до сучасного філософського авангарду.