Проаналізовано вплив демократичних перетворень на Тайвані на вирішення проблеми стосунків між КНР і Китайською Республікою на Тайвані. Обгрунтовано висновок, що демократизація Тайваню ускладнила ситуацію, оскільки динаміка його внутрішньополітичного розвитку фактично є несприятливою для мирного вирішення проблеми.

Показано нездатність класичної неореалістської концепції балансування/пристосування надати об'єктивне пояснення особливостей тайвансько-китайських відносин. Запропоновано концепцію "хеджування" - проведення державою стратегії, спрямованої, з одного боку, на максимізацію вигід, а з іншого - на мінімізацію можливих ризиків. Розглянуто еволюцію політики Тайваню щодо Китаю, за цього особливу увагу приділено президентству Ма Ін-цзю (з 2008 р.). Проаналізовано причини вибору КР стратегії хеджування як основного інструменту політики щодо КНР, показано конкретні прояви реалізації цієї стратегії та перспективи її розвитку. Визначено фактори, що впливають на здійснення стратегії хеджування. Встановлено, що за умов зростання могутності Китаю хеджування є найбільш реалістичною та прагматичною стратегією для Тайваню у взаємовідносинах з Китаєм.

Надано аналіз поточного періоду тайвансько-китайських відносин. Показано, що концепція "балансування-підкорення", розроблена Стівеном Волтом, є недостатньо адекватною для аналізу тайвансько-китайських взаємин, оскільки теперішня політика Тайваню щодо Китаю виходить за межі дихотомії "балансування-підкорення" і містить у собі елементи обох стратегій. Застосовано альтернативну концепцію хеджування, щоб показати причини та мотиви нової політики Тайваню cтосовно Китаю.