Висвітлено питання особистісного та професійного самовизначення в теорії профорієнтації. Запропоновано концептуальну модель процесу професійного самовизначення особистості, розкрито його структуру та психологічний зміст. Розглянуто професійну консультацію як засіб здійснення психологічної допомоги особистості. Наведено методику проведення клієнто-орієнтованої профконсультаційної бесіди з метою розв'язання психологічних проблем особистості, актуальних для професійного самовизначення.

Доступно, стисло та водночас докладно, з усіма нюансами викладено податковий і бухгалтерських облік усіх основних господарських операцій. Бухгалтерські проводки з описом змісту господарської операції поміщено в таблиці, де паралельно з відображенням сум на рахунках бухгалтерського обліку розглянуто їх податковий облік. Усі неоднозначні питання прокоментовано безпосередньо після наведеного облікового запису господарської операції. Різноманітні числові приклади до заданих тем висвітлюють практично всі аспекти обліку.

Доступно, лаконично и одновременно подробно, со всеми нюансами изложен налоговый и бухгалтерский учет всех основных хозяйственных операций. Бухгалтерские проводки с описанием содержания хозяйственной операции помещены в таблицы, где параллельно с отражением сумм на счетах бухгалтерского учета рассмотрен их налоговый учет. Все неоднозначные вопросы прокомментированы непосредственного после приведенной учетной записи хозяйственной операции. Разнообразные числовые примеры к заданным темам освещают практически все аспекты учета.

Метою дослідження є поліпшення результатів лікування та ефективності засобів ендоваскулярної профілактики у хворих у разі загрози виникнення тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА). В основу роботи покладено дані ретроспективного аналізу результатів лікування 114-ти пацієнтів, яким імплантовано кава-фільтр (КФ) з метою профілактики нападів ТЕЛА. У госпітальному періоді після імплантації КФ повторні епізоди ТЕЛА виявлено у 4-х пацієнтів, у 10-ти - емболію у КФ та його тромбоз, у 8-ми - висхідний тромбоз, у 8-ми - дислокацію й міграцію КФ. Віддалені результати імплантації КФ у строки від 1 до 10 років вивчено у 54-х пацієнтів. У 3-х з них виявлено безсимптомну перфорацію стінки нижньої порожнистої вени (НПВ), незначний нахил КФ, в 1-го - дистальну міграцію КФ з адекватним збереженням протиемболічної функції, тромбоз КФ виник у 5-ти хворих. Імплантація КФ у НПВ є ефективним засобом ендоваскулярної профілактики фатальної ТЕЛА. Доведено високу ефективність КФ "Осот", що зумовлює доцільність його широкого клінічного використання.

Обстежено 109 хворих з гострими одонтогенними гнійно-запальними захворюваннями м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки та шиї. Виявлено, що у хворих з одонтогенними абсцесами цих тканин є тимчасовий імунодефіцит, який виявляється не тільки за умов госпіталізації та на всіх етапах проведеної загальноприйнятої комплексної медикаментозної терапії, а також зберігається у реконвалесцентному періоді протягом 1,5 - 2-х місяців після випискти хворих зі стаціонару. У 70,8 % виписаних зі стаціонару пацієнтів з одонтогенними абсцесами у реабілітаційному періоді можна виділити період неповного видужання, під час якого спостережено астенічний синдром, а також зареєстровано високу частоту різних загальних захворювань. Повне клінічне видужання у всіх хворих з гострими обмеженими одонтогенними гнійно-запальними захворюваннями відбувається не раніше, ніж через 1,5 - 3 місяці після завершення комплексного традиційного лікування. Тимчасовий імунодефіцит у хворих з гострими обмеженими одонтогенними гнійно-запальними процесами м'яких тканин обличчя та шиї на натуральній основі "Трофосан-4". Для медиментозного лікування одонтогенних абсцесів запропоновано комплекс сучасних вітчизняних лікувальних препаратів, застосування якого дозволяє скоротити строки перебування хворих у стаціонарі та знизити кількість ускладнень.

Проведено теоретичний аналіз підходів до вивчення та визначення змісту поняття "самовизначення особистості" у його аспектах, з'ясовано психологічний зміст професійного самовизначення в контексті цілісного самовизначення особистості в раньому юнацькому віці. Запропоновано концептуальну модель професійного самовизначення особистості як її життєвої проблеми. В структурі проблеми професійного самовизначення особистості виділено головні компоненти: проблему самореалізації особистості, вибору та адаптації. Розроблено методику індивідуальної клієнто-орієтованої профконсультаційної бесіди, спрямованої на допомогу старшокласникам у розв'язанні психологічних проблем, що ускладнюють процес його професійного самовизначення. Виявлено, що клієнто-орієнтована профконсультаційна бесіда є суттєвим чинником професійного самовизначення через сприяння позитивним змінам у суб'єктивному сприйнятті клієнтами проблемної профорієнтаційної ситуації. Виявлено інтегративні ціннісно-мотиваційні чинники, які обумовлюють успішне професійне самовизначення особистості у клієнто-орієнтованій профконсультації.

Розроблено теоретико-методологічні підходи щодо вдосконалення статистичного аналізу смертності населення за причинами на регіональному рівні. Розглянуто основні історичні аспекти розвитку методології вивчення смертності, виявлено особливості формування сучасного рівня смертності в Україні. Розглянуто основні теоретичні підходи щодо демографічної кризи та сформульовано причини сучасної демографічної кризи в Україні. Проведено факторний аналіз впливу демографічних і соціально-економічних факторів на рівень смертності, побудовано регресійну модель, яка дозволила оцінити важелі впливу на подовження тривалості життя.

Розкрито засади педагогіки вищої школи, описано форми організації навчання (лекції, семінари, практичні заняття, самостійна робота), сучасні технології навчання у ВНЗ, методи та форми контролю навчання. Увагу приділено комп'ютерним технологіям в професійній підготовці студентів і лікарів, кредитно-модульній системі організації навчального процесу.

Раскрыты основы педагогики высшей школы, описаны формы организации обучения (лекции, семинары, практические занятия, самостоятельная работа), современные технологии обучения в ВУЗ, методы и формы контроля обучения. Внимание уделено компьютерным технологиям в профессиональной подготовке студентов и врачей, кредитно-модульной системе организации учебного процесса.

В эксперименте на 36 лабораторных крысах исследовано влияние внутрибрюшной гипертензии на патоморфологические изменения внутренних органов животных после моделирования острого деструктивного панкреатита. Установлено, что внутрибрюшная гипертензия на протяжении одних суток вызывает гипоксию внутренних органов, тем самым ускоряя и углубляя деструктивно-воспалительные процессы ее тканей. Сравнительно более выраженные патологические изменения отмечены в тканях почек, селезенки и легких.

Розглянуто анатомо-фізіологічні відомості, методи дослідження органа зору. Увагу приділено клініці та діагностиці найбільш поширених захворювань органа зору у дорослих і дітей. Описано захворювання кон'юктиви, хвороби повік, слізних органів, рогівки, судинного тракту, кришталика. Надано класифікацію глауком, описано хвороби сітківки, зорового нерва та орбіти. Розглянуто питання невідкладної допомоги у разі ургентних захворювань очей.

Комплексна 14-денна терапія функціональних гастродуоденальних захворювань із застосуванням суспензії "Домрід" у 10 дітей раннього віку сприяла ліквідації клінічних ознак і позитивній динаміці маси тіла, а у 21 дитини віком 4 - 18 років - ліквідації клініко-ендоскопічних і сонографічних змін на фоні доброї переносимості, відсутності алергічних і побічних реакцій, що сприяло підвищенню комплаєнтності лікування.

Предложен психологический анализ профессионального самоопределения личности, рассматриваемого в контексте ее главных жизненных проблем.

Досліджено поняття "бідність" у сучасній науці та виявлено основні параметри цього соціального процесу. Розглянуто різноманітні методологічні підходи до оцінки рівня бідності населення свідчать про відмінності та суттєві відзнаки методів, які використовуються в різних країнах світу. Однак, оскільки бідність є багатофакторним феноменом, то доцільно поєднувати декілька методів в її вимірюванні. Поки що серед науковців не існує одностайної думки, які саме показники та критерії використовувати як вихідні у побудові багатофакторного критерію. Існуючі підходи мають доповнювати один одного, і таким чином, фіксувати різні аспекти проблеми бідності. Проаналізовано основні показники бідності в Україні та запропоновано оптимальні механізми скорочення масштабів бідності та підвищення рівня життя українського населення.

Досліджено стан плазмово-коагуляційної ланки системи гемостазу у жінок в кінці III триместру вагітності, у післяпологовий період та після операції кесарів розтин. Встановлено, що у вищезазначених групах жінок зменшуються протромбіновий і активований частковий тромбопластиновий часи, зростають протромбіновий індекс і концентрація фібриногену та знижується активність антитромбіну III. Зроблено висновок, що у жінок обстежених груп наростання гіперкоагуляції відбувається за рахунок підвищення концентрації фібриногену, активності й концентрації основних прокоагулянтів, а також за рахунок пригнічення антикоагулянтної активності (зниження антитромбіну III).

Однією з головних ознак сучасної демографічної кризи є надзвичайно висока смертність, яка залишається основним чинником природного скорочення чисельності населення. Сьогодні вкрай необхідні швидкі та зважені соціально-економічні та демографічні заходи, що грунтуються на детальному науковому аналізі широкого спектра показників, що відображають перебіг демографічних процесів. Це потребує систематичного удосконалення методологічних підходів до вивчення та аналізу смертності. А це неможливо без розгляду основних історичних етапів в розвитку та становленні методології дослідження смертності з метою їх удосконалення з урахуванням тенденцій сьогодення, що й обумовило вибір теми дослідження. Проаналізовано існуючі методологічні підходи до поставленої проблематики, а також показано, що сьогодні в Україні існує значна регіональна диференціація рівнів смертності, що обумовлює необхідність більш детального аналізу впливу різних причин на динаміку смертності та середньої тривалості життя населення окремих територій. Це можливо зробити за допомогою побудови регіональних таблиць смертності за причинами. Надано рекомендації відносно подальшого удосконалення методики аналізу смертності за причинами.

Показано, що різниця в рівні життя населення окремих регіонів обумовлена впливом різноманітних факторів, які неоднаково поєднуються в кожній області. При цьому вирішальне значення має нерівномірність розміщення природних ресурсів по території країни, що обумовлює неоднорідність соціально-економічного становища регіонів, і, відповідно, визначає їх спеціалізацію, забезпеченість трудовими ресурсами, рівень заробітної плати. Така ситуація обумовлює важливість теоретичної оцінки процесів, що відбуваються, оскільки відсутність об'єктивної оцінки рівня життя населення окремих регіонів України, без урахування територіальних особливостей, значно ускладнює прийняття ефективних управлінських рішень, спрямованих на підвищених рівня життя країни в цілому.

Доведено, що на сучасному етапі вирішальними факторами економічного зростання та конкурентоспроможності провідних країн світу є інноваційна діяльність суб'єктів науки і виробництва та оновлення усіх сфер діяльності. Дана обставина викликає необхідність розгляду методологічних та методичних підходів до формування рейтингової системи оцінки інноваційної діяльності окремих країн на міжнародному рівні. Це можливо зробити за допомогою розрахунку такого інтегрального показника, як глобальний індекс інновацій, який розраховується Міжнародною школою інноваційного бізнесу INSEAD (Франція) у співпраці з Корнельським університетом і Світовою організацією інтелектуальної власності з 2007 р. При його визначенні використовується великий набір первинних даних, який дає можливість ідентифікувати відносні переваги та слабкі місця національних інноваційних систем і стає важливим інструментом оцінювання ефективності інноваційної політики держави. Викладено методологічні підходи до побудови глобального індексу інновацій, який враховує як наявні ресурси та умови для проведення інновацій в країні, так і досягнуті практичні результати здійснення інновацій. Проведено аналіз, який показав позиціонування країн світу у системі міжнародного рейтингу інноваційного розвитку в залежності від окремих складових інноваційного потенціалу. Показано місце України у глобальному інноваційному рейтингу та виявлено сильні та слабкі сторони нашої країни в контексті глобальних тенденцій інноваційного розвитку. Запропоновано комплекс економічних заходів, щодо поліпшення ситуації у сфері інноваційної діяльності в Україні. Вони в свою чергу нададуть можливість оперативно та більш ефективно визначати сильні та проблемні зони стосовно окремих складових інноваційного розвитку. Це дозволить приймати більш обгрунтовані управлінські рішення, як в цілому, так і на регіональному рівнях.

Представлено результати дослідження теоретико-методологічних підходів та рекомендації щодо моделювання соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних утворень країни в умовах децентралізації. Основну увагу зосереджено на оптимізаційно-сценарному моделюванні соціально-економічного розвитку мезосистем, концептуальних положеннях результативності стратегічного планування на мезорівні та оцінюванні ефективності імплементації перспективної моделі соціально-економічного розвитку мезосистеми.

Вирішено комплексну проблему використання інноваційних підходів у системі забезпечення економічної безпеки з урахуванням основних ідей концепції сталого розвитку. Особливу увагу приділено активізації інноваційної й інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання, спираючись на можливості інноваційних центрів, зокрема бізнес-інкубаторів. Висвітлено перспективи удосконалення стратегічних підходів і механізмів управління підприємств на засадах сталого розвитку. Досліджено шляхи підвищення ефективності використання капіталу та кадрового потенціалу підприємств.

Сьогодні, за умов загострення соціально-економічних та політичних проблем, рівень життя населення є тим індикатором, який відображає розвиток держави. Ця категорія повинна стати головним критерієм розробки та оцінювання ефективності реалізації соціально-економічної політики України, як на загальнодержавному, так і регіональному рівнях зокрема. Мета роботи - дослідження методологічних засад оцінки рівня життя населення за допомогою побудови інтегральних показників. Специфічною особливістю України є значна регіональна диференціація населення за рівнем життя, що потребує проведення інтегральної оцінки рівня життя населення для окремих регіонів України. Запропоновано використати регіональний індекс рівня життя з урахуванням певних методологічних рекомендацій до його розрахунку, пов'язаних зі змінами соціально-економічної ситуації в країні та відповідними змінами методології статистичних спостережень. Проведено аналіз рівня життя населення окремих регіонів за таким інтегральним показником як індекс регіонального людського розвитку. Та здійснено групування областей України за індексом регіонального людського розвитку, виявлено регіони лідери та аутсайдери. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи систематизації, групування та класифікації, середні величини, показники варіації та аналізу рядів динаміки, індексні розрахунки, кореляційний аналіз. Періодом дослідження рівня життя населення в регіонах України було обрано 2004 - 2017 роки. Об'єктом проведеного дослідження обрано Україну та її окремі регіони. Зважаючи на вищезазначене, слід відмітити, що забезпечення достойного рівня життя населення повинно стати безумовним пріоритетом як державної, так і регіональної політики, а якість життя громадян - відповідати параметрам, що досягнуті розвиненими країнами. Тому об'єктивна оцінка рівня життя населення регіонів та України в цілому за допомогою інтегральних показників може розглядатися як ключовий фактор ефективності та результативності роботи органів державного управління та місцевого самоврядування.

На основі вторинного аналізу результатів емпіричних соціологічних і статистичних досліджень визначено головні тенденції розвитку громадських організацій в Україні: зростання кількості зареєстрованих громадських організацій; збільшення кількості громадських організацій соціального спрямування та збільшення кількості реалізованих проєктів щодо надання соціальних послуг внутрішньо переміщеним особам, учасникам АТО та людям, які належать до вразливих груп населення і перебувають у складних життєвих обставинах. Мета роботи - дослідити сучасний стан соціальної відповідальності громадських організацій в Україні. Соціальну відповідальність громадських організацій визначено як "характеристику, що інтегрована у діяльність громадської організації на основі її Статуту та реалізується на практиці шляхом надання послуг на професійній основі, відповідно до міжнародних норм, для досягнення соціально значущих цілей, захисту суспільних інтересів і вирішення гострих соціальних проблем, забезпечення сталого розвитку громади, регіону, країни в цілому". З метою поглибленого дослідження основних принципів соціальної відповідальності громадських організацій автором проведено контент-аналіз 200 вебсайтів громадських організацій. В анкету контент-аналізу включено такі показники, як річний фінансовий звіт, річний нефінансовий звіт, стратегія розвитку громадської організації, інформація про партнерів тощо. Основними показниками соціальної відповідальності громадських організацій є відповідність Статуту організації вимогам чинного законодавства країни та положенням міжнародних стандартів, прозора діяльність з урахуванням інтересів зацікавлених сторін, наявність річних звітів (фінансового та нефінансового) тощо.