Висвітлено філософські засади сучасних уявлень про біологічний час як особливу часову форму. Запропоновано тезу, що онтологічними засадами визнання реальності та об'єктивності біологічного часу є сукупність темпоральних властивостей систем живої природи. Зауважено, що у гносеологічному аспекті адекватний спосіб кількісного опису динаміки біологічних процесів забезпечується уведенням метрики біологічного часу. Виявлено методологічні можливості уявлень про біологічний час для розробки базових принципів сучасної теоретичної біології. Зауважено, що уявлення про біологічний час є методологічним підгрунтям здійснення теоретичного синтезу міждисциплінарного характеру у пізнанні суті живого. Показано, що світоглядні можливості уявлень біотемпоралізму органічно пов'язані з еволюціонізмом, системним підходом та синергетикою і виявляються у сприянні збагаченню філософського осмислення часу як всезагальної форми буття.