Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.112-52

Рубрики:

Вірусні дерматози

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Використання закономірностей типології біорізноманіття комах з урахуванням результатів агроекологічної оцінки земельного фонду господарства та аналізу даних дистанційного зондування землі дає змогу планувати заходи з удосконалення агроландшафтів з метою збереження та відтворення ентомологічного біорізноманіття.

Оцінено рівень ентомологічного різноманіття комах-дендробіонтів агроландшафтів Лісостепу, відомих на початок XXI ст., та порівняно його із сучасним станом. Встановлено, що на тлі перебудови таксономічної структури загальний рівень ентомологічного різноманіття знизився майже на 40 %.

Проведено моніторинг інсектицидів за різних способів (суцільний, крайовий, черезсмужний) застосування на зміну динаміки чисельності домінуючих видів ентомофауни герпетобіонтів у агроценозах пшениці озимої та ріпаку озимого в Лісостепі України. Вивчено вплив різних способів інсектицидних обробок на зміну динаміки чисельності ентомофауни герпетобіонтів у агроценозах пшениці озимої та ріпаку озимого. Експериментально доведено доцільність застосування інсектициду Дамаск в.е. - 1,5 л/га за черезсмужного способу, за якого гине найменша чисельність корисних комах-герпетобіонтів.

Вперше за результатами аналітичних і фауністичних досліджень встановлено стан ентомологічного різноманіття комах-дендробіонтів агроландшафтів Північного Лісостепу та визначено його як істотно збіднілий - 40 %. Виявлено особливості сезонної динаміки чисельності та рівень видового різноманіття комах-дендробіонтів агроландшафтів, що залежать від типу та стану агробіоценозів, з якими межують лісосмуги. Встановлено, що видове багатство деревних порід лісосмуг надзвичайно збідніле в порівнянні з рекомендованою таксономічною структурою. Обгрунтовано, що для підтримання екологічної стабільності агроландшафтів і збереження агробіорізноманіття необхідно перетворити лісосмуги у сполучні території, які зможуть забезпечувати зв'язки між ключовими територіями та зумовлюють цілісність екомережі.

Проведено оцінювання стану біорізноманіття комах-фітофагів життєвої форми дендробіонти в агроландшафтах Лісостепу. Встановлено, що за показниками видового багатства різноманіття ентомофауни в останні десятиліття зменшилось майже на 40 %. За екологічною функцією підтримки рівня біорізноманіття комах різні ботанічні родини істотно різняться між собою.

Проаналізовано діапазон оцінок показника стану ентомологічного різноманіття. Аргументовано необхідність проведення детальної систематизації видового різноманіття комах України, що уможливить визначення стану агробіорізноманіття для екологічного обгрунтування заходів, передбачених конвенцією ООН. Доведено, що оцінити стан ентомофауни агроландшафтів можливо на прикладі репрезентативної вибірки, представленої константними та домінантними видами згідно з ентомологічними реєстрами, створеними у минулому столітті. Для оптимального узагальнення репрезентативних вибірок у процесі аналітичних досліджень згруповано відому ентомофауну агроландшафтів за основними життєвими формами, кожна з яких потребує відповідних методів обліку чисельності, що зумовлено особливостями екології кожного угруповання.

Розглянуто проблеми підвищення росту та розвитку кімнатних декоративних рослин за умов закритого приміщення. Проаналізовано понад 30 видів рідких добрив з мікроелементами, зареєстрованими в Україні, та розроблено збалансований склад рідких добрив для досліджень на кімнатних декоративних рослинах різної життєвої форми. Обгрунтовано ефективність кореневого і позакореневого підживлення досліджуваних рослин та виявлено їх морфологічні зміни. Встановлено, що за основними показниками рідке комплексне добриво зі збалансованим складом мікроелементів виявилось високоефективним і екобезпечним удобрювальним засобом, яке можна рекомендувати для впровадження і широкого використання в практиці вирощування кімнатних декоративних рослин.

Проаналізовано вплив російсько-української війни на стан природних ресурсів таких як: земельні, водні та біологічні. Розкрито наслідки російської агресії у контексті впливу їх на функціонування біоти, продуктивності фунтів, скорочення потенціалу продовольства, безпечність та доступність води. Виокремлено основні наслідки від бойових дій для природних ресурсів. Визначено основні екологічні ризики для стану повітря, поверхневих та грунтових вод, грунтів, утворення відходів. Обгрунтовано причинно-наслідкові зв’язки виникнення ризиків, які можуть стати загрозою для погіршення забезпеченості населення продовольством та безпечною водою, поширення інфекційних захворювань, збіднення біорізноманіття країни. Здійснений аналіз наслідків російсько-української війни для довкілля України дозволить краще зрозуміти екологам, агрономам, гідрологам, біотехнологам, економістам, політикам й загалом багатьом верствам населення вплив «екологічних злочинів» на продовольчу, водну та екологічну безпеку.