Розглянуто превентив як явище системи мови та мовлення. Превентивні мовні утворення досліджено як одиниці спілкування з урахуванням їх семантики та дискурсотвірного потенціалу. Проаналізовано основні комунікативні параметри мовленнєвого жанру (МЖ) застереження. Акцентовано увагу на характеристиках адресанта й адресата. На підставі з'ясування семантичної моделі превентива визначено принципи виділення превентива у структурі розмовного дискурсу. Досліджено характер зв'язку МЖ застереження з іншими типами МЖ у дискурсі. Описано структурну організацію функціонально-семантичного поля застереження в українській мові. З'ясовано засоби вираження превентивної семантики в сучасній українській мові та їх розподіл у межах функційно-семантичного поля. Визначено причини комунікативних девіацій, пов'язаних із мовленнєвим жанром застереження.

З'ясовано кількісний і якісний склад превентивних конструкцій як певного варіанта волевиявних висловлень у сучасній українській мові; уточнено їх диференційні ознаки. Комунікативно-прагматичні різновиди превентива як мовленнєвого акту визначено на базі аналізу таких чинників: фактор контролю з боку адресата, фактор зацікавленості в реалізації застереження, фактор спрямованості застереження, психологічний фактор, соціальний фактор.