Розроблено методику комплексного оцінювання успішності інтродукції видів роду PICEA Dietr. і визначено їх перспективність для створення насаджень різного цільового призначення на Сході України. Досліджено видовий склад і формове різноманіття, особливості росту, якості стовбурів, стан та особливості репродукції видів роду PICEA у дендрологічних парках, декоративних насадженнях, дослідних і виробничих культурах на Сході України. Визначено перспективність подальшого використання видів роду PICEA для створення насаджень різного цільового призначення на Сумщині, Харківщині та Донеччині. Вивчено географічну мінливість якісних і кількісних показників насіння та сіянців ялин європейської та сибірської. Створено географічні культури даних видів. Відібрано насадження та дерева ялини європейської - кандидати у плюсові з метою створення постійної лісонасінної бази у Лівобережному Лісостепу.

Висвітлено біологічні та лісівничі особливості клону тополі "Гулівер" - природного гібриду від вільного запилення тополі дельтоподібної (Populus deltoides Marsh). Досліджено особливості росту і розвитку клону "Гулівер" та узагальнено результати сортовипробування даного гібриду. Визначено перспективи його використання для створення плантацій з короткоротаційним режимом вирощування за умов Лівобережного Лісостепу України.

Протягом XX ст. селекцією і вирощуванням тополі (Populus sp.) та верби (Salix sp.) займалися багато дослідників. Роботи переважно передбачали довгоротаційний період вирощування рослин (до 20 років) і використання деревини в лісозаготівельній або паперово-целюлозній промисловостях. В Україні раніше увагу не приділяли випробуванню сортів тополі та верби на придатність вирощування на плантаціях із коротким ротаційним періодом (3 - 5 років). Тому особливої актуальності набувають дослідження, пов'язані з випробуванням різних клонів тополі та верби на ранніх етапах росту й розвитку з метою впровадження надінтенсивної технології культивації для отримання біомаси. Мета роботи - попередня оцінка ростових показників однорічних клонів тополь і верб на короткоротаційній плантації в Харківській області. На дослідній ділянці у Харківській області в 2014 р. було висаджено 10 клонів тополі та 3 клони верби. Аналіз рослин проводили в жовтні, після завершення вегетаційного періоду. Визначено приживлюваність живців (%), виміряно товщину пагонів (см), їх висоту (м), середню кількість пагонів на рослину, оцінено загальний стан рослин і приріст біомаси (г). Як свідчать результати, приживлюваність живців різних клонів значно відрізнялась і була достовірно вищою від середньої у тополь "Стрілоподібна", "Дружба" та "Гулівер" (76 - 84 %). Найнижчі рівні приживлюваності (48 - 51 %) виявлено у тополь "Константа", "Роганська" і верби "Прибережна". Клони також значно відрізнялися між собою за інтенсивністю росту. Серед клонів, що показали найкращі показники росту в перший рік, варто відзначити тополі "Гулівер", "Слава України", "Стрілоподібна", "Дружба" та верби "Олімпійський вогонь" і "Лісова пісня". Посередні ростові показники в кінці першого вегетаційного сезону продемонстрували тополі "Новоберлінська-3", "Торопогрицького" та "Роганська", тоді як тополі "Константа", "Львівська" та "Ноктюрн" і верба "Прибережна" показали найнижчі ростові показники.