На примере полиэтиленов низкой и высокой плотности, полиамида-6 исследованы возможности равноканальной многоугловой экструзии для осуществления структурной модификации кристаллизующихся полимеров. Показано, что деформация полимерных заготовок указанным методом приводит к характерным изменениям в спектрах широкоуглового рентгеновского рассеяния, поведении микротвердости, которые вызываются перестройками кристаллической структуры.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л713.22

Рубрики:

Поліаміди. Амідопласти

Шифр НБУВ: Ж14388 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Разработан специализированный лабораторный гидравлический пресс усилием 1400 кН для твердофазной структурной модификации полимерных материалов при высоких давлениях. Особенностью пресса является возможность регулирования скорости рабочего хода в широких пределах.

Розглянуто нові схеми твердофазної екструзії полімерів, які засновані на простому зсуві, - рівноканальну кутову та рівноканальну багатокутову екструзію (РККЕ, РКБКЕ). Вивчено вплив інтенсивності деформації, величини накопиченої деформації, температури та швидкості екструзії на властивості ряду полімерів, що кристалізуються. Показано, що РККЕ та РКБКЕ є перспективними методами твердофазної переробки даного класу полімерних матеріалів.

Досліджено закономірності прояву ефекту пам'яті форми (ЕПФ), індукованого деформацією, у композитах на основі епоксидних полімерів і наповнювачів різної природи, які утворюють агрегати, здатні до значного ущільнення під дією напружень стиснення. Вперше показано можливість реалізації ЕПФ, що супроводжується значною зміною об'єму, для наповнених полімерних композитів (НПК). Визначено особливість прояву ЕПФ, що пов'язана з формуванням у матеріалі пористої структури за рахунок введення в полімерну матрицю наповнювача, що ущільнюється. Встановлено, що процес відновлення первинної форми, обумовлений розкриттям закритих під час деформації мікропорожнин. Розроблено фізичну модель, що пояснює досліджуваний ЕПФ. Виявлено, що характер прояву ЕПФ залежить від властивостей полімерної матриці, типу наповнювача та його насипної густини, а також схеми та маршруту деформації. Показано, що варіювання параметрів і схем комбінованої деформації, а також застосування наповнювачів з різною здатністю до ущільнення, надає можливість керувати величиною та знаком коефіцієнта пропорційності між повздовжньою та поперечною деформаціями у процесі відновлення форми полімерних композитів. Виявлено, що використання електропровідного наповнювача у вигляді агрегатів, здатних до ущільнення, сприяє реалізації ЕПФ, який супроводжується стрибкоподібною зміною електричного опору композитів в області температур відновлення форми. Одержано струмопровідний полімерний композит на базі епоксидного полімеру та терморозширеного графіту, здатний в області температур відновлення форми різко (до п'яти порядків) змінювати свій електроопір.

Розглянуто технологічні можливості рівноканальної багатокутової екструзії (РКБКЕ) та властивості аморфно-кристалічних полімерів за реалізації різних схем процесу. Встановлено раціональні умови РКБКЕ, що дозволяють одержувати пруткові вироби з високим рівнем міцнісних і пластичних характеристик за прийнятних умов експлуатації технологічної оснастки.

Рассмотрены возможности новых методов твердофазной структурной модификации кристаллизующихся полимеров, основанных на деформации простым сдвигом: равноканальной угловой и равноканальной многоугловой (РКМУЭ) экструзии. Показано влияние схемы деформации, ее основных параметров (интенсивности деформации, величины накопленной деформации) и маршрута деформирования на физико-механические свойства полимеров. В случае РКМУЭ обсуждены особенности формирования нового комплекса деформационно-прочностных характеристик кристаллизующихся полимеров.

Встановлено раціональні режими твердофазного перероблення поліаміду-6 за методами рівноканальної багатокутової екструзії (РКБКЕ) і двостадійного процесу за схемою: екструзія через конічну філь'єру (ЕФ)-РКБКЕ. Досліджено вплив масштабного фактора та термічного старіння на властивості екструдату.

На примере политетрафторэтилена рассмотрены возможности различных маршрутов деформирования в случае равноканальной угловой (РКУЭ) и равноканальной многоугловой (РКМУЭ) экструзии для модификации структуры и свойств кристаллизующихся полимеров. Показано, что маршрут А (РКУЭ) обеспечивает высокую, а маршрут С (РКУЭ и РКМУЭ) - низкую анизотропию механических свойств экструдированных полимеров. Маршрут Е (РКМУЭ) по сравнению с маршрутом С позволяет сформировать лучший комплекс физико-механических свойств при меньших значениях накопленной деформации и давления экструзии.

Індекс рубрикатора НБУВ: З844.151

Рубрики:

Великі інтегральні схеми

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У кремнієвій технології формування структур BIC для зміни ефективної дії гетера кількісною характеристикою-параметром визначено ріст часу життя неосновних носіїв заряду [1]. Це відповідно дозволяє прирівнювати за дією також кількісний характер, за допомогою якого можна оцінювати ефективність дії гетерних технологій по відношенню до арсеніду галію. Таким параметром обрано холлівську рухливість носіїв заряду. Дані дослідження є особливо актуальними сьогодні під час визначення технології формування самосумісних К-МОН-структур на епітаксійному арсеніді галію.

Показано тенденції та перспективи розвитку розробок транзисторних структур для промислового виготовлення конкурентних кремнієвих та арсенідгалієвих швидкісних цифрових великих інтегральних схем - елементно-технологічної та конструкторської бази засобів обчислювальної техніки. Висвітлено унікальні властивості як кремнієвої, так і арсенідгалієвої субмікронних технологій і можливості їх суміщення.

На примере алюминиевого сплава АД1 и полиамида-6 рассмотрено пластическое течение металлических и полимерных материалов при интенсивной пластической деформации, реализуемой с применением метода плоской винтовой экструзии. Показано, что эффект перетекания, обусловленный наличием "сквозной" и "сдвиговой" составляющих пластического течения материала, выражен сильнее в случае металла по сравнению с полимером. Выявлены различия в характере распределения твердости по поперечному сечению исследуемых экструдатов.

Вивчено вплив твердофазної екструзії з використанням деформації простим зсувом на мікротвердість кристалізованих полімерів. Виявлено, що екструзія підвищує мікротвердість, що зумовлено збільшенням ступеня кристалічності та досконалості кристалітів, формуванням орієнтаційного порядку. Встановлено кореляційні залежності між мікротвердістю, границею текучості та модулем пружності орієнтованих полімерів. Їх характер обговорений з позицій класичної теорії пластичності і пов'язаний з різним внеском пружної та пластичної деформацій у загальну деформацію полімерів.

На примере ряда представителей кристаллизующихся полимеров (полиэтилена высокой плотности, полиамида-6 и полиоксиметилена), подвергнутых равноканальной многоугловой экструзии (РКМУЭ), исследованы и обсуждены особенности процессов формирования и релаксации биаксиально ориентированной структуры, связанные с различной ориентацией полимерных цепей, составляющих аморфную и кристаллическую фазы. Показано влияние условий РКМУЭ (интенсивности и величины накопленной деформации, маршрута деформирования) на поведение термического расширения, анизотропию микротвердости и термостабильность свойств экструдатов.

Рассмотрены возможности новых методов твердофазной экструзии полимеров, основанных на использовании схем деформации, включающих простой сдвиг, - равноканальной многоугловой экструзии (РКМУЭ), винтовой и плоской винтовой экструзии, а также комбинированной экструзии (экструзия через коническую фильеру (ЭФ) - РКМУЭ). Приведены схемы реализации этих методов, сведения об эволюции структуры и физико-механических свойствах кристаллизующихся полимеров.

На примере композиций: полиэтилен высокой плотности/і/нанопластины графита xGnP(5), изотактический полипропилен-нанопластины графита xGnP(5) изучены возможности равноканальной многоугловой экструзии (РКМУЭ) для улучшения физико-механических свойств полимерных композитов. Показано, что РКМУЭ приводит к повышению в 1,3 - 1,5 раза микротвердости и однородности ее распределения по поперечному сечению экструдатов, снижению на 95 - 96 % коэффициента линейного термического расширения. Величина эффекта зависит от типа полимерной матрицы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л71-106.3

Рубрики:

Високомолекулярні сполуки (полімери) та пластмаси

Шифр НБУВ: РА445505 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено ефекти та фізичні явища, що обумовлюють структурну модифікацію полімерних матеріалів за умов інтенсивної пластичної деформації. Встановлено закономірності формування та еволюції структур на різних рівнях їхньої організації (нано-, мікро та макромасштаб) в полімерах різної будови (аморфних і аморфно-кристалічних) та композитах різної архітектури в результаті дії інтенсивної пластичної деформації, що реалізується за умов деформації простого зсуву і високого тиску, виявлення характеру залежності властивостей цих матеріалів від структурного стану. Визначено зміни ступеня однорідності та фрагментації елементів надмолекулярної структури, характеру орієнтаційного порядку та розподілу орієнтованих фібрил за переважними напрямками орієнтації, об'ємної частки та ступеня досконалості кристалітів при варіюванні схеми та парам інтенсивної пластичної деформації (інтенсивності деформації, величини накопиченої пластичної деформації, температури та швидкості деформації, способу акумуляції пластичної деформації). Встановлено закономірності впливу будови, молекулярної маси та морфології вихідних полімерів, наявності, типу та морфології нано- та мікронаповнювачів на перебіг структурних та фазових перетворень, що відбуваються в полімерних матеріалах під впливом інтенсивної пластичної деформації. Визначено комплекс фізичних і функціональних властивостей аморфно-кристалічних, аморфних полімерів та композитів, сформованих в умовах інтенсивної пластичної деформації. Створено багатофункціональні матеріали, що характеризуються унікальним поєднанням багаторазово підвищених значень твердості, міцності (за низької анізотропії останніх) та зносостійкості за умов збереження пластичності на рівні вихідних зразків та інше. Виявлено можливість формування спеціальних структур, таких як градієнтні або гібридні, під дією інтенсивної пластичної деформації. Вперше виявлено можливості загальних закономірностей та особливостей методів інтенсивної пластичної деформації при активації та керуванні процесами самоорганізації, на різних рівнях (нано-, мікро- та макромасштаб) структурної організації полімерних матеріалів різної будови та архітектури.

Узагальнено найвагоміші результати наукових досліджень, проведених інститутами Національної академії наук України в рамках цільової програми наукових досліджень НАН України "Нові функціональні речовини і матеріали хімічного виробництва" в 2017-2021 рр. У результаті виконання проектів Програми створено низку принципово нових органічних, неорганічних, полімерних речовин і матеріалів та композитів на їх основі різного функціонального призначення, розроблено нові енерго- і ресурсоощадні, екологічно прийнятні способи одержання малотоннажних речовин та матеріалів хімічного виробництва. Досліджено нові функціональні органічні речовини і матеріали та композити на їх основі для техніки нового покоління. Використання отриманих матеріалів та розроблених способів одержання хімічних речовин у різних галузях вітчизняної промисловості підвищить конкурентоспроможність вітчизняної продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках, сприятиме суттєвому зменшенню залежності країни від імпорту наукомісткої хімічної продукції, дасть змогу налагодити в Україні виробництво широкої гами хімічних продуктів, реактивів, препаратів.