Увагу присвячено питанням стимуляції фізичної та психічної працездатності в динаміці процесу підготовки спортсменів з урахуванням принпипів і методологій клінічної медицини на основі об'єктивних даних лабораторного контролю. Наведено інформацію стосовно інформативності найбільш популярних тестів, використовуваних для оцінювання впливу фізичних навантажень на показники гомеостазу організму спортсменів. Проаналізовано фактори, що впливають на якість лабораторної діагностики та вміст / активність окремих показників периферичної крові спортсменів. Описано та систематизовано дані щодо обґрунтованого використання широкої палітри спеціальних харчових добавок з урахуванням Положень Консенсусу МОК щодо застосування спортсменами сучасних нутритивно-метаболічних засобів і незаборонених фармакологічних засобів. Здійснено моніторинг тренувального процесу спортсменів із використанням біохімічних показників крові. Проаналізовано лабораторну діагностику специфічних станів, пов'язаних із розвитком перевтоми та перенапруження в спортсменів. Досліджено основні фактори забезпечення якості клініко-лабораторного контролю в спортивній практиці. Охарактеризовано нутритивно-метаболічне забезпечення тренувального процесу спортсменів.

Проведення тривалих пошуково-рятувальних місій, які здійснюються за допомогою безпілотних літальних апаратів, перевантажують оператора. Запропонована концепція підвищення швидкодії людино-машинної системи на основі інформації, отримуваної із зображень відеокамер, встановлених на рухомій відносно апарату платформі, за рахунок інтелектуальної системи керування цією платформою. Позиціювання окремої спот-камери за кутами рискання та тангажу за зонами реалізуються на основі командвід підсистеми розпізнавання, яка визначає кандидатів на об'єкти інтересу.

Мета роботи - визначити та проаналізувати структуру патології надниркових залоз (НЗ) у пацієнтів дитячого віку, прооперованих в Українському науково-практичному центрі ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України в 2009 - 2020 рр. Проведено ретроспективне дослідження. Опрацьовано дані 24 пацієнтів дитячого віку з новоутворенням НЗ (вік, стать, анамнез захворювання, клінічна картина, попередній діагноз, методи діагностики, гормональне тло, рентгенологічні характеристики пухлин, хірургічний метод лікування, атоморфологічні ознаки пухлин). Період спостереження - 2 - 11 років, у середньому - 3 - 5 років. Загалом виконано 980 операцій з приводу патології НЗ, у дітей - 24 (2,4 %). Вікова рупа - 5 - 17 років, середній вік - 12,2 року. Хлопчиків - 8 (33,3 %), дівчаток - 16 (66,7 %). Тривалість захворювання - 1 - 97 міс, у середньому - 13,2 міс. Основні скарги: збільшення маси тіла, підвищення артеріального тиску, гірсутизм, порушення статевого дозрівання, болі в черевній порожнині. Злоякісні пухлини: адренокортикальний рак - 12,5 %, гангліонейробластома - 12,5 %, феохромобластома - 4,2 % (усього - 29,1 %). Пухлин з коркового шару було 25,0 %, з мозкового шару - 12,6 %. Частка інших утворень - 33,3 %. Проаналізовано віддалені результати. В 6 випадках (період спостереження - до 10 років) був відсутній рецидив захворювання. Додаткове лікування у вигляді променевої та поліхіміотерапії не проводили. Лапароскопічно прооперовано 79,1 % пацієнтів, у решти проведено люмботомію з адреналектомією. Відзначено тенденцію до більшого розміру злоякісних пухлин (4 - 17 см, у середньому - 8,0 см) у порівнянні з доброякісними (1 - 11 см, у середньому - 4,3 см). У 58,0 % випадків пухлини не мали гормональної активності. Для профілактики розвитку надниркової недостатності визначали рівень кортизолу в крові на 3 - 5-й день після операції. Призначення замісної терапії потребували 29,0 % пацієнтів. Описано два випадки пухлин наднирників у дітей однієї біологічної родини. Висновки: частота новоутворень НЗ у дітей у структурі операцій з приводу патології НЗ становила 2,4 %. На частку злоякісних новоутворень НЗ у дітей припадало 29,1 %. Злоякісні пухлини НЗ не мають чіткої кореляції з віком. Наявність клінічних виявів, пов'язаних з гормональною активністю, надає змогу запідозрити новоутворення НЗ. У 42,0 % випадків - це гормонально активні пухлини. Однак відсутність змін не заперечує можливості пухлинного процесу. У 25,0 % обстежених хвороба перебігала без клінічних виявів.

На частку медулярного раку щитоподібної залози (МРЩЗ) припадає 5 - 10 % від усіх випадків раку щитоподібної залози. Більшість випадків (75 %) мають спорадичний характер, однак частка пацієнтів з МРЩЗ та синдромом сімейної схильності є найвищою серед хворих з будь-яким синдромом спадкового раку (близько 25 %), і цю можливість слід ураховувати під час оцінки пацієнта з МРЩЗ. Наведено клінічне спостереження сімейного МРЩЗ. Висвітлено діагностичні критерії захворювання, розглянуто молекулярно-генетичні аспекти, визначення тактики лікування та подальшого спостереження. Випадок ілюструє здатність геномного профілювання виявити молекулярно-генетичні рушії захворювання та забезпечити належну діагностику і лікування сімейних форм МРЩЗ. У разі планування профілактичної тиреоїдектомії рекомендовано орієнтуватися на стратифікацію рівня мутацій гена RET і терміни проведення профілактичної тиреоїдектомії, запропоновані Американською тиреоїдною асоціацією. Впровадження в клінічну практику молекулярно-генетичного дослідження з метою діагностики МРЩЗ надає змогу об'єктивізувати генетичну лінію захворювання у біологічної родини. У пацієнтки виявлено патогенну термінальну місенс-мутацію с. 2304 G>>Т (p.E768D, CM020961) у гетерозиготному стані, яка належить до помірного ризику агресивності МРЩЗ. Молекулярно-генетичне дослідження також було проведено біологічній дитині пацієнтки - дівчинці віком 4 років. Виявлено патогенну мутацію в гені CHEK2 c.47OT>>C (p.lle 157Thr) у гетерозиготному стані. Ця мутація підвищує ризик розвитку раку молочної залози в 2 - 3 рази, за наявності сімейного онкологічного анамнезу - в 4 - 5 разів. Окрім того, наявність цієї мутації підвищує ризик розвитку інших типів раку: раку шлунка, кішківника, простати, щитоподібної залози тощо. Своєчасно встановлений діагноз МРЩЗ надає змогу призначити адекватне лікування на етапі доклінічних виявів захворювання, що може значно поліпшити якість і тривалість життя.

Досліджено вплив вітчизняного фармакологічного препарату армадин лонг (2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинат) на фізичну працездатність спортсменів за умов силових навантажень граничної інтенсивності, що є характерними для сучасного спорту. Оскільки у спортивній фармакології постійно тривають пошуки нетоксичних засобів метаболітотропного походження, які б мали здатність сприяти зростанню фізичної працездатності та уповільнювати настання стомлення без токсичної дії на організм, для досліджень було вибрано засіб на основі бурштинової кислоти, яка є природним метаболітом циклу Кребса. Показано, що досліджений препарат при курсовому застосуванні протягом трьох тижнів позитивно впливає на параметри спеціальної працездатності, асоційованої з поліпшенням кисневотранспортної функції крові. Метаболічним підгрунтям цього явища є пригнічення зниження рН внутрішнього середовища організму з подальшим розвитком лактатацидозу і здатність препарату армадин лонг прискорювати процеси ангіогенезу та, відповідно, і транспорт кисню до працюючих м'язів спортсмена. Інтенсивність утворення нових кровоносних судин відображається зростанням у сироватці крові вмісту основного ангіогенного чинника - фактору росту ендотелію судин (VEGF). Такі дані обгрунтовують доцільність застосування засобів на основі бурштинової кислоти для запобігання негативним метаболічним змінам і з метою уповільнення настання стомлення у спортсменів за умов інтенсивних фізичних навантажень.

Розглянуто шляхи покращення динамічних процесів у системах живлення роботизованих систем та комплексів, виконаних на основі широтно- та частотно-імпульсних перетворювачів, закони керування якими формуються за допомогою цифрових регуляторів. На основі розроблених теоретичних основ створено новий клас прецизійних систем регулювання електроприводу з високими енергетичними показниками для роботи в складі роботизованих систем та комплексів різного застосування.

Розробка програмного проєкту для системи керування електроприводами безпілотного літального апарату (БПЛА) та автономного робота (АР) зазвичай виконується мовами програмування високого або середнього рівня, що збільшує обсяг, складність та час створення коду. Експериментально підтверджена ефективність надвисокорівневого програмування для створення прототипу системи керування електроприводами БПЛА та АР безпосередньо з імітаційної моделі з використанням Embedded Coder та інструменту STM32 embedded target for MATLAB and Simulink.

Монографія присвячена дослідженню сучасного етапу світового економічного та соціального розвитку, що характеризується істотним впливом цифровізації, яка стає важливим фактором зростання продуктивності праці та підвищення якості життя, дає можливість отримання фінансових й інших послуг онлайн, відтак принципово змінює традиційні погляди на різні економічні процеси й відносини у суспільстві. Розглянуто головні детермінанти та підстави розвитку цифрової економіки в Україні, оцінено готовність України до запровадження та використання цифрових технологій. Звернено увагу на інтелектуальні активи людського потенціалу у складі факторів сталого економічного зростання аграрної сфери в умовах діджиталізації.

З метою економного витрачання енергоресурсу акумулятора для живлення системи стабілізації польоту квадрокоптера запропоновано оптимізувати процес споживання струму електроприводами несучих гвинтів, які виконано на основі безколекторних двигунів постійного струму. Їх живлення здійснюється від автономних інверторів напруги.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж24380 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вирішення ряду таких актуальних проблем імпульсних напівпровідникових перетворювачів (ІНПП) енергії для бортових систем, що входять до складу рухомих платформ і безпілотних літальних апаратів, як підвищення точності стабілізації цільового параметру (кута, швидкості, напруги, струму), а також покращення динаміки систем автоматичного керування, масогабаритних та теплових характеристик можливо шляхом розробки нових структур ІНПП та алгоритмів керування ними. Зміна періоду та форми резонансної кривої (РК) напруги/струму в квазірезонансних імпульсних перетворювачах (КРІП) в залежності від імпедансу навантаження призводить до неузгодженості сигналу закриття силового транзисторного ключа (СТК) з моментом переходу РК через нульове значення, а отже, - до різкого зниження ККД системи. Типові реалізації частотно-імпульсних модуляторів (ЧІМ) містять у своєму складі керований напругою генератор та одновібратор, а повністю керовані рішення виконують на основі реверсивних лічильників та керуючого автомату. В якості новітніх ланок ЧІМ для задач керування ІНПП вводяться спостерігачі імпедансу навантаження та модулятори, побудовані на кільцевих зсувних регістрах та лініях затримки. Швидкодія ЧІМ підвищується за рахунок каскадування та використання табличного синтезу сигналу. Існуючі рішення не корегують тривалість імпульсу керування СТК длязабезпечення його комутації при нульових значеннях напруги/струму, що нівелює можливість практичного втілення КРІП з широким діапазоном навантажень. Розроблено структури цифрового ЧІМ з адаптивною корекцією тривалості імпульсу (ЦЧІМ-АКТІ) та метода автоматичного слідкування за РК з метою прогнозування її переходу через нуль. Запропоновано схемотехнічну структуру та алгоритм функціонування модулятора у складі блоків ЦЧІМ та АКТІ на основі декількох цифрових автоматів, набору лічильників та арифметико-логічних пристроїв. Пара зовнішніх гістерезисних компараторів детектує перехід резонансної кривої через порогові рівні, розміщені симетрично відносно нульового рівня. Висновки: створено новий завершений цифровий блок, який реалізований на основі програмованої логічної інтегрованої схеми з використанням мови VHDL. Введення цього блоку до складу стабілізатора напруги ланки постійного струму (ЛПС) на основі КРІП в електроприводі точного позиціювання рухомої платформи з безколекторним двигуном постійного струму дозволяє стабілізувати напругу ЛПС з точністю до 1 %. Роздільна здатність за часом ширини імпульсу та паузи не перевищує 5 нс.

Досліджено теоретичні основи механізму фінансового контролю в системі державного управління на основі аналізу наукових праць українських і зарубіжних учених. Виявлено сутність фінансового контролю як категорії фінансових відносин в системі державного управління, яка розкривається через сукупність його характеристик, що представляють фінансовий контроль як область наукових і спеціальних знань, як елемент системи управління, як особливий вид практичної діяльності та як інформаційну систему, яка використовується з метою управління. Обгрунтовано концепцію формування та реалізації механізму фінансового контролю в межах нового державного менеджменту. Сформульовано та науково обгрунтовано методичний підхід до оцінки впливу інституційного середовища на розвиток і вдосконалення механізму фінансового контролю в системі державного управління, який базується на ключових елементах, а саме: організаційних, інформаційно-технічних, нормативно-правових, наукових, міжнародних, які безпосередньо впливають на вдосконалення інституту фінансового контролю. Оцінено стан розвитку механізму фінансового контролю в системі державного управління та розроблено напрями удосконалення інструментарію його реалізації. Зазначено, що такий інструментарій передбачає перехід системи фінансового контролю від традиційної перевірки адресності, доцільності та юридичного обґрунтування розподілу бюджетних асигнувань до контролю ефективного, результативного й економічного використання державних ресурсів та включає такі напрями: нормативно-правове закріплення єдиної концепції фінансового контролю в системі державного управління, єдині правила та стандарти контрольної діяльності, уніфікація форм звітності, моніторинг, єдине тлумачення поняття фінансових порушень, комплексна та системна стандартизація, впровадження аудиту ефективності. Систематизовано напрями міжнародного досвіду організації механізму фінансового контролю в системі державного управління. Розроблено концептуальні положення механізму фінансового контролю в системі державного управління, сутність яких полягає в: підвищенні дієвості та стратегічної спрямованості фінансового контролю в системі державного управління; економічній обґрунтованості формування, раціонального розподілу, цільового й ефективного витрачання фінансових коштів; збереженні державних (місцевих) ресурсів (фінансових та матеріальних), законному та доцільному використанні державної власності. Обгрунтовано методичні підходи до формування аудиту ефективності як перспективного механізму фінансового контролю, основними елементами якого визначено наступні: мета аудиту ефективності, сфера охоплення, цикли аудиту ефективності, вибір тем і об'єктів, планування предмету й об'єкту аудиту ефективності, підготовка програми аудиту, визначення критеріїв і показників оцінки ефективності, методи проведення, підготовка висновку за результатами аудиту, підготовка рекомендацій та звіту за підсумками аудиту ефективності. Розроблено рекомендації щодо створення інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації механізму фінансового контролю в системі державного управління.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.261.3

Рубрики:

Хірургічна патологія навколощитоподібних залоз

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мінімізація енергоспоживання електроприводами безпілотного літального апарату (БПЛА) або робота дозволяє підвищити ступінь автономності (дальність, швидкість, або час дії). У середовищі для багатодоменного моделювання на рівні структурних схем Simulink, яке інтегроване з MATLAB, представлено декілька моделей електричних двигунів, автономних джерел живлення, а також елементів систем керування. Адекватний підбір блоків, які б дозволили успішно відтворити прототип реальної фізичної системи керування, потребує окремого вирішення. Більшість публікацій із моделювання в цій предметній галузі сфокусовано або на докладному описі роботи з MATLAB та Simulink, або на моделюванні динаміки автономних апаратів та керуванні ними для забезпечення позиціонування у просторі. Питання оптимізації енергоспоживання автономного об'єкта з кількома електроприводами залишається поза увагою. Дослідження зосереджено на аналізі наявних Simulink-моделей електродвигунів, елементів живлення та керування, які можна було б використати для подальшої розробки системи керування БПЛА або робота з автономним живленням. Розглянуто особливості моделювання автономних апаратів, визначено динаміку окремого двигуна, сформульовано вимоги щодо точності стабілізації швидкості обертання ротора, проаналізовано блоки Simulink для автономних апаратів, на основі яких запропонована комплексна модель електропривода для автономного апарата. Висновки: моделювання систем електроприводів автономних апаратів корисно як на початковій стадії проектування, так і за наявності фізичного макета, оскільки суттєво скорочує час та матеріальні ресурси, потрібні для розробки енергозаощадливої системи керування.

Рак паращитовидной железы - редчайшее злокачественное заболевание (составляет до 1 % всех случаев первичного гиперпаратиреоза), которое возникает спорадически или встречается в виде генетического синдрома. Клиническая картина паратиреоидного рака напоминает тяжелое течение первичного гиперпаратиреоза вследствие значительного повышения уровня кальция и паратгормона и становится причиной смерти, поскольку вызывает многочисленные осложнения со стороны различных органов и систем, в частности неконтролируемую гиперкальциемию. К сожалению, на сегодняшний день в медицинском мире нет какого-либо патогномостического патогистологического маркера в диагностике РПЩЖ. Диагноз основывается на наличии локальной инвазии в окружающие ткани или наличии метастазов в регионарные лимфатические коллекторы и отдаленные органы. В связи с незначительностью заболевания (до 1 % всех случаев первичного гиперпаратиреоза), а также сложностью диагностики в дооперационном периоде, все это значительно затрудняет изучение данной патологии. В лекции представлен литературный обзор на эту тему: проанализированы патогенетические, в частности молекулярно-генетические аспекты и их роль в возникновении РПЩЗ, рассмотрены современные возможности диагностического скрининга, варианты лечебной тактики с использованием радикальных и дополнительных методов. Сейчас в вопросах диагностики и лечения РПЩЗ используется коллективный мировой опыт специалистов, занимающихся этой проблемой, хотя многие аспекты заболевания до сих пор остаются неизученными. Вопрос хирургического лечения, в частности выбор объема операции, остается дискуссионным, а именно: выполнять диссекции с лимфаденэктомией или расширять объем операции вмешательством на щитовидной железе? Единственный способ радикального лечения РПЩЗ - хирургический. Большинство авторов из литературного обзора и коллектив нашего Центра поддерживают рекомендуемый объем хирургического вмешательства - удаление "единым блоком" (en block) злокачественной опухоли ПЩЖ, прилегающей доли щитовидной железы и перешейка, скелетизация трахеи, удаление клетчатки на стороне поражения и лимфатических узлов VI группы, а также любой спаянной с опухолью мышцы.

Мета роботи - оцінити можливість виконання селективної реіннервації гортані у разі її абдукційного однобічного паралічу в тиреоїдній хірургії. Проаналізовано результати селективної реіннервації гортані у 2 пацієнтів із раком щитоподібної залози. Проведено огляд гортані (фіброларингоскопія з архівуванням даних) у перед - і післяопераційному періодах, а також через 2, 4, 6, 12, 18 і 24 міс після операції, спектральний аналіз голосу, оцінку якості голосу за шкалою VHI-30, анкетування з використанням опитувальника ЕАТ -10 для визначення ступеня дисфагії. Селективну реіннервацію виконали 2 пацієнтам із позагортанним розгалуженням поворотного гортанного нерва (ПГН): одному - відстрочену селективну реіннервацію гортані (аутопластику аддукційної гілки ПГН) для корекції її післяопераційного абдукційного паралічу, другому - первинну селективну реіннервацію гортані (анастомоз аддукційної гілки ПГН кінець в кінець). У першого пацієнта зміну тонусу та натягнення вільного краю паралізованої голосової складки було зафіксовано через 15 міс після реіннервації, ознаки координованого руху - через 2 роки. У другого пацієнта відновлення тонусу та рухливості голосової складки зафіксовано через 4 міс після реіннервації. В обох пацієнтів відновилися до нормальних значень основні показники спектрального аналізу голосу та самооцінки за шкалами VHI-30 та ЕАТ-10. Висновки: селективну реіннервацію гортані можна застосовувати не лише для корекції дихальних розладів внаслідок її двобічного паралічу, а й для відновлення голосової функції та усунення симптомів аспірації у разі однобічного паралічу гортані.

Мінімізація енергоспоживання електроприводами безпілотного літального апарату (БПЛА) або робота дозволяє підвищити ступінь автономності (дальність, швидкість, або час дії). У середовищі для багатодоменного моделювання на рівні структурних схем Simulink, яке інтегроване з MATLAB, представлено декілька моделей електричних двигунів, автономних джерел живлення, а також елементів систем керування. Адекватний підбір блоків, які б дозволили успішно відтворити прототип реальної фізичної системи керування, потребує окремого вирішення. Більшість публікацій із моделювання в цій предметній галузі сфокусовано або на докладному описі роботи з MATLAB та Simulink, або на моделюванні динаміки автономних апаратів та керуванні ними для забезпечення позиціонування у просторі. Питання оптимізації енергоспоживання автономного об'єкта з кількома електроприводами залишається поза увагою. Дослідження зосереджено на аналізі наявних Simulink-моделей електродвигунів, елементів живлення та керування, які можна було б використати для подальшої розробки системи керування БПЛА або робота з автономним живленням. Розглянуто особливості моделювання автономних апаратів, визначено динаміку окремого двигуна, сформульовано вимоги щодо точності стабілізації швидкості обертання ротора, проаналізовано блоки Simulink для автономних апаратів, на основі яких запропонована комплексна модель електропривода для автономного апарата. Висновки: моделювання систем електроприводів автономних апаратів корисно як на початковій стадії проектування, так і за наявності фізичного макета, оскільки суттєво скорочує час та матеріальні ресурси, потрібні для розробки енергозаощадливої системи керування.

Рак паращитовидной железы - редчайшее злокачественное заболевание (составляет до 1 % всех случаев первичного гиперпаратиреоза), которое возникает спорадически или встречается в виде генетического синдрома. Клиническая картина паратиреоидного рака напоминает тяжелое течение первичного гиперпаратиреоза вследствие значительного повышения уровня кальция и паратгормона и становится причиной смерти, поскольку вызывает многочисленные осложнения со стороны различных органов и систем, в частности неконтролируемую гиперкальциемию. К сожалению, на сегодняшний день в медицинском мире нет какого-либо патогномостического патогистологического маркера в диагностике РПЩЖ. Диагноз основывается на наличии локальной инвазии в окружающие ткани или наличии метастазов в регионарные лимфатические коллекторы и отдаленные органы. В связи с незначительностью заболевания (до 1 % всех случаев первичного гиперпаратиреоза), а также сложностью диагностики в дооперационном периоде, все это значительно затрудняет изучение данной патологии. В лекции представлен литературный обзор на эту тему: проанализированы патогенетические, в частности молекулярно-генетические аспекты и их роль в возникновении РПЩЗ, рассмотрены современные возможности диагностического скрининга, варианты лечебной тактики с использованием радикальных и дополнительных методов. Сейчас в вопросах диагностики и лечения РПЩЗ используется коллективный мировой опыт специалистов, занимающихся этой проблемой, хотя многие аспекты заболевания до сих пор остаются неизученными. Вопрос хирургического лечения, в частности выбор объема операции, остается дискуссионным, а именно: выполнять диссекции с лимфаденэктомией или расширять объем операции вмешательством на щитовидной железе? Единственный способ радикального лечения РПЩЗ - хирургический. Большинство авторов из литературного обзора и коллектив нашего Центра поддерживают рекомендуемый объем хирургического вмешательства - удаление "единым блоком" (en block) злокачественной опухоли ПЩЖ, прилегающей доли щитовидной железы и перешейка, скелетизация трахеи, удаление клетчатки на стороне поражения и лимфатических узлов VI группы, а также любой спаянной с опухолью мышцы.

Проаналізовано проблеми стандартної моделі, пов'язані з введенням електромагнітного поля як лінійної комбінації полів, на яких реалізуються представлення різних калібрувальних груп. Звернено увагу на те що в будь-якій моделі з калібрувальними полями, генератори, які входять до коваріантних похідних, можуть бути задані лише з точністю до переходу до еквівалентного представлення. Запропоновано вважати, що динамічні моделі з еквівалентними представленнями генераторів повинні бути фізично еквівалентними. Це означає вимогу симетрії лагранжіану відносно переходу від одного з еквівалентних представлень генераторів до іншого. Зокрема, в лагранжіані стандартної моделі маємо підвищувальний і понижувальний генератори групи SU(2). Закон групового множення визначає лише модулі матричних елементів цих генераторів, в той час як аргументи залишаються невизначеними. Невизначеність розглянуто як локальну. В різних точках простору-часу генератори можуть задаватися в різних еквівалентних представленнях. Компенсація невизначених аргументів матричних елементів генераторів групи SU(2) може бути проведена за допомогою локального U(1)-перетворення з введенням відповідного калібрувального поля, яке може розглядатися як електромагнітне. Проаналізовано переваги такого введення електромагнітного поля у порівнянні з методом, використаним у стандартній моделі.

Вдосконалення електромобілів і громадського електротранспорту відбувається за рахунок переходу на електричні тягові установки прямого частотно-керованого привода на основі індукційного двигуна із короткозамкненим ротором та векторною системою керування. Якість роботи обмежує швидкодія цифрової системи керування, яка має виконувати велику кількість складних обчислень над векторами. Мета дослідження - розробка алгоритмів побудови блоку просторово-векторної широтно-імпульсної модуляції (ШІМ) у складі контролера індукційного двигуна на базі ПЛІС і реалізація окремих складових із використанням мови опису апаратури VHDL. Запропоновано структуру та алгоритм функціонування блоку у складі відслідковувача сектора векторної модуляції, детермінованого автомата векторної модуляції, реверсивного лічильника, таблиці відліків функції синуса, двоканального ШІ-модулятора, блоку розподілу сигналів модуляції. Усі блоки описано на VHDL і об'єднано у глобальну сутність. На часових діаграмах вихідних сигналів векторного модулятора присутнє заповнення ШІМ-сигналом, який промодульовано за синусоїдальним законом. Розроблено новий алгоритм побудови гнучкого блока просторово-векторної ШІМ у складі контролера індукційного двигуна на базі структур змінної розрядності в ПЛІС.