Розкрито вплив трансформаційних процесів на релігійну свідомість сучасного молодого покоління. Розроблено термінологічну базу та проаналізовано різні підходи до поняття релігійної свідомості. З'ясовано її місце у структурі всього релігійного комплексу. У контексті аналітичних можливостей релігієзнавчого підходу, його принципів і критеріїв осмислення досліджено проблему релігійної свідомості, її сутнісні риси та форми прояву. Виявлено зміни у розумінні релігієзнавчого тлумачення релігійної свідомості, що донедавна зводилось до відображальних і пасивних характеристик інтелектуальної сфери, у зв'язку з чим вона втрачала креативність і здатність до трансформації. Доведено, що оптимальне розуміння релігійної свідомості, яке базується на класичному визначенні її як певної структурованої або неструктурованої сукупності ідей, поглядів, теорій, враховує необхідність доповнення об'єктивованих у відповідній релігійній культурі норм і правил релігійного мислення та поведінки суб'єктивованими через релігійну та конфесійну самоідентифікацію ознаками релігійності свідомості. Виділено догматично-теологічний і ціннісно-орієнтаційний елементи релігійної свідомості з урахуванням її соціокультурних і якісних характеристик і взаємопов'язаних з цим філософських рефлексій.

Охарактеризовано сучасну медичну апаратуру спеціального призначення, зокрема, комп'ютерні томографічні системи, ультразвукову, тепловізійну апаратуру, апаратуру для КВЧ терапії та нетрадиційної медицини. Наведено інформацію про інтроскопічні методи досліджень, методи комп'ютерної обробки томографічних і рентгенорадіологічних зображень, інформаційну систему інструментальної діагностики діабету, метод газорозрядної візуалізації біоелектрографії (ГРВ-діагностику). Висвітлено психофізіологічні аспекти проектування апаратури для авіакосмічної медицини.

Визначено перелік проблем, які повинен вирішувати комплекс для психофізіологічного відбору. Проведено опис технології тестування. Визначено склад тестового комплексу та перелік тестових методик.

Розкрито сучасні підходи до проблеми діагностики музичних здібностей та їх розвитку за нових соціокультурних умов. Враховано досвід вітчизняної та зарубіжної музично-психологічної науки, який стосується дітей старшого та молодшого шкільного віку. Розглянуто питання співвідношення загальних і музичних здібностей, структури музичності. Наведено практичні рекомендації з використання сучасних музично-діагностичних тестів-комплексів.

Проаналізовано сучасний ринок мультимедійної продукції мистецької та мистецтвознавчої спрямованості. Зроблено огляд мультимедійних енциклопедій ("Музичні інструменти", "Sonata: Світова культура у дзеркалі музичного мистецтва", "Театральна енциклопедія", "Шедеври музики" тощо), навчальних програм і музичних тренажерів ("Музичний клас", "Music Trainer", "Школа гри на фортепіано" та ін.), ППЗ з музичного мистецтва. Визначено можливості використання цієї продукції у підготовці майбутніх вчителів музики.

Розкрито предмет і змістовне наповнення практичного релігієзнавства. Розглянуто ціннісну природу релігії, її значимість для особи, спільнот і соціуму. Висвітлено громадську думку щодо релігійних феноменів, показано шляхи її коригування. Наведено шляхи та форми оприсутнення релігії в українському соціумі. Розкрито мотиви та форми соціального служіння конфесій України. Проаналізовано форми міжконфесійних відносин, визначено шляхи їх толерантизації. Увагу приділено проблемам формування партнерства в державно-конфесійних відносинах.

Розглянуто основні тенденції розвитку православної освіти в сучасній Україні. Зроблено спробу охарактеризувати світоглядні орієнтири та соціальну позицію студентів православних духовних навчальних закладів. Матеріали базуються на конкретних соціологічних дослідженнях серед зазначеної категорії молоді.

Рассмотрены основные тенденции развития православного образования в современной Украине. Вместе с этим уделяется внимание характеристике мировоззренческих ориентиров и социальной позиции студентов православных духовных учебных заведений. Материалы базируются на конкретних социологических исследованиях среди обозначенной категории молодежи.

The main trends of the Orthodox education development in the modern Ukraine are explored in the article. Special attention is paid to the characteristic of worldview and social position of students in the Orthodox spiritual educational institutions. The given materials are based on the results of sociological research among the defined category of youth.

Викладено теоретико-методичні засади формування комунікативної та соціокультурної компетентностей майбутніх учителів початкової школи. Розглянуто стереотипне та імпровізаційне у творчій діяльності педагога як невід'ємну складову його соціокультурної компетентності. Наведено соціокультурні вимоги до професійної лінгводидактичної підготовки сучасного вчителя початкових класів. Охарактеризовано комунікативну лінгводидактичну культуру зазначеного фахівця. Приділено увагу становленню мовної особистості майбутнього педагога засобами національної маркованої лексики. Проаналізовано соціокультурний компонент у методико-математичній підготовці майбутніх спеціалістів. Досліджено використання електронного посібника "українська духовна музика" у формуванні соціокультурної компетентності майбутніх учителів музики. Обгрунтовано теоретичні аспекти соціально-педагогічного забезпечення міжкультурної комунікації українських та іноземних студентів. Вивчено готовність майбутнього вчителя початкових класів до cоціалізації обдарованого молодшого школяра в контексті соціокультурного розвитку суспільства.

Вміщено нариси з історії українського церковного співу, огляд основних етапів розвитку музики духовно-культового призначення від найдавніших часів і донині. Розглянуто творчі портрети авторів духовної музики, надано інформацію про кожного композитора й охарактеризовано його внесок у розвиток музичної культури, зорема й духовної музики. Окреслено провідні жанри церковного музичного мистецтва.

Досліджено сутність професійної компетентності майбутніх учителів музики, визначено її структуру та проаналізовано основні компоненти. Запропоновано методичні підходи до використання мультимедійних навчальних засобів, у тому числі готової електронної продукції (мультимедійних підручників, навчально-методичних комплексів, енциклопедій, довідників, навчально-ігрових засобів тощо) та власних мультимедійних ресурсів (мультимедійного підручника з історії музичного мистецтва, електронного навчального посібника "Українська духовна музика", освітнього веб-сайту "Мультимедійні технології в музичній освіті"). Обгрунтовано методи та педагогічні умови навчання майбутніх учителів музики з використанням мультимедійних технологій.

Висвітлено актуальну проблему сучасної вищої мистецької освіти — використання комп’ютерних, зокрема мультимедійних, технологій у професійній підготовці майбутніх учителів. Розглянуто принципи формування професійної компетентності майбутніх учителів музики засобами мультимедійних технологій: принцип інформатизації навчання; принцип наочності, реалізований засобами мультимедія; принцип оптимального вибору засобів навчання; принцип інтеграції традиційних методик музичного навчання й інноваційних мультимедійних технологій; принцип цілеспрямованої взаємодії і художньо-творчого спілкування педагога зі студентами; принцип активізації музично-творчої діяльності, спонукання до творчого самовираження. Дотримання цих принципів забезпечує професійний розвиток майбутніх учителів музики засобами мультимедійних технологій.

Рассмотрена актуальная проблема современного высшего художественного образования — использование компьютерных, в частности мультимедийных, средств обучения в процессе профессиональной подготовки будущих учителей музыки. Рассмотрены принципы формирования профессиональной компетентности будущих учителей музыки средствами мультимедийных технологий: принцип информатизации обучения; принцип наглядности, реализованный средствами мультимедиа; принцип оптимального выбора средств обучения; принцип интеграции традиционных методик музыкального обучения и инновационных мультимедийных технологий; принцип целенаправленного взаимодействия и художественно-творческого общения педагога со студентами; принцип активизации музыкально-творческой деятельности, побуждения к творческому самовыражению. Соблюдение этих принципов обеспечивает эффективное профессиональное развитие будущих учителей музыки средствами мультимедийных технологий.

The article focuses on an urgent problem of contemporary artistic education and concerns implementation of multimedia computer aids of learning in the process of music teachers training. The author considers the principles of music teachers professional competence formation using multimedia technologies and defines them as follows: principle of informatization of learning; principle of visualization, supported with multimedia aids; principle of optimal selection of learning aids; principle of integration of traditional approaches to music education with innovative multimedia technologies; principle of purposeful interaction and creative cooperation between teacher and students; principle of promotion creative musical activities and personal self-expression. Adherence to these principles determines effective professional development of music teachers through the means of multimedia technologies.

Вперше проведено дослідження професійної підготовки майбутніх учителів музики з урахуванням вимог інформатизації освіти як цілісної системи. Розроблено, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено систему формування професійної компетентності таких учителів музики засобами мультимедійних технологій як цілісний комплекс науково-методичного забезпечення. Розроблено теоретичні підвалини впровадження в практику музичної освіти мультимедійних навчальних засобів із музичного мистецтва, зокрема мультимедійного підручника з історії музичного мистецтва, електронного навчального посібника "Українська духовна музика", освітнього веб-сайту "Мультимедійні технології в музичній освіті". Уточнено зміст та структуру понять "професійна компетентність вчителя музики", "мультимедійні навчальні засоби з музичного мистецтва", "електронний освітній ресурс". Одержали подальшого розвитку методи музичного навчання майбутніх учителів засобами мультимедійних технологій та педагогічні умови використання мультимедійних навчальних засобів у професійній підготовці майбутніх педагогів-музикантів.

Досліджено сутність професійної компетентності майбутніх учителів музики, визначено її структуру, проаналізовано основні компоненти. Запропоновано систему формування професійної компетентності майбутніх учителів музики засобами мультимедійних технологій. Вивчено досвід упровадження авторських мультимедійних навчальних засобів (МНЗ): мультимедійного підручника з історії музичного мистецтва, електронного навчального посібника з історії української музики, освітнього веб-сайту "Мультимедійні технологій в музичній освіті", а також спецкурсу "Мельтимедійні технології в мистецькій освіті". Обгрунтовано методи впровадження МНЗ із музичного мистецтва в процес професійної підготовки вчителів музики. Визначено педагогічні умови використання МНЗ.

Серед численних засобів моніторингу навчальних досягнень майбутніх учителів музики виділено комп’ютерне тестування, яке наразі активно використовується в усіх ланках освітньої системи, зокрема в мистецькій освіті. Ураховуючи специфіку професійної компетентності майбутніх музикантів-педагогів початкової школи, виокремлено параметри, які доцільно оцінювати засобами тестового контролю: знання музично-педагогічних теорій і методики проведення уроків музики в початкових класах, музикознавчий тезаурус, історико-теоретичні фахові знання, окремі вміння й навички, зокрема навички слухання музики. Описано процедуру моніторингу професійної компетентності майбутніх учителів музики в початковій школі на прикладі курсу «Історія музичного мистецтва», проаналізовано результати комп’ютерного тестування музичних знань й умінь майбутніх педагогів-музикантів, які здобувають професійну підготовку в Донбаському державному педагогічному університеті (м. Слов’янськ).

Среди многочисленных средств мониторинга учебных достижений будущих учителей музыки выделено компьютерное тестирование, которое сейчас активно используется во всех звеньях образовательной системы, в том числе и в художественном образовании. С учетом специфики профессиональной компетентности будущих музыкантов-педагогов начальной школы выделены параметры, которые целесообразно оценивать средствами тестового контроля: музыковедческий тезаурус, знания психолого-педагогических теорий и методики проведения уроков музыки в начальных классах, историко-теоретические профессиональные знания, отдельные умения и навыки, прежде всего слушания музыки. Описана процедура мониторинга профессиональной компетентности будущих учителей музыки на примере курса «История музыкального искусства», проанализированы результаты компьютерного тестирования музыкальных знаний и умений будущих педагогов-музыкантов, которые получают профессиональную подготовку в Донбасском государственном педагогическом университете (г.Славянск).

Among the numerous tools for monitoring of future music teachers educational achievements the author of the article emphasizes the computer testing, which is now widely used at all levels of the educational system, including art education. The specificity of professional competence of future music primary school teachers was included in the parameters that should be assessed by means of the test control: musicological thesaurus, knowledge of psychological and pedagogical theories and methods of musiclessons in primary school, historical and theoretical professional knowledge, individual skills before just listening to music. The procedure for monitoring the professional competence of future music teachers is described as an example of the course "History of musical art." The article analyzes the results of a computer testing of musical knowledge and skills of future music teachers who receive training in the Donbas State Pedagogical University (Sloviansk).

Висвітлено досвід проектування й розроблення дистанційного курсу «Історія музичного мистецтва України», створеного для майбутніх музикантів-педагогів, його структуру і змістове наповнення, завдання курсу та очікувані результати навчання. Визначено етапи проектування курсу. Проаналізовано специфіку використання комп’ютерних технологій у дистанційному курсі з історії музичного мистецтва, зокрема, інтенсивне залучення засобів мультимедіа до всіх видів навчальної діяльності та ресурсів дистанційного курсу, специфічні форми контролю музичних знань та методи дистанційного навчання.

Освещен опыт проектирования и разработки дистанционного курса «История музыкального искусства Украины», созданного для будущих музыкантов-педагогов, описана его структура и содержание, задачи курса и ожидаемые результаты обучения. Определены основные этапы проектирования курса. Проанализирована специфика использования компьютерных технологий в дистанционном музыкально-историческом курсе, в частности, интенсивное привлечение средств мультимедиа ко всем видам учебной деятельности и ресурсам дистанционного курса, описаны формы контроля знаний и умений, приобретенных при изучении курса «Истории музыкального искусства Украины», а также специфические методы дистанционного обучения.

This article is devoted to the actual problem of modern art education – the implementation of the distance education forms and methods in future music teachers training. An experience of designing and developing of the distance course «History of Ukraine musical art», which was created for future music teachers, is described. The author provides a description of the structure and semantic content, course objectives and expected learning outcomes. The stages of the course designing are defined. The specifics of computer technologies in distance course on the history of music are analyzed. There are examined the following factors: the intensive involvement of the multimedia to all types of learning activities and distance course’s resources, the use of specific control forms of musical knowledge and skills, and specific methods of distance learning.

Розглянуто питання використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) під час проведення наукових досліджень в галузі знань ''Освіта''. Запропоновано програму та основний зміст навчального курсу ''Інформаційно-комунікаційні технології в педагогічних дослідженнях''. Зауважено, що використання ІКТ для підтримки наукової діяльності є актуальною тенденцією розвитку сучасної вітчизняної та зарубіжної науки. Констатовано, що на сучасному етапі спостерігається розвиток нормативно-правової бази використання ІКТ в освіті, постійне збільшення електронних наукових і навчально-методичних видань, відбувається активне обговорення питань теорії і практики використання засобів ІКТ для підтримки навчального процесу у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах, що засвідчує зацікавленість освітян у питаннях інформатизації освітнього процесу.

Матеріали посібника складають навчально-методичне забезпеч! підвищення кваліфікації учителів з курсу «Сучасні комп’ютерні та мере; цифрові технології в системі освіти». Опанування матеріалів навчаль методичного посібника дозволить педагогам ефективніше використовув інформаційно-комунікаційні технології на всіх етапах своєї професійної діяльно сприятиме зростанню рівня їх цифрової компетентності.

Наведено деякі аспекти впровадження навчального курсу "Міжкультурні комунікаційні студії", розробленого за проєктом Erasmus + Jean Monnet Module "Україна - ЄС: міжкультурна комунікація в освіті"/"Ukraine - EU: Intercultural Communication in Education" для здобувачів магістерського рівня вищої освіти спеціальності 013 Початкова освіта ДВНЗ "Донбаський державний педагогічний університет". Доведено, що включення до названого курсу окремої теми "Цифрова комунікація в освіті", наданої у формі дистанційного курсу, є актуальним в умовах стрімкої інформатизації та глобалізаційних процесів у суспільстві та освіті, а також майже тотального дистанційного навчання, спричиненого світовою пандемією COVID-19. Мета роботи - висвітлення структури та змісту дистанційного курсу, огляд основних форм цифрової комунікації, реалізованої в умовах дистанційного навчального середовища. Метод, на основі якого відбувалось проєктування дистанційного курсу, це так звана теорія п'яти етапів В. Кухаренка, В. Бикова та ін., що вміщує аналіз, проєктування, розвиток, виконання та оцінку. На сьогодні, описаний курс після проходження всіх етапів, перебуває у стані вдосконалення та оновлення матеріалів, зокрема онлайн сервісів для реалізації цифрової комунікації. Серед результатів дослідження: визначення місця дистанційного курсу "Цифрова комунікація в освіті" в структурі навчального курсу "Міжкультурні комунікаційні студії" в проєкті програми Еразмус+ напряму Жан Моне "Україна - ЄС: міжкультурна комунікація в освіті"; висвітлення структури та тематики курсу, основних компетентностей і результатів навчання, що мають бути сформованими за результатами вивчення курсу; опис змісту теоретичної частини, практичних занять, форм самостійної роботи здобувачів освіти. Виокремлено основні форми цифрової комунікації, серед яких: універсальні форми, форми наукової комунікації, навчальної цифрової та комунікації з використанням засобів мультимедіа. У висновках відзначено оцінку результатів навчання, надану студентами та сформульовано перспективи подальшого дослідження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р41 д(4УКР) Денесюк В. І.

Рубрики:

Внутрішні хвороби

Шифр НБУВ: ВА870830 Пошук видання у каталогах НБУВ