Рассмотрены задачи динамики тонких упругих пластин в рамках модели Кирхгофа со смешанными граничными условиями. Решения задач представлены динамическими аналогами потенциалов простого и двойного слоев. Эти представления приводят к системам парных граничных уравнений относительно неизвестных плотностей. Доказана разрешимость этих систем в однопараметрической шкале пространств соболевского типа.

Розроблено математичні моделі оптимальних станів складних динамічних систем з нескалярними змінними. Узагальнено можливості та шляхи застосування принципу найменшої дії для задач оперативного управління системами з енергетичним критерієм оптимальності. Показано, що з використанням принципу найменшої дії можна визначити глобальний мінімум системи та побудувати стратегію максимального наближення до нього у разі виконання технічних обмежень. Розроблено критеріальні моделі оптимальних станів електроенергетичної системи, а також метод оцінки чутливості параметрів математичної моделі та активних обмежень.

Наведено 125 термінологічних статей з УДК для уніфікації україномовної термінології та сприяння її оволодінню у методичному апараті таблиць УДК.

Мета дослідження - зниження частоти невиношування вагітності у II триместрі та перинатальної патології у жінок, які багато народжують, на підставі вивчення клініко-ехографічних, доплерометричних, ендокринологічних, біохімічних і мікробіологічних особливостей, а також шляхом розроблення та впровадження вдосконаленого алгоритму лікувально-профілактичних заходів. Дослідження проведено у 2 етапи: I (ретроспективне дослідження) - виконано клініко-статистичний аналіз 146 історій пологів жінок, які багато народжують; II (проспективне дослідження) - обстежено 110 пацієнток, серед яких 60 вагітних, що багато народжують, були розподілені за допомогою методу випадкового вибору на дві групи. Ефективність удосконаленого нами алгоритму полягає у суттєвому зниженні у жінок, які багато народжують, частоти: гестаційної анемії (у 2,5 разу), загрози передчасних пологів (у 4,6 разу), плацентарної дисфункції (у 2,3 разу), порушень мікробіоценозу статевих шляхів (у 2,2 разу), передчасних пологів (у 2 рази), передчасного розриву плодових оболонок (у 2,7 разу), затримки розвитку плода (у 2 рази), дистресу плода (у 3,1 разу), абдомінального розродження (у 2,8 разу) та реалізації інтраамніального інфікування (у 2,5 разу). Сумарна захворюваність новонароджених у ранній неонатальний період знизилася у 2,5 разу, а перинатальні втрати були відсутні. Зроблено висновок, що вдосконалений алгоритм необхідно використовувати у жінок, які багато народжують, у лікувальних закладах усіх рівнів.

Присвячено зниженню частоти невиношування вагітності у II триместрі та перинатальної патології у жінок, які багато народжують, на підставі вивчення клініко-ехографічних, допплерометричних, ендокринологічних, біохімічних і мікробіологічних особливостей, а також шляхом розробки та впровадження удосконаленого алгоритму лікувально-профілактичних заходів. Науково обґрунтована необхідність удосконалення тактики ведення вагітності у жінок, які багато народжують з метою зниження частоти репродуктивних втрат. Установлено взаємозв’язок клінічних, ехографічних, допплерометричних, ендокринологічних, біохімічних і мікробіологічних досліджень у жінок, які багато народжують із передчасними пологами в анамнезі. Це дало змогу поширити наявні дані про патогенез невиношування вагітності у жінок, які багато народжують. Вивчено частотау, структуру й основні причини розвитку невиношування вагітності у жінок, які багато народжують, та мають в анамнезі передчасні пологи. Установлено порівняльні аспекти клінічного перебігу вагітності і пологів, функціонального стану фетоплацентарного комплексу, а також стан новонароджених у жінок, які багато народжують, із передчасними пологами в анамнезі. Установлено особливості клінічного перебігу вагітності і пологів, частоти та структури невиношування у жінок, які багато народжують, із недоношуванням в анамнезі, що дало змогу показати основні фактори ризику розвитку репродуктивних втрат у цих жінок. Удосконалено і впроваджено комплекс лікувально-профілактичних заходів щодо підвищення ефективності профілактики невиношування та зниження частоти перинатальної патології у жінок, які багато народжують, на підставі використання направленої корекції істміко-цервікальної недостатності та плацентарної дисфункції, а також порушень мікробіоценозу статевих шляхів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.627.7-436

Рубрики:

Пухлини головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ