Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4Укр337)-1 + Х2(4Укр33)-629

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З використанням архівних джерел досліджено процес становлення судової системи на Буковині 1774 - 1914 рр. Відзначено, що суттєві зміни в судоустрої Буковини відбулися після революції 1848 р. Судова влада була відокремлена від законодавчої та виконавчої і проголошувалася незалежною. Відзначено, що на Буковині у II половині XIX ст. сформувалася триступенева система загальних судів: повітових, колегіальних повітових (окружних), крайових судів, а також діяли суди військові, промислові, торгові. Проведено дослідження виникнення процесуальних правовідносин, особливостей підсудності цивільних справ, організації кримінального судочинства, своєрідності розгляду політичних злочинів, яке надає можливість проаналізувати позитивне та негативне в розвитку судочинства в окремому, відносно автономному політико-адміністративному утворенні - провінції Буковині в період її перебування у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р264.934.9

Рубрики:

Інші анаероби

Шифр НБУВ: Ж69231/мед. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено імуногенні варіанти ацильованих антигенів на прикладі вилученої із синьогнійної палички білково-полісахаридної фракції. Розглянуто можливість значного здешевлення вакцинного виробництва за рахунок зменшення вартості культивування шляхом використання порівняно недорогої сировини та скорочення lg-фази росту за допомогою енхансерів. Встановлено підвищення імуногенності через ацилювання антигенів янтарним ангідридом. З'ясовано, що у порівнянні з корпускулярним модифікованим антигеном ацильоване на 3 % похідне розчинного антигену є вдвічі ефективнішим за імуногенністю у разі ін'єкційного використання та в чотири рази ефективнішим за перорального його використання.

Показано можливість значного здешевлення технології одержання антигенів за рахунок зменшення вартості культивування шляхом використання порівняно недорогої сировини й енхансерів. Встановлено підвищення імуногенності через ацилювання антигенів буритиновим ангідридом. У порівнянні з корпускулярним модифікованим антигеном ацильоване на 3 % похідне розчинного антигену виявилось вдвічі ефективніншм за імуногенністю за ін'єкційного використання та в чотири рази більш ефективнішим за перорального його використання. Пероральне використання частково сукцинильованого розчинного антигену було ефективним та індукувало рівень антитіл, які можуть довготривало захищати організм віл синьогнійної інфекції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр337)4/5-5 + Х2(4Укр337)-629.3

Рубрики:

Історія

Історія держави і права

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 19 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито важливість інноваційної культури підприємства, виділено та систематизовано її елементи та фактори впливу на неї. Запропоновано програму розвитку інноваційної культури на підприємстві. Визначено рівень інноваційної культури за допомогою індексу інноваційної сприйнятливості.

Здійснено рецепцію новоєвропейської ідеї "суспільний договір" у сучасній соціальній філософії і філософії права, розкривається сутність суспільного договір як передумови реалізації цінності свободи саме через "риторику" прав.

Сучасні економічні системи трансформуються під впливом нових технологічних трендів. Ряд важливих технологічних трендів пов'язані з інформаційними технологіями (ІТ). Їх широке використання призводить до виникнення нового типу економіки - цифрової економіки (ЦЕ), що визначає сферу та нові напрями розвитку інновацій і бізнесу. ЦЕ відкриває великі можливості для малих інноваційних підприємств, які можуть відігравати велику роль у її становленні. Мета роботи - уточнити сутність і сегментацію ЦЕ та представити її як середовище розвитку інноваційної діяльності малих підприємств. Уточнено сутність ІТ, програмного забезпечення, інформаційних систем. Роз'яснено концепцію ЦЕ, уточнено сутність цифровізації та цифрових трансформацій. Визначено сутнісні особливості ЦЕ, а також уточнено її компоненти (ІТ, інфраструктура, бізнес) та основу (соціальні мережі, пристрої великі обсяги даних тощо). ЦЕ заснована на технологічному "ядрі" (ІТ, різна технічна інфраструктура, фізичні технології); має функціональне "ядро" (цифрові платформи, системи колективної роботи, автоматизації процесів); охоплює економічну діяльність; включає ряд товарів і послуг, які критично залежить від ІТ. Обгрунтовано, що ЦЕ створює особливе віртуальне середовище та нові форми ринків. Запропоновано сегментацію ЦЕ з виокремленням: електронної торгівлі; електронного маркетингу; електронних закупівель; електронних аукціонів; електронних інфраструктур; електронної логістики; електронної медицини; електронної освіти; електронного трейдингу; електронного банкінгу; електронного страхування. Зазначено виникнення FinTech, "розумних ферм", "розумних заводів", "розумних складів", "розумних речей", "розумного дому", "розумних робочих місць" тощо. Отримана сегментація визначає напрями структурного розвитку ЦЕ. Обгрунтовано, що ЦЕ створює можливості для інноваційної діяльності малих підприємств іа повинна розглядатись як відповідне середовище. Уточнено розуміння розвитку інноваційної діяльності та її напрями у ЦЕ. У цьому контексті визначено напрями державного регулювання ЦЕ.

Зазначено, що модерний європейський концепт суспільного договору як класичний нормативний маркер, як онтологія домовленості на рівні сенсу, для набуття своєї практичної дієздатності в XXI столітті потребує оригінальної нелінійної презентації. Саме такий критерій запропоновано як базовий, що сприяє об'єктивному соціально-філософському аналізу нинішніх глобальних трансформацій, притаманних для авторефлексивних суспільств високої складності. Акцентовано, що дія сучасного суспільного договору має апріорі дискусійне підґрунтя, адже мова іде про аісторичні критерії проєкту, поступ якого можливий лише крізь зміщені смислові домінанти, притаманні сучасній практичній філософії. Наголошено на поліконцептуальних і міждисциплінарних факторах, що з необхідністю виникають при спробі аналізу суспільного договору, логічно спрямовуючи розвідку до виявлення базового критерію сучасного суспільства, яким є, на думку автора, легітимаційний потенціал суспільного договору, з інтенцією до трансформації владних та ідеологічних критеріїв. Зазначено, що сучасний постліберальний і постполітичний світ має парадоксально глобально / локальний вимір, а в останні роки домінантними стають гібридні договірні критерії, які не можливо піддати однозначному й остаточному аналізу. Така смислова корозія помітна крізь призму тотальної влади медіа в сучасному суспільстві, віртуалізованому та поліморфному. Обгрунтовано необхідність активізації спільних світових зусиль для подолання соціальних викликів, перед якими опинилася як світова цивілізація в цілому, так і Україна зокрема. Показано хаотичність і неусталеність постконвенціонального українського суспільства запізнілої модернізації, де фактично відсутній чіткий і обґрунтований діагноз суспільного ладу. Як підсумок, автором проведено паралель із істеблішментом планетарного масштабу, де легітимні інституції світового співтовариства не можуть претендувати на універсальну значущість, оскільки ще не сформоване всесвітнє громадянське суспільство. Наголошено, що у сучасній епосі гібридів особливої уваги потребує проблема трансформації владно-легітимаційного дискурсу, що опредметнюється у дисертації через ідею реабілітованого суспільного договору з ціннісним виміром на рівні парадигми комунікації. Таким чином, модерний концепт суспільного договору в авторській інтерпретації, виступаючи провідним поняттям-маркером Модерну, продовжує свій нелінійний поступ у мережевому XXI столітті в світлі дискурсу сучасної практичної філософії.