Розкрито основи екології, проаналізовано найважливіші зв'язки між різноманітними явищами природи, параметрами екологічних систем, загальною та спеціальною екологією. Висвітлено вплив людини на ландшафт.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.5*827.3(4ЛЮК)

Рубрики:

Mycota Гриби. Мікологія

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Переконливі геохронологічні дані щодо часу формування відкладів, які виповнюють Криворізьку структуру, дотепер відсутні, і в чинній Хроностратиграфічній схемі вони віднесені до палеопротерозою. Тому особливо актуальним є датування детритових мінералів-геохронометрів, яке допомагає визначити максимальний вік осадонакопичення. Розглянуто результати U-Pb датування цирконів із двох проб метапісковиків і двох проб філітових сланців. Три з цих проб репрезентують метатеригенні відклади скелюватської світи Криворізької структури, одна проба сланців була відібрана з товщі саксаганської світи. Дослідження виконано з застосуванням методу лазерної абляції з визначенням ізотопного складу за допомогою ICP-MS. Більшість отриманих ізотопних дат виявилися різко дискордантними, що пов'язане зі значною метаміктизацією цирконів завдяки високому вмісту урану та торію. Використано лише ті результати датування, ступінь конкордантності яких понад 80 %. Згідно з ними, циркони з усіх досліджених проб виявляють вузький діапазон варіацій ізотопного віку, від 2,9 до 3,3 млрд рр. і відповідають мезоархейським породам Середньопридніпровського району Українського щита, що складають фундамент, на якому накопичувалися відклади Криворізької структури. Вік виявлених наймолодших кристалів становить близько 2,9 млрд рр., він визначає максимальний вік формування відкладів скелюватської та саксаганської світ. Він також у межах похибки відповідає віку детритових монацитів (2,85 млрд рр.), отриманому раніше для пісковиків скелюватської світи. Цей вік є дещо молодшим, ніж вік метабазальтів новокриворізької світи (не менше 2,96 млрд рр.), виливи яких знаменували початок формування Криворізької структури. Раніше визначений вік гранітів Ганнівського масиву (2,68 млрд рр.), які перетинають відклади новокриворізької та саксаганської світ, також вказує на їхній як мінімум неоархейський вік. Отримані геохронологічні дані не заперечують висновку про мезо-неоархейський вік відкладів скелюватської та саксаганської світ.