Рассмотрены содержание и методология технического диагностирования. Особое внимание уделено обработке экспериментальных методов изучения кинематики движения крановых мостов и силового взаимодействия колес с рельсом, направленных на уточнение расчетных схем и коэффициентов, которые позволили разработать конкретные мероприятия по повышению долговечности и надежности ходовых колес, подкрановых путей и металлоконструкций кранов, основным из которых является разработка конструкции устройств для ограничения боковых перемещений кранов. Применение устройств в условиях эксплуатации кранов, наряду с другими мероприятиями, позволит снизить боковые нагрузки на реборды, уменьшить углы перекоса рамы крана в плане, что положительно скажется на долговечности крановых колес и металлоконструкции крана, а повышение долговечности ходовых колес, элементов привода и металлоконструкции позволит уменьшить простои крана, количество ремонтов, их стоимость, обеспечить эффективную и безопасную эксплуатацию кранового оборудования.

Розглянуто загальну структуру органів управління, нагляду і контролю в галузі охорони праці. Наведено організаційно-функціональну структуру управління охороною праці на Дніпропетровщині, яку складають органи державних адміністрацій та місцевого самоврядування: санітарно-епідеміологічна служба, державна пожежна охорона, державна автоінспекція області, служба цивільної оборони та надзвичайних ситуацій тощо. Проаналізовано основні принципи управління охороною праці на виробничому рівні, а також головні завдання та функції системи управління охороною праці.

Індекс рубрикатора НБУВ: О153-04 + З363.3-04

Рубрики:

Транспортні газотурбінні установки

Газові турбіни

Шифр НБУВ: Ж24839 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - на прикладі колективних медійних усноісторичних проєктів презентувати новітні тенденції збереження сучасного пандемічного дискурсу пам'яті. Методологічною основою роботи є міждисциплінарний підхід до дослідження тематичного сегмента сучасного інформаційного простору. Задіяно методи аналізу та узагальнення для встановлення подібності представлення усноісторичних матеріалів як журналістськими засобами, так і мультимедійними системами. Залучення різноманітних комеморативних практик активізувалось під час пандемії й набуло масового характеру, а технологічні засоби їх фіксації та збереження через мобільні застосунки, мультимедійні платформи та глобальні проєкти змушує науковців шукати нестандартні підходи до аналізу вказаних явищ. У роботі закцентовано увагу на змінах традиційного журналістського тексту, який під впливом поліфонії споминів, свідчень і життєвих історій усе більше набуває сторителінгових форм і тяжіє до наративних технік. Медіатизований усноісторичний дискурс також трансформується й пропонує все більше новацій у відтворенні повсякденних реалій через заархівовані життєві історії; на зміну розлогому інтерв'ю приходить дистанційний метод "збору швидких реакцій", що змінює практики одержання та поширення інформації. Міждисциплінарний підхід до представленості усноісторичних свідчень медійними засобами уточнює методику аналізу та дефініції нового порядку денного (new normal) сучасного інформаційного простору. Практичне значення полягає в розширенні практик представлення споминів та життєвих історій у сучасному інформаційному просторі з урахуванням новітніх методів збору, зберігання й обміну на мультимедійних платформах.

Представлено тренди розвитку медіасфери у глобальному та локальному вимірах. Розкрито низку прикладних соціально-комунікаційних технологій, що є ефективними для сучасних медіаринків. Проаналізовано новітні медіаформати та процес книжкової промоції.

Актуалізовано сучасні напрямки розвитку фанфікшену як медійної системи, яка набула характеристик самоорганізації. Наведено 3 етапи розвитку наукових поглядів на становлення процесу колективного авторства: від наративної критики та виокремлення медійних ознак фандомів до осмислення фактів зворотного впливу фанфікшена на культуру та комунікаційні процеси. На прикладі розвитку сучасного фанфікшен-простору запропоновані до аналізу явища, що увиразнюють комунікативну природу фанфікшен-ком'юніті, а також мережевий характер її організації: створення подкастових систем; за логікою канонічних блокбастерних всесвітів розгортання складних багатосюжетних історій із залученням великої кількості учасників. Парадоксальні явища, що виникають у вказаній медійній системі - зростання оригінальних робіт, не пов'язаних із переосмисленням і втіленням альтернативних ліній канону, виникнення феномену пасивного споглядача - пояснено впливом розвитку загальних тенденцій культури та локальними національними практиками. Побічно вплив фанфікшен-діяльності представлено в різних проявах і тенденціях: явища вторинної, третинної комунікації, перетворення фанону на канонічні тексти для подальшого фікрайтерства, активний вихід фанів за межі замкнених ком'юніті та вплив на сучасні культурні практики. Приклади останнього проілюстровано так: використання фанфіків для написання сценаріїв до серіалів; створення спінофф-продукції; врахування фанівських думок щодо розгортання сюжетів серіалів і книг. Перспективність комунікаційних досліджень умотивована кількісним зростанням об'єктів дослідження та ускладненням сучасних методик їхнього аналізу. Наявність суперечливих тенденцій і проявів проблематизує усталені наукові підходи, змушує звертатися до технічних підходів із використанням біг-дата методик.

Представлено медіаорієнтовані наративи, які унаочнюють трансформації інформаційного простору суспільства. Різні за знаковою природою, технологічними особливостями та функціональністю трендові медіапрактики розкрито у площині наративізації. Досліджено медіакритичні наративи сучасного комунікативного простору. Охарактеризовано журналістику довгої форми у системі диджитальної медіапрактики. Увагу приділено подкастингу як перспективному напряму медіадіяльності. Висвітлено соціотворчі наративи авторських телепроєктів нової доби. Досліджено явище даркнету, а саме метафоричні й фактологічні наративи електронного фронтиру.