Проведено дослідження структури зоопланктонних угруповань річкової системи Десни (найбільшої лівобережної притоки Дніпра) за 1986 - 2006 рр. Визначено видовий склад зоопланктону ріки, основних її приток та заплавних водойм, що налічує 117 видів, серед яких: Rotatoria - 193, Cladocera - 77, Copepoda - 46, а також велігери молюска Dreissena. Встановлено характер формування видової структури та показників кількісного розвитку. Визначено основні ценотичні комплекси зоопланктонних угруповань Десни. Проаналізовано екологічну та трофічну структуру зоопланктону ріки. На підставі узагальнення результатів багаторічних досліджень встановлено загальні закономірності формування зоопланктону Десни як великої рівнинної ріки з природною морфометричною будовою. Розроблено типізацію заплавних водойм відносно стадій сукцесії та досліджено їх планктофауну. Вивчено вплив заплавних водойм та основних приток на формування зоопланктону основного русла. На підставі вивчення багаторічної динаміки видового складу, кількісних показників, сапробіологічної характеристики зоопланктону, наведено комплексну оцінку сучасного екологічного стану Десни.

Наведено результати гідроекологічних досліджень водойм і водотоків меліорованих заплав річок Закарпатської низовини. Виконано ідентифікацію та типологію природних і штучних водних об'єктів Берегівської транскордонної польдерної системи. На основі даних щодо складу та розповсюдження гідробіонтів у різнотипних водних об'єктах меліорованих заплав річок Закарпатської низовини проведено ретроспективний аналіз структури біотичних угруповань. Зроблено гідроморфологічну оцінку водойм і водотоків, визначено їх гідрохімічний стан за кисневим режимом, біогенними речовинами та важкими металами, висвітлено результати біоіндикації якості води. Виконано комплексну оцінку екологічного статусу водотоків і водойм Берегівської транскордонної польдерної системи відповідно до положень Водної Рамкової Директиви ЄС. Наведено рекомендації щодо розчистки каналів.

Освещены результаты исследований зоопланктона р. Десны (наибольшего левобережного притока р. Днепр) за 1986 - 2001 гг. Дана сравнительная оценка структурных показателей зоопланктона основного русла реки (видового состава, численности, биомассы, сапробности) за 70-летний период. Определена мера влияния некоторых природных и антропогенных факторов на формирование структурных показателей. Дана современная сапробиологическая оценка состояния р. Десны по показателям зоопланктона.

Приведены результаты гидрохимических и гидробиологических исследований р. Стрижень (правобережного притока р. Десна) на протяжении 2000 - 2004 гг. Дана оценка состояния компонентов речной экосистемы и предложены рекомендации по предотвращению кризисных ситуаций в бассейне реки.

На основании результатов гидрохимических и гидробиологических исследований реки Белоус и участка Десны от г. Чернигов до устья дана оценка состояния компонентов речных экосистем. Определены экологические риски, возникающие вследствие сбросов загрязненных вод г. Чернигов в водотоки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*820*801.631.3:Е621.16(4УКР-4ХМЕ)

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты исследований разнообразия (видового, таксономического) сообществ зоопланктона водоема-охладителя Хмельницкой АЭС после введения в строй второго энергоблока и вселения дрейссены. Установлены взаимосвязи разнообразия с другими структурными показателями в условиях водоема-охладителя атомной электростанции.

По результатам проведенных гидрохимических и гидробиологических исследований р. Хомора и участка р. Случь выше и ниже впадения р. Хоморы дана оценка изменения качества воды, экологического состояния и биоразнообразия после залповых сбросов неочищенных вод.

Приведены данные о распространении и новых находках видов ветвистоусых ракообразных из рода Diaphanosoma Fischer, 1850 (Crustacea: Cladocera) в водоемах и водотоках Украины. Обсуждаются вопросы соотнесения местонахождений этих видов в Украине с их основными ареалами. В настоящее время в водоемах Украины зарегистрировано четыре вида из рода Diaphanosoma - D. brachyurum (Lievin, 1848), D. orghidani Negrea, 1982, D. mongolianum Ueno, 1938 и D. dubium Manuilova, 1964, из которых D. brachyurum остается наиболее широко распространенным и часто встречаемым. Впервые в Украине зарегистрирован вид D. mongolianum, который, развиваясь в значительных количествах в водоеме-охладителе Хмельницкой АЭС входил в группу доминирующих видов cовместно с аборигенным D. brachyurum. Местонахождение в Украине вида D. dubium, вероятно, является наиболее западным, что свидетельствует о расширении ареала вида. Термофильность этих видов, по-видимому, определила их обитание и находки в водоеме-охладителе АЭС и других водоемах Украины в условиях потепления климата. Представленные данные позволяют предположить более широкое распространение представителей рода Diaphanosoma в водоемах Украины и свидетельствуют о необходимости дальнейших исследований с целью уточнения их распространения и биологии, которая в настоящее время еще мало изучена.

На основе обобщения литературных данных за период с 1887 по 2018 гг. и собственных исследований в зоопланктоне водоемов и водотоков бассейна р. Припяти обнаружено 488 видов, из них коловраток - 317 видов, ветвистоусых ракообразных - 100 и веслоногих ракообразных - 71 вид. В р. Припяти отмечено 65 % видового состава зоопланктона бассейна. Большинство зарегистрированных в бассейне видов зоопланктона имеют широкие ареалы. Своеобразие фауне планктона региона придает наличие редко встречающихся и характерных для болотных вод видов. Состав и структура зоопланктона водоемов бассейна р. Припяти были подвержены многолетним изменениям. Его формирование в разные годы происходило в условиях мелиорации, хозяйственной деятельности на территории водосбора и климатических изменений. На протяжении всего периода наблюдений в зоопланктоне бассейна постоянно встречалось 40 % всех зарегистрированных видов.

Досліджено різні ділянки контактуючих гідробіоценозів. Показано, що біотичні угруповання можуть по різному реагувати при їх взаємодії, прояв крайового ефекту у перехідній зоні залежить від сукупності змін характеристик окремих угруповань, тому виникає не завжди. Підтверджено доцільність визначення внутрішньої (або центральної) і зовнішньої границь гідробіоценозів.

Уперше схарактеризовано зміст та організаційні засади становлення й розвитку художньо-промислової освіти в культурно-освітніх осередках Єлисаветграда (друга половина XIX - початок XX ст.). Узагальнено прогресивні надбання педагогів, митців регіону, обґрунтовано можливості їх конструктивного використання в сучасному культурно-освітньому просторі України. Виявлено передумови становлення художньо-промислової освіти в Єлисаветграді в обраних хронологічних межах. На основі теоретичного аналізу джерелознавчої основи проблеми дослідження обґрунтовано сутність понять "регіональна художньо-промислова освіта", "культурно-освітній осередок", "культурно-освітній простір". Проаналізовано особливості художньо-промислової освіти в культурно-освітніх осередках Єлисаветграда (Товариство поширення грамотності і ремесел, Вечірні рисувальні і креслярські класи, Єлисаветградське земське реальне училище). На основі вивчення архівних матеріалів, стародруків узагальнено творчий внесок представників культурно-освітніх осередків Єлисаветграда у розвиток української художньо-промислової освіти. Обґрунтовано перспективи конструктивного використання надбань культурно-освітніх осередків Єлисаветграда другої половини XIX - початку XXI ст. у сучасному культурно-освітньому просторі України на державному та регіональному рівнях. Розроблено тренінг для вчителів, викладачів мистецьких дисциплін щодо можливостей творчого використання надбань культурно-освітніх осередків Єлисаветграда.