Розкрито сутність та проаналізовано роль бюджету держави, бюджетний дефіцит і джерела його фінансування. Висвітлено особливості міжбюджетних відносин, описано структуру бюджетної системи та механізм бюджетного устрою. Розглянуто систему доходів і видатків бюджету, методи їх фінансування.

Раскрыта сущность и проанализирована роль бюджета государства, а также бюджетный дефицит и источники его финансирования. Освещены особенности межбюджетных отношений, описаны структура бюджетной системы и механизм бюджетного строя. Рассмотрены система доходов и расходов бюджета, методы их финансирования.

Досліджено інвестиційні процеси в торгівлі, оцінено їх сучасний стан та розроблено напрямки активізації інвестиційної діяльності підприємств галузі. Торгівлю розглянуто як найбільш соціально значущу галузь економіки України. Визначено основні тенденції та напрямки відтворення основних фондів торгівлі, розкрито причини, що гальмують галузеві інвестиційні зрушення та запропоновано напрямки їх пожвавлення, проаналізовано інвестиційну привабливість діючих торговельних підприємств і розмір інвестиційного ризику, який є характерним для кожного з них. Обгрунтовано рейтинговий узагальнюючий показник фінансової сталості підприємств галузі та запропоновано методику визначення інвестиційного ризику, органічне поєднання яких дає змогу комплексно оцінити інвестиційну привабливість об'єкта дослідження. Значну увагу приділено модифікації системи показників ефективності реальних інвестицій у торгівлі. Запропоновано критерії, що відображають галузеві особливості інвестиційних процесів у торгівлі. Розраховано алгоритм визначення середніх потреб в інвестиціях в основні фонди торгівлі. Проаналізовано сучасний стан основного капіталу галузі, а також встановлено необхідний розмір реальних інвестицій у галузь і визначено здатність задовольнити його за рахунок власних коштів. Особливу увагу приділено пропозиціям щодо залучення іноземного капіталу в галузь. Розроблено методичні рекомендації з питань комплексної оцінки фінансової сталості торговельного підприємства, наведено пропозиції щодо складання конкурентоспроможного бізнес-плану в галузі та механізму проведення його зовнішньої експертизи.

Розкрито теоретичні основи інноваційно-інвестиційних процесів торговельних підприємств. Вдосконалено понятійний апарат щодо сутності дефініцій "інвестиції", "інновації", "інноваційно-інвестиційний процес". Обгрунтовано їх роль в розвитку підприємства. Визначено сутність поняття "фінансовий саморозвиток" торговельних підприємств, виділено його резерви та складові. Розкрито науково-методичні підходи щодо формування інноваційно-інвестиційного рішення в торгівлі. Розроблено комплексний підхід щодо їх прийняття. Проведено оцінку структури та динаміки інноваційно-інвестиційних процесів торговельних підприємств, джерел їх фінансування. Розкрито чинники зовнішнього та внутрішнього середовища та проаналізовано їх вплив на фінансовий саморозвиток торговельних підприємств. Наведено оцінку ефективності інноваційно-інвестиційних процесів на торговельних підприємствах.

Висвітлено методологічні засади функціонування ринку фінансових послуг (РФП). Наведено характеристику послуг, що надаються на окремих сегментах РФП, зокрема, грошовому, валютному, фондовому ринках і ринку позик. Розглянуто функції та класифікацію фінансових посередників. Подано інформацію про інституційну та сегментарну структуру РФП. Увагу приділено системі державного регулювання вітчизняного РФП.

Розкрито сутність, структуру й основні функції фінансового ринку. Подано загальну характеристику фінансових посередників, визначено основні операції, що здійснюються на кредитному, валютному, грошовому ринках, ринку фіксованих деривативів і фондовому ринку. Проведено оцінювання сучасних підходів щодо визначення ціни капіталу, проаналізовано діяльність Української міжбанківської валютної біржі й Української фондової біржі.

Висвітлено теоретичні основи інноваційно-інвестиційних процесів торговельних підприємств за умов фінансового саморозвитку. Представлено оцінювання впливу інноваційно-інвестиційних процесів на фінансовий саморозвиток підприємств торгівлі. Увагу приділено питанням прискорення фінансового саморозвитку на основі інноваційно-інвестиційних процесів під час подолання наслідків фінансової кризи. Запропоновано модель інноваційно-інвестиційних процесів торговельних підприємств за умов фінансового саморозвитку.

Визначено сутність та поточний стан бюджетної безпеки регіонів. Розглянуто існуючі підходи до визначення поняття "бюджетна безпека"; надано авторську точку зору щодо його розуміння. На підставі теоретичного огляду запропоновано визначення поняття "бюджетна безпека регіону" як фінансової автономії територіальної одиниці, яка б забезпечувала місцевим органам влади самостійність у формуванні та розподілі фінансових ресурсів з метою реалізації покладених на них функцій. Проведено аналіз поточного стану бюджетної безпеки регіонів України за 2014 - 2016 рр. Зроблено висновок про необхідність посилення бюджетної безпеки регіонів країни шляхом формування ефективної бюджетної політики та відповідного бюджетного механізму, а також із урахуванням сучасного нормативно-правового забезпечення.

Розглянуто існуючі вітчизняні та іноземні точки зору до визначення поняття "фінансовий контролінг", запропоновано його трактування з урахуванням особливостей логістичних процесів як систему дій, спрямованих на підтримку, чи стабілізацію фінансового стану логістичної системи шляхом планування та оцінки її фінансових потоків, та прийняття відповідних рішень відносно їх оптимізації. Визначено зміст та алгоритм формування системи фінансового контролінгу для управління фінансовими потоками в логістичних системах, запропоновано узагальнений механізм його реалізації.

Розглянуто проблеми імплементації вимог міжнародних стандартів у національну практику проведення оцінки фінансового стану підприємств-виробників лікарських засобів (ЛЗ). Зазначено, що метою фінансового аналізу підприємств і виробників ЛЗ є отримання об'єктивної оцінки щодо фінансових результатів їх діяльності, визначення фінансового стану на основі системи ключових показників, а також поточної фінансової стійкості та перспектив її зміни. Встановлено, що існуюча в національній практиці фінансового аналізу система показників за деякими напрямками значно відрізняється від тієї, що використовується іноземними фінансовими аналітиками та інвесторами. Так, найбільш суттєвою розбіжністю є відсутність в національній практиці оцінки ринкової вартості компанії, а також наявність великої кількості показників, що використовуються під час оцінки фінансової сталості та ділової активності фармацевтичних підприємств (ФП). З метою уніфікації використовуваної системи фінансових показників та наближення національної практики фінансового аналізу ФП до світового досвіду і МСФЗ за допомогою контент-аналізу визначено та рекомендовано для подальшого використання відповідну сукупність фінансових показників, яка дозволяє оцінювати ліквідність вітчизняних виробничих ФП (Liquidity ratios), їх фінансову сталість (Leverage ratios), рентабельність (Profitability ratios), ділову активність (Efficiency ratios) та ринкову вартість (Market Value Ratios). Встановлено, що за показниками ліквідності та ділової активності вітчизняні ФП знаходяться на рівні зарубіжних, а за показниками ринкової вартості - на значно нижчому рівні, що свідчить про їх невисокі ринкові позиції порівняно із зарубіжними фармкомпаніями, а відповідно, і про суттєво нижчий потенціал розвитку. Впровадження запропонованих підходів у практику фінансового аналізу вітчизняних підприємств - виробників ЛЗ сприятиме підвищенню прозорості їх діяльності та інвестиційної привабливості для іноземних інвесторів, а також дозволить більш об'єктивно оцінювати їх конкурентоспроможність та потенціал ринкового розвитку.

Проведено аналіз існуючих підходів до управління витратами; визначено, що найбільш застосовуваними є системний і процесний підходи. Встановлено, що при обох цих підходах предметом управління витратами є управлінські дії та стосунки, що виникають у процесі формування окремих характеристик стану витрат (дотримання лімітів фонду оплати праці, витрат сировини і матеріалів та ін.); суб'єктом управління - структурні підрозділи підприємства та відповідальні особи, які здійснюють процедури управління витратами. Системний підхід розглядає управління витратами як систему, в рамках якої виділяється сукупність взаємопов'язаних елементів, існують зв'язки, визначаються механізми взаємодії між окремими елементами, за допомогою яких досягається певна мета. Процесний підхід пропонує для управління витратами застосовувати управлінський цикл. Тому для підвищення ефективності управління витратами доцільно застосовувати дуалізм підходів, для чого пропонується об'єднати системний і процесний підходи. Доведено, що система управління витратами повинна складатися з двох підсистем: формування системи управління витратами та функціонування системи управління витратами. Ці підсистеми відрізняються такими ознаками, як: мета, завдання, функції, елементи, механізм взаємодії. Дві підсистеми системи управління витратами пов'язані між собою таким чином: метою підсистеми формування системи управління витратами є розробка методичного забезпечення функціонування підсистеми управління витратами. Водночас функціями підсистеми функціонування системи управління витратами є управлінський цикл: планування, облік, контроль, аналіз. У цьому проявляється реалізація процесного підходу до управління витратами.

Мета роботи - розробка пропозицій щодо впровадження інструментів lean-менеджменту в управління закладом охорони здоров'я. Доведено, що lean-менеджмент - це сучасна управлінська філософія, яка дозволяє підвищити ефективність виконання процесу в організації. Її слід розглядати як стиль керівництва та системи управління. На сьогоднішній день lean-менеджмент достатньо активно впроваджується у сферу охорони здоров'я зарубіжних країн і, використовуючи його інструменти, можна досягти зниження витрат за одночасного поліпшення якості обслуговування пацієнтів, зокрема зменшення часу очікування оглядів, процедур та операцій. Окреслено основні втрати, які є характерними для закладів охорони здоров'я, та відзначено, що перш ніж впроваджувати відповідні інструменти lean-менеджменту в діяльність обраного закладу охорони здоров'я і комунального некомерційного підприємства (ЗОЗ-КНП), необхідно здійснити пошук проблемних зон діяльності, що зменшують його ефективність. На прикладі обраного ЗОЗ-КНП розкрито такі проблемні зони, проведене їх рейтингування, на підставі чого побудовано двомірну АВС-матрицю - важливість/терміновість усунення проблемних зон. За її допомогою визначено проблемні зоні, що потребують першочергового усунення. З метою розв'язання даного питання було використано такий інструмент ощадного виробництва, як картування потоку створення цінності, та за його допомогою, а також використовуючи техніку "Чому і чому?" запропоновано оновлену карту шляху пацієнта в поліклінічному відділенні ЗОЗ, яка дозволить мінімізувати втрати часу на отримання медичних послуг, підвищити увагу до пацієнта та забезпечить зростання загальної споживчої якості медичної послуги. Наступним етапом поліпшення процесу управління ЗОЗ на засадах ощадного виробництва повинна стати розробка рішень щодо подолання проблемних зон діяльності ЗОЗ-КНП шляхом розробки відповідних інструкцій та стандартних операційних процедур (СОП), а також подальше навчання персоналу з метою вдосконалення його професійних навичок.