Розкрито сутність поняття милосердя, проаналізовано історико-педагогічний аспект проблеми, визначено компоненти (афективний, когнітивний, аксіологічний і праксеологічний), критерії та показники - емоційно-чуттєве сприйняття милосердя як найвищої загальнолюдської цінності (здатність співпереживати, співчувати, отримувати позитивні емоції від милосердних проявів); розуміння сутності милосердя та здатність до милосердних проявів (уявлення щодо милосердя та способи його прояву, уміння провести правильний моральний вибір, здатність усвідомити й обгрунтувати його); інтерес і потреба, ціннісні та соціальні установки щодо проявів милосердя (здатність розрізняти позитивні і негативні вчинки, виокремлювати ситуації і суб'єкти, які потребують милосердя, наявність переконань щодо необхідності милосердя); наявність досвіду милосердної поведінки з власної ініціативи (здатність до альтруїстичних учинків, обмеження власних бажань на користь іншого, уміння вибрати доречний і адекватний спосіб прояву милосердя) та рівні (нульовий, низький, середній, високий) прояву милосердя у дітей молодшого шкільного віку.

Науково обгрунтовано та розкрито психолого-педагогічні особливості відповідальної поведінки дітей старшого дошкільного віку, які полягають у різних рівнях прояву її кількісних та якісних характеристик. Визначено зміст системи знань дітей про норму відповідальної поведінки, виявлено педагогічні засоби перетворення ситуацій імпульсивно мотивованої поведінки у відповідально орієнтовані моральні дії. Виявлено та перевірено педагогічні умови формування гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників. Розроблено експериментальну модель реалізації педагогічних умов гуманістичної спрямованості спілкування. Визначено структуру та зміст поняття "гуманістична спрямованість спілкування дітей старшого дошкільного віку", виявлено й охарактеризовано критерії та їх показники: гностичний, поведінковий, мотиваційний, емоційний. Обгрунтовано підхід до розгляду гуманності як норми гуманної поведінки, що конкретизується відповідними правилами. Вперше виокремлено, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування гармонійних взаємин батьків і дітей старшого дошкільного віку. Набули подальшого розвитку питання про виховання дітей у сім'ї та педагогічну освіту батьків.

Встановлено, що одним із визначальних факторів, що впливає на ефективність методики застосовуваної вихователем у процесі формування елементарних математичних уявлень у дітей, є врахування вікових особливостей дошкільників. Висвітлено роль мультфільму як дидактичного засобу для формування елементарних математичних уявлень дітей дошкільного віку. Зроблено висновок про те, що успішність використання мультфільмів у ролі дидактичного засобу в процесі формування елементарних математичних уявлень зумовлена актуальністю мультфільмів для дітей дошкільного віку та їх наочністю.

Установлено, что одним из главных факторов, влияющих на эффективность методики применяемой воспитателем в процессе формирования элементарных математических представлений у детей, является учет возрастных особенностей дошкольников. Освещена роль мультфильма как дидактического средства для формирования элементарных математических представлений детей дошкольного возраста. Сделан вывод о том, что успешность использования мультфильмов в качестве дидактического средства при формировании элементарных математических представлений обусловлена актуальностью мультфильмов для детей дошкольного возраста и их наглядностью.

The article is devoted to clarify the role of a cartoon as a didactic way with the formation elementary mathematical imaginations for the preschool children and the list, short characteristics and the pedagogical direction to use the proper choice of the cartoons.

Подано теоретико-методологічне обґрунтування та практичне розв'язання проблеми формування працеохоронної компетентності (ПОК) майбутніх учителів початкової школи. Обґрунтовано структуру ПОК учителя, яка містить ціннісно-мотиваційний, знаннєвий, технологічний і рефлексивно-корекційний компоненти. Визначено критерії ПОК і схарактеризовано рівні, дібрано відповідний діагностичний інструментарій. Уперше теоретично обґрунтовано авторську концепцію формування ПОК майбутніх учителів початкової школи як сукупність теоретико-методичних положень і методологічних (компетентнісного, системного, міждисциплінарного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, аксіологічного, праксеологічного, креативного та ризик-орієнтованого) підходів. Обґрунтовано та розроблено педагогічну систему формування ПОК, що об'єднує мету та результат і містить нормативний, теоретико-методичний, практичний і дидактичний складники, спроєктовано її відповідну модель. Визначено та реалізовано педагогічні умови формування ПОК учителів (удосконалення змісту навчання, формування ціннісного ставлення до працеохоронної діяльності, активне застосування інноваційних навчальних технологій). Упроваджено педагогічну систему формування ПОК майбутніх учителів початкової школи, досліджено її ефективність. Удосконалено зміст і технології викладання "Безпеки життєдіяльності", "Основ охорони праці" та "Охорони праці в галузі" для майбутніх учителів початкової школи.

Розкрито зміст, структуру й критерії прояву працеохоронної компетентності вчителя. Представлено педагогічну систему формування працеохоронної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Висвітлено теоретико-методологічні засади формування працеохоронної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Розглянуто особливості формування працеохоронної компетентності майбутніх учителів. Обгрунтовано педагогічні системи формування працеохоронної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Здійснено упровадження та дослідно-експериментальну перевірку педагогічної системи формування працеохоронної компетентності майбутніх учителів початкової школи.

Представлено теоретичні та практичні аспекти дискурсу реформування освітньої системи України. Означену поліаспектність спроектовано на коло наукових проблем, пов'язаних із трансформаціями в управлінні вищою освітою за умови глобалізації економіки, вихованням дітей і молоді в цифровому світі, формуванням національної та громадянської солідарності як особливих складників професійної підготовки майбутніх учителів, специфікою організації освітньо-виховного процесу в закладі вищої освіти з плекання професійної ідентичності майбутнього вчителя, зокрема безпековим складником розвитку соціальної відповідальності майбутніх учителів і створення інформаційно безпечного й інклюзивного освітньо-виховного середовища закладу освіти, застосуванням інноваційних педагогічних технологій в освітньому процесі, набуттям професійної компетентності майбутніх педагогів і розвитком обдарованості, різновекторністю такої в закладах вищої освіти за умови європейського простору освіти.