Проведено феноменологічний аналіз універсальних структур релігійної свідомості, зокрема основоположного символу "начала". Досліджено взаємодію об'єкта та суб'єкта релігійної свідомості. Обгрунтовано, що розуміння "начала" як Бога не є універсальним для різних релігійних культур. Встановлено, що універсальним для релігійної свідомості є досвід безумовного, притаманного кожній людині. Виявлено, що абсолют як "начало" проявляється через символіку безумовного. Вперше здійснено інтегральний аналіз таких символів, як "втрачений рай" і "падіння", а також есхатологічних символів у контексті символу "начала", який розглянуто на рівні безпосереднього переживання, спекулятивної розробки, міфу й тісно пов'язаного з ним ритуалу. Досліджено основні символи релігійної свідомості як тематизації нетематичного досвіду безумовного. Обгрунтовано висновок, що саме у протиставленні безумовного зумовленому й полягає сенс більшості релігійних символів і ритуалів.

Розглянуто проблему групової згуртованості, обгрунтовано її значення для регуляції командного настрою на результативність гри. Використано такі методи дослідження: аналіз даних спеціальної літератури, психологічне інтерв'ю, психодіагностичне тестування, методи математичної статистики. Експериментально встановлено особливості групової згуртованості у футболістів; досліджено найбільш значущі особистісні чинники в спортсменів і їх вплив на процеси згуртованості в спортивній команді; виявлено значення довіри в спортивній команді та його взаємозв'язок із соціально-психологічним кліматом.

Вивчено проблему ціннісно-смислової сфери особистості спортсменів та її перетворенню у процесі багаторічної підготовки. Експериментально встановлено особливості прояву ціннісних орієнтацій спортсменів різних видів спорту в процесі багаторічної підготовки. Визначено відмінності у формуванні термінальних цінностей та життєвих сфер спортсменів різного віку в процесі тренувальної діяльності. Обгрунтовано ефективність психокорекційної програми, спрямованої на розвиток ціннісних орієнтацій кваліфікованих спортсменів, які спеціалізуються в різних видах спорту. Розроблено практичні рекомендації, спрямовані на розвиток і закріплення смисложиттєвих орієнтацій спортсменів у процесі багаторічної підготовки та психологічного супроводу спортивної діяльності на підставі перетворення ціннісно-смислової сфери. Проаналізовано результати дослідження та інтерпретація даних формуючого експерименту свідчать про те, що за допомогою психокорекційної програми з розвитку ціннісних орієнтацій особистості та практичних рекомендацій можна сприяти розвитку індивідуальної системи ціннісних орієнтацій, яка виражається в більш осмисленому підході до тренувальної та змагальної діяльності у спортсменів.

Наведено результати експериментальних досліджень особливості прояву ціннісних орієнтацій спортсменів із різних видів спорту в процесі змагальної діяльності; визначено відмінності у формуванні термінальних цінностей і життєвих сфер спортсменів різного віку в тренувальній і змагальній діяльності. Мета роботи - дослідити прояви ціннісних орієнтацій спортсменів та їх вплив на успішність змагальної діяльності. Досліджено взаємозв'язки окремих термінальних цінностей зі значущими життєвими сферами спортсменів. Аналіз результатів досліджень та інтерпретація даних свідчать про те, що за допомогою зроблених висновків із розвитку ціннісних орієнтацій особистості можна сприяти розвитку індивідуальної системи ціннісних орієнтацій, яка виражається в більш осмисленому підході спортсменів до тренувальної та змагальної діяльності.

Розглянуто актуальні питання психології здоров'я людини, що стосуються вивчення ціннісних універсалій здорової особистості, негативних наслідків стресу та шляхів його подолання, дії механізмів захисту, а також дослідження психологічних детермінант впевненості особистості. Наведено характеристику рівнів стану здоров'я. Розглянуто концептуальні уявлення про здорову особистість, зокрема розкрито поняття про цінності та сенси як базові складові психологічного здоров'я особистості. Визначено роль самоконтролю в забезпеченні здоров'я людини. Особливу увагу приділено питанням аналізу адиктивної поведінки та її профілактики. Визначено шляхи продовження професійного довголіття.