Індекс рубрикатора НБУВ: Р458

Рубрики:

Травматологія і ортопедія

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висока біфуркація серединного нерва є відносно рідкісною патологією за умов синдрому каналу зап'ястка, опису якої мало, а про транспозицію серединного нерва в разі згаданої аномалії не повідомляється зовсім. Мета роботи - ознайомити читачів з відносно рідкісним випадком анатомічної будови серединного нерва, яку виявлено під час хірургічного лікування синдрому каналу зап'ястка. Хвора М., 54 років, звернулася зі скаргами на постійне оніміння й інтенсивні нічні болі в I - IV пальцях лівої кисті. Зі слів хворої, зазначені клінічні прояви з'явилися без причини 9 міс. тому. Пацієнтка отримала консервативне лікування без позитивної динаміки. Після клінічного обстеження встановлено попередній діагноз: ідіопатичний синдром каналу зап'ястка лівої кисті. Виконано хірургічне втручання: транспозиція серединного нерва. Після Z-подібного розсічення утримувача згиначів пальців виявлено серединний нерв, який був розділений на дві окремі гілки, при цьому ліктьова гілка тонша, ніж променева. Роздвоєння нерва спостерігали як дистальніше, так і проксимальніше країв шкірної рани. Додаткових аномалій не виявлено. На контрольному огляді через 2 роки після операції оніміння та болі в пальцях були відсутні, атрофія тенара зникла, опозиція I пальця відновилася. Висновки: описано випадок високої біфуркації серединного нерва для того, щоб нагадати лікарям, що така аномалія, хоча і нечасто, але може зустрітися і в разі хірургічного лікування травм серединного нерва, і у випадку втручання з приводу синдрому каналу зап'ястка. При чому, виконуючи хірургічні втручання з приводу синдрому каналу зап'ястка важливо знати, що гілки роздвоєного серединного нерва можуть піддаватися компресії в окремих каналах, а тому необхідно проводити декомпресію та ревізію нерва обов'язково в обох каналах, що буває досить важко за умов ендоскопічної методики хірургічного лікування.

Наведено результати наукових досліджень про сучасний стан агроландшафтів Південного Степу, їх розораність, фізичну й хімічну деградацію грунтів та основні напрями агротехнологічних заходів, що забезпечують зменшення прояву вказаних негативних явищ. Досягається останнє шляхом створення високопродуктивних моновидових агрофітоценозів багаторічних бобових трав та бобово-злакових травосумішок, стійких до регіональної зміни клімату, яка спостерігається упродовж останніх років у південному регіоні. Систематичне розширення посівних площ зернових і технічних культур, які користуються попитом на міжнародному ринку, призвело до нестійкого стану сільськогосподарських угідь у степовій зоні України, розораність яких на початку XXI ст. стала досягати найвищих показників у світі: Херсонська обл. - 90,2 %, Кіровоградська - 86,4; Миколаївська - 84,5; Запорізька - 84,8; Дніпропетровська - 84,5; Донецька - 81,0; Одеська - 79,7 %. Усього в зоні Степу - 81,2 %. Встановлено, що вказана розораність території суттєво перевищує екологічно допустимі межі, внаслідок чого стала інтенсивно зростати фізична й хімічна деградація грунтів, що призводить до суттєвого зменшення формування високих урожаїв вирощуваних сільськогосподарських культур. Наслідки вказаних змін виявилися вкрай несприятливими для розвитку сільського господарства в усіх областях Південного Степу України, що пов'язано як з високою розораністю агроландшафтів, так і з порушенням структури посівних площ сільськогосподарських культур. Основним напрямом забезпечення зменшення прояву фізичної та хімічної деградації грунтів за вирощування сільськогосподарських культур в умовах природного зволоження є створення високопродуктивних моновидових агрофітоценозів багаторічних бобових трав і полівидових бобово-злакових травосумішок, стійких до екстремальних погодних умов, які відмічаються останніми роками в зоні Південного Степу.

Сучасними дослідженнями мікробіому бобових рослин виявлено наявність поряд із бульбочковими бактеріями неризобіальних прокаріотних ендофітів, які заселяють тканини різних органів. Взаємодію симбіотичних та ендофітних бактерій, а також їхній сумісний вплив на рослину вивчено недостатньо. Мета роботи - дослідити ризосферну мікробіоту та продуктивність сої за комплексної інокуляції ризобіями разом із неризобіальними ендофітними бактеріями, виділеними з бульбочок сої. Польові досліди проведено за умов зрошення на полях Асканійської дослідної станції Інституту зрошуваного землеробства НААНУ. Насіння сої ультраскоростиглого сорту Діона та середньораннього сорту Аратта інокулювали препаратом Ризобін-К на основі асоціації штамів бульбочкових бактерій Bradyrhizobium japonicum УКМ В-6018, УКМ В-6023 і УКМ В-6035, а також Ризобіном-К сумісно з B. megaterium УКМ В- 5724 або з одним із штамів ендофітних бактерій: Paenibacillus sp.1, Bacillus cereus 4, Brevibacillus sp.5, Pseudomonas brassicacearum 6. Чисельність мікроорганізмів основних еколого-трофічних груп у ризосфері сої визначали методом посіву грунтової суспензії на агаризовані поживні середовища. У ризосферному грунті сої сортів Діона і Аратта збільшувалась чисельність педотрофних, фосфатмобілізувальних, олігоазотрофних та азотфіксувальних бактерій за інокуляції Ризобіном-К, а також сумісно з одним із ендофітів - B. cereus 4, Brevibacillus sp.5 або P. brassicacearum 6. Ендофітно-ризобіальна інокуляція сприяла збільшенню кількості бобів і насіння на рослині. За комплексної інокуляції насіння сої сортів Діона і Аратта Ризобіном-К сумісно з B. cereus 4 отримано найбільший врожай: відповідно, 3,12 і 2,55 т/га, що перевищувало показники варіантів без обробки насіння на 37,4 і 19,7 % з одночасним підвищенням вмісту білка та жиру в насінні. Дослідження комплексного впливу бульбочкових та ендофітних бактерій на рослини нададуть можливість розробити стратегію підвищення продуктивності бобових на основі нових ендофітно-ризобіальних інокулянтів.

Для лікування закритих переломів п'ясткових кісток (ПК) розроблено апарати зовнішньої фіксації (АЗФ), які надають змогу закрито дозовано вправити та фіксувати відламки. Проте досить складна конструкція і значні розміри обмежують їх застосування. Мета роботи - навести АЗФ і технологію лікування закритих переломів ПК зі зміщенням відламків. Лікування за допомогою запропонованого АЗФ проведено 21 хворому (2 жінки і 19 чоловіків, вік від 15 до 46 років) із закритими зі зміщенням переломами ПК. Перелом II ПК виявлено в 4-х пацієнтів, IV - в 9-ти, V - в 7-и, одночасно IV - V - в 1. Усім хворим попередньо здійснено невдалі спроби закритого вправляння переломів. Апарат складається з базисного та рухомого стрижнеутримувачів, різьбової стяжки-дистрактора, двох напрямних. Репонувальний пристрій є окремим стрижнеутримувачем із отворами для напрямних і стрижнів, притискні гвинти, наскрізний гладкий циліндричний отвір, в якому вільно проходить дистрактор. Через 2 отвори в базисному стрижнеутримувачі в проксимальний відламок ПК проводять 2 різьбових стрижня, а в проксимальну фалангу через отвір репонувального стрижнеутримувача, - зазвичай, 1. Здійснюють дистракцію по 2 - 3 мм на добу. Завдяки лігаментотаксису відбувається самовправлення перелому. Якщо вправлення досягнуто, то через 2 - 3 отвори в рухомому стрижнеутримувачі в дистальний відламок ПК вводять 2 - 3 стрижні, виконують помірну компресію і рентгенологічний контроль. У 14 випадках досягнуто анатомічну репозицію відламків. У 6-ти хворих спостерігали допустимі зміщення по ширині та під кутом. У всіх пацієнтів переломи зрослись у терміни 3 - 5 тиж. Запропонований АЗФ надає змогу закрито вправити та фіксувати переломи ПК із будь-якими видами зміщення.

Увагу приділено технологічним прийомам догляду за посівами пшениці озимої та ячменю озимого. Висвітлено питання догляду за посівами ріпаку озимого. Охарактеризовано сучасні технології вирощування ярих культур. Окремо розглянуто особливості вирощування гороху, нуту, гірчиці, льону олійного, соняшника та сорго. Подано інформацію про післяжнивні посіви сої, проса та гречки за зрошення.

Наведено результати польових дослідів, проведених у підзоні Південного Степу України та узагальнено наукові дослідження деяких країн світу по консервації малопродуктивних і деградованих земель та визначено основні напрями подальшого вирішення зазначеної проблеми. Показано, що залуження орних земель, вилучених із обробітку, на площі 9,0 - 10,0 млн га люцерною дозволить залучити у землеробство регіону до 1,2 - 1,3 млн тонн сімбіотичного азоту, що еквівалентно 3,5 - 3,8 млн тонн аміачної селітри вартістю 4,9 - 5,3 млрд гривень. Зазначено, що розробка основних напрямів по консервації малопродуктивних і деградованих орних земель направлена на підвищення родючості грунтів за рахунок фіксації атмосферного азоту багаторічними бобовими травами, що сприятиме підвищенню вмісту перетравного протеїну в кормах у процесі годівлі тварин, особливо в зимовий період їх утримання. Зауважено, що успішне вирішення цієї проблеми в південній частині зони Степу можливе за умов використання найменш енергоємних технологій вирощування бобових багаторічних трав та бобово-злакових травосумішей.

Наведено результати багаторічних спостережень за змінами умов середньомісячної температури й відносної вологості повітря Південного Степу України, а також потенційного випаровування (випаровуваності) та дефіциту водоспоживання. Показано, що глобальні зміни клімату, які спостерігаються впродовж останніх років в усіх областях Південного регіону, спричиняють негативний вплив на зміну агро- і біокліматичного потенціалу існуючих агроландшафтів, що своєю чергою потребує нагального удосконалення систем землеробства загалом.

Для запобігання вивиху ліктьового нерва (ЛН) після його підшкірної транспозиції застосовують різні способи: фіксують нерв викроєними певним чином фасціальними або адипозними клаптями-блоками. У роботі наведено ще 1 спосіб розв'язання цієї проблеми. Мета дослідження - описати спосіб фіксації ЛН після його підшкірної транспозиції. Спосіб простіший і менш травматичніший у порівнянні з іншими. Підшкірну транспозицію ЛН виконали у 8-ми хворих з ідіопатичним синдромом кубітального каналу та у 3-х із застарілим ушкодженням ЛН. Для доступу до ЛН в ділянці ліктьового суглоба виконують поздовжній хвилеподібний розріз довжиною 12 - 14 см. Вершина однієї з "хвиль" розрізу має бути зверненою латерально і розташовуватися на 1,5 - 2 см латеральніше верхівки внутрішнього надвиростка плечової кістки. Після переміщення нерва в фасції передпліччя в поздовжньому напрямку виконують C-подібний розріз, який за формою та розташуванням повністю співпадає з вершиною "хвилі" шкірного розрізу. У зоні вершини "хвилі" накладають 3 - 4 вертикальних матрацних шкірно-підшкірно-фасціальних шви. Післяопераційну іммобілізацію не використовують, за винятком випадків зшивання ушкодженого нерва, коли накладають шину в положенні згинання передпліччя. Переміщений нерв утримується на своєму місці створеним шкірно-підшкірно-фасціальним рубцем. Результати лікування оцінені у 10-ти хворих в середньому через 13 міс. (від 3-х до 24-х) після операції. У жодного хворого під час активно-пасивного згинання-розгинання в ліктьовому суглобі не зафіксовано вивиху ліктьового нерва в ділянку ліктьової борозни. Повна функція в ліктьовому суглобі збереглася у всіх 10-ти пацієнтів. Не було відзначено явищ іритації переміщеного ЛН післяопераційним рубцем. Позитивний результат лікування одержано в усіх випадках. Висновки: описаний простий і малотравматичний спосіб є ефективним і може з успіхом використовуватися для фіксації ЛН після його підшкірної транспозиції.

Розглянуто особливості проведення польових дослідів за умов зрошення. Приділено увагу плануванню польового досліду та розробці програми досліджень. Обгрунтовано водоспоживання та режими зрошення під час проведення зазначених дослідів. Висвітлено основні відомості щодо оцінювання достовірності статистичних показників. Охарактеризовано статистичний аналіз урожаїв польових дослідів, а також вибіркових показників зв'язку. Подано інформацію про дисперсійний аналіз даних урожаю однорічних сільськогосподарських культур польового досліду певного часового проміжку, а також кількісних та якісних ознак в селекції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.284.6

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення променевозап'ясткового суглобу,кисті і пальців

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.844

Рубрики:

Прийоми і методи оперативних втручань на плечовому поясі і верхніх кінцівках. Топографічна анатомія

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.4

Рубрики:

Пошкодження плечового пояса і верхніх кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано спосіб хірургічного лікування синдрому каналу зап'ястка. Спосіб полягає в ретинакулотомії з розведенням у долонний бік і назовні країв розсіченого утримувача згиначів. Операцію виконано у 12 хворих на 13 кистях. У 10 пацієнтів результати лікування були хорошими, у 2 хворих (3 кисті) - задовільні. Ускладнень і рецидивів не спостерігалось. На підставі результатів оперативного лікування зроблено висновок, що запропонований спосіб хірургічного лікування синдрому каналу зап'ястка призводить до одержання позитивних результатів і запобігає виникненню рецидивів захворювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.4-59

Рубрики:

Пошкодження плечового пояса і верхніх кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Метою роботи є з'ясування стану серединного нерва під час проведення провокаційного тесту. Для візуалізації стану серединного нерва виконували ультрасонографію за допомогою ультразвукового діагностичного апарата ULTIMA-PRO-30 (Україна). Сонографічне дослідження здійснено у 5 жінок-волонтерок на обох кистях (10 кистей), у спокійному стані та під час проведення провокаційного тесту. Проаналізовано поздовжні та поперечні ультрасонографічні зрізи серединного нерва. На підставі даних ультрасонографічного дослідження встановлено, що під час проведення запропонованого провокаційного тесту серединний нерв сплющується і переміщається в радіальний бік.

Наведено результати досліджень економічної ефективності вирощування насіння люцерни за енергоощадними технологіями. З'ясовано, що впровадження даних технологій на першому році плодоношення у першому укосі забезпечує одержання урожайності 5,84 ц/га, другому - 5,22 ц/га, на другому році відповідно 5,15 ц/га та 3,76 ц/га, на третьому - 5,72 ц/га та 4,59 ц/га.

Приведены результаты исследования экономической эффективности выращивания люцерны с использованием энергосберегающих технологий. Установлено, что внедрение данных технологий на первом году плодоношения в первом покосе обеспечивает урожайность 5,84 ц/га, втором - 5,22 ц/га, на втором году соответственно 5,15 ц/га та 3,76 ц/га, на третьем - 5,72 ц/га та 4,59 ц/га.

Наведено результати польових дослідів з вивчення оптимізації впливу зрошення та застосування мінеральних добрив на насіннєву продуктивність люцерни. Встановлено, що у порівнянні з контролем проведення вегетаційних поливів сприяє зниженню енергоємності 1 ц насіння.

Приведены результаты полевых опытов изучения оптимизации влияния орошения и применения минеральных удобрений на семенную продуктивность люцерны. Установлено, что по сравнению с контролем проведение вегетационных поливов благоприятствует снижению энергоемкости 1 ц семян.

Встановлено закономірності формування кормової та насіннєвої продуктивності люцерни залежно від її біологічних особливостей та основних факторів інтенсифікації виробництва рослинницької продукції, з урахуванням яких удосконалено існуючі та розроблено нові енергозберігаючі технології вирощування люцерни на корм і насіння на зрошуваних і неполивних землях півдня України. Встановлено, що гарантоване щорічне одержання високих урожаїв культури можливе за умов використання сортів інтенсивного типу, широкорядкового способу сівби. Обгрунтовано доцільність використання для збирання врожаю насіннєвих посівів першого та другого років плодоношення. Показано необхідність вибору оптимізованого укосу, оптимізації режиму зрошення, застосування інтегрованої системи захисту посівів від шкідників, збільшення кількості диких запилювачів, проведення боротьби з бур'янами, енергозберігаючої системи удобрення та своєчасного збирання врожаю. Наведено економічну та енергетичну оцінку енергозберігаючих технологій вирощування люцерни на корм і насіння.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.284.6

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення променевозап'ясткового суглобу,кисті і пальців

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ