Створено дослідні зразки за допомогою імплантації у двох режимах іонів Cr, Mo, Ti у нержавіючу сталь марки 12Х18Н10Т. Досліджено мікроструктуру методом оптичної мікроскопії. Визначено середню шорсткість поверхні, хвилястість і коефіцієнт шорсткості та показано їх залежність від дози легування. Проведено моделювання проникнення іонів в матеріал за допомогою програм SRIM та RIO. Наведено концентраційні профілі розподілу іонів. За допомогою моделей розраховано проективні пробіги, коефіцієнти розпилення та товщину розпиленого шару. Показано, що коефіцієнти розпилення залежать від пробігу іонів, а товщина розпиленого шару - від дози легування. Показано різницю в профілях розподілу іонів між програмами SRIM та RIO. За допомогою RIO проведено моделювання імплантації іонів титану з кінетичною енергією 1 кеВ та встановлено створення нанорозмірної поверхневої плівки. Показано, що програмне забезпечення RIO, на відміну від SRIM, дає можливість враховувати процеси, які відбуваються одночасно з імплантацією і впливають на остаточний результат поверхневих характеристик (шорсткості, хвилястості).

Розглянуто сучасні технології, орієнтовані на створення матеріальних та інформаційних продуктів у різних сферах виробництва, освіти та науки. Досліджено формування перспективних науково-технічних та технологічних розробок, інноваційних проектів за наступними напрямами: будівництво та архітектура, комп'ютерні науки, інженерія та кібербезпека, транспорт та логістика, матеріалознавство, фізика, електрична інженерія, машинобудування, хімічні технології, інженерія, екологія та екологічна безпека, вища освіта. Викладено актуальні питання у галузі будівництва та містобудування, а саме: сучасні ВIM-технології, перспективні напрямки благоустрою територій та фактори, що впливають на вартість житла, новітні енергоефективні матеріали та технології. Висвітлено аспекти професійного конкурсу в умовах навчального процесу, особливості безперервної професійної педагогічної освіти, використання транспортного імітаційного моделювання в навчальному процесі, математичні та статистичні методи для вирішення практичних задач в різних сферах сучасного цифрового світу, алгоритми машинного навчання та штучного інтелекту, методи аналізу даних та їх організація. Проаналізовано проблеми розвитку транспорту та логістики. Визначено актуальні питання у галузі залізничного транспорту та автомобілебудування, а також логістичних перевезень як на автомобільному транспорті, так і на залізничному, а саме: підвищення безпеки конструкції котла вагон-цистерни, методологія встановлення норм часу для обробки вантажів в логістичному ланцюзі "від дверей до дверей", інноваційні концепти кузовів напіввагона, застосування водню в теплових двигунах локомотивів, дослідження зносу вуглець-вуглецевих композитних фрикційних матеріалів. Викладено проблеми, що виникають при електроспоживанні, в стохастичних процесах оптико-електронних систем, реалізації структурованих світлових полів та голографічних пристроїв, удосконалення виробництв з урахуванням екологічних потреб регіонів і перспективні технології отримання хімічних речовин, екологічні проблеми стану поверхневих вод країни.

Розглянуто питання використання ІКТ та міжтрандисциплінарних підходів для формування метапредметних компетентностей учнів на уроках біології засобами "перевернутого навчання", формування математичної компетентності школярів шляхом упровадження елементів stem-освіти на уроках математики. Охарактеризовано сучасні аспекти формування компетенцій у студентів на основі когнітивності в цифровій економіці, розкрито місце і роль освіти в формуванні громадянських компетентностей та єдиного європейського освітнього середовища. Наведено компаративний аналіз вербальної та невербальної поведінки у взаємодії культур (на прикладі Великобританії, США та України).

Циркуляція різних штамів вірусу кору тісно пов'язана з регіоном та рівнем захворюваності, оскільки циркулюючі штами можуть змінюватись в період епідемічних спалахів та в міжепідемічні періоди. За даними ВООЗ, найбільш поширеним під час епідемічних спалахів у всьому світі є генотип B3. Тому типування циркулюючих штамів вірусу кору, особливо під час епідемічного спалаху, є важливим процесом, у тому числі й з метою прогнозування розвитку епідемії. Мета дослідження - ідентифікація та визначення генотипу циркулюючих в Україні штамів вірусу кору в період 2012 - 2019 рр. Використано та проаналізовано звітню документацію ДУ "Одеський обласний лабораторний центр" МОЗУ в Одеській області за 2012 - 2019 рр. щодо дослідження матеріалів від хворих з підозрою на кір з використанням молекулярно-біологічних, генетичних, аналітичних та статистичних підходів. Відповідно до стандартного протоколу ВООЗ для секвенування та проведення філогенетичного аналізу від пацієнтів виділяли циркулюючі штами вірусу кору з використанням спеціальної культури клітин Vero/SLAM, а після культивування з отриманого вірус-вміщуючого матеріалу виділяли РНК вірусу кору та проводили ЗТ-ПЛР. Отриману кДНК відправляли на генотипування, яке проводилось у референс-лабораторії ВООЗ з діагностики кору та краснухи в м. Люксембурзі. За період 2012 - 2014 рр. було виділено 20 штамів вірусу кору з 45 проб (сеча та носоглоткові змиви) від хворих з діагнозом "кір". У 2015 - 2016 рр. виділення вірусу не проводилось через одиничні випадки захворювання. У 2017 р. було виділено 24 штами вірусу зі 164 проб. Висновки: отримані в ДУ "Одеський обласний лабораторний центр" результати свідчать, що у міжепідемічний період 2012 - 2014 рр. у регіоні циркулював переважно генотип D4, а починаючи з 2017 р., коли спостерігається підвищення кількості захворілих, пов'язане з новим епідемічним спалахом, на півдні України циркулює переважно генотип В3, генетичної лінії MVs/Kabul.AFG/20.2014/3 B3. Як бачимо, ці дані цілком збігаються з даними, наведеними у літературних джерелах, щодо циркуляції генотипів, які зустрічались у певний час в Європейському регіоні залежно від кількості захворілих.

Розроблення стратегій розвитку підприємств стало аксіомою в країнах з розвиненою ринковою економікою. Вміле використання концептуальних і методичних підходів до стратегічного управління призводить до успіху велику кількість зарубіжних компаній. Зауважено, що розробки зарубіжних учених не здатні бути впровадженими в українських умовах повною мірою, оскільки потрібно враховувати специфічність функціонування та розвитку вітчизняних підприємств. Під час розроблення стратегій в аграрній сфері слід брати до уваги особливості, що характерні для цієї сфери економіки, такі як сезонність, незавершеність виробництва в землеробстві, циклічність одержання сільськогосподарської продукції; наявність підвищеного ризику аграрного виробництва; нестабільність отримання доходів, яка викликає необхідність залучення кредитних позик під поточні витрати; уповільнена оборотність капіталу. Господарська самостійність сільськогосподарських товаровиробників вимагає від них розроблення власних стратегій розвитку, певних ринкових можливостей і конкурентних переваг, аналізу ризику й загроз, передбачення стратегічних небезпек. Обгрунтовано тактичне осмислення, здатність оперативно діяти за зміни ситуації та вміння приводити в життя окреслену стратегію нададуть змогу товаровиробнику досягти поставлених цілей та успішно функціонувати в перспективі.

Монографія присвячена питанням розвитку системи сталого сільськогосподарського землекористування, зокрема, питанням формування земельного капіталу, розвитку землеустрою та впливу еколого-економічних трансформацій на провадження обмеженого землегосподарювання в аграрній галузі. Монографія розрахована на фахівців управлінської ланки агропромислового комплексу, науков- ців-екологів природоохоронної сфери, проєктантів сільськогосподарських систем, викладачів та студентів вищих навчальних закладів.

Проанализированы существующие методы упрочнения рабочих поверхностей коренных и шатунных шеек коленчатых валов, используемых в постсоветском пространстве и ведущих странах мира, которые не могут обеспечить постоянно растущие требования. Рассмотрены основные направления развития новых способов повышения износостойкости рабочих поверхностей изделий (дифференцированная обработка материалов, кластерные покрытия, дискретные износостойкие покрытия и т. д.). Приведены результаты анализа преимуществ и недостатков классических (нормализация, химико-термическая обработка, закалка током высокой частоты (ТВЧ) и др.) и прогрессивных технологий, который показал, что общим и наиболее существенным недостатком для всех упрочняющих методов является то, что многие из них сводятся к повышению лишь твердости материала поверхностного слоя детали и, как известно, прямая зависимость между износостойкостью и твердостью отсутствует. Предложен способ формирования дискретных износостойких поверхностей на деталях двигателей внутреннего сгорания, который позволяет максимально использовать физико-механические свойства материала изделия. Для оптимизации режимов дискретного упрочнения и изучения их влияния на механические свойства основного металла детали, проведены лабораторные исследования с использованием методик металлографических, рентгеноструктурных, триботехнических исследований и исследований усталостной прочности. При определении влияния дискретного упрочнения на усталостную прочность высокопрочного легированного чугуна с шаровидным графитом, модифицированного магнием установлено, что она находится в поле рассеивания нормализованного чугуна без дискретного упрочнения. Исследования дискретного упрочнения на триботехнические характеристики образцов из высокопрочного легированного чугуна с шаровидным графитом, модифицированных магнием, показали, что это упрочнение приводит к уменьшению износа в сравнении с нормализованным образцами и образцами упрочненными ТВЧ. Для образцов из легированной конструкционной стали после дискретного упрочнения обеспечивается снижение износа по сравнению с азотированными образцами. Испытание образцов с дискретным упрочнением на абразивную износостойкость свидетельствует о существенном, примерно в 3 раза, повышении их износостойкости в сравнении с образцами, упрочненными по существующим технологиям. При этом установлено, что износ контртела при работе с дискретно упрочненными образцами в 2 раза меньше, чем при работе с другими образцами. Полученные результаты позволили обеспечить адаптацию способа дискретного упрочнения поверхностей деталей в производство, при изготовлении и ремонте коленчатых валов транспортных средств.

За допомогою методом іонної імплантації синтезовано нанесений Ti-вмісний каталізатор на поверхні нерж авіючої сталі. Показано високу фотокаталітичну активність цього каталізатора в процесі знешкодження бензолу у водних стоках при опроміненні видимим світлом, яка значно перевищує його активність в УФ діапазоні. Фізико-хімічними методами охарактеризовано склад поверхні нанесеного каталізатора та вплив на нього температурної обробки зразка. Показано, що в результаті іонної імплантації Ti на поверхню нержавіючої сталі формується нанорозмірний шар імплантату у виглядірентгеноаморфної композиції, яка складається зоксиду, нітриду та оксинітриду титану. Підвищення температури обробки спричиняє зниження активності зразків. Подібні зміни фотоактивності зразків можна пояснити впливом температури на співвідношення між нітридною, оксинітридною та оксидною фазою титану, при цьому кількість останньої зростає зі збільшенням температури обробки. Висловлено гіпотезу про активні фази на поверхні носія, які забезпечують його високу активність у реакції фотодеструкції водного розчину бензолу при опроміненні видимим світлом. Таким чином, показано перспективність та практичність використання отриманих зразків у процесі видалення бензолу з його водних розчинів у видимому спектрі випромінювання, що є надзвичайно актуальним з екологічної точки зору.

З метою елімінації кору в усьому світі група експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я рекомендує приділяти підвищену увагу поліпшенню системи імунізації загалом, проводити раннє виявлення випадків інфікування, оцінку рівня імунного захисту населення, а також поліпшувати мережу лабораторної служби для своєчасної діагностики та запобігання поширенню цієї інфекції. Мета роботи - вивчення динаміки захворюваності на кір в Одеській області у 2010 - 2018 рр., визначення впливу на епідемічний процес кількості вакцинованих та серопозитивних осіб. За допомогою аналітичних та статистичних підходів проведено епідемічний аналіз матеріалів звітної документації ДУ "Одеський обласний лабораторний центр" МОЗУ для дослідження матеріалів від хворих із підозрою на кір в Одеській області за 2010 - 2018 рр. Захворюваність на кір по Одесі та Одеській області з 2010 по 2018 рр. загалом збігалась з періодичністю епідемічних підйомів захворюваності по Україні. Переважною більшістю захворілих були діти 1 - 4 та 5 - 9 років, а також особи з вікової групи понад 30 років. Частка наявності протикорового IgG у досліджуваних у 2018 р. за усіма віковими групами становила в середньому 69,46 %. Висновки: для забезпечення епідемічного благополуччя населення по Одесі та Одеській області слід підвищити частку вакцинованих осіб до 95 %, що зможе запобігти поширенню інфекції серед населення.

Під час розробки жниварок для збирання сільськогосподарських культур методом обчісування рослин на корені важливим завданням є вибір та обгрунтування конструктивно-режимних параметрів. Проведеними теоретичними дослідженнями встановлено вплив конструктивно-технологічних параметрів жниварки обчісуючого типу на якість протікання процесу в її області при збиранні льону олійного прямим комбайнуванням. Доведено, що на протікання процесу суттєвий вплив має повітряний потік, що утворюється при роботі бітером-відбивачем і обчісуючим барабаном жниварки. Дослідження течії повітря проводилося з використанням програмного пакету STAR-CCM+, який реалізовано на основі методу кінцевих елементів. При цьому використовувалися адаптивні регулярні розрахункові сітки із змінним розміром комірки. Базовий розмір комірки прийнятий 0,001 м. В якості моделі сітки було обрано генератор призматичного шару, генератор багатогранних комірок та генератор поверхневої сітки. Чисельним моделюванням аеродинамічних процесів в жниварці обчісуючого типу встановлено розподіл швидкостей потоку повітря в її області, визначено залежності максимальної швидкості повітряного потоку від частоти обертання бітера-відбивача і обчісуючого барабану, положення повітряної сітки та апроксимована форма кожуха, для якої отримані раціональні конструктивно-технологічні параметри жниварки, що зумовлюють підвищення якості протікання технологічного процесу. За результатами виконаних теоретичних досліджень встановлена можливість спрямованого регулювання процесів в області жниварок обчісуючого типу шляхом обгрунтування їх раціональних параметрів щодо створення ефективних технічних засобів для збирання сільськогосподарських культур.

Вирішення проблеми підвищення ефективності зернозбиральної техніки, зокрема, з використанням при прямому комбайнуванні жниварок обчісуючого типу, передбачає побудову схеми технологічного процесу та розрахунок раціональних конструктивних параметрів, що зумовлюють якісне виконання процесу збирання рослин на корені. Викладені результати теоретичних досліджень обгрунтування конструктивно-технологічних параметрів обчісуючого барабана жниварки для збирання льону олійного із врахуванням фізико-механічних властивостей стебла рослин, які визначають їх поведінку під впливом механічних сил, що виникають під час взаємодії з робочими органами обчісуючого пристрою. Технологічний процес збирання насіння льону олійного, що виконується комбайнами, повинен враховувати дані по врожайності, фізико-механічні властивості рослин (стебла та насіння), вимоги щодо кінцевого продукту за формою та якістю та продуктивність зазначеного процесу. Під час збирання комбайном рослини піддаються різним механічним напруженням (розтягуванням, стискуванням, згинанням, зсувам та ін.) що необхідно враховувати при моделюванні процесу. Поведінка рослин під час виконання технологічного процесу збирання є результатом поєднання їх пружно-пластичних властивостей матеріалу, властивостей гранульованого матеріалу та неньютонівських характеристик потоку рідини. Така поведінка, що включає складні взаємодії та нелінійні зв'язки, ускладнює застосування або адаптацію відомих теорій однорідних матеріалів, а також розробку надійних теорій. Таким чином, складним процесом є математичне моделювання зазначених властивостей для подальшого використання їх в моделюванні процесів оптимізації та керування. В результаті теоретичних досліджень процесу взаємодії рослини льону олійного з обчісуючим барабаном жниварки на основі теорії коливань, отримано динамічну функцію зміни кривизни стебла в залежності від його реологічних властивостей і встановлені конструктивні параметри барабану, а саме, значення радіусів Rout = 0,28 м, Rin = 0,22 м, координат центру yc = 0,28 м і xc = 0,52 м і кількості обчісуючих гребінок j = 8 шт. Зроблені відповідні висновки щодо отриманих результатів теоретичних досліджень.

Вирішення проблеми підвищення ефективності зернозбиральної техніки, зокрема, з використанням при прямому комбайнуванні жниварок обчісуючого типу, передбачає побудову схеми технологічного процесу та розрахунок раціональних конструктивних параметрів, що зумовлюють якісне виконання процесу збирання рослин на корені. Викладені результати теоретичних досліджень обгрунтування конструктивно-технологічних параметрів обчісуючого барабана жниварки для збирання льону олійного із врахуванням фізико-механічних властивостей стебла рослин, які визначають їх поведінку під впливом механічних сил, що виникають під час взаємодії з робочими органами обчісуючого пристрою. Технологічний процес збирання насіння льону олійного, що виконується комбайнами, повинен враховувати дані по врожайності, фізико-механічні властивості рослин (стебла та насіння), вимоги щодо кінцевого продукту за формою та якістю та продуктивність зазначеного процесу. Під час збирання комбайном рослини піддаються різним механічним напруженням (розтягуванням, стискуванням, згинанням, зсувам та ін.) що необхідно враховувати при моделюванні процесу. Поведінка рослин під час виконання технологічного процесу збирання є результатом поєднання їх пружно-пластичних властивостей матеріалу, властивостей гранульованого матеріалу та неньютонівських характеристик потоку рідини. Така поведінка, що включає складні взаємодії та нелінійні зв'язки, ускладнює застосування або адаптацію відомих теорій однорідних матеріалів, а також розробку надійних теорій. Таким чином, складним процесом є математичне моделювання зазначених властивостей для подальшого використання їх в моделюванні процесів оптимізації та керування. В результаті теоретичних досліджень процесу взаємодії рослини льону олійного з обчісуючим барабаном жниварки на основі теорії коливань, отримано динамічну функцію зміни кривизни стебла в залежності від його реологічних властивостей і встановлені конструктивні параметри барабану, а саме, значення радіусів Rout = 0,28 м, Rin = 0,22 м, координат центру yc = 0,28 м і xc = 0,52 м і кількості обчісуючих гребінок j = 8 шт. Зроблені відповідні висновки щодо отриманих результатів теоретичних досліджень.

С помощью методов РФА, РФА тонких пленок, СЭМ и РФЭС показано, что ионная имплантация Mo, Ni, Ti на поверхность нержавеющей стали (НС) приводит к формированию слоя имплантатов толщиной 80 - 100 нм на поверхности НС при частичном проникновении имплантата в приповерхностный слой НС на глубину 20 - 50 нм. Установлено, что высокая механическая и термическая устойчивость композитов обусловлена наличием такого приповерхностного слоя. Обсуждены возможности использования полученных композитов в катализе и фотокатализе.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.304.3

Рубрики:

Структурні та фазові перетворення в чавуні. Теорія термічної обробки

Шифр НБУВ: Ж101210 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Экспериментально исследован процесс статической и динамической балансировки шаровыми автобалансирами крыльчатки осевого вентилятора. Изучено влияние автобалансиров на участках разгона и выбега вентилятора, а также эффективность работы автобалансиров на участке крейсерского движения. Установлено, что наличие автобалансиров не ухудшает вибрационное состояние вентилятора на участке разгона и улучшает его на участке выбега; на участке крейсерского движения целесообразно использовать 2 автобалансира.

Досліджено вплив розміру та кількості корегувальних вантажів (куль або циліндричних роликів) в автобалансирі на його балансувальну ємність та на тривалість перебігу перехідних процесів за автобалансування роторних систем. Знайдено розміри та кількість корегувальних вантажів, за яких досягається найбільша балансувальна ємність автобалансира та найменша тривалість перехідних процесів.

Наведено результати досліджень визначення раціональних параметрів локального зміцнення культиваторної лапи твердосплавним матеріалом, що забезпечує рівномірність та мінімізацію швидкості зношування по довжині леза.

3D-моделюванням проведено оптимізацію параметрів відцентрової сокодавки з кульовим автобалансиром за імпульсної зміни незрівноваженості сита. Показано ефективність раніше запропонованої методики оптимізації. Підтверджено, що збільшення кількості куль в автобалансирі та зменшення радіусу бігової доріжки куль пришвидшує настання автобалансування. Виявлено неефективність використання двокульових автобалансирів для дослідження тривалості перехідних процесів під час автобалансування роторних машин.

Побудовано дискретну багатомасову модель гнучкого ротора на двох податливих опорах з двома пасивними автобалансирами, розташованими біля опор. Одержано дві системи диференціальних рівнянь, що, відповідно, описують рух роторної машини в цілому та процес автобалансування. Знайдено основні усталені рухи (на яких автобалансири усувають переміщення ротора в опорах), встановлено умови їх існування.

Мета роботи - встановлення розповсюдження та різноманітності генотипової структури ротавірусів у дітей віком до 5 років, циркуляції ротавірусів та інших вірусів збудників кишкових інфекцій у водогінній воді і в зовнішньому середовищі (стічна вода) в Одеській області у 2010 - 2015 рр. Визначення антигену ротавіруса проводили методом імуноферментного аналізу, а виявлення нуклеїнової кислоти ротавірусів, астровірусів, каліцівірусів, ентеровірусів, аденовірусів методом полімеразно-ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією (ЗТ-ПЛР). За досліджений період відсоток виділення ротавірусів від хворих на гострі кишкові інфекції дітей становив 41,8 %. Найбільша частка позитивних проб виявлена серед дітей віком 2 - 5 років - 52 %. За одержаними даними захворюваність ротавірусної інфекції реєструвалася впродовж року. Відзначалася деяка особливість в циркуляції вірусів. Зареєстровані нехарактерні для інфекції два літніх піки захворюваності в липні - серпні (2012 - 2015 рр.). Переважального поширення набули генотипи ротавірусів G4P(8), G1P(8), G3P(8) - G2P(4). При обстеженні фекалій та проб стічної води встановлено, що ротавірус, серед інших збудників кишкових інфекцій, виділявся в значній кількості (37,2 %). Висновки: таким чином, встановлено, що серед збудників гострих гастроентеритів у хворих дітей та в стічній воді домінують ротавіруси генотипів G4P(8), G1P(8), G3P(8), G2P(4). Захворюваність на ротавірусну інфекцію виявляється впродовж року з нехарактерними двома піками у липні та серпні.