Розроблено організаційно-економічний механізм формування, функціонування та розвитку системи управління персоналом сільськогосподарських підприємств (СГП), орієнтований на досягнення стратегічних цілей з урахуванням цільової трансформації функціональних підсистем внутрішнього середовища підприємства. Розкрито сутність та особливості такої системи, визначено її цілі, завдання, склад структурних елементів. Досліджено стан і тенденції розвитку СГП Житомирщини, проведено моніторинг використання їх кадрового потенціалу з метою оцінювання ефективності існуючої системи управління персоналом та обгрунтування напрямів подолання виявлених проблем. Запропоновано модель кадрового забезпечення СГП району, яка грунтується на компетентісному підході в управлінні та реалізується через механізм динамічного програмування, що забезпечує оперативність і гнучкість функціонування цієї підсистеми управління.

Розкрито ключові аспекти менеджменту зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Особливу увагу приділено функціям і методам управління зовнішньоекономічними операціями, механізмам прийняття рішень щодо поведінки підприємства на зовнішньому ринку, участі в міжнародних інвестиційних проектах, а також специфіці управлінських технологій міжнародних корпорацій. Висвітлено етапи розробки стратегії поведінки підприємства на зовнішньому ринку. Наведено види організаційних структур управління ЗЕД на малих і середніх підприємствах. Розкрито особливості управління діяльністю транснаціональних корпорацій. Висвітлено особливості побудови організаційних структур управління зовнішньоекономічними операціями великих компаній.

Сучасний етап розвитку світової економіки характеризується посиленням глобалізаційних процесів, однією із форм прояву яких є трудова міграція. Досліджено суть підписаного Глобального договору про безпечну, впорядковану та врегульовану міграцію. Розкрито напрями та перспективи співробітництва між країнами ЄС та можливостями імплементації й адаптації цілей договору в Україні. Доведено, що підписання договору Україною сприятиме позитивному міжнародному співробітництву між усіма сторонами у сфері міграції. Визначено, що жодна держава не може самостійно регулювати міграцію, також окреслено основні заходи з удосконалення міграційної політики в межах адаптації найкращих міжнародних практик до українського контексту. Імплементація даного договору в Україні сприятиме створенню для мігрантів і громад сприятливих умов, що забезпечують повну соціальну інтеграцію, інвестування в розвиток навичок та підвищення рівня кваліфікації та компетенції, мінімізації негативних наслідків міграційних процесів.

Обгрунтовано заходи щодо дипломатичного супроводу зовнішнього державного боргу України з урахуванням сучасних умов критичної обмеженості фінансових можливостей державного бюджету. Аналітичним підгрунтям пропозицій є результати аналізу тенденцій розвитку міжнародних потоків боргового капіталу та світового досвіду дипломатичного сприяння країнам у процесі подолання ними боргової кризи. Встановлено, що процес міжнародного руху позичкового капіталу, активними учасниками якого є країни незалежно від рівня економічного розвитку, характеризується динамічним підвищенням вартості. Чинником критичного зростання зовнішніх боргових зобовіязань України є зниження вартості ВВП і неспроможність покривати бюджетний дефіцит у результаті високих військових і соціальних затрат. Доведено, що мінімізація ризиків, пов'язаних із залежністю держави від міжнародних запозичень, можлива за умови ефективного дипломатичного супроводу зовнішнього боргу на всіх етапах його формування й обслуговування. Україна вже має позитивні результати дипломатичної підтримки боргу (пільгові умови отримання нових позик, часткова реструктуризація наявного боргу). Однак в перспективі, за умов збереження поточних тенденцій, зростання зовнішньої заборгованості становитиме загрозу економічній безпеці держави. На основі аналізу альтернативних варіантів подолання боргової кризи обгрунтовано доцільність дипломатичного клопотання України перед міжнародними кредиторами про пільгову реструктуризацію боргу, а також активної співпраці з іноземними державами щодо посередництва у взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями в напрямку ініціації спеціальних програм фінансової підтримки країни. Дипломатичний супровід зовнішнього боргу має відбуватися одночасно з подальшою інтеграцією України в Європейський Союз, заходами стимулювання економічного зростання в країні, що сприятиме підвищенню міжнародної інвестиційної привабливості та кредитних рейтингів національної економіки.