Зважаючи на воєнну ситуацію, що склалась у нашій державі, кількість поранених, оцінка больового синдрому має велике значення, адже помилкове оцінювання болю призводить до неадекватного дозування центральних, периферичних і комбінованих анальгетиків. Це може призводити до передозування, втрати контролю за динамікою процесу, неможливості визначити ефективність різноманітних груп фармакологічних препаратів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.141.3 + Р457.465.08

Рубрики:

Вогнепальні рани і поранення

Пошкодження органів черевної порожнини

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.141.3 + Р457.465.08

Рубрики:

Вогнепальні рани і поранення

Пошкодження органів черевної порожнини

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Добре та чітко організоване проведення евакуаційних заходів є фактором, що значною мірою визначає ефективність діяльності медичної служби. Застосування новітніх технологій, сучасних засобів та впровадження їх у реальність, що диктує нам сьогодення, є пріоритетом в управлінні лікувально-евакуаційного забезпечення медичної служби Збройних сил України. Такий підхід в окремих випадках може виявитись вирішальним та єдиним на шляху до збереження життя пораненого. Безпілотні літаючі засоби для забезпечення заходів медичної евакуації є перспективним напрямком подальшого вдосконалення системи лікувально-евакуаційного забезпечення Збройних сил України.

Від початку збройного конфлікту на Сході України значно збільшилась актуальність лікування військовослужбовців із різноманітними пораненнями, зокрема з ушкодженнями черевної порожнини. Поранення, отримані в умовах ведення бою, - забруднені й інфіковані з моменту поранення. Під час перебування хворого у стаціонарі та відділеннях інтенсивної терапії понад 10 діб на 50 % збільшується ймовірність приєднання внутрішньолікарняних штамів та можливий процес динамічної зміни збудників і їх антибіотикорезистентності під час лікування. Мета роботи - вивчення антибіотикорезистентності та чутливості мікроорганізмів при пораненнях черевної порожнини. Виконано ретроспективний аналіз 15 історій хвороб хворих із пораненнями черевної порожнини і не менш як двома мікробіологічними посівами. Досліджено результати посівів та чутливості з рани черевної порожнини, мокроти та сечі, які було розділено на 2 групи: перший посів та наступні з кожного середовища. Всі поранені були чоловічої статі, середній вік яких становив 31,9 +- 10,4 року, середня тривалість стаціонарного лікування - 48,6 +- 31,4 ліжко-дня. В усіх хворих відзначалося поранення порожнистих органів черевної порожнини. Летальність становила 33 %. Виділено 106 культур мікроорганізмів. Отримані результати показали зміну видового та кількісного складу бактерій між першою та другою групами з кожного біологічного матеріалу. Наявне кількісне переважання грамнегативної флори над грампозитивною. Під час дослідження чутливості мікроорганізмів до антибіотиків спостерігалося переважання резистентності грамнегативних штамів над грампозитивними. Характерною є значна стійкість відносно пеніцилінів серед грамнегативних мікроорганізмів і переважне збереження чутливості до цієї групи препаратів для грампозитивних. У подальшому спостерігалася тенденція до розширення резистентності в обох групах дослідження, грамнегативні та грампозитивні бактерії залишаються чутливими переважно до антибіотиків резерву. Висновки: з мікробіологічної структури випливає зміна видового складу та збільшення кількості мікроорганізмів у бік превалювання грамнегативної флори. Під час тривалого лікування в умовах відділення реанімації та інтенсивної терапії відбувається приєднання нозокоміальних мікроорганізмів із розширеною резистентністю, зокрема до резервних препаратів.

Під час бойових дій на Сході України кількість пацієнтів із вогнепальними пораненнями кінцівок становить близько 64 %. Лікування посттравматичних стресових розладів у даних пацієнтів у 82,1 % випадків не завершується позитивним результатом. Причиною таких результатів є висока інцидентність розвитку хронічного больового синдрому та збереження стійкості до лікування посттравматичних стресових розладів. У 30 - 40 % випадків лікування больового синдрому в пацієнтів із вогнепальними пораненнями та посттравматичними стресовими розладами не призводить до позитивного ефекту. У подальшому реконструктивні оперативні втручання необхідно виконувати 35 - 40 % поранених.

Пацієнти з вогнепальними пораненнями та сепсисом належать до числа найтяжчих - летальність у таких пацієнтів становить близько 30 %. Частота вогнепальних поранень становить 54 - 70 %. Такі пацієнти характеризуються розвитком синдрому вторинного імунодефіциту, тому потребують особливого підходу до корекції лікувальних призначень, а також призначення імуноглобуліну людини нормального, що потенційно може покращити результати їхнього лікування.

Частота вогнепальних поранень під час Антитерористичної операції/Операції об'єднаних сил становить 54 - 70 %. Проблемі лікування болю у пацієнтів з вогнепальними пораненнями необхідно приділяти більше уваги, адже близько 70 % мають негативні результати лікування, що призводить до хронізації болю. Хронічний біль, у свою чергу, пов'язаний з цілою низкою взаємообтяжуючих факторів - це може стати причиною розвитку вкрай тяжких віддалених наслідків. Особливості болю у цієї категорії пацієнтів вивчені недостатньо. З урахуванням наступності і послідовності чітке та якісне лікування болю необхідне на всіх етапах лікування.

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ