Рассмотрены основные принципы наблюдения эффектов, описываемых теорией относительности и гравитации в земных условиях. Изложены причины необходимости проведения повторных экспериментов на более высоком уровне точности (выше 1 %) с целью валидации и верификации измеряемых эффектов. Предложен метод детектирования ядерных гамма-резонансных спектров вращающихся объектов. Проведено сравнение экспериментальных результатов, полученных разными авторами, обсуждены и проиллюстрированы возможные причины наблюдаемых отличий в данных.

Прoaнaлізoвaнo прaвoвe зaбeзпeчeння діяльнoсті дeржaвнoгo oргaну у спрaвaх рeлігій, a тaкoж висвітлeнo прoблeми прaвoвoгo рeгулювaння дeржaвнo-цeркoвних віднoсин тa зaхисту прaв і свoбoд людини у сфeрі свoбoди сoвісті тa вірoспoвідaння в Укрaїні, нa різних eтaпaх її рoзвитку. Oбгрунтoвaнo oкрeмі прoпoзиції щoдo вдoскoнaлeння чиннoгo зaкoнoдaвствa у дaній гaлузі.

Розглянуто актуальні аспекти участі судді у соціальних мережах крізь призму дотримання ним етичних вимог та стандартів. Визначено, що соціальні мережі є одним із сучасних засобів формування довіри до судової влади та її представників. Вони виступають ефективним комунікаційним каналом для обміну інформацією та її поширення, платформою для забезпечення відкритості та прозорості судової влади як інституції, а також для формування її позитивного іміджу. Наголошено, що участь та поведінка судді у соціальних мережах нерозривно пов'язана із реалізацією ним права на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Однак для судді це право обмежується обов'язком виявляти стриманість та належну обачність, а також вимогою уникати поширення інформації у соціальних мережах, яка потенційно може підірвати довіру суспільства у незалежний та неупереджений суд. Судді повинні демонструвати максимальну стриманість та поміркованість у висловленні власних поглядів та міркувань через соціальні мережі щодо подій політичного характеру, чутливих суспільних тем та особливо делікатних питань. Проаналізовано етичні засади поширення суддею у соціальних мережах інформації, що містить публічну критику колег-суддів та їх рішень, а також оцінку й критичні зауваження щодо дій та рішень представників інших правничих професій. Підкреслено, що до висловлювань судді діють ті ж самі вимоги стриманості, поваги до власної гідності та гідності правничої професії. Неприпустимими є образливі, зневажливі висловлювання та такі, які принижують авторитет правника та інституцію, яку він представляє. Підсумовано, що суддя є повноправним членом суспільства і як для виконання своїх професійних функцій, так і реалізації власних інтересів, не пов'язаних із судівництвом, повинен мати доступ до користування можливостями глобального інформаційного простору. Однак, реалізуючи свободу вираження поглядів, судді повинні пам'ятати про свою відповідальність і обов'язки в суспільстві та проявляти стриманість у висловленні своїх поглядів і думок за будь-яких обставин, оскільки їх заяви можуть поставити під загрозу їх незалежність, неупередженість та авторитет судової влади.