Проаналізовано сучасний стан моделювання процесу аналізу та класифікації голосових команд (ГК). Запропоновано математичні моделі оптимізації даного процесу у вигляді древа класифікації, мовного сигналу на рівні попередньої обробки, синтаксичного аналізу та класифікації ГК на граматичних марковських мережах. Описано програмне середовище проектування систем розпізнавання ГК. Наведено класифікацію ГК з урахуванням спільного граматичного майбутнього граматичних ланцюжків. Висвітлено методи кодування мовних образів ранговими кодами, класифікації ГК на базі прихованих марковських мереж.

Проанализировано современное состояние моделирования процесса анализа и классификации голосовых команд (ГК). Предложены математические модели оптимизации данного процесса в виде дерева классификации, речевого сигнала на уровне предыдущей обработки, синтаксического анализа и классификации ГК на основе грамматических марковских сетей. Описана программная среда проектирования систем распознавания ГК. Приведена классификация ГК с учетом общего грамматического будущего грамматических цепей. Освещены методы кодирования речевых образов ранговыми кодами, классификации ГК на базе скрытых марковских сетей.

Розглянуто принципи використання нейронних мереж для розпізнавання окремих звуків мови, представлених їх амплітудно-частотним спектром на стаціонарних участках мовного сигналу. Наведено результати навчання нейронної мережі на заданій вибірці звукових образів, а також результати розпізнавання тестової вибірки звуків які показали надійність розпізнавання 99 %, що свідчить про перспективність застосування нейронних мереж у системах автоматичного розпізнавання мови.

Запропоновано технологію введення і оброблення текстових документів, що реалізує оптимальний розподіл процесу розпізнавання тексту між мікропроцесорним пристроєм введення і комп'ютером, вибрано критерій оцінки ефективності системи.

Для моделювання процесу аналізу та класифікації голосових команд розроблено математичну модель його оптимізації у вигляді дерева класифікації. Для визначення рівня оптимізації запропоновано використовувати узагальнений функціонально-статистичний критерій, модифікований для задачі класифікації голосових команд, які можна формально описати складними синтаксичними структурами. Для моделювання процесу аналізу мовного сигналу на рівні попередньої обробки розроблено "квазічастотну" модель мовоутворення, в якій мовний тракт вважається джерелом інформаційного сигналу, передача повідомлення в якому здійснюється шляхом модуляції трьох несучих частот. Розроблено метод класифікації голосових команд і математичну модель їх синтаксичного аналізу та класифікації на граматичних марковських мережах. Відзначено, що дана модель узагальнює процеси синтаксичного аналізу формальної граматики та класифікації вхідних голосових команд, що дає можливість проводити скорочення граматичних ланцюжків у процесі класифікації без втрат в достовірності класифікації. Показано, що використання інформації про тривалість звучання окремих фонем мови у новому методі класифікації голосових команд сприяє підвищенню швидкодії процесу класифікації голосових команд. Запропоновано спосіб кодування мовних образів ранговими конфігураціями та модель нейтронної мережі, призначеної для класифікації. На підставі нових моделей і методів розроблено методичні, алгоритмічні та програмні засоби для моделювання та оптимізації систем розпізнавання мови.

Простежено передумови виникнення, шляхи розвитку та важливість зарубіжного українознавства як дисципліни в контексті суспільствознавчої науки. Розглянуто діяльність та розвиток найвідоміших українознавчих центрів за кордоном. Досліджено досягнення та внесок у світову культуру українських емігрантів Північної Америки та Західної Європи XX ст. Виявлено, що безперервність, яка спостерігалася в часі, збереглася і в просторі у вигляді безперервної хвилі, яка сприяла таким результатам: проголошенню незалежної держави Україна, створенню глобального українського простору - входженню українців у світове співтовариство.

Розглянуто застосування екстремального енергоефективного керування для двох паралельно з'єднаних насосів. Один з насосів укомплектований частотно-керованим асинхронним електроприводом. Представлено опис алгоритму екстремального керування, його математичну модель та структурну схему системи.

Викладено основні принципи побудови комп'ютерної системи, що реагує на зміну параметрів оператора. Запропоновано математичну модель агента інтерфейсу технічної системи та розроблено програмне забезпечення.

Описано підхід до розпізнавання мови на граматичних марковських мережах. Наведено математичні формули для розрахунку оцінки якості розпізнавання. Описано методи розпізнавання для мереж з великими словниками. Показано перевагу спільного застосування методів динамічного програмування та методів теорії імовірності для оцінки якості розпізнавання випадкових величин.

Розглянуто метод визначення тональних та сонорних ділянок в сигналі, що характеризуються наявністю квазіперіодів. Ця інформація може використовуватись для підвищення ефективності процесу розпізнавання мови. Введено поняття квазіперіоду та відстані між квазіперіодами. Надано рекомендації з вибору експериментальних параметрів.

Актуальні системи розпізнавання мовців, де застосовується i-векторне/PLDA моделювання для опису фонограм, синтезують узагальнену PLDA модель з усередненими параметрами по всій базі фонограм без їх сегрегації за рівнем шумів. В результаті такі системи забезпечують прийнятний рівень надійності лише за наявності великої навчальної вибірки, як за кількістю, так і за тривалістю фонограм. Запропоновано синтезувати окремі PLDA моделі для опису фонограм з детермінованими рівнями відношення сигнал/шум (ВСШ), в результаті чого фактори, які характеризують індивідуальність мовців, будуть зосереджені у наймінливіших зонах i-векторного простору. Статистичний аналіз параметрів таких зон мінливості для фонограм з детермінованим рівнем ВСШ дозволив визначити шумостійкі і інформативні для розпізнавання особи мовця фактори. Для розв'язання цієї задачі отримано аналітичний вираз для PLDA моделі, параметри якої визначаються виключно значеннями i-векторів, у яку введено показники, що описують рівні ВСШ. Синтезовано цільові функції та етапи ЕМ-алгоритму навчання ВСШ-залежних PLDA сумішей, здійснено перевірку ефективності запропонованих моделей, порівнявши їх з результатами, які показують ВСШ-незалежні суміші для визначеної бази фонограм мовців.

Індекс рубрикатора НБУВ: З970.664.4

Рубрики:

Розпізнавання мовлення

Шифр НБУВ: Ж16683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідження ринку хмарних технологій України та визначенні його особливостей, а також ролі операторів телекомунікацій у розвитку цього ринку в сучасних умовах цифрової економіки. Визначено, що сучасні умови пандемії лише пришвидшили поширення впровадження хмарних технологій і дали поштовх певним тенденціям у цій сфері. Хмарні технології та хмарні сервіси допомогли задовольнити потребу в інструментах для здійснення роботи в нових умовах. Проведено аналіз стану світового та національного ринку хмарних технологій. У ході роботи було досліджено основних вітчизняних гравців на хмарному ринку та визначено характерні особливості їх взаємодії зі споживачами, а також роль операторів телекомунікацій у наданні хмарних сервісів. На основі проведеного дослідження визначено особливості використання та розвитку хмарних технологій в умовах цифрової економіки, а також зазначено бар'єри на шляху до подальшого розвитку. За результатами дослідження можна зробити висновок, що українські телекомунікаційні оператори на ринку хмарних технологій мають дуже невелику частку, компанії-провайдери навряд чи послаблять свої позиції та дадуть можливість традиційним операторам завоювати більшу частину ринку. На основі проведеного аналізу українського ринку хмарних технологій було розроблено найбільш доцільну модель розвитку суб'єктів ринку хмарних технологій. Великим телекомунікаційним компаніям, які вже мають на території України розвинену інфраструктуру, легше додати до власного портфеля послуг ще й послуги хмарного сегмента. Вони стають посередниками між провайдерами та користувачами, сприяючи комфортній взаємодії між ними. Це цілодобова експертна підтримка клієнтів по всій Україні на зрозумілій мові та з представництвом майже в кожному куточку нашої держави; це оформлення договорів згідно з українським законодавством, у національній валюті; це збереження даних у надійних дата- центрах провайдера, частіше за все на території країни.

Запропоновано математичний апарат для моделювання процесу експлуатації кіберфізичної системи в умовах впливу негативних зовнішніх факторів, який враховується відповідним параметром. На відміну від аналогів, модель досліджуваного процесу формалізується у параметричному просторі індикаторів безвідмовності, функційної безпеки та низки економічних показників. Узагальнювальним параметром в запропонованому математичному апараті є коефіцієнт ефективності, в якому враховуються накопичуваний параметр ефективності експлуатації кіберфізичної системи, супутній ризик від її експлуатації та обсяг ресурсів, закладених у заходи кібербезпеки на етапі проектування цільової системи. Аналітично описано зв'язок цього коефіцієнта з імовірністю переходу кіберфізичної системи в нефункціональний стан внаслідок реалізації негативного впливу попри супротив засобів кібербезпеки. Математичний апарат розвинуто в напрямку врахування похибок першого та другого роду у разі ідентифікації негативного впливу засобами кібербезпеки. Окремо досліджено випадок реакції засобів кібербезпеки на імітацію негативного впливу. Формалізовано пошук екстремального значення коефіцієнта ефективності від обсягу вкладених в заходи кібербезпеки ресурсів та врахуванням характеристичних параметрів простору, в якому цільова кіберфізична система експлуатується. Дослідження реальної кіберфізичної системи Ситуаційного центру департаменту кіберфізичних технологій Вінницької міської ради довело адекватність запропонованого математичного апарату.