Висвітлено місце природних чинників в арсеналі засобів реабілітації потерпілих від наслідків чорнобильської катастрофи, вплив бальнеотерапевтичного комплексу курорту Трускавець на стан пристосувально-захисних систем організму ліквідаторів аварії на ЧАЕС, хворих на уролітіаз і калькульозний пієлонефрит, а також школярів, мешканців радіаційно забруднених теренів. Показано, що сприятливий вплив бальнеотерапевтичного комплексу зумовлений його адаптогенними властивостями. Продемонстровано можливість підвищення ефективності реабілітації потерпілих від наслідків чорнобильської катастрофи за умов курорту шляхом додаткового застосування фітоадаптогенів.

Освещены место естественных факторов в арсенале средств реабилитации потерпевших от последствий чернобыльской катастрофы, влияние бальнеотерапевтического комплекса курорта Трускавец на состояние приспособительно-защитных систем организма ликвидаторов аварии на Чернобыльской атомной электростанции, больных уролитиазом и калькулёзным пиелонефритом, а также школьников, жителей радиационно загрязнённых территорий. Показано, что благоприятное влияние бальнеотерапевтического комплекса обусловлено его адаптогенными свойствами. Продемонстрирована возможность повышения эффективности реабилитации потерпевших от последствий чернобыльской катастрофы в условиях курорта путём дополнительного применения фитоадаптогенов.

Проаналізовано стан параметрів захисно-пристосувальних систем (ЗПС) ліквідаторів аварії на ЧАЄС, хворих на уролітіаз і калькульозний пієлонефрит. З використанням модифікованих і методологічних підходів показано, що дані хворі характеризуються в цілому дизадаптозом, що супроводжується імунодисфункцією (депресією фатоцитарної, Т-клітинної і кіллерної ланок у поєднанні з активізацією В-ланки імунітету). Виявлено чіткі розходження стану ЗПС між окремими групами ліквідаторів, на підставі яких висунуто концепцію про обумовленість ускладнення асептичного уролітіазу пієлонефритом критичного ослаблення ЗПС, міра якого визначає фазу процесу. З метою підвищення ефективності реабілітації запропоновано додаткове використання фітоадаптогенів ("Бальзам Біттнера" і "Бальзам Кримський", а також женьшеню).

Проанализировано состояние параметров защитно-приспосабливаемых систем (ЗПС) ликвидаторов аварии на ЧАЕС, больных на уролитиаз и калькулезный пиэлонефрит. С учетом модифицированных и методологических подходов показано, что данные больные характеризуются в целом дизаптозом, сопровождающимся иммунодисфункцией (депрессией фитоцитарной, Т-клеточной и киллерной звеньев в соединении с активизацией В-звена иммунитета). Выявлены четкие расхождений состояния ЗПС между отдельными группами ликвидаторов, на основе которых предложена концепция обусловленности осложнения асептического уролитиаза пиэлонефритом критического ослабления ЗПС, мера которого определяет фазу процесса. С целью повышения эффективности реабилитации предложено дополнительное применение фитоадаптогенов ("Бальзам Биттнера" и "Бальзам Крымский", а также женьшеня).

Вперше в модельному експерименті показано, що основні патогенні чинники чорнобильської катастрофи викликають у щурів дисбаланс захисно-пристосувальних механізмів за рахунок пригнічення та дисфункції різних складових імунітету, азотного та ліпідного обмінів, ендокринних залоз. Встановлено, що вживання щурами на тлі дії патогенних чинників чорнобильської катастрофи фітоадаптогенів значно зменшує патологічні зміни в мієло-лімфоїдній тканині, діяльності кори наднирників, стані ліпідного й азотистого метаболізму, та покращує гідроксилювання ксенобіотиків. Доведено подібність змін захисно-пристосувальних систем у ліквідаторів аварії та мешканців радіаційно забруднених територій. Створено кластери станів захисно-пристосувальних систем.