Наведено матеріали досліджень, пов'язаних зі стійкістю пшениці м'якої озимої до абіотичних чинників довкілля, зокрема морозостійкості. Висвітлено морфо-фізіологічні особливості сортів пшениці озимої, що зумовлюють стійкість рослин до стресових чинників під час перезимівлі рослин. Розглянуто господарсько-біологічні особливості, тривалість яровизаційної потреби та фотоперіодичну чутливість сортів пшениці озимої миронівської селекції. Наведено результати гібридологічного аналізу за ознакою яровизаційної потреби.

Представлено результати клінічних досліджень порушення ліпідного та жирнокислотного обміну в хворих на рак стравоходу після резекції стравоходу, а також у хворих на рак кардіального відділу шлунка після проксимальної резекції шлунка. Виявлено істотні зміни ліпідів і незамінних жирних кислот, які розвиваються у хворих на рак стравоходу та кардіального відділу шлунка з вимушеним голодуванням і спричинені операційним стресом, погіршують процеси загоювання в оперованих хворих і призводять до функціональної недостатності стравохідно-шлункового анастомозу з розходженням швів і виникненням перитоніту та смертності. Виявлено, що парентеральне харчування із застосуванням жирової емульсії отриманої із соняшникової олії нормалізує ліпідний і жирнокислотний обмін у оперованих хворих, а жирова емульсія засвоюється на мембранному рівні клітин. Клінічно доведено, що одночасне внутрішньовенне введення жирової емульсії, амінокислотного та вуглеводного препарату оперованим хворим створює процес оптимального загоєння післяопераційної рани стравохідно-шлункового анастомозу та попереджує розвиток функціональної недостатності анастомозу з розходженням швів і виникненням перитоніту. Зазначено, що у оперованих хворих, яким проводили парентеральне харчування із застосуванням жирової емульсії не розвивається функціональна недостатність стравохідно-шлункового анастомозу з розходженням швів і виникненням перитоніту.

Висвітлено теоретичні та прикладні аспекти роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного освітнього середовища. Розглянуто сучасні підходи щодо впровадження інклюзії в український освітній простір, охарактеризовано перспективи її подальшого розвитку. Розкрито особливості організації інклюзивного навчання дітей з різними типами освітніх труднощів в Україні та за кордоном. Акцентовано увагу на інклюзивній компетентності педагогів, збереженні їх здоров'я та запобіганні професійному вигорянню.

Експериментально досліджено та обгрунтовано можливість використання доступних на ринку ферментних препаратів з метою оптимізації процесу фільтрації крафтового пива. Застосування ферментних препаратів дає змогу прискорити технологічний цикл виробництва, отримати готову продукцію з високими показниками колоїдної стійкості. Досліджено та оцінено вплив ферментних препаратів Laminex МАХ Flow 4G, Amylex 5Т, Beerzym AMYL HT, Beerzym BG, ЕnerZyme Р7 на процес фільтрації сусла шляхом визначення вмісту екстрактивних речовин у пивній дробині в умовах пивної майстерні "Bierwelle". Представлено вимоги безпечності до ферментних препаратів, що використовуються у пивоварних виробництвах.

Наведено матеріали, присвячені 70-річчю від дня народження професора, ректора Рівненського державного гуманітарного університету, заслуженого діяча науки і техніки України, члена-кореспондента Академії педагогічних та соціальних наук, члена-кореспондента Міжнародної слов'янської академії Р. М. Постоловського. Подано наукові розвідки з історії слов'янських народів і широкого спектру проблем української історії різних періодів. Розкрито демографічні, економічні та політичні фактори розвитку колоніальної ідеї у Франції в новий час. Висвітлено особливості сучасних взаємовідносин чоловіка та жінки в ісламі. Розглянуто питання політичних аспектів українсько-польських: від Люблінської унії до Люблінського трикутника. Визначено особливості ідентифікації сучасних протестантів в Україні. Досліджено мистецтво Волині XVI - XVII ст. у науковій спадщині професора Мечислава Ґембаровича. Окреслено інноваційні виклики вивчення історії у контексті реалізації завдань нової української школи. Увагу приділено колективній пам'яті як ціннісно-смисловій матриці національної ідентичності. Вивчено міжнародний досвід приватних військових компаній, визначено перспективи для України.

Наведено результати дослідження впливу добавки кіноа, чорного кмину та кунжуту на формування органолептичних і фізико-хімічних властивостей виробів із дріжджового тіста на прикладі хліба з борошна пшеничного вищого гатунку. На сьогодні проблема підвищення харчової цінності найбільш уживаних продуктів є популярною та невід'ємною в галузі розробок харчових технологій. Кіноа містить у середньому 16,5 % білків, деякі сорти - понад 20 %, тому розробка рецептури хліба з додаванням кіноа є важливою проблемою сьогодення, пов'язаною зі здоровим харчуванням. Пробне випікання здійснено за розрахованими рецептурами з дозуванням 3, 5, 7 % перемеленої крупи кіноа до маси борошна, що була розглянута як функціональна добавка, внесення якої надало б змогу максимально збагатити склад готових виробів білками та розширити асортимент корисних продуктів. Так, встановлено, що готові вироби з добавкою кіноа мають специфічний смак, для покращання якого перевірялись добавки чорного кмину та кунжуту в кількості 0,7 % до маси борошна. Зроблено вибір ароматизуючої добавки - насіння чорного кмину як гарного сенсорного поєднання з насінням кіноа, що надає змогу замаскувати його природний смак і запах. За результатами проведених досліджень запропоновано раціональне дозування кіноа в кількості 7 % до маси борошна. Передбачено, що подальше збільшення дозування добавки призведе до суттєвого погіршення структурномеханічних властивостей готових виробів хліба. Визначено, що фізико-хімічні показники зразків із добавками не мають суттєвих відмінностей у значеннях відносної вологості, кислотності, стану м'якушки від аналогічних показників контрольного зразка. Смакові якості одержаних виробів із добавками є високими. Завдяки вмісту у добавках, що використовувалися, есенціальних речовин (незамінних амінокислот, мінеральних речовин, харчових волокон), у фортифікованих зразках хліба вміст вказаних речовин є вищим, а отже, підвищеною є і біологічна цінність розроблених продуктів.

Представлена інноваційна розробка - хліб пшеничний, фортифікований сухою овочевою сировиною - порошком цвітної капусти (8 %), порошком броколі (6 %) та лимонної цедри. Фортифікація хліба інноваційними компонентами рослинного походження є одним зі шляхів підвищення харчової цінності хліба різних сортів. Обгрунтовано вибір фортифікаційного компонента, досліджено шляхи його додавання, визначені фізико-хімічні показники готової продукції та напівфабрикатів. Розраховано харчову та енергетичну цінність збагачених продуктів.

Дослідження проводили впродовж 2015 - 2018 рр. в умовах розташування Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла НААН (МІП) (Лісостеп) та Носівської селекційно-дослідної станції МІП (Полісся). Дослідження здійснювали відповідно до загальноприйнятих методик і методичних рекомендацій. Погодні умови були контрастними: оптимальні - 2015/16 р., посушливі і 2016/17 р. та надмірно зволожені - 2017/18 р. Виявлено, що вони суттєво впливали на вміст білка. Так, найбільшу його кількість сформовано у 2016/17 р., коли в період від початку молочного стану зерна до кінця воскової стиглості гідротермічний коефіцієнт (ГТК) становив 0,7. Меншу кількість білка виявлено 2015/16 р. і 2017/18 р., коли в період наливу зерна відмічали прохолодну погоду з підвищеною вологістю повітря. Вміст білка у сортів був у межах min 8,20 і max 12,95 % у Лісостепу, у Поліссі - min 8,10 і max 11,80 %. У 2017/18 р., в умовах Полісся спостерігали явище, коли практично за однакового вмісту білка у досліджуваних сортів у порівнянні зі вмістом його в сортів у зоні Лісостепу, був дещо нижчим вміст клейковини. За період від повної стиглості до збирання сортів у зонах Полісся та Лісостепу 2017/18 р. ГТК = 4,2 і 2,5 відповідно. Сорти пшениці сформували в середньому за 3 роки вміст клейковини у межах min 20,18 і max 26,09 % у Лісостепу, у Поліссі - min 15,50 і max 30,0 %. Між вмістом білка та клейковини у зерні досліджуваних сортів встановлено помірний кореляційний зв'язок r = 0,56 для зони Лісостепу і тісний кореляційний зв'язок r = 0,85 для зони Полісся. Співвідношення вмісту клейковини і білка в зерні пшениці озимої в середньому варіювало у межах від 1,7 в окремих пунктах кліматичних зон Лісостепу та Полісся 2015/16 р. для сорту МІП Валенсія до 2,7, для сорту Грація миронівська в зоні Лісостепу 2016/17 р. і сорту Горлиця миронівська в зоні Полісся цього самого року. Вплив чинника "сорт" на вміст білка становив 19 %, взаємодії факторів "сорт - рік" - 15 %, максимальний вплив на вміст клейковини зерна пшениці озимої мав фактор "рік" - 41 %), взаємодія факторів "сорт - рік" - 14 %. Погодні умови вегетаційного періоду пшениці озимої, особливо під час формування зерна, суттєво впливали на якісні показники. Кращими вони формуються за помірного забезпечення рослин вологою і гіршими - за надмірного зволоження. Зростання частки клейковини значно залежало від умов року та сортових особливостей.

Пшениця, будучи одним із найцінніших злаків планети, відіграє провідну роль у харчовому забезпеченні людства. Ареал пшениці дуже великий, оскільки культивують її на п'яти континентах у більшості країн світу. Генетичне вдосконалення пшениці має вирішальне значення, адже безпосередньо впливає на економічний розвиток, міжнародну торгівлю зерном і продовольчу безпеку країни. У зв'язку з цим актуальність досліджень у вирішенні багатьох генетико-селекційних задач стосовно цієї культури зростає і набуває якісно нового характеру. Збільшення врожайності є найважливішим критерієм у вирощуванні будь-яких сільськогосподарських культур, зокрема, пшениці. Посуха - один із найголовніших обмежуючих чинників довкілля, що знижують продуктивність рослин. Щоб гарантувати сільське господарство від втрат у посушливі роки, необхідно мати стійкі до дефіциту вологи сорти. Саме тому одним із пріоритетних напрямів селекції пшениці є створення сортів, стійких до дії водного дефіциту. Успіх селекції у створенні посухостійких форм багато в чому залежить від правильної оцінки ступеня їх стійкості. Результати, отримані в ході аналізу літературних даних, свідчать, що для скринінгу сортозразків пшениці на посухостійкість є багато методів, заснованих на різних принципах дії, і кожен із них має свої переваги та недоліки. Для прискорення селекційного процесу й отримання достовірних результатів необхідно застосовувати різні методики дослідження зразків за конкретними ознаками стійкості до стресу. Вибір способу значною мірою залежить від ступеня його трудомісткості, тривалості оцінки і пропускної здатності. Тому створення нових і вдосконалення вже наявних методів оцінки селекційного матеріалу пшениці на посухостійкість в умовах наростання водного дефіциту або підвищення температури дасть можливість об'єктивно характеризувати рівень адаптивності перспективних генотипів і прогнозувати їх поведінку у відповідних екологічних умовах.

За використання селективної системи з низькомолекулярним манітом проведено селекцію in vitro і здійснено добір калюсних ліній пшениці м'якої озимої та ярої, тритикале озимого, стійких до модельованого водного дефіциту. Для отримання форм, стійких до осмотичного стресу, в представленій роботі використано методи культури тканин і органів in vitro, прямої та ступінчастої селекції in vitro і статистичного аналізу даних. У всіх досліджуваних генотипів виділено по дві стійкі калюсні лінії, які мали високий рівень виживання на селективному середовищі з 0,6 М манітом і зберігали морфогенетичний потенціал. Ступінчаста селекція in vitro виявилася ефективнішою, оскільки в результаті її застосування виділено більшу кількість стійких калюсних форм і отримано більше рослин-регенерантів. Зі стійких ліній індуковано рослини-регенеранти й оптимізовано їх дорощування, укорінення та переведення в умови in vivo. Формування рослин-регенерантів із калюсів відбувалося шляхом як геморизогенезу, так і соматичного ембріоїдогенезу. Оцінка рослин-регенерантів пшениці та тритикале, отриманих зі стійких калюсів, виявила підвищений рівень толерантності до водного дефіциту. Стійкість до осмотичного стресу виділених in vitro клітин збереглася в індукованих рослинах і на організмовому рівні забезпечила підвищення толерантності до водного дефіциту. Результати досліджень можуть свідчити про те, що рослини-регенеранти пшениці та тритикале, отримані шляхом клітинної селекції, мають генетично обумовлену ознаку стійкості до стресового фактора. Розроблена методика добору in vitro генотипів пшениці та тритикале на стійкість до водного дефіциту може застосовуватися в подальших дослідженнях як елемент біотехнологічних і селекційних програм. Шляхом клітинного добору загалом отримано 48 осмостійких сомаклональних варіантів, у тому числі пшениці м'якої озимої - 15 рослин, пшениці м'якої ярої - 14, тритикале озимого - 19, які є цінним селекційним матеріалом і будуть залучені до створення нових сортів інтенсивного типу зернових колосових культур.

Розглянуто актуальні питання функціонування сучасної економічної науки, зокрема обгрунтовано основні напрями та тенденції розвитку економічних систем на різних рівнях управління економікою, висвітлено проблеми обліково-аналітичного забезпечення й оподаткування суб'єктів господарювання, розкрито екологічні засади розвитку сучасного суспільства в умовах зростаючих глобальних викликів. Висвітлено етапи становлення цифрової економіки в Україні. Увагу приділено напрямам управління адаптацією персоналу закладів охорони здоров'я до сучасних умов функціонування. Розкрито особливості обліку біологічних активів на підприємствах. Проведено економічний аналіз використання технологій впливу Інтернету речей на конкретну перевагу фірми. Окреслено основні тенденції інвестиційної діяльності в раціональному природокористуванні.

Однією з тенденцій розвитку світового ринку кондитерської промисловості, яка тісно пов'язана з турботою про здоров'я споживачів, є розробка рецептур борошняних кондитерських виробів, що не містять гідрогенізованих жирів. Їх джерелом у кондитерській продукції є маргарини та кондитерські жири, які виготовляють на основі рослинних олій, зокрема, пальмової та кокосової, чи низькоякісних тваринних жирів, які є відходами м'ясо- та рибопереробних підприємств. Встановлена пряма залежність між підвищеним вмістом у продуктах транс-ізомерів і захворюваннями серцево-судинної системи, порушенням метаболітичних процесів, що у свою чергу, провокує розвиток різних хвороб. Тому існує потреба пошуку альтернативної сировини для заміни гідрогенізованих жирів у складі кондитерських виробів. У процесі пошуку таких видів сировини розробники стикаються з проблемою стабілізації властивостей і якості борошняних кондитерських виробів, що містять рослинні масла, а саме зі зв'язуванням і утриманням олії в тісті та готових виробах. Найчастіше з цією метою використовуються харчові добавки стабілізуючої дії на основі високомолекулярних сполук - полісахаридів і білків. Використання таких добавок зумовлює відхід від традиційної рецептури виробів, обтяжує їхній склад, поповнюючи перелік інгредієнтів на упаковці готових виробів часто незрозумілими споживачеві Е-кодами та назвами. Розглянуто останні публікації, в яких розкрито механізми негативного впливу транс-жирних кислот на здоров'я людини, в яких також вказано на необхідність обмеження вмісту трансжирів у харчових продуктах і в яких запропоновані альтернативні джерела жирової сировини для кондитерських виробів. Актуальним залишається пошук способів стабілізації структури тіста та готових кондитерських виробів з оліями у своєму складі без використання полісахаридів та стабілізаторів білкової природи. Розробка рецептури кондитерського виробу без використання гідрогенізованих жирів. У ролі альтернативної гідрогенізованим жирам сировини у складі кондитерського виробу використовували соняшникову олію рафіновану. Для стабілізації тіста і готових виробів, а також для поліпшення їх органолептичних характеристик до рецептурного складу ввели бітартрат калію. Вивчено фізико-хімічні та органолептичні властивості готових виробів, виготовлених за розробленою рецептурою. Висновки: запропонований рецептурний склад кексу з використанням рослинної олії надає змогу одержати готові вироби з гарними фізико-хімічними та органолептичними показниками якості.

Однією з тенденцій розвитку світового ринку кондитерської промисловості, яка тісно пов'язана з турботою про здоров'я споживачів, є розробка рецептур борошняних кондитерських виробів, що не містять гідрогенізованих жирів. Їх джерелом у кондитерській продукції є маргарини та кондитерські жири, які виготовляють на основі рослинних олій, зокрема, пальмової та кокосової, чи низькоякісних тваринних жирів, які є відходами м'ясо- та рибопереробних підприємств. Встановлена пряма залежність між підвищеним вмістом у продуктах транс-ізомерів і захворюваннями серцево-судинної системи, порушенням метаболітичних процесів, що у свою чергу, провокує розвиток різних хвороб. Тому існує потреба пошуку альтернативної сировини для заміни гідрогенізованих жирів у складі кондитерських виробів. У процесі пошуку таких видів сировини розробники стикаються з проблемою стабілізації властивостей і якості борошняних кондитерських виробів, що містять рослинні масла, а саме зі зв'язуванням і утриманням олії в тісті та готових виробах. Найчастіше з цією метою використовуються харчові добавки стабілізуючої дії на основі високомолекулярних сполук - полісахаридів і білків. Використання таких добавок зумовлює відхід від традиційної рецептури виробів, обтяжує їхній склад, поповнюючи перелік інгредієнтів на упаковці готових виробів часто незрозумілими споживачеві Е-кодами та назвами. Розглянуто останні публікації, в яких розкрито механізми негативного впливу транс-жирних кислот на здоров'я людини, в яких також вказано на необхідність обмеження вмісту трансжирів у харчових продуктах і в яких запропоновані альтернативні джерела жирової сировини для кондитерських виробів. Актуальним залишається пошук способів стабілізації структури тіста та готових кондитерських виробів з оліями у своєму складі без використання полісахаридів та стабілізаторів білкової природи. Розробка рецептури кондитерського виробу без використання гідрогенізованих жирів. У ролі альтернативної гідрогенізованим жирам сировини у складі кондитерського виробу використовували соняшникову олію рафіновану. Для стабілізації тіста і готових виробів, а також для поліпшення їх органолептичних характеристик до рецептурного складу ввели бітартрат калію. Вивчено фізико-хімічні та органолептичні властивості готових виробів, виготовлених за розробленою рецептурою. Висновки: запропонований рецептурний склад кексу з використанням рослинної олії надає змогу одержати готові вироби з гарними фізико-хімічними та органолептичними показниками якості.

Обговорено проблемні аспекти обліку та звітності фермерських господарств в умовах діджиталізації, проблеми формування облікової політики за міжнародними стандартами фінансової звітності, особливості стратегічного планування маркетингової діяльності на підприємстві. Охарактеризовано особливості зовнішньої трудової міграції населення України, роль держави в регулюванні операцій з криптовалютами в Україні, сучасні проблеми державного регулювання ринку землі в Україні. Проаналізовано маркетингові технології в сучасному бізнесі, етапи формування політики управління оборотними активами. Викладено особливості залучення іноземних інвестицій в регіонах України, облікові аспекти страхування в аграрному бізнесі.

Досліджено вплив сортових особливостей, погодних умов і зон вирощування на показники якості зерна пшениці м'якої озимої миронівської селекції. За 2015/16 - 2016/17 рр. проаналізовано 10 сортів пшениці м'якої озимої, серед яких виділено перспективні сорти з високими показниками якості зерна та з'ясовано екосистемний вплив на їх цінні господарські ознаки та властивості. За масою 1000 зерен вищими були показники в зоні Полісся - сорт Горлиця миронівська сформував 60,9 г за умов 2016/17 рр. Підвищені показники білка вирізнилися за умов Лісостепу за 2015/16 рр. Стабільний високий показник седиментації (71,3 мл) мав сорт МІП Княжна у 2016/17 рр. За вмістом клейковини сорти Грація миронівська та МІП Княжна перевищували стандарт. Встановлено мінливість погодних умов у зонах розташування досліду. Відзначено варіювання рівня врожайності та показників якості зерна сортів пшениці м'якої озимої в різних зонах дослідження. Виявлено, що особливості кліматичних умов 2015/16 - 2016/17 рр. зон Лісостепу і Полісся суттєво впливали на періоди росту й розвитку пшениці м'якої озимої. Варіювання погодних умов і тривалості міжфазних періодів пшениці по-різному впливало на врожайність і показники якості зерна.

Удосконалено діагностику та лікування остеоартрозу (ОА) колінних суглобів шляхом виявлення особливостей циркадіанних ритмів продукції мелатоніну та галектину-3, їх зв'язку з перебігом захворювання, якістю життя та ефективністю фармакотерапії. У хворих на ОА знижується екскреція 6-сульфатоксимелатонінуз сечею (в нічний період) та підвищується рівень галектину-3 в крові (без циркадіанного характеру), що достовірно асоціюється з посиленням больового синдрому, погіршенням фізичних функцій та якості життя, недостатньою клінічною відповіддю на стандартну фармакотерапію. Включення мелатоніну до схеми лікування ОА зменшує клінічні проявиі збільшує шанси досягнення WOMAC20.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.285.404.0

Рубрики:

Дистрофічні процеси колінного суглоба і гомілки (гіперплазія, остеохондропатія, гонартроз та ін.)

Шифр НБУВ: Ж22938 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - з'ясувати особливості клінічного перебігу остеоартрозу (ОА) колінних суглобів (КС) залежно від рівня екскреції 6-сульфатоксимелатоніну з сечею. Обстежено 141 хворих (108 жінок) на ОА КС II - III рентгенологічної стадії. Діагноз ОА встановлювали за критеріями ACR (1991) та EULAR(2010). Визначали клінічні індекси ОА (Лекена WOMAC, KOOS), функціональний індекс HAQ, показники якості сну та психоемоційного стану. Вміст 6-сульфатоксимелатоніну в сечі визначали за методом ELISA. Встановлено, що в 66 % хворих на ОА КС виявляється зниження рівня середньодобової екскреції 6-SMT з сечею у порівнянні з практично здоровими особами. Серед хворих на ОА з низьким рівнем екскреції 6-SMT частіше виявлялись особи з тяжкою інсомією та депресивними розладами. Зниження екскреції 6-SMT асоціювалось з помірним підвищенням больового синдрому та погіршенням фізичних функцій за індексами Лекена WOMAC, KOOS, HAQ. Висновки: у хворих на ОА зниження продукції мелатоніну є чинником погіршення клінічного перебігу захворювання внаслідок погіршення психоемоційного стану, посилення больового синдрому та функціональних розладів.

Досліджено ефективність фармакотерапії у хворих на остеоартроз (ОА) колінних суглобів з аберантною продукцією мелатоніну. У хворих на ОА з нормальним рівнем екскреції 6-сульфатоксимелатоніну (6-SMT) під впливом стандартної фармакотерапії (диклофенак натрію, глюкозаміну гідрохлорид, хондроїтинсульфат) динаміка клінічних показників (індекси Лекена, HAQ, WOMAC, KOOS) була більш вираженою, ніж у хворих на ОА з аберантними рівнями екскреції 6-SMT. Через 12 тиж лікування серед хворих на ОА зі зниженою екскрецією 6-SMT частка нереспондерів WOMAC20 була в 1,7 раза більшою, ніж серед хворих з нормальним рівнем екскреції 6-SMT. Включення мелатоніну (3 мг/добу) до схеми лікування у осіб з ОА з аберантними рівнями екскреції 6-SMT забезпечувало покращення якості сну, зменшення вираженості депресивних розладів, підвищувало динаміку клінічних індексів (Лекена, HAQ, WOMAC, KOOS) і втричі підвищувало шанси досягнення WOMAC20.

Проаналізовано детермінанти боргової політики України. Розкрито автоматизовані інформаційні системи у страховій діяльності. Приділено увагу застосуванню інформаційних технологій в сучасному суспільстві. Наведено нелінійні оптимізаційні моделі в економічних дослідженнях. Висвітлено мотивацію працівника як запоруку ефективного управління підприємством. Приділено увагу проблемам пенсійної реформи; новітнім складовим митно-тарифної системи України у контексті балансу євроінтеграційних і національних інтересів. Розглянуто напрями посилення захисного потенціалу митного інструментарію щодо національного товаровиробництва та реалії банківського сектору України.