У роботі висвітлено події останньої чверті XVII - середини 60-х рр. XVIII ст., тобто, періоду від завершення Визвольної війни українців 1648-1676 рр. до остаточного скасування гетьманства царським урядом у 1764 р. Обгрунтовано думку щодо співіснування кількох національних автономних політичних утворень - Лівобережної та Правобережної Гетьманщини, частково Слобожанщини - у складі інших держав. Охарактеризовано всі їх головні ознаки державності: владу, кордони, населення та закони, за якими жили конкретні люди. Висвітлено життєдіяльність окремих осіб, які були творцями історії України нової доби. Проаналізовано складні й неоднозначні образи державних мужів Гетьманської України, а саме: І.Самойловича, І.Мазепи, П.Орлика, І.Скоропадського, П.Полуботка, Д.Апостола, К.Розумовського та ін. Розкрито їх політичні та воєнні здобутки, спосіб мислення, усвідомлення приналежності до політичної еліти. Значну увагу відведено ролі українського етносу в створенні власної республіки, кордони якої не збігалися з масовим розселенням корінних мешканців. Визначено основні шляхи міграцій, подано важливу інформацію про чисельність і етнічний склад жителів України, а також окремі сюжети про перебування українців за межами вітчизни та ставлення до них іноземців.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р673.901.1

Рубрики:

Ретиніти. Хоріоретиніти

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета статті - охарактеризувати впливи політики імперського уряду Московії на розвиток українського шовківництва в м. Києві у ХVIII ст. Методологія дослідження грунтується на принципах історизму та детермінізму, з використанням загальнонаукових методів аналізу, синтезу, аналогії, абстрагування й узагальнення, а також проблемно-хронологічного підходу. Наукова новизна. Вперше проаналізовано становлення та розвиток національного шовківництва в порівнянні із схожими процесами в Московії, а також охарактеризована деструктивна роль у цьому процесі імперського уряду. Висновки: доведено, що протягом ХVIII ст., не звертаючи увагу на всі спроби (часто насильницькі) царату примусити українців масово займатися цією галуззю виробництва, не було досягнуто бажаних результатів: імпорт шовку продовжував домінувати над експортом, причому якість експортованої продукції лишалася на досить низькому рівні.

Мета дослідження - аналіз публічного дискурсу В. Черчилля в 1930 - 1940-х рр. щодо залучення жінок до служби в армії, який не лише доповнить його біографію новими відомостями, але й надасть змогу з'ясувати, поперше, в який спосіб він як медійна особа формував суспільний дискурс, по-друге, який вплив як очільник уряду він здійснював на чинний гендерний режим Великобританії в 1940-х рр. Методологія дослідження базується на принципах історизму та багатофакторності. Автори застосували як загальнонаукові (аналіз і синтез, індукція й дедукція, узагальнення), так і спеціально-історичні (критичний аналіз джерел, ретроспективний, історико-порівняльний) методи, а також гендерний підхід. У роботі вперше предметом спеціального дослідження є проблема ставлення В. Черчилля до служби жінок в армії. Це питання лише побіжно досліджувалося у західній історіографії, де й досі побутує чимало сумнівних тверджень щодо цього, заснованих на однобокому вивченні доступних джерел. Під час наукового пошуку автори опрацювали широке коло різнопланової літератури. Також було проаналізовано значний пласт джерел, серед яких есе та промови В. Черчилля, мемуари безпосередніх учасників подій, низка звітів засідань англійського парламенту. Висновки: на основі аналізу публічних висловлювань та опублікованих творів В. Черчилля, а також основних заходів його уряду щодо служби жінок, автори роботи дійшли висновку, що він украй негативно ставився до офіційного надання жінкам можливості воювати зі зброєю в руках. Публічний дискурс В. Черчилля щодо жінок на службі в армії перебував у межах патріархального уявлення щодо них як слабких і миролюбних створінь, котрі не можуть і, головне, не повинні складати конкуренцію чоловічій частині населення. Активно використовуючи працю жінок у допоміжних службах під час війни, політик дозволяв собі нетактовні висловлювання на їх адресу по завершенні бойових дій.

Вперше здійснено спробу порівняльного аналізу соціальних і економічних процесів у Західній Європі та Гетьманщині. Зауважено, що ця проблематика ще не була предметом спеціального дослідження. Простежено, що в соціально-економічному розвитку країн Західної Європи та Гетьманщини були певні спільні тенденції, зокрема, у торгівлі, мануфактурному виробництві, витоках формування буржуазних відносин і становленні фінансової системи банків. Зазначено, що суспільно-політичне становище Гетьманщини в досліджуваний період виявилося нестабільним, унаслідок чого окремі прогресивні тенденції соціально-економічного життя в ній з’явилися пізніше та поступалися масштабністю західноєвропейським країнам.

Мета статті - охарактеризувати непрості взаємини влад України та Московії в галузі торгівлі у середині XVII ст. Методологія дослідження грунтується на принципах історизму й детермінізму. Застосовано як загальнонаукові (системного аналізу, синтезу, аналогії, абстрагування, узагальнення), так і спеціальні історичні (критичного опрацювання джерел, компаративності, проблемно-хронологічний) методи. Уперше порушуються питання наявності всеросійського єдиного ринку й долучення до нього українського національного ринку, на підставі тогочасних першоджерел спростовується чимало тверджень істориків-попередників про нібито "дружні" та навіть "братерські" стосунки в торговому обороті обох країн. Висновки: вихід у перші роки Національної революції XVII ст. зі складу Речі Посполитої значної частини українських земель значно обмежив зовнішню торгівлю в напрямку Західної Європи, спонукав до активізації її в бік північного сусіда, а також східних держав. На цьому етапі економічного розвитку гетьманові Б. Хмельницькому вдалося зберегти певну самостійність і порівняно демократичний характер товарообміну із закордонням, спрямувавши свою політику на вигідні взаємини з іноземними негоціантами, зокрема Росії, Польщі, Литви, Греції, частково Кримського ханства й Туреччини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23 + Р410.109

Рубрики:

Цукровий діабет

Порушення ритму (аритмія) серця

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23 + Р410.109

Рубрики:

Цукровий діабет

Порушення ритму (аритмія) серця

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Загальна концепція пропонованої праці передбачає формування бачення процесів становлення в Україні в реаліях античності, за доби середньовіччя та раннього нового часу динамічних багаторівневих суспільних систем, спроможних запропонувати національні інструментальні моделі та способи врегулювання взаємозв’язків між суб’єктами та об’єктами історичної взаємодії. Зазначено, що матеріал структуровано за окремими тематичними блоками, у яких різноманітні нарисові конфігурації демонструють необмежені пошукові можливості щодо висвітлення складної і далеко не однозначної проблематики. Висвітлено тематики: рабовласницькі відносини в ольвійському суспільстві VI—III ст. до н.е; ординський "рубікон" Вітовта в контексті політичного права та впливів географічного фактора; українські князівсько-шляхетські роди у соціально-економічному і політичному житті Великого князівства Литовського (друга половина ХV-ХVІ ст.); професійна медицина та фармація в Україні (друга половина XVI - перша половина XVII ст.); суспільно-політичні відносини в Криму після його анексії Росією (остання чверть XVIII ст.) тощо. Визначено, що від узгодженості, збалансованості "персонального, суспільного і державного інтересу", визначених рівнем "розвитку взаємоспрямованих зв’язків держави і суспільства", залежать весь перебіг, всі складні повороти історичного процесу.

Мета статті - проаналізувати та порівняти нові тенденції соціально-економічного життя у Західній Європі та Гетьманщині у другій половині XVII ст. Методологія дослідження базується на принципах історизму та детермінізму. Використано як загальнонаукові (аналізу, синтезу, аналогії, абстрагування, узагальнення), так і спеціально-історичні (критичного аналізу джерел, компаративності, проблемно-хронологічний] методи. Уперше здійснено спробу порівняльного аналізу соціальних та економічних процесів у Західній Європі й Гетьманщині. Ця проблематика ще не стала предметом спеціального дослідження, у вітчизняній і зарубіжній історіографії можна відшукати лише поодинокі аналогії між соціально-економічним становищем зазначених регіонів у другій половині XVII ст. Опрацьовано широке коло різнопланової літератури, серед якої праці відомих фахівців XX - початку XXI ст. Висновки: на середину XVII ст. суспільно-політичному життю більшості потужних держав Європи, включно з Україною, була притаманна низка спільних рис, як-от соціальні протести, міграція, криза старих політичних еліт і прихід замість них нових, руйнація господарства, збройні конфлікти. Зроблено висновок, що у соціально-економічному розвитку країн Західної Європи та Гетьманщини були певні спільні тенденції, зокрема в торгівлі, мануфактурному виробництві, витоках формування буржуазних відносин і фінансової системи. Однак при цьому суспільно-політичне становище Гетьманщини в досліджуваний період було вельми нестабільним, унаслідок чого низка прогресивних тенденцій соціально-економічного життя з'явилася тут із певною затримкою й поступалася західноєвропейським масштабам.

Висвітлено актуальні питання історії українського козацтва, регіональної історії. Подано інформацію про французькі дослідження щодо імперської внутрішньої політики кінця XVIII - початку XIX ст. на південноукраїнських землях. Розглянуто історію козацтва на Херсонщині. Досліджено правові засади ліквідації та стримування дитячої безпритульності в Україні в період формування радянського тоталітарного режиму. Увагу приділено цивілізаційним попередникам запорозького козацтва у Нижньому Подніпров'ї, Запорозькому гайдамацтву періоду Олешківської та Кам'янської січі (1711 - 1734 pp.). Висвітлено роль українських православних монастирів у зародженні козацької військово-польової медицини. Розкрито можливості використання пам'яток козацької доби в межах реалізації соціального проекту "Мандруймо Херсонщиною".

Презентовано спробу нової візії перетворень, яких зазнали міста України у процесі переходу від традиційного до індустріального суспільства. Увагу приділено тим змінам, що відбулися внаслідок складної взаємодії природних, політичних, соціальних, культурних факторів і стали тривкими. Здійснено огляд сучасної вітчизняної історіографії, що стосується вивчення історії українського міста у складі Російської імперії XIX ст. Висвітлено регіональні особливості промислового розвитку міст і містечок Поділля. Вивчено етносоціальний склад міського населення українських губерній (на основі даних перепису 1897 р.). Подано інформацію про водопостачання й електротранспорт як атрибути модерного міста, поштово-телеграфний і телефонний зв'язок у містах. Розкрито особливості формування міської мережі загальноосвітніх шкіл. Досліджено повсякдення міської родини на тлі суспільних змін.

Проаналізовано характер змін політики російських імператриць Анни Іванівни, Єлизавети Петрівни, Катерини II та їх урядів щодо населення підвладної їм української території протягом 30 - 90-х рр. XVIII ст. Головну увагу приділено політико-адміністративним і територіальним реформуванням у межах Лівобережної, Слобідської та Південної України. Водночас виокремлено російсько-українсько-татарський сегмент.

Простежено, як змінювались виробничі відносини в Україні від "застійного" середньовіччя до "бурхливого" буржуазного суспільства, як виникали, юридично оформлялись і "тихо" зникали цілі соціальні групи населення: козацтво, чумацтво, кріпаки та ін. Яскраво та поетапно змальовано розвиток внутрішньої торгівлі. Розглянуто, як саме в конкурентній боротьбі Україна виходила на зовнішні ринки збуту товарів. Здійснено характерні аналогії процесів і явищ в Україні з багатьма країнами світу, насамперед, Росії, Білорусії, Молдови, Польщі, Румунії, Великобританії, Франції, США. Наведено великий фактичний (документальний) і статистичний матеріал. Охарактеризовано ті економічні закони, які діяли під час переходу середньовічного виробництва продуктів для власного споживання (натурального господарства) до ринкового обміну через купівлю-продаж товарів. Водночас досліджено безпосередні умови формування товарного обігу завдяки суспільному поділу праці та наявності відокремлених товаровиробників, які володіли засобами праці. Вперше у вітчизняній історіографії запропоновано визначення поняття "ринок вільнонайманої праці", обгрунтовано твердження про наявність "національного ринку".

Розробка або вдосконалення енергоощадних технологій у пристроях і апаратах зі спільним протіканням гідро- і аеродинамічних течій потребує глибшого розуміння фізичних явищ, які відбуваються в них. Тому проблема гідродинаміки спільної течії повітря та плівки води в каналах насадки контактних тепломасообмінних апаратів є актуальною. Мета дослідження - встановлення залежностей параметрів плівки води та повітряного потоку в критичних режимах руху теплоносіїв у контактних тепломасообмінних апаратах із регулярною насадкою, що містить систему вертикально розміщених каналів. Поставлена мета досягається за рахунок формулювання та розв'язання аналітичної моделі стаціонарного руху в'язких нестисливих рідин - плівки води та повітря. Модель описується рівнянням Нав'є-Стокса, яке для вісесиметричного випадку в циліндричній системі координат зводиться до системи звичайних диференціальних рівнянь. Показано, що на межі розділу фаз (за протитечійного руху повітря і плівки води) існує потік повітря у приплівковому шарі, що співнаправлений із плівкою води. Товщина шару повітря, що рухається прямотечійно вниз поблизу межі розділу фаз (за протитечійного руху теплоносіїв), залежить від градієнта тиску, який протидіє гравітаційному збіганню плівки під дією тяжіння. За визначеного значення градієнта тиску відбувається зупинка руху плівки на межі розділу фаз, і двофазовий потік переходить у режим підвисання плівки. Подальше зростання градієнта тиску в режимі підвисання приводить до руху плівки води і повітря у приплівковому шарі, направленому вертикально вгору. В цьому разі на межі розділу фаз (за протитечійного руху повітря і плівки води) існує потік плівки у приплівковому шарі, що співнаправлений із потоком повітря. Висновки: встановлено безрозмірні значення швидкості повітря при перекиданні руху, підвисанні плівки, захлинанні залежно від радіуса каналу та значень чисел Рейнольдса.

Наведено відомості про учасників української торгівлі, які займалися реалізацією продукції в Україні, по всій Російській імперії та за кордоном. Особливу увагу приділено розгляду специфіки південних регіонів. Визначено роль кожного стану в процесі розвитку торгівлі, відображено сутність чумацтва як феноменального національного явища, охарактеризовано значення посередництва в економіці українців.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л436.2

Рубрики:

Емаль

Шифр НБУВ: РА427795 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Порівняно спектроскопічні властивості внутрішньоочної рідини (ВОР) у пацієнтів з катарактою (60 пацієнтів, 60 очей) і комбінацією її та первинної відкритокутової глаукоми (ПВКГ, 36 пацієнтів, 36 очей). Зразки ВОР були взяті інтраопераційно. З анамнезу відомо, що у передопераційному періоді пацієнти обох груп отримували різні види місцевої медикаментозної гіпотензивної терапії з різною кратністю та тривалістю закапування. Спектри поглинання зразків ВОР вимірювали в діапазоні довжин хвиль 190 - 1100 нм. Спостерігали дві смуги поглинання з максимумами при 202 та 267 нм незалежно від діагнозу (другий максимум у спектрах деяких зразків зміщений у довгохвильову ділянку). Середня оптична густина ВОР при 202 нм у пацієнтів без ПВКГ достовірно нижче порівняно зі значеннями у хворих з глаукомою. Така відмінність імовірно пояснюється накопиченням продуктів метаболізму у ВОР пацієнтів з ПВКГ, що в свою чергу може бути викликано сповільненням її потоку. Тим не менш статистично значимих відмінностей середньої оптичної густини ВОР при 267 нм між двома групами не спостерігається.

Обговорено проблеми та перспективи транснаціонального співробітництва у сфері вищої освіти в рамках Болонського процесу, професійної підготовки майбутнього вчителя біологічних дисциплін. Розглянуто особливості вивчення предметів космічної техніки як історичних джерел в навчальному курсі "Історичне джерелознавство", науково-технічні аспекти розвитку лінгвістики. Охарактеризовано твори образотворчого мистецтва та їх значення в українських сучасних музеях, викладено проблеми продовольчого забезпечення армій як фактор розвитку харчових технологій.

Висвітлено сторінки життя та діяльності І. О. Гуржія - провідного українського радянського історика, час становлення якого припав на сталінську диктатуру, хрущовську "відлигу", початок брежнєвського "застою". Показано його тернистий шлях від черкаської сільської глибинки, через вчителювання з 17-ти років, жахи голодомору, трагізм і героїку Другої світової війни - до висот вітчизняної науки. Описано суспільно-політичні реалії того періоду, оточення вченого та його побутові проблеми. Виявлено чинники впливу на формування світогляду та творчі можливості І. О. Гуржія.