В Україні та країнах - членах ЄС наявні правові механізми застосування податкових пільг. Такі пільги в ЄС надаються для забезпечення рівності платників, проте їх надання обмежується для уникнення впливу на відносини конкуренції. Запозичення стандартів надання пільг у ЄС може позитивно вплинути на розвиток вітчизняних податкових відносин, що свідчить про актуальність досліджуваної проблеми. Мета статті - дослідження основних правових механізмів застосування податкових пільг за законодавством України й країн - членів ЄС, а також визначення напрямів інтеграції вітчизняного законодавства щодо пільгового оподаткування до стандартів ЄС. Методологічною основою є загальнонаукові та спеціально-юридичні методи пізнання, використання яких забезпечило високий ступінь вірогідності отриманих результатів. Надано характеристику категорії "податкова пільга" та сформовано перелік підстав, за наявності яких платник може отримати податкову пільгу, а також визначено способи її надання. Обгрунтовано необхідність застосовування таких пільг для сприяння розвитку економіки. На підставі аналізу директив ЄС досліджено механізми застосування податкових пільг у країнах-членах. З'ясовано спільні та відмінні риси у побудові правових механізмів застосування податкових пільг в Україні та ЄС. Сформовано обгрунтування щодо європейського вектора розвитку механізму пільг у податковій системі нашої держави. Висновки: під податковими пільгами в Україні та країнах - членах ЄС розуміють переваги, що надаються окремим категоріям платників у вигляді зниження податкових ставок, застосування додаткових податкових відрахувань, звільнення від сплати податку тощо. На прикладі системи обмежень ЄС щодо застосування пільгового оподаткування та класифікації видів податкових пільг запропоновано внесення змін до законодавства України.

Безперервний розвиток політичної, правової та економічної сфер суспільного й державного життя зумовлює необхідність удосконалення правових засад адміністративної відповідальності як основного засобу їх правової охорони. У світлі цього постає потреба реформування законодавства України щодо відповідальності за адміністративні проступки, що передусім вимагає розроблення надійного теоретичного підгрунтя для системних законодавчих змін і перетворень. Сучасний стан правового регулювання відповідальності за адміністративні проступки характеризується концептуальною застарілістю, еклектичністю змісту, вадами юридичної техніки, наявністю численних дублювань і прогалин, невідповідністю сучасним соціально-економічним умовам. Ці недоліки істотно знижують ефективність застосування окремих адміністративно-деліктних норм та інституту адміністративної відповідальності загалом. Мета статті - висвітлення недоліків законодавства України про відповідальність за адміністративні проступки та окреслення перспективних напрямів його вдосконалення. Використані методи наукових досліджень: абстрагування, дедукції, аналізу, синтезу, а також формально-логічний, історико-правовий та логіко-юридичний. Проаналізовано основні положення законодавства України про адміністративні проступки. Висвітлено його загальні недоліки, а також вади змісту конкретних адміністративно-деліктних норм. Констатовано необхідність усунення наявних недоліків у ході реформування вітчизняного адміністративно-деліктного законодавства. Висновки: основними напрямами розвитку вітчизняного законодавства про адміністративні проступки є: кодифікація всіх норм про відповідальність за адміністративні проступки в єдиному законодавчому акті, орієнтованому на протидію деліктності в сфері публічного адміністрування, закріплення процесуальних функцій і повноважень виключно за суб'єктами публічної адміністрації і судами, оптимізація системи адміністративних стягнень та приведення їх у відповідність до сучасних соціально-економічних реалій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)072-324.23

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: ВА839523 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано основні підходи до визначення поняття "правова природа" та з'ясовано головні критерії її визначення. Здійснено розмежування громадського контролю та суміжних понять. Розкрито співвідношення понять "громадський контроль" та "участь в управлінні державними справами". Обгрунтовано авторське бачення поняття "правова природа громадського контролю". Встановлено, що варто розуміти під громадським контролем.

Розкрито поняття і зміст банківського права, розглянуто банківську систему України та місце в ній Національного банку України, проаналізовано банківське законодавство. Обгрунтовано тезу про те, що банківське право є самостійною комплексною галуззю права. Розглянуто історичний досвід правового регулювання банківської діяльності. Досліджено актуальні питання банківського регулювання та нагляду в Україні, правові засади фінансового моніторингу та захисту банківської таємниці. Визначено правові засади грошового обігу та розрахунків, регулювання безготівкових розрахунків в Україні, правове регулювання банківського кредитування, депозитних послуг.

Проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку національного інформаційного права. На прикладі сучасної України визначено коло інформаційних загроз гібридної війни, проаналізовано їх вплив на сферу національної безпеки, окреслено напрями нейтралізації, зокрема - засобами інформаційного права. Виснувано, що концепція розвитку національного інформаційного права в умовах гібридної війни має грунтуватися на ідеях балансу між інтересами національної безпеки та ідеями верховенства права.

Проаналізовано сучасний стан правового регулювання адміністрування податків в Україні та зарубіжний досвід. Запропоновано шляхи підвищення ефективності вітчизняного механізму правового регулювання адміністрування податків.

Обгрунтовано доцільність виділення чотирьох підстав адміністративної відповідальності у сфері народної медицини: нормативної, фактичної, юридичної та процесуальної. Запропоновано комплекс заходів, спрямованих на вирішення найбільш поширених правопорушень у цій сфері.

З урахуванням положень чинного вітчизняного законодавства, насамперед Кодексу адміністративного судочинства України, розкрито теоретико-правові та організаційні основи адміністративного судочинства в Україні, викладено його загальні положення та поняття. Розглянуто особливості адміністративного провадження в окремих категоріях справ та в судах різних інстанцій. Висвітлено основні засади та завдання адміністративного судочинства.

Досліджено сучасний стан реалізації земельної реформи. Згідно з аналізом новел галузевого законодавства визначено коло викликів і загроз, що існують у земельній сфері. Розглянуто широкий комплекс правових, організаційних, фінансових та інших проблем, які гальмують динаміку розвитку земельних відносин в Україні. Запропоновано шляхи їх вирішення.

Одним з першочергових заходів впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні є кардинальне оновлення вітчизняного адміністративно-деліктного законодавства та перегляд концептуальних засад відповідальності за адміністративні проступки, що є найбільш поширеним різновидом правопорушень. Це завдання передбачає розроблення широкого спектру правових, організаційних, інформаційних та інших заходів, насамперед, формування міцного наукового підгрунтя. Адже без грунтовного аналізу, системного підходу і теоретичних напрацювань неможливо виробити ефективну систему дій та створити надійний механізм їх реалізації. Мета роботи - розбудова науково-теоретичних підвалин реформування вітчизняного адміністративно-деліктного законодавства та формування концептуального абрису Кодексу України про адміністративні проступки. На сьогодні правові та організаційні засади відповідальності за адміністративні проступки визначаються Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП), який був прийнятий ще за радянських часів - у 1984 р. Це зумовлює широке коло проблем, пов'язаних із застарілістю положень Кодексу та їх невідповідністю новим реаліям суспільного життя. Регулярні спроби оновлення КУпАП мали неузгоджений і непослідовний характер, а відтак не принесли кардинальних зрушень у боротьбі з адміністративною деліктністю. Архаїчна концепція та еклектичність Інституту адміністративних проступків, розпорошеність нормативного матеріалу, логіко-юридичні погрішності законодавчих положень, безсистемність законодавчих новел і усі ці проблеми, з одного боку, змушують констатувати глибоку кризу регулювання адміністративно-деліктних відносин, з іншого, свідчать про необхідність прийняття Кодексу України про адміністративні проступки як принципово нового кодифікованого акта, що грунтується на засадах законності, верховенства права, справедливості, гуманізму, невідворотності відповідальності тощо. Висновки: на основі здобутків адміністративно-правової науки та позитивного досвіду зарубіжних країн визначено, що в основу реформування адміністративно-деліктного законодавства (зокрема, прийняття Кодексу України про адміністративні проступки) мають бути покладені такі ідеї: винесення деліктів кримінально- та цивільно-правового характеру за межі адміністративно-правової регламентації; визнання суб'єктами адміністративних проступків як фізичних, так і юридичних осіб; об'єктивне ставлення у вину; позасудовий розгляд справ про адміністративні проступки; оптимізація системи адміністративних стягнень; максимально повна кодифікація адміністративного законодавства.

Досліджено теоретичні та прикладні аспекти організаційно-правового забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні. Вироблено концептуальний підхід до розв'язання актуальних проблем формування та реалізації державної політики безпеки дорожнього руху. Систематизовано головні цілі та пріоритетні напрями державної політики безпеки дорожнього руху та розглянуто джерела галузевої політики, висвітлено проблематику, пов'язану з їх формуванням, систематизацією та застосуванням. Доведено необхідність визнання безпеки дорожнього руху інтегральною складовою національної безпеки, а також одним із найважливіших напрямів політики держави. Внесено комплекс пропозицій, спрямованих на підвищення ефективності вітчизняної системи забезпечення безпеки дорожнього руху.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)072

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито різноманітні аспекти адміністративно-правової кваліфікації порушень водіями механічних транспортних засобів правил керування. Визначено фактори й умови, що впливають на правильність, своєчасність і ефективність юридичної оцінки адміністративних проступків, передбачених ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Наведено рекомендації щодо вирішення широкого спектра теоретичних, нормативних, методичних і практичних проблем застосування кореспондуючих адміністративно-деліктних норм.

Раскрыты разнообразные аспекты административно-правовой квалификации нарушений водителями механических транспортных средств правил управления. Определены факторы и условия, влияющие на правильность, своевременность и эффективность юридической оценки администоративных преступлений, предусмотренных ст. 122 Кодекса Украины про административные правонарушения. Приведены рекомендации по решению широкого спектра теоретических, нормативных, методических и практических проблем применения корреспондирующих административно-деликтных норм.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)072в

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.5

Рубрики:

Норми права. Тлумачення і застосування норм права. Юридичний процес

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х810.72в + Х810.128

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)072

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)072-0

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено аспекти адміністративно-правової кваліфікації порушень водіями механічних транспортних засобів правил керування, зокрема, грубих порушень, випадків недодержання водіями вимог дорожніх знаків, розмітки проїзної частини шляхів та інших порушень правил дорожнього руху. Проаналізовано фактори та умови впливу на ефективність юридичної оцінки адміністративних правопорушень.

Освещены аспекты административно-правовой квалификации нарушений водителями механических транспортных средств правил управления, в частности, грубых нарушений, случаев несоблюдения водителями требований дорожных знаков, разметки проездной части путей и других нарушений правил дорожного движения. Проанализированы факторы и условия влияния на эффективность юридической оценки административных правонарушений.