Комплексно досліджено обмін мелатоніну та азоту оксиду, а також психосоматичний статус за гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) у студентів. Доведено, що глибина й особливості дисбалансу вмісту мелатоніну та азоту оксиду перебувають у тісній кореляційній залежності від ступеня виразності та характеру психосоматичних порушень, що свідчить про роль останніх у механізмах формування ГЕРХ.

Установлено, що у студентів, які страждають на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ), вірогідно знижені рівень мелатоніну, оцінка показників якості життя та збільшений вміст гастрину, які перебувають між собою в тісній кореляційній залежності. Показано, що включення D-ларгіну в стандартну схему лікування студентів, хворих на ГЕРХ, сприяє підвищенню якості життя, скороченню терміну настання клінічної ремісії (скорочення терміну і частоти печії та диспепсії), вірогідно вищому підйому рівня мелатоніну та більш вираженому зниженню вмісту гастрину в сироватці крові. Включення D-ларгіну в схему лікування хворих на ГЕРХ найбільш доцільне за наявності у них низького рівня оцінки рольового емоційного функціонування і психічного здоров'я.

В систематизированном виде представлены сведения об основных группах лекарственных средств, используемых в семейной медицине. Особое место уделено вопросам сочетанного применения и взаимодействия лекарственных препаратов, их побочным эффектам.