Розглянуто проблему формування культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей у процесі їх професійної підготовки у ВНЗ III - IV рівнів акредитації. На підставі аналізу теоретичних джерел визначено сутність феномену культури спілкування майбутнього фахівця мистецької спеціальності, охарактеризовано його структуру, визначено критерії та рівні сформованості. Проаналізовано стан репрезентованості проблеми формування культури спілкування у змісті професійної підготовки майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей, а також стан сформованості досліджуваного явища у ВНЗ. Здійснено теоретичне обгрунтування методичної системи формування культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей у вищих навчальних закладах. Експериментально доведено, що упорядкованість процесу формування культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей, його оптимальне методичне забезпечення та гуманістична спрямованість сприяють створенню сприятливих умов для підвищення ефективності професійної підготовки у досліджуваному аспекті.

Cистематизовано основні положення педагогіки та психології, які презентовані в контексті діяльності у сфері театрального мистецтва. Розкрито механізми всебічної взаємодії соціальних суб'єктів, різноманітні способи впливу на особистість глядача, педагогічні аспекти навчання та виховання майбутніх акторів. Доведено важливість професійного зростання через осягнення свого внутрішнього "Я".

Розглянуто складний духовно-практичний процес - культуру спілкування студентів, який виникає внаслідок пізнавальної, оцінної, регулятивної та практичної діяльності. Відмічено, що стан сформованості культури спілкування багатьох студентів нерідко не відповідає сучасним вимогам; необхідні спеціальні систематичні заняття, які сприятимуть засвоєнню комунікативному тезаурусу, осягненню сутності спілкування та виробленню адекватних оцінок комунікативних ситуацій. Вміщено схему розподілу змісту навчання у ході формування культури спілкування студентів у вищому навчальному закладі за блоками й етапами. Охарактеризовано традиційні і нетрадиційні форми організації навчання. Запропоновано організаційні параметри процесу формування культури спілкування студентів у вигляді графічного відображення.

Рассмотрен сложный духовно-практический процесс - культура общения студентов, который возникает вследствие познавательной, оценочной, регулятивной и практической деятельности. Отмечено, что состояние культуры общения многих студентов нередко не соответствует современным требованиям; необходимы специальные систематические занятия, способствующие усвоению коммуникативного тезауруса, постижению сущности общения и выработке адекватных оценок коммуникативных ситуаций. Подана схема распределения содержания обучения в ходе формирования культуры общения студентов в высшем учебном заведении по блоками и этап. Охарактеризованы традиционные и нетрадиционные формы организации обучения. Предложены организационные параметры процесса формирования культуры общения студентов в виде графического изображения.

Examine the complex spiritual and practical process - the culture of communication students, which is the result of cognitive, assessment, regulatory and practical activities. It is noted that the state of formation of the culture of communication of many students often do not meet modern requirements. To help the cause may be a special systematic studies to facilitate the assimilation of communicative thesaurus, comprehending the essence of communication and the development of adequate assessment ofcommunicative situations. Given the task of training, learning content can be delineated material, which highlights the theoretical and practical bases of communication, the specificity of communication in the business sphere, especially communication ina specific professional field. Abstract contains the arrangements for sharing learning content in a culture of communication students at the university on the blocks and steps. We characterize the traditional and innovative forms of training. The proposed organizational parameters of a culture of communication students in the form of graphical display.

Висвітлено проблеми педагогічної етики, що зумовлені основними тенденціями розвитку моралі та моральності українського суспільства, зокрема педагогічної спільноти, й проаналізовано можливості їх розв'язання. Показано, що прагматизація відносин у системі освіти позначається і на якості виховання - певній частині учнів і студентів притаманні викривлені уявлення про сенс моралі, моральна розбещеність і поведінкові девіації. Обгрунтовано необхідність змін у сфері педагогічної етики й окреслено вимоги до педагога як суб'єкта моральної відповідальності, що передбачає формування адекватних моральних ідеалів, засвоєння суспільно значущих вимог, утримання від соціально неприйнятних дій. Зосереджено увагу на подальшому збагаченні педагогічного процесу в освітніх закладах моральним змістом і на моральному зростанні самого вчителя.

Освещены проблемы педагогической этики, обусловленные основными тенденциями развития морали и нравственности украинского общества, в частности педагогического сообщества, и проанализированы возможности их решения. Показано, что прагматизация отношений в системе образования сказывается и на качестве воспитания - определенной части учащихся и студентов присущи искривленные представления о смысле морали, нравственная распущенность и поведенческие девиации. Обоснована необходимость изменений в сфере педагогической этики и описаны требования к педагогу как субъекту моральной ответственности, которые предполагают формирование адекватных нравственных идеалов, усвоение общественно значимых требований, воздержание от социально неприемлемых действий. Сосредоточено внимание на дальнейшем обогащении педагогического процесса в образовательных учреждениях нравственным содержанием и на нравственном росте самого учителя.

The article makes an attempt to select problems of pedagogical ethics, caused with social risks that take place in modern social-cultural situation in Ukraine; the author analyzes certain possibilities to solve these problems.

Розглянуто проблему формування культури спілкування студентів у ВНЗ в аспекті удосконалення їх мовлення. Встановлено, що в ході оволодіння мовою відбувається духовне становлення особистості, наповнюється духовним змістом її комунікативний досвід, зростає рівень її культурного розвитку. Висвітлено дослідження стану оволодіння студентами мовою шляхом вивчення лексичного ресурсу та встановлення відповідності мовлення нормам і правилам сучасної української літературної мови. Дослідження особливостей мовлення студентів дало змогу констатувати нормативні порушення у письмовому й усному мовленні студентів, недостатній лексичний ресурс, забруднений нелітературними словами, що засвідчило недостатній рівень оволодіння українською мовою.

Рассмотрена проблема формирования культуры общения студентов в ВУЗ в аспекте усовершенствования их речи. Установлено, что в ходе овладения речью происходит духовное становление личности, наполняется духовным содержанием ее коммуникативный опыт, повышается уровень ее культурного развития. Освещены результаты исследования состояния овладения студентами речью путем изучения лексического ресурса и установления ее соответствия нормам и правилам современного украинского языка. Исследование особенностей речи студентов предоставляет возможность констатировать нормативные нарушения в письменной и устной речи студентов, недостаточный лексический ресурс, загрязненный нелитературными словами, что свидетельствует о недостаточном уровне овладения украинским языком.

In the article considering the problem of forming of culture of communication students in institutes of higher education in the aspect of improving their speech. Elucidating the results of researching condition them language by every means of traininglexical resource and establishing accordance speech to modern standards and rules.

Обгрунтовано необхідність формування творчої активності студентів як важливого завдання професійної підготовки й визначено певні шляхи реалізації цього завдання. Оцінено впровадження у практику вищих навчальних закладів педагогіки співпраці, що передбачає побудову суб'єкт-суб'єктних відносин, у яких викладачі та студенти виступають рівноцінними суб'єктами розв'язання творчих завдань. Висвітлено питання про використання у вищих навчальних закладах виховного потенціалу позааудиторної роботи, яка, зокрема, реалізується в громадських організаціях. Зроблено висновок, що проблема творчої активності особистості потребує подальших досліджень.

Обоснована необходимость формирования творческой активности студентов как одной из важных задач профессиональной подготовки и определены некоторые пути реализации этой задачи. Дана оценка внедрению в практику высших учебных заведений педагогики сотрудничества, которая предполагает построение субъект-субъектных отношений, в которых преподаватели и студенты выступают полноценными субъектами решения творческих задач. Освещен вопрос об использовании в высших учебных заведениях воспитательного потенциала внеаудиторной работы, которая в частности реализуется в общественных объединениях. Сделан вывод о том, что проблема творческой активности личности нуждается в дальнейших исследованиях.

Визначено, що середовище вищого навчального закладу містить у собі певний комунікативний потенціал, який виконує функцію своєрідної динамічної домінанти стосовно змісту та якості спілкування всіх учасників навчально-виховного процесу. Зазначено комунікативні якості: товариськість, контактність, комунікативна сумісність, необхідні для розширення соціальної компетентності та соціального інтелекту. Продемонстровано шляхи досягнення сформованості соціально відповідних та духовно наповнених ціннісних орієнтацій щодо спілкування в умовах громадського об'єднання. Виділено методи формування культури спілкування: аналіз конкретних ситуацій, інцидент, метод проектів, евристичні методи. З'ясовано рівень сформованості культури спілкування студентів Рівненського державного гуманітарного університету. Зроблено висновок про перспективність дослідження аспектів проблеми комунікативного потенціалу громадських студентських організацій.

Определено, что среда высшего учебного заведения содержит в себе некоторый коммуникативный потенциал, который исполняет функцию своеобразной динамической доминанты относительно содержания и качества общения всех участников учебно-воспитательного процесса. Указаны коммуникативные качества: дружелюбность, контактность, коммуникативная совместимость, которые являются необходимы для расширения социальной компетентности и социального интеллекта. Продемонстрированы пути достижения формирования социально соответствующих и духовно наполненных ценностных ориентиров в отношении общения в условиях общественного объединения. Обращено внимание на методы формирования культуры общения: анализ конкретных ситуаций, инцидент, метод проектов, эвристические методы. Обозначен уровень сформированости культуры общения студентов Ровенского государственного гуманитарного университета. Сделан вывод о перспективности исследования аспектов проблемы коммуникативного потенциала общественных студенческих объединений.

Зазначено, що від ефективності спілкування значною мірою залежить успішність будь-якої діяльності, психічний стан, здоров’я людини, результативність її особистісного розвитку. Обґрунтовано доцільність формування особистісних цінностей як одного з можливих шляхів подолання студентами ВНЗ комунікативних труднощів. Підкреслено, що осягнення та прийняття особистісного сенсу компетентної, моральної та естетичної комунікативної поведінки як еталонної є основою для здобуття комунікативного досвіду, самовдосконалення, побудови гуманістичних стосунків з людьми.

Отмечено, что от эффективности общения в значительной мере зависит успешность различной деятельности, психическое состояние, здоровье человека, результативность его личностного развития. Обоснована целесообразность формирования личностных ценностей как одного из возможных путей преодоления студентами ВУЗ коммуникативных трудностей. Подчеркнуто, что охват и принятие личностного смысла компетентного, морального и эстетического поведения как эталонного является основой для получения коммуникативного опыта, самосовершенствования, построения гуманистических отношений с людьми.

Practicability of the shaping of larval valuables is motivated in article as one of the possible ways преодоления student high educational institutions of the communication difficulties.

Здійснено аналіз теоретичних положень З. Фрейда стосовно взаємозв’язку природного та соціального в структурі особистості у контексті становлення Над-Я (Я-ідеалу). Аргументовано, що Над-Я є специфічним психічним утворенням, яке виконує функції узгодження фізіологічних потягів із зумовленими культурою соціальними вимогами завдяки побудові системи моральних норм (совісті) та формування ідеального образу особистості. Його становлення відбувається завдяки взаємодії внутрішнього та зовнішнього світів, передусім у спілкуванні з батьками, надалі – з іншими соціальними авторитетами. Зроблено висновок про можливість впливу на становлення Над-Я особистості шляхом морального вдосконалення сучасних соціальних авторитетів. Віднайдено матеріали, які засвідчили, що зміст простого позитивного едипового комплексу складають амбівалентна установка по відношенню до батька та ніжна об’єктна прихильність до матері, що сприяє виникненню та закріпленню в дитини чоловічих рис характеру. З’ясовано, що зображення актуалізаційної поведінки зосереджує увагу на значущих позитивних аспектах людської психіки та досвіду, які недооцінювались іншими теоретиками особистості, та відкриває перспективи для інтенсивних теоретичних пошуків концепції становлення гармонійної, творчої особистості, оптимального функціонування й організації. Зроблено висновок, що вираження особистістю свого ставлення до батьків, що є сутністю Над-Я, і є тим вищим психічним утворенням, яке забезпечує культурний розвиток особистості.

Осуществлен анализ теоретических положений З. Фрейда относительно взаимосвязи природного и социального в структуре личности в контексте становления Над-Я (Я-идеала), сделан вывод о возможности влияния на становление Я-идеала личности при условии морального совершенствования современных социальных авторитетов. Аргументовано, что Над-Я является специфическим психическим творением, которое выполняет функции согласования физиологических потребностей с обусловленными культурой социальными требованиями благодаря построению системы моральных норм (совести) и формированию идеального образа личности. Его становление осуществляется благодаря взаимосвязи внутренего и внешнего мира, в общении с родителями и другими социальными авторитетами. Найденые материалы засвидетельствовали,что содержание простого позитивного эдипового комплекса состоит из амбивалентной установки по отношению к отцу и нежной привязанности к матери, что приводит к возникновению и закреплению в ребенка мужских черт характера. Выяснено, что изображенние актуализационного поведения сосредоточивает внимание на значимых позитивных качествах человеческой психики и опыта, который недооценивался другими теоретиками личности, и открывает перспективы для интенсивных теоретических поисков концепции становленния гармонической творческой личности, оптимального функционирования и организации. Сделан вывод, что выражение личностью своего отношения к родителям является сущностью Над-Я и высшим психическим творением, которое обеспечивает культурное развитие личности.

The analysis of Freud's theoretical assumptions about the relationship to the natural and the social structure of personality in the context of becoming over-I (ego ideal), concluded that the ability to influence the formation of the ego ideal person subject to the moral improvement of modern social authority. Argumentovano that I am over-specific mental creation, which performs the functions of uzgodzhennya physiological needs of the culture of social demands by building a system of moral norms (conscience) and the formation of an ideal image of the individual. Its formation is due vzaisosvyazi inner and outer world, communicating with parents and other social authorities. Selected materials confirmed that the contents of a simple positive Edipovogo complex consists of ambivalent attitudes toward the father and the tender attachment to his mother, which leads to the emergence and consolidation in the child's male traits. It was found that the image aktualizatsionnogo behavior focuses on the significant positive qualities of the human mind and experience, which is underestimated by other theoreticians of personality and otkryvant prospects for intensive exploration of the theoretical concept of the formation of a harmonic of the creative personality, and the optimal functioning of the organization. It is concluded that the expression of the personality of his relationship to his parents is the essence of over-and I have a higher mental creation, which provides the cultural development of the individual.

Проаналізовано існуючі підходи та уточнено можливості щодо визначення основних показників якості освіти, що необхідні для моніторингу з метою одержання інформації про перебіг навчально-виховних процесів у ВНЗ. Висвітлено різноманітні трактування сутності поняття моніторингу та моніторингу якості освіти зокрема. Розглянуто різні підходи до визначення якості освіти та багатовимірні моделі її оцінювання. Наведено критерії якісної освіти та встановлено її показники згідно з визначеними критеріями. У контексті розуміння сутності освіти як процесу і результату духовного розвитку особистості запропоновано систему вимірювання досягнень студентів у процесі здобуття освіти у ВНЗ.

Проанализированы существующие подходы и уточнены возможности определения основных показателей качества образования, которые необходимы для мониторинга с целью получения информации о ходе учебно-воспитательных процессов в ВУЗ. Освещены различные трактовки сущности понятия мониторинга и мониторинга качества образования в частности. Рассмотрены разные подходы к определению качества образования и модели ее оценки. Приведены критерии качества образования и установлены ее показатели в соответствии с определенными критериями. В контексте понимания сущности образования как процесса и результата духовного развития личности предложена система измерения достижений студентов в процессе получения образования в ВУЗ.

In the article realizable analysis of concept «monitoring of quality of education». The system of indexes of quality of education is offered in the context of understanding of essence of education as to the process and result of spiritual development of personality.