Розглянуто питання правопису та вживання у словацькій літературній мові англіцизмів, запозичених наприкінці ХХ - початку ХХІ ст., способи їх написання, висвітлено зміни правопису окремих англійських запозичень, частоту їх вживання та ступінь адаптованості. Розкрито основи слов'янської ідеографічної лексикографії. Проаналізовано процес родової категоризації іменників англійського походження в словацькій мові. Наведено характеристику англіцизмів з граматичним значенням роду в словацькій мові, описано їх формальну та семантичну структури.

Рассмотрены вопросы правописания и употребления в словацком литературном языке англицизмов, заимствованных в конце ХХ - начале ХХІ ст., способы их написания, освещены изменения правописания отдельных английских заимствований, частота их употребления и степень адаптированности. Раскрыты основы славянской идеографической лексикографии. Проанализирован процесс родовой категоризации существительных английского происхождения в словацком языке. Приведена характеристика англицизмов с грамматическим значением рода в словацком языке, описана их формальная и семантическая структуры.

Уперше в Україні базовий курс словацької мови викладено з урахуванням українсько-словацької інтерференції українською мовою. Подано основи фонетики, графіки, орфоепії, орфографії, морфології та синтаксису сучасної словацької літературної мови. Увагу приділено правильній артикуляції звуків, яких немає в українській мові, а також вимові звуків у потоці мовлення.

Впервые в Украине в учебнике базовый курс словацкого языка изложен с учетом украинско-словацкой интерференции на украинском языке. Даны основы фонетики, графики, орфоэпии, орфографии, морфологии и синтаксиса современного словацкого литературного языка. Внимание уделено правильной артикуляции звуков, отсутствующих в украинском языке, а также произношению звуков в потоке речи.

Розглянуто питання словотвірної адаптації відонімних запозичень у словацькій мові. Проаналізовано особливості наголошення українських катойконімів, суфіксальний спосіб творення кінонімів, типи номінації еклезіонімів за матеріалами Катеринославської єпархії XVIII ст., відконотонімні та квазівідконотонімні утворення антропонімічного походження, денотатно-номінативну структуру ергонімії. Висвітлено умови формування ойконімії Харківщини, архаїчність заселення Карпатського регіону і прилеглих територій за даними ойконімії. Визначено вплив місцевого мовного середовища на формування ойконімії Дніпропетровщини, ойконімні еквіваленти як засіб номінації поселень Хмельниччини. Описано лексико-семантичні моделі творення мікротопонімів південно-східного Поділля, географічну термінологію в мікротопонімії Західного Поділля, регіональні особливості оронімів Луганщини. Проведено класифікацію гідронімів за генетичними гніздами, проаналізовано назви гідрооб'єктів Тернопільщини в лексико-семантичному та словотвірному аспектах.

Рассмотрены вопросы словообразовательной адаптации отонимных заимствований в словацком языке. Проанализированы особенности подчеркивания украинских катойконимов, суффиксальный способ образования кинонимов, типы номинации эклезионимов по материалам Катеринославской епархии XVIII ст., отконотонимные и квазиотконотонимные образования антропонимического происхождения, денотатно-номинативная структура эргонимии. Освещены условия формирования ойконимии Харьковского региона, архаичность заселения Карпатского региона и прилегающих территорий по данным ойконимии. Определены влияние местной языковой среды на формирование ойконимии Днепропетровского региона, ойконимные эквиваленты как средство номинации поселений Хмельницкого региона. Описаны лексико-семантические модели образования микротопонимов юго-восточного Подолья, географическая терминология в микротопонимии Западного Подолья, региональные особенности оронимов Луганского региона. Проведена классификация гидронимов по генетическим гнездам, проанализированы названия гидрообъектов Тернопольской области в лексико-семантическом и словообразовательном аспектах.

Висвітлено наукову діяльність заслуженого діяча науки та техніки України, доктора філологічних наук, професора П.П. Чучки. Розглянуто питання сучасної славістики, зокрема, ономастики, лексикології і словотвору, фонетики, зіставної лінгвістики, діалектології, соціолінгвістики та літературознавства. Проаналізовано шляхи розвитку лексичної семантики у говорах Одещини в контексті процесів української літературної мови, ойконімію Житомирщини як джерело вивчення слов'янської антропонімії, конотативні топоніми як базу утворення закарпатських мікротопонімів р. Ужа. Описано лексико-семантичний спосіб творення назв осіб у словацькій та українській мовах, літературно-художні антропоніми в творах П. Загребельного, особливості топонімії збірки Є. Маланюка "Гербарій". Розкрито етнопсихологічний аспект вивчення фразеологізмів. Викладено синхронічний та діахронічний підходи до вивчення явища лакунарності за матеріалами середньоанглійської мови.

Освещена научная деятельность заслуженного деятеля науки и техники Украины, доктора филологических наук, профессора П.П. Чучки. Рассмотрены вопросы современной славистики, в частности, ономастики, лексикологии и словообразования, фонетики, сопоставительной лингвистики, диалектологии, социолингвистики и литературоведения. Проанализированы пути развития лексической семантики в говорах Одесского региона в контексте процессов украинского литературного языка, ойконимия Житомирского региона как источник изучения славянской антропонимии, конотативные топонимы как база образования закарпатских микротопонимов р. Ужа. Описаны лексико-семантический способ образования названий лиц в словацком и украинском языках, литературно-художественные антропонимы в произведениях П. Загребельного, особенности топонимии сборника Е. Маланюка "Гербарий". Раскрыт этнопсихологический аспект изучения фразеологизмов. Изложены синхронический и диахронический подходы к изучению явления лакунарности по материалах среднеанглийского языка.

Проаналізовано прізвища переселенців з Польщі на Тернопільщину, утворені від чоловічих християнських імен. Визначено етимологічний склад репертуару жіночих імен закарпатських німців. Розглянуто праслов'янські діалектизми як джерело антропонімії. Охарактеризовано антропонімікон Буковини кінця XVIII - початку ХІХ ст. за матеріалами метричних книг римо-католицької парафії Чернівців 1777 - 1869 рр. Описано давньослов'янські особові імена (ОІ), засвідчені південнокарпатськими українськими онімами, ОІ в українсько-грецьких родинах центральної Донеччини, лінгвістичну специфіку прізвищ, похідних від назв рослин, їх частин і плодів за матеріалами антропонімії Центральної та Східної Донеччини. Висвітлено словотвірну динаміку прізвищ Слов'янського району Донеччини ХХ ст., динаміку давніх слов'янських чоловічих імен Кіровограда у даний період. Розкрито функції антропонімів у творчості М. Черемшини, специфіку використання власних назв у сучасній українській постмодерній прозі, особливості онімотворчості В. Нестайка.

Проанализированы фамилии переселенцев с Польши в Тернопольский регион, образованные от мужских христианских имен. Определен этимологический состав репертуара женских имен закарпатских немцев. Рассмотрены праславянские диалектизмы как источник антропонимии. Охарактеризован антропонимикон Буковины конца XVIII - начала ХІХ ст. по материалам метрических книг римо-католической парафии Черновцов 1777 - 1869 гг. Описаны древнеславянские личные имена (ЛИ), засвидетельствованные южнокарпатскими украинскими онимами, ЛИ в украинско-греческих семьях Центрального Донецкого региона (ДР), лингвистическая специфика фамилий, производных от названий растений, их частиц и плодов по материалам антропонимии Центрального и Восточного ДР. Освещены словообразовательная динамика фамилий Славянского района ДР ХХ ст., динамика древних славянских мужских имен Кировограда в данный период. Раскрыты функции антропонимов в творчестве М. Черемшины, специфика использования собственных названий в современной украинской постмодерной прозе, особенности онимотворчества В. Нестайка.

Досліджено юридичну природу векселя та наведено загальну характеристику його суті як боргового цінного папера, де останній визначено як особливий об'єкт - інструмент посвідчення прав, що не може ототожнюватися з договором, правочином, зобов'язанням та беззастережно відноситись до речей. Доведено необхідність запровадження інституту нестатусності для цінних паперів як альтернативи інституту недійсності для правочинів. Наведено поняття системи цінних паперів як цілісного ієрархічного утворення та визначено особливе місце векселя як боргового цінного папера у цій системі. Здійснено комплексне дослідження функцій векселя та теорій, які пояснюють суть векселя, що дає змогу виділити певні ознаки векселя, а саме: статусність і юридичну цінність. Досліджено основні проблеми правового регулювання вексельного обігу в Україні на сучасному етапі, зокрема проблему чинності неопублікованого в Україні Уніфікованого закону, та доведено необхідність прийняття нового закону, який повинен вирішити ці проблеми.

Вивчено вплив внутрішньовенного лазерного опромінення крові (ВЛОК) на окремі патогенетичні ланки гострого гепатиту B (ГГB) з тяжким перебігом. На підставі дослідження динаміки тимічного сироваткового фактора за лазерного впливу, розроблено оптимальну схему терапії (експозиція крові 20 - 25 хв, курс лікування - 5 - 6 процедур). Включення ВЛОК до схеми комплексної терапії хворих на ГГB з тяжким перебігом призводить до поліпшення показників газового складу крові, мікроциркуляції та забезпечення тканин киснем. Динаміка цих показників відноситься до параметрів прямого впливу лазерного опромінення на патологічний процес і може бути патогенетичним обгрунтуванням застосування квантової терапії у комплексному лікуванні хворих на ГГB з тяжким перебігом. У процесі лікування хворих відзначено імуномодулювальний ефект, а саме: відновлення фагоцитарної активності нейтрофілів, нормалізація метаболічної кисневозалежної мікробіоцидності фагоцитів і T-клітинної ланки імунітету, зменшення вмісту циркулювальних імунних комплексів. Установлено, що загальноклінічні та біохімічні показники відносяться до параметрів, які опосередковано характеризують вплив лазерного опромінення на організм, але не відображають специфічність його дії. Застосування ВЛОК у лікуванні хворих на ГГB забезпечує сприятливий клінічний перебіг хвороби, сприяє скороченню терміну проявів симптомів інтоксикації, астено-вегетативного синдрому, скороченню тривалості жовтяничного періоду й активності сироваткових ферментів (тривалості гіперферментемії), строків перебування хворих у відділенні реанімації та стаціонарі.

Уперше встановлено, що термостійкість цукрових розчинів прямо пропорційно залежить від вмісту у них амонійного азоту. Визначено, що деамонізація дефекованого соку сприяє додатковому підвищенню ефективності процесу вапнування та покращує якісні показники та термостійкість очищеного соку. З'ясовано, що підвищення активності вапна водно-вапняної суспензії зумовлює прискорення реакцій розкладання нецукрів під час процесу дефекації. Експериментально визначено, що видалення аміаку під час дефекації частково підвищує швидкість гідролізу аспарагіну та глютаміну.

Изложен базовый курс современного словацкого литературного языка в сопоставлении с русским языком. Раскрыты особенности фонетики, орфоэпии, орфографии, морфологии и синтаксиса словацкого языка. Уделено внимание особенностям спряжения модальных глаголов, типам склонения существительных мужского рода, правилам употребления антропнимов в словацком языке.

Запропоновано метод виготовлення деталей просочування розчином паспортизованого зв'язуючого на оснастці під вакуумним мішком.

Рассмотрены методы изготовления деталей из полимерных композиционных материалов пропиткой сухого армирующего наполнителя связующим в оснастке. Указанные методы включают в себя пропитку под давлением в жесткой оснастке (RTM - Resin Transfer Molding), пропитку под небольшим давлением и приложением вакуума (Light RTM), вакуумную пропитку (VARTM - Vacuum Assisted RTM), пропитку пленочными связующими (RFI - Resin Film Infusion) и некоторые другие. Указаны разработчики, даны короткое описание, достоинства и недостатки указанных методов. Приведены схемы наиболее важных методов.

Рассмотрены методы изготовления деталей из полимерных композиционных материалов пропиткой сухого армирующего наполнителя связующим в оснастке, указаны разработчики, дано короткое описание, достоинства и недостатки указанных методов. Приведены схемы наиболее важных методов. Выделены основные направления развития указанных методов: автоматизация этапов технологического процесса, сокращение времени пропитки и отверждения связующего, повышение повторяемости и качества пропитки, разработка и внедрение способов контроля качества.

Рассмотрена практическая классификация методов изготовления деталей из полимерных композиционных материалов пропиткой сухого армирующего наполнителя связующим в оснастке. Описаны способы преодоления и снижения гидравлического сопротивления движению связующего при пропитке; объекты приложения вакуума или давления; способы ускорения пропитки; схемы распространения связующего при пропитке; методы повышения качества пластика, технологических и экономических показателей, контроля качества пропитки. Приведена схема практической классификации.

Проаналізовано результати лікування 112-ти хворих на гострий гепатит B (ГГB) з важким перебігом, 52-м з них як доповнення до базисної терапії включено внутрішньовенне лазерне опромінення крові (ВЛОК). Застосування ВЛОК у лікуванні хворих на ГГB забезпечило сприятливий клінічний перебіг захворювання, більш раннє достовірне зникнення симптомів інтоксикації, астено-вегетативного синдрому, скорочення строків жовтяниці й активності сироваткових ферментів, скорочення тривалості інтенсивної терапії та строків перебування хворих у стаціонарі. На підставі одержаних даних можна рекомендувати включення ВЛОК у комплексну терапію хворих на ГГB з важким перебігом.

Проведено обстеження на маркери інфікування HBV і HCV 5275 осіб, госпіталізованих у лікувально-профілактичні заклади неінфекційного профілю. Показано широке поширення гепатитів В і С серед стаціонарних та амбулаторних хворих: частота виявлення HBsAg була у 5,4 - 7,4 рази вище, ніж у донорів крові та вагітних, anti-HBc - у 1,6 - 2,1 рази, anti-HCV - у 2,3 - 5,5 рази. Визначено відділення, в яких госпіталізовані хворі наражалися на найвищий ризик інфікування HBV і HCV (гемодіалізу, пульмонології, гастроентерології, амбулаторно-поліклінічне). Розглянуто фактори ризику внутрішньолікарняного поширення гепатитів В і С.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4Укр)212.21

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)212.2-30 + Х930.0

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Вчення про колізійні норми

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено окремі питання формування векселя як боргового цінного паперу у вітчизняній та іноземних правових системах.

Одержано найвищі значення зусилля відриву за помірного розпилення аерозольних клеїв та їх витримки впродовж 3...6 хв для клею EconoTac2 і 1 хв для клею ContactS. Подано технологічні рекомендації щодо використання аерозольних клеїв. Доведено, що розпилення клею EconoTac2 у малій і помірній кількостях та клею ContactS у помірній кількості призводить до значного росту межі міцності на згин.

Досліджено вплив внутрішньовенного лазерного опромінення крові на динаміку показників системи імунітету у хворих на гострий гепатит B з важким перебігом та обгрунтовано тривалість курсу лазерної терапії на підставі вивчення динаміки тимічного сироваткового фактора. В імунному статусі хворих, які одержували внутрішньовенну лазер-терапію, помічено позитивну динаміку: підвищення T-лімфоцитів і T-хелперів до норми, що зумовлювало нормалізацію імунорегуляторного індексу. Рівень тимічного сироваткового фактора є показником, що адекватно відображує вплив внутрішньовенного лазерного опромінення крові (ВЛОК) на імунну систему. Для одержання імуномоделювального ефекту оптимальний час процедури 20 - 25 хвилин, оптимальний курс 5 - 6 сеансів. Імуномоделювальний ефект після застосування ВЛОК може бути патогенетичним обгрунтуванням застосування квантової терапії в комплексному лікуванні хворих на гострий гепатит B з важким перебігом.