Досліджено біологічні особливості 20-ти видів та форм витких деревних рослин у Правобережному Лісостепу України. Вивчено ритм розвитку та росту, особливості цвітіння та плодоношення досліджених видів. Установлено, що за умов даного регіону ритм розвитку більшості досліджених видів узгоджується з погодно-кліматичними умовами району інтродукції. Вивчено стійкість витких деревних рослин до несприятливих чинників навколишнього середовища, виявлено їх достатню зимо-, морозо- та посухостійкість, газо- та димостійкість за міських умов. Розроблено оптимальні способи розмноження у культурі. Проведено оцінку декоративних якостей витких деревних рослин. Розроблено прийоми використання їх в озелененні.

Наведено результати вивчення впливу низьких температур зимових періодів 1998 - 1999 та 1999 - 2000 рр. на перезимівлю 14-ти видів деревних ліан, інтродукованих у дендрологічному парку "Олександрія" НАН України. Подано стислий опис пошкоджень однорічних пагонів за умов низьких температур. Відзначено вплив на інтродуценти пізніх весняних приморозків.

Індекс рубрикатора НБУВ: П3 е(4УКР) л64

Рубрики:

Лісове господарство. Лісогосподарські науки

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено сучасний склад адвентивної фракції трав'янистої рослинності дендропарку "Олександрія" НАН України, який нараховує 170 таксонів. Проведено порівняння з даними ботанічної інвентаризації 1977 р. Установлено, що за 35 років кількість адвентивних видів збільшилася з 75 до 170, кількість родин - з 29 до 49. У складі сучасної адвентивної флори частка багаторічних рослин становить 47,6 %, дворічних та однорічних - 41,2 і 11,2 % відповідно. Визначено способи поширення рослин. Одержані дані будуть використані під час розробки заходів з оптимізації трав'янистої рослинності парку та боротьби з бур'янами.

Показано багатство старовікових дерев дендрологічного парку "Олександрія" НАН України, їх ландшафтостворюючу роль. Висвітлено заходи з індивідуального догляду та лікування старовікових дерев. Проаналізовано досвід відновлення історичних ландшафтних композицій дендропарку "Олександрія". Намічено заходи з охорони та поліпшення життєздатності вікових дерев.

The article provides information about scientific research and technological activities undertaken to create a socionatural structure - nature trail in the State deontological park "Alexandria" NAS in the concept of development of ecological network in Ukraine. Its purpose and method of research, objectives and purpose, criteria for the building of the trail, the length and the number of constituent elements of ecological trails in the deontological park "Alexandria" are presented. The data on the history of the building of nature trails in Ukraine and the deontological park "Alexandria", information about objects or parts of the trail, the species composition of introduction collections is given. List of new species in the deontological park that are planted for optimization of introduction and natural plant communities, rare and endangered species of plants and animals, permanent collection sites and a list of technical measures for resettlement ecological trail is presented.

Спонтанна натуралізація інтродукованих рослин останнім часом дедалі частіше викликає занепокоєння, а інколи становить реальну загрозу для існування аборигенних видів рослин. У Державному дендрологічному парку "Олександрія" НАН України вперше проведено аналіз адвентивної фракції рослинності, здатної до спонтанного поширення. Станом на 2015 р. у парку зареєстровано 174 види з 56-ти родин та 135-ти родів, які натуралізувалися за умов парку, що становить 18,5 % від загальної кількості інтродукованих видів. За життєвою формою це дерева (18 видів), кущі (15), деревоподібні ліани (11), трав'янисті рослини (120 видів). Установлено, що більшість видів (72,6 %) за умов дендропарку поширюються насіннєвим способом. Із досліджуваних видів 111 (63,4 %) здатні до спонтанного поширення в природних фітоценозах. На ділянках з агротехнічним обробітком грунту зафіксовано 22 (11,4 % ) видів. Наведено перелік 46-ти видів, які становлять небезпеку для місцевої флори.

У результаті проведених досліджень з'ясовано видовий і віковий склад насаджень, розроблено проект з відновлення структури ділянки "Танцювальний павільйон": відновлено архітектурну споруду "Танцювальний павільйон", алейну мережу, зокрема історичні алеї з первісним покриттям, частково розкрито фундаменти Великого та Монаршого павільйонів, відновлено історичну "Грабову алею", історичну композицію навколо вікового дуба, оптимізовано деревні насадження, відновлено квітники навколо павільйону.

Ділянка "трав'яниста, або "паркова" діброва" дендропарку "Олександрія" НАН України є штучно створеним декоративним ландшафтом. Критерій "спрощення структури дубового насадження - зростання його деградації" непридатний для оцінювання стану і життєздатності ландшафтних ділянок "діброва паркового типу". Установлено, що за фітосанітарним станом, віталітетним спектром, величиною поточного відпаду ландшафтна ділянка "діброва паркового типу" дендропарку "Олександрія" більш близька до ділянок діброви "лісового" типу, ніж до антропогенно деградованих дібров. "Діброва паркового типу" є життєздатним довговічним насадженням і не потребує заходів з оптимізації її структури шляхом введення додаткових ярусів.

Мета роботи - проаналізувати особливості перебігу позалікарняних пневмоній у дітей віком від одного до шести років на сучасному етапі. Проведено обстеження 63 дітей віком від одного до шести років з позалікарняною рентгенологічно підтвердженою пневмонією, які перебували на стаціонарному лікуванні. Застосовано загальноклінічні, біохімічні (рівень креатиніну, сечовини, С-реактивного протеїну, лактатдегідрогенази) та інструментальні (рентгенографія органів грудної клітки, ЕКГ, пульсоксиметрія, за показаннями - комп'ютерна томографія) методи дослідження. Типові клінічні ознаки пневмонії спостерігалися у (63,49 +- 6,06) % дітей, гематологічні пневмонічні критерії констатовано вдвічі рідше. Спостерігали високий відсоток бронхообструкцій (39,68 +- 7,93) % і сегментарних форм пневмоній, з переважанням у дітей дошкільного віку (69,69 %). У гострому періоді виявлено підвищення активності лактатдегідрогенази у (60,31 +- 6,16) % випадках, що може свідчити про напруженість енергетичного обміну. Ефективність емпіричної антибіотикотерапії та патогенетичної терапії засвідчує позитивна динаміка основних клініко-лабораторних показників у (98,41 +- 1,57) % випадків. В одному випадку виявлено деструктивне ускладнення у дитини з обтяженим преморбідним (внутрішньоутробна гіпоксія, недоношеність) фоном і пізнім початком терапії. Зроблено висновки, що на сучасному етапі у дітей віком від одного до шести років з позалікарняною пневмонією переважає гострий перебіг захворювання ((98,41 +- 1,57) %), що проявляється типовими клінічними ознаками та сегментарним рентгеноморфологічним характером запалення.У третини хворих пневмонія супроводжується бронхообструктивним синдромом.

Мета роботи - виявити поширення омели (рід Viscum) в дендропарку "Олександрія" НАН України та міських насадженнях м. Біла Церква, проаналізувати зв'язки омела - дерево-господар, особливості всихання уражених омелою дерев. Об'єктами досліджень були деревні насадження дендропарку "Олександрія", міські та приміські насадження м. Біла Церква, а також насадження Тернопільської, Івано-Франківської та Житомирської областей під час експедиційних обстежень 2015 - 2016 рр. Облік омели проводили рано навесні та восени в безлистяний період за 4-бальною шкалою І. Д. Василенка і Л. М. Філіппова (2013). Відзначено суттєве збільшення кількості уражених дерев та омели на деревах, освоєння в районі дослідження омелою нових видів рослин-господарів, зокрема тих, які вважали стійкими до неї (тополя сіріюча). Найбільшу кількість видів рослин-господарів (28) виявлено в дендропарку "Олександрія". Спостережено масова суховершинність уражених омелою дерев та всихання окремих з них. Усихання дерев переважає в екологічно несприятливих екотопах. Відзначено в останнє десятиліття зміну поведінки V. austriacum (занесеної до Червоної книги Білорусі, Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, Європейського Червоного списку, Додатку I Бернської конференції), яка призводить до катастрофічного всихання сосни звичайної, може бути підставою для перегляду принципу формування Червоної книги та інших природоохоронних списків. Висновки: в районі дослідження в зелених насадженнях суттєво збільшилося поширення V. album та кількість видів рослин-господарів. Ураження омелою дерев призводить до їх масової суховершинності. Однак нині в районі досліджень V. album не є провідною та єдиною причиною загибелі дерев - однаковою мірою всихають уражені омелою дерева та дерева, не заселені нею.

Індекс рубрикатора НБУВ: В333.25 + В333.26

Рубрики:

Випромінювання плазми

Коливання і хвилі в плазмі

Шифр НБУВ: Ж62252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - встановити історичне минуле і сучасний стан, розробити заходи з відновлення та оптимізації насаджень ландшафтної ділянки Східна балка в дендрологічному парку "Олександрія" НАН України. Об'єкт дослідження - ключові ландшафтні елементи і структура насаджень ландшафтної ділянки Східна балка. Використано методи комплексного аналізу: історико-аналітичний, іконографічний, натурний, маршрутні обстеження. Назви таксонів наведено відповідно до "The Plant List". Східна балка була одним із головних ландшафтних комплексів присадибного парку "Олександрія". До складу ландшафтної ділянки Східна балка входили 13 ключових елементів: архітектурні споруди, водоспади, ставки, місток, оглядовий майданчик, колони, скульптури. Станом на 2016 р. на ділянці втрачено Гетьманський павільйон, місток над балкою, колону "Шлем Багратіона". Змінилися контури балки, збільшилася ерозія схилів, замулилося джерело, яке впадало у Дзеркальний став. Архівні матеріали щодо видового складу рослинності за часів Браницьких відсутні. Аналіз наукової документації та залишки композицій виявили, що на досліджуваній території були ландшафтні композиції із Pinus sylvestris L. та Larix decidua Mill. Значну частину правої частини балки займали листяні насадження. На початку відновних робіт територія Східної балки являла собою ділянку лісового типу із залишками історичних насаджень і самосівом малоцінних листяних порід. Сучасні насадження представлені 31 видом деревних та 121 видом трав'янистих рослин. Проект з відновлення структури й оптимізації Східної балки передбачає земляні роботи (розчищення залишків Змієвих валів, укріплення берегів ставків), санітарні заходи (розчищення від вітровальних дерев берега ставів Дзеркальний і Лазневий), відновлення ландшафтних елементів (оглядового майданчика). Запропоновано список деревних і трав'янистих рослин для відновлення історичних і створення нових ландшафтних композицій, а також рекультиваційних робіт. Висновки: ландшафтна ділянка Східна балка складалася із 13 ключових ландшафтних елементів. Рослинність ділянки була представлена ландшафтними композиціями хвойних рослин і природними насадженнями з домінуванням Quercus robur L. Чинники природного і антропогенного характеру спричинили негативні зміни у стані берегових ліній та ерозійні процеси. Із архітектурних елементів утрачено Гетьманський павільйон, місток над балкою, колону "Шлем Багратіона", оглядовий майданчик. Деревна рослинність Східної балки складається із 31 виду і представлена залишками декоративних композицій із хвойних рослин, ділянки діброви та заростей самосіву малоцінних листяних порід. Трав'яний покрив складається із 121 виду та є деградованим, з переважанням агресивних з потужною кореневою системою і адвентивних видів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е.д(4УКР) Нашиванко

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е.д(4УКР) Нашиванко

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено змінений склад колекції квітково-декоративних рослин у зв'язку з аридизацією клімату. Охарактеризовано зимостійкість англійських троянд в умовах правобережного Лісостепу України. Проаналізовано можливості прозорої, партисипативної та дієвої інвентаризації зелених зон Києва задля адаптації міста до зміни клімату. Вивчено вплив змін кліматичних умов на особливості цвітіння деревних рослин в умовах дендропарку "Тростянець". Оцінено рівень адаптації раритетних інтродуцентів колекції дендропарку "Олександрія" НАН України. Охарактеризовано фенотипову пластичність рослин заплави Десни в умовах глобальних кліматичних змін. Досліджено характеристику зміни кліматичних показників та їх вплив на природні екосистеми НПП "Гуцульщина".

Представлено підсумки вивчення дифузного середовища молодих оболонок наднових (МОН) та активних ядер галактик (АЯГ), яке проводилося починаючи із запуску супутника Compton до закінчення космічної місії Fermi на основі систематизованих каталогів спостережень γ-випромінювання для будови як синтетичних спектрів, так і для одержання фізичних характеристик вказаних об'єктів. Розглянуто коло задач і розраховано спектроскопічні властивості розрідженого міжзоряного та навколозоряного середовища, яке знаходиться під дією щільних потоків космічних променів (КП) і жорстких квантів від радіоактивного розпаду. На прикладі МОН ІІ типу одержано зв'язок між проявами дифузного середовища в γ- та оптичному спектрах. Побудовано теоретичну та напівемпіричну позитронну γ-спектроскопію розріджених газів у полі жорсткого випромінювання від КП або радіоактивних розпадів. Одержано спектроскопічні параметри атомів низькотемпературної плазми (НТП) на основі оже-спектроскопії, які зазнають зіткнень із високоенергійними КП та уламками ядерного розпаду. Запропоновано нову теорію формування індукційних γ-спектрів ядерного походження у розглянутих середовищах як новий засіб одержання хімічного складу дифузної речовини та її сепарації на газову і пилову складову. Розглянуто фізичні особливості формування пилу й існування газового компонента в МОН та АЯГ. Всі згадані фізичні задачі розглянуто з використанням значної кількості емпіричних супутникових вимірювань, особливо з місії Fermi.

Висвітлено сучасні класифікації, провідні механізми етіопатогенезу, критерії діагностики, основи терапії з урахуванням національних стандартів і рекомендацій. Увагу приділено питанням диференційної діагностики синдрому абдомінального болю у дітей. Розглянуто особливості функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей. Проаналізовано органічні захворювання стравоходу та шлунка, функціональні та органічні захворювання біліарної системи, а також підшлункової залози. Охарактеризовано діагностичні можливості рентгенологічних методів при захворюваннях органів травлення.